OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Екологічна багатофакторна продуктивність: облік відновлюваних природних ресурсів та екосистемних послуг» із серії «Документи ОЕСР із зеленого зростання».

У ньому зазначається, що багатофакторна продуктивність – це комплексна міра продуктивності, в якій базова виробнича функція враховує множинні фактори виробництва, традиційно працю та вироблений капітал. Хоча однофакторна продуктивність інтуїтивно проста, такий показник дає викривлену картину економіки, оскільки він приписує всі зміни в зростанні виробництва одному фактору (наприклад, споживанню викопного палива або матеріальних ресурсів), тоді як роль інших чинників ігнорується. Багатофакторна продуктивність спрямована на усунення цього недоліку і, як така, є цінним компонентом набору основних показників зеленого зростання ОЕСР. У документі представлено подальший прогрес у вимірюванні EAMFP і пов’язаних з ним показників обліку зростання в 52 країнах за 1996-2018 роки. Важливим нововведенням є включення поновлюваних природних ресурсів, таких як земля, деревина та рибальство, а також екосистемних послуг, таких як захист прибережних зон і вододілів. Також включено дослідницькі результати з обліку відновлюваних джерел енергії. Ґрунтуючись на більш ранніх роботах ОЕСР, цей набор показників EAMFP розроблений Комітетом з екологічної політики у співпраці з Комітетом з охорони навколишнього середовища, Комітетом зі статистики та статистичної політики і Комітетом з економічної політики.

Детальніше: https://is.gd/vAtRTs, https://is.gd/gtA7Au, https://doi.org/10.1787/9096211d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Освіта та інновації для цифрового та екологічного переходу: як вища освіта може підтримати вчителів та керівників шкіл» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що вплив зміни клімату на економіки та суспільства, а також зростаючий цифровий розрив, викликаний глобальною пандемією COVID-19, посилили нагальність політичних дій, спрямованих на досягнення відкритого і справедливого переходу до цифрової та кліматично-нейтральної економіки. Цей аналітичний звіт підготовлено командою ОЕСР з питань політики у сфері вищої освіти в рамках Спільноти практиків освіти та інновацій (EIPC), дії Європейського Союзу в рамках Нового європейського порядку денного інновацій, флагманський напрямок 4 «Стимулювання, залучення та утримання талантів у глибоких технологіях». EIPC прагне об’єднати зусилля фахівців у галузі політики та практики для поглиблення розуміння компетенцій, здатних стимулювати та формувати інновації для цифрового і зеленого переходів, а також механізмів, за допомогою яких вища освіта може сприяти їхньому розвитку в середній школі (напрямок 1), вищій школі (напрямок 2), а також підвищенню кваліфікації та перекваліфікації дорослих (напрямок 3). EIPC розглядає питання про те, як заклади вищої освіти можуть надати підтримку вчителям і керівникам середніх шкіл у розвитку інноваційних компетенцій учнів. Спираючись на дані досліджень, практичні приклади та висновки мережі EIPC і широкого кола освітніх систем країн ОЕСР і ЄС, у доповіді запропоновано п’ять варіантів для розгляду особами, відповідальними за розроблення освітньої політики, як посилити роль ЗВО у підтримці середньої освіти в розвитку інноваційного потенціалу.

Детальніше: https://is.gd/LQ9v0e, https://is.gd/0NGi22, https://doi.org/10.1787/6407e9f4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Природа, еволюція та потенційні наслідки заходів локалізації даних» із серії «Документи ОЕСР щодо торговельної політики».

У ньому наголошується, що сьогодні економіки та суспільства переплетені цифровими технологіями. Вони пов’язані потоками даних, які підтримують те, як ми спілкуємося, виробляємо, торгуємо та вирішуємо глобальні проблеми (такі як пандемія COVID-19 або «зелений» перехід). Однак транскордонні потоки даних також створюють виклики в різних сферах, зокрема: забезпечення захисту приватності та персональних даних; національної безпеки; регуляторного впливу; захисту інтелектуальної власності та торгівлі. У відповідь на ці виклики уряди ухвалюють нормативно-правові акти, які або обумовлюють рух даних через кордони, або вимагають, щоб дані зберігалися всередині країни (Канадський закон про захист персональних даних). У цьому звіті розглядаються природа та еволюція заходів з локалізації даних та їхній вплив на ділову активність. Підкреслюється, що заходи з локалізації даних стають дедалі більш обмежувальними. На початок 2023 року в 40 країнах діяло 100 таких заходів, причому понад дві третини з них поєднуюь вимоги до локального сховища із забороною потоку – найбільш обмежувальною формою локалізації даних. Інформація, отримана від компаній, що працюють у секторах електронних платежів, хмарних обчислень і авіаперевезень, дає змогу припустити, що локалізація даних може мати непередбачувані наслідки. Це не тільки збільшує експлуатаційні витрати з наслідками для наступних користувачів, але також може призвести до підвищення вразливості до шахрайства і ризиків кібербезпеки, а також до зниження стійкості до несподіваних потрясінь. Хоча міжнародні зусилля з регулювання здебільшого здійснювалися за допомогою регіональних торговельних угод, у цьому документі міститься заклик до продовження моніторингу нормативно-правового середовища з метою інформування про зусилля з узгодження глобальних правил, які враховують законні цілі державної політики, уникаючи при цьому надмірної фрагментації, особливо за допомогою обговорень у СОТ в рамках Спільної ініціативи з електронної комерції.

Детальніше: https://is.gd/jKlMHt, https://is.gd/tiXyMo, https://doi.org/10.1787/179f718a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Підвищення прозорості стимулів для сприяння інвестиціям» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

У ньому наголошується, що попри застосування заходів зі стимулювання інвестицій, включно з податковими та неподатковими пільгами, у багатьох країнах спостерігається нестача відкритої інформації про їх надання та управління. Уряди багатьох країн не надають у вільному доступі або не регулярно оновлюють списки всіх наявних пільг і практичну інформацію для інвесторів. Проте, уряди багатьох країн взяли на себе зобов’язання щодо підвищення прозорості інвестиційних стимулів, зокрема в Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства та в Угоді про сприяння інвестиціям з метою розвитку. У звіті наводяться аргументи на користь більшої прозорості інвестиційних стимулів і досліджується, як уряди можуть ще підвищити прозорість цих заходів, зокрема, для цілей сприяння інвестиціям. Пропонується три основні принципи прозорості, які можна використовувати для кращого інформування про розробку політики: наявність, доступність та зрозумілість інформації. На основі даних про використання та рівень прозорості стимулів (включаючи податкові, фінансові та негрошові пільги) у вибірці з 15 країн, що розвиваються, у звіті також викладено структуру та типологію для розуміння обсягу стимулів, що пропонуються в країні, та визначення того, яка інформація може сприяти прозорості. наявність, доступність та зрозумілість інформації.

Детальніше: https://is.gd/d0IxJL, https://is.gd/pURBPF, https://doi.org/10.1787/ab40a2f1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD