OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Погляд на освіту-2021», присвячений аналізу проблем освіти, зумовлених пандемією COVID-19. 

Економічне становище більшості країн погіршилося в 2020 році й не очікується його поліпшення в 2021 році. Пандемія викликала скорочення робочих місць і зменшення кількості вакансій. Особливо потерпає від цього молодь, для якої перехід від навчання до роботи стає дуже проблематичним.

Уряди ряду країн швидко відреагували на економічні проблеми, з якими стикається молодь. Європейська комісія запустила програму «Підтримка зайнятості молоді: місток до робочих місць для наступного покоління», яка має зробити перехід від освіти до роботи менш стресовим. 

Також виникла необхідність для системи вищої освіти підтримувати рівень освіченості студентів та соціальну згуртованість. Економічна криза, викликана пандемією COVID-19, зачепила найбільш вразливі верстви населення і тому державна фінансова підтримка студентів стала важливим чинником сприяння ефективній вищій освіті. У відповідь на це ряд країн запровадили схеми полегшення виплат освітніх кредитів або збільшили фінансову підтримку студентів.

Детальніше: https://bit.ly/3oxE2aH, https://bit.ly/3iCB7K0, https://bit.ly/3AcrO9k, https://doi.org/10.1787/b35a14e5-en 

Фото: скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».

У цій серії зібрані дані, аналітичні матеріали та рекомендації з питань проблем охорони здоров’я, економічної та соціальної кризи, координації та внеску у глобальні дії при вирішенні проблем, пов’язаних із  пандемією COVID-19. У документі  на основі огляду політичних заходів, які охоплюють широке коло тем – від охорони здоров’я до освіти і податків – подаються рекомендації щодо короткострокових заходів у постраждалих секторах і підтримки вразливих секторів суспільства та економіки. Документ також містить аналіз довгострокових наслідків та впливів, які необхідно враховувати в рамках політики сильного, стійкого, екологічного та інклюзивного відновлення.

Криза COVID-19 викликала раптову необхідність для підприємств та їх співробітників почати або розширити роботу з дому. Надаючи можливості для такої віддаленої роботи, інформаційно-комунікаційні технології зіграли вирішальну роль у продовженні економічної діяльності і дозволили значній частині людей продовжувати отримувати дохід. 

У звіті представлений огляд  розвитку дистанційної роботи впродовж першого року пандемії COVID-19 (2020 р.),  з акцентом на дані, що публікуються національними статистичними організаціями, а також подане бачення того, як віддалена робота може розвиватися у майбутньому. 

Основні висновки, які містяться у звіті:
– у всіх країнах, за якими доступні порівняльні дані, під час пандемії COVID-19 спостерігалося підвищення рівня віддаленої роботи, хоча масштаби цього зростання різні;
– в Австралії, Франції та Великобританії 47% співробітників працювали віддалено під час пандемії; в Японії, де не було загальнонаціональних обмежень, рівень віддаленої роботи збільшився з 10% до 28% у період з грудня 2019 року по травень 2020 року;
– галузі з високим ступенем цифровізації, включаючи інформаційні та комунікаційні послуги, професійні, наукові та інші послуги, а також фінансові послуги, досягли найвищих показників віддаленої роботи під час пандемії, охопивши у середньому понад 50% співробітників;
– показники віддаленої роботи під час пандемії були вище серед працівників великих фірм, ніж працівників дрібних, що відображало більш низький рівень поширення цифрових технологій серед малих фірм та їх спеціалізацію;
– під час пандемії працівники з більш високою кваліфікацією частіше працювали віддалено: у США рівень віддаленої роботи для осіб, що мають ступінь магістра або доктора філософії, був у 15 разів вище, ніж для менш кваліфікованих співробітників;
– у більшості країн рівень віддаленої роботи під час пандемії був набагато вищим для жінок, ніж для чоловіків, хоча розрив був меншим у Данії, Швеції та Великій Британії;
– продуктивність віддаленої роботи тісно пов’язана з бажанням працювати вдома, однак, хоча більшість підприємств і приватних осіб в даний час очікують більш широкого використання віддаленої роботи, ніж до пандемії, відносно невелике число співробітників, ймовірно, у майбутньому буде працювати віддалено на постійній основі.

Детальніше: https://bit.ly/39XOe3P, https://bit.ly/3D62wvN, https://bit.ly/3kObwPQ, https://doi.org/10.1787/5b0fd8cd-en

Фото: скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Багатонаціональні підприємства і нематеріальний капітал», підготовлений Директоратом ОЕСР з науки, технологій та інновацій.

Документи з питань політики в області НТІ охоплюють широке коло тем, включаючи промисловість і глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та нові технології.

У доступному для ознайомлення звіті представлено дані щодо нематеріального капіталу та його  ролі у глобальних ланцюжках створення вартості. Особлива увага приділяється ролі багатонаціональних підприємств та їх зарубіжних філій в створенні вартості за рахунок нематеріальних активів. Галузевий зріз показує, що іноземні філії багатонаціональних корпорацій отримують більший дохід за рахунок нематеріального капіталу, ніж фірми, що належать місцевим підприємствам. 

Нематеріальні доходи від зарубіжних філій отримують як у приймаючій країні, так і в іноземних фірмах в інших країнах, що беруть участь у створенні вартості. Певна неоднорідність прибутковості нематеріального капіталу відмічається в іноземних фірм, зосереджених в ключовому виробництві (хімічна промисловість, включаючи лікарські препарати, продукти харчування, ІКТ та електроніка, а також автотранспортні засоби) та при наданні послуг (фінанси і страхування, інші бізнес-послуги, оптова і роздрібна торгівля, телекомунікації). 

Детальніше: https://bit.ly/3l870u8, https://bit.ly/3z1ZE0d, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Зробити життя багатшим, легшим та здоровішим. Ро́боти, їхнє майбутнє та роль у державній політиці», підготовлений Дирекцією ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій.

У документі розглядається сучасне використання роботів у світі,  їхня  роль у державній політиці та житті людства, середньострокове майбутнє робототехніки та вплив роботів на економічний розвиток країн. 

Прогрес у робототехніці допоможе зробити життя простішим, багатшим та здоровішим. Роботи використовуються у всіх сферах економіки – від виробництва до освіти. Вони бувають різних форм і розмірів та виконують все більше функцій. Це: збір врожаю, прискорення лабораторних досліджень, очищення екологічних відходів, дезінфекція лікарняних палат, допомога хірургам, дослідження океанів тощо. 

По мірі розвитку науки і техніки роботи також будуть грати все більш важливу роль у реагуванні на кризи: від допомоги у боротьбі з інфекційними захворюваннями до виконання пошуково-рятувальних операцій, обслуговування критично важливої ​​інфраструктури. 

Твердження про те, що широке використання роботів призведе до масової втрати робочих місць, дослідженнями до сих пір не підтвердилися. Роботи необхідні для протидії уповільненню зростання продуктивності праці в країнах з розвиненою економікою, вони допоможуть у вирішенні довгострокових проблем старіння населення і т.п. 

Потенціал робототехніки тільки починає реалізовуватися. Уряди країн мають розробити інструменти прискорення роботизації та орієнтуватись на упровадження соціально цінних роботів. Це потрібно робити шляхом підтримки міждисциплінарних НДДКР, сприяння комерціалізації досліджень, інвестування у виробництво роботів, підтримки платформ, які розробляють роботизовані рішення у сфері охорони здоров’я та інших галузях.

Детальніше: https://bit.ly/3zw06ov, https://bit.ly/3zHTwve, https://doi.org/10.1787/23074957

Фото: скріншот