OECD

У ньому наголошується, що Канада має амбітний план до 2050 року скоротити чисті викиди до нуля. Це вимагатиме поетапних змін у діях з пом’якшення наслідків зміни клімату з суттєвою економією енергії та майже повною заміною викопного палива на чисту енергію у масштабах усієї країни. Досягнути цього при мінімальному негативному впливу на рівень життя населення буде складним завданням. Наразі Канада використовує низку політичних інструментів для прискорення переходу до «зеленої» економіки, серед яких – спеціальне ціноутворення на викиди вуглецю, відповідне регулювання, інвестиційні стимули та державні закупівлі «зелених» технологій. У звіті розглядаються реформи, які могли б покращити роботу у напрямку реалізації прийнятих рішень щодо кліматичної політики, забезпечивши значне скорочення викидів та підтримуючи економічне зростання.

Детальніше: https://is.gd/aOnPda, https://is.gd/vqCUoi, https://doi.org/10.1787/efc1f36a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Це – щорічне видання, присвячене державним фінансам, яке базується на Системі національних рахунків 2008 (СНР 2010). Звіт містить таблиці з державними агрегаторами та балансами виробничих, доходних і фінансових рахунків, інформацію про надходження податків і соціальних внесків, а також детальну розбивку видатків загального державного управління за функціями відповідно до узгодженої міжнародної класифікації COFOG. Інформація стосується сектору загального державного управління та охоплює наступні підсектори – центральний уряд, державний уряд, місцеве самоврядування, фонди соціального страхування для 29 із 30 країн ОЕСР. Усі відомості подані у національних валютах.

Детальніше: https://is.gd/Fz0Qdu, https://is.gd/5hGrrw, https://doi.org/10.1787/6cc4b49e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що аналіз моделей міжнародної торгівлі послугами може бути складним завданням. Не всі країни публікують інформацію про торговельні відносини зі своїми партнерами, крім того доволі часто те, про що звітує країна, не збігається з даними, які наводять її торговельні партнери. Набір даних ОЕСР-СОТ про збалансовану торгівлю послугами (BaTIS) вирішує обидві ці проблеми та надає користувачам повний і узгоджений набір даних про торгівлю послугами. ОЕСР та СОТ у 2017 році розробили глобальний набір даних повної та узгодженої статистики двосторонньої торгівлі послугами за основними категоріями послуг, – BaTIS. Наразі він охоплює понад 200 звітів, що охоплюють 12 основних категорій послуг за період з 2005 року. У нинішній публікації представлені результати дослідження щодо місця країн-членів ОЕСР у міжнародній торгівлі, а також сформованих починаючи з 2005 року тенденцій зростання цифрових послуг. Розглядаються питання недосконалості статистики двосторонньої торгівлі послугами, асиметрії даних, структури світової торгівлі послугами у розрізі країн (у т.ч. країн ОЕСР).

Детальніше: https://is.gd/F2DPHu, https://is.gd/ggxbin

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Звіт надає уявлення про тенденції та події, пов’язані з вимогами до суверенних запозичень, стратегіями фінансування, ринковою інфраструктурою та рівнем державного боргу. У ньому міститься огляд суверенних запозичень ОЕСР, аналізується вплив макроекономічної та геополітичної невизначеності на потреби у суверенних запозиченнях, умови запозичень. Розглядаються тенденції випуску суверенних боргових зобов’язань у країнах з різним рівнем розвитку, вивчаються вимоги до звітності та ефективності облігацій. Окрему увагу приділено непогашеній заборгованості 2007-2022 рр. Зроблено прогноз на 2023 рік для країн-членів ОЕСР. Підготовлені рекомендації щодо розроблення та реалізації програми зворотного викупу.

Детальніше: https://is.gd/XPyudk, https://is.gd/LNeAxW, https://doi.org/10.1787/09b4cfba-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому розглядається вплив різних заходів політики на глобальні пасажирські та вантажні перевезення всіма видами транспорту та викиди вуглекислого газу (CO2) до 2050 року. Особлива увага приділяється транспортній політиці міст, яка робити їх більш придатними комфортними для життя. Також аналізуються рішення про інвестиції в інфраструктуру та різні сценарії політики. Розглядаються регіональні аспекти. Аналіз ґрунтується на двох різних сценаріях майбутнього розвитку транспорту, змодельованих за допомогою внутрішніх транспортних моделей МТФ. Сценарій «поточні амбіції» передбачає, що політика скорочення вуглецевого транспорту продовжиться у тому ж напрямку, що і зараз, – з цих позицій розглядаються наслідки для попиту на транспорт, викидів CO2 упродовж наступних трьох десятиліть. Інший сценарій «високі амбіції» передбачає прискорення декарбонізації транспортного сектору.

Детальніше: https://is.gd/9VD7Rc, https://is.gd/GluJwY, https://doi.org/10.1787/b6cc9ad5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

У ньому наголошується, що просування професіоналізації кадрів у сфері державних закупівель привертає все більше уваги в країнах ОЕСР. Для підтримки відповідних ініціатив Європейська комісія розробила ProcurCompEU – інструмент оцінювання навичок та знань фахівців із державних закупівель, який можна масштабувати й структурувати. Він надає громадським організаціям можливість виявлення недостатніх компетенцій або сфер, у яких доцільно реалізовувати подальші ініціативи щодо нарощування потенціалу. Для забезпечення постійної актуалізації цього інструменту ОЕСР підтримує державні адміністрації декількох країн щодо тестування ProcurCompEU. У звіті міститься інформація про реалізовані пілотні проекти та уроки масштабування інструменту для різних контекстів і завдань. Цілям розкриття потенціалу державних закупівель як стратегічного інструменту просування політичних цілей, необхідна професійна робоча сила.

Детальніше: https://is.gd/HKPVeX, https://is.gd/FTNSOV, https://doi.org/10.1787/a0b8c9b7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини

Наголошується, що стрімке зростання цін на енергоносії викликало занепокоєння щодо ризиків, які цінові шоки створюють для продуктивності підприємств та «зеленого» переходу. У звіті на основі історичних даних оцінюється вплив змін цін на енергоносії на продуктивність підприємств у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Доведено, що після зростання цін на енергоносії підприємства зменшують завантаження своїх потужностей, а їхня продуктивність скорочується. Підвищення цін на енергоносії на 5% призводить до зниження продуктивності на 0,4% упродовж року. Однак у середньостроковій перспективі підприємства можуть продемонструвати приріст продуктивності: підвищення цін на енергоносії на 10% через чотири роки призведе до зростання продуктивності на 0,9 відсоткових пункти. Цей приріст є більш вірогідним у менш енергоємних секторах, але, як правило, не реалізується у випадку більш значних цінових шоків. Каналом зростання продуктивності можуть бути інвестиції, здійснені безпосередньо перед значним зростанням цін.

Детальніше: https://bit.ly/3q61Ipm, https://bit.ly/432DF9j, https://doi.org/10.1787/2ce493f0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини