Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти представило результати своєї діяльності за рік дії Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти представило результати своєї діяльності за рік дії Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.
Показники свідчать, що за рік проведено 653 акредитації, 12 тренінгів та вебінарів для членів галузевих експертних рад, 96 тренінгів для експертів, 5 онлайн-зустрічей із членами НАЗЯВО. Усі процеси акредитації були забезпечені 2528 експертами, зокрема – 552 здобувачами освіти та 329 членами ГАЛУЗЕВИХ експертних рад.
EBSCO пропонує для ознайомлення функціонал інтернет-платформи PROTOCOLS.IO – спеціальну платформу для управління даними та обміну методами дослідження.
EBSCO пропонує для ознайомлення функціонал інтернет-платформи PROTOCOLS.IO – спеціальну платформу для управління даними та обміну методами дослідження.
Платформа являє собою інструмент для дослідників усіх дисциплін, які використовують покрокову методологію – від наук про життя, інженерії, хімії, фізики, інформатики, інформатики, і до соціальних наук.
Її використання забезпечує коректну роботу з методами дослідження, дозволяє спростити процеси обміну інформацією про методи на всіх етапах дослідження (на етапі підготовки, під час дослідження, після публікації).
Міністерство науки та вищої освіти Польщі до переліку наукових журналів, рекомендованих для оприлюднення результатів наукових досліджень польських учених, включило два українські журнали.
Міністерство науки та вищої освіти Польщі до переліку наукових журналів, рекомендованих для оприлюднення результатів наукових досліджень польських учених, включило два українські журнали.
Це видання з архітектури, урбаністики й педагогіки:
– «Інформаційні технології і засоби навчання» (засновник – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України);
– «Новітня освіта» (засновник – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»).
Міністерство освіти і науки України затвердило персональний склад науково-методичних комісій (підкомісій) сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України затвердило персональний склад науково-методичних комісій (підкомісій) сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.
Відповідний наказ від 09.07.2020 р. № 907 розміщено на сайті МОН.
Європейська Комісія розпочинає консультації з громадськістю з питань майбутнього цифрової освіти у період відновлення COVID-19 та після нього.
Європейська Комісія розпочинає консультації з громадськістю з питань майбутнього цифрової освіти у період відновлення COVID-19 та після нього.
Громадські консультації мають на меті дослідити погляди та досвід усіх громадян, установ та організацій державного і приватного секторів на наслідки коронавірусної кризи і пов’язаного з цим переходу на дистанційне та он-лайн навчання, а також бачення спільного майбутнього цифрової освіти в Європі. Консультації допоможуть доповнити пропозиції Європейської Комісії щодо оновленого Плану дій цифрової освіти, який має бути презентований у вересні 2020 року.
Цифрова трансформація є одним із пріоритетів Єврокомісії, викладеним у її флагманській стратегії «A Europe fit for the digital age». Новий план дій щодо цифрової освіти визначить ключові аспекти розвитку, пріоритети підтримки держав-членів, освітніх та навчальних закладів, а також громадян у їх намаганні адаптуватися до цифрового переходу, допоможе забезпечити справедливе та всеосяжне відновлення.
Влітку буде організовано низку онлайн заходів з метою збору та аналізу інформації щодо кризи COVID-19 та майбутнього цифрової освіти. Самі консультації будуть доступні на усіх офіційних мовах ЄС та пройдуть у період з 9 до 4 вересня 2020 року.
8 липня 2020 року Міністерство освіти і науки направило трьом національним академіям наук лист-роз’яснення щодо проходження науковими установами атестації у 2020 році.
8 липня 2020 року Міністерство освіти і науки направило трьом національним академіям наук лист-роз’яснення щодо проходження науковими установами атестації у 2020 році.
З 2019 року ефективність роботи наукових установ оцінюються за новими правилами. Це роблять незалежні експертні групи на основі чітких, єдиних для всіх критеріїв. Забезпеченням процесу держатестації займається МОН. За результатами атестації установи відносять до однієї з 4 груп:
1. лідери, – ті, хто мають високий рівень ефективності та визнані в Україні та світі (атестуються раз на 5 років);
2. стабільні наукові установи, – провідні за певними напрямами наукових досліджень (атестуються раз на 3 роки);
3. наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу (атестуються раз на 2 роки);
4. наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку (протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані).
Перша хвиля атестації тривала з 2 березня до 29 травня 2019 р.
Цьогоріч відбудеться друга хвиля державної атестації наукових установ, очікується, що зараз атестацію пройдуть близько 150 установ.
Документи в електронній формі можна подати до 14 серпня 2020 року, у паперовій – до 28 серпня 2020 року.
Центр міжнародних проектів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence, презентував новий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2020».
Центр міжнародних проектів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence, презентував новий академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2020».
Базовим принципом ранжування університетів укладачі рейтингу називають повну відкритість, прозорість та незалежність ранжування університетів. Для укладання рейтингу використовувалися лише відкриті дані прямих вимірів, представлені на відкритих веб-ресурсах незалежних національних та міжнародних організацій і установ. Дані та експертні оцінки самих університетів й органів управління ними не використовувалися.
Цьогорічний рейтинг українських університетів розраховувався за десятьма показниками, шість з яких є міжнародними, чотири – національними. Вагові коефіцієнти міжнародних показників діяльності університетів (результати у світових рейтингах, участь університетів в програмах Erasmus+ Європейського Союзу) встановлені вищими за вагові коефіцієнти національних показників.
За результатами ранжування місця у першій десятці розподілились наступним чином (від першого до десятого):
– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
– Сумський державний університет;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
– Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
– Львівський національний університет імені Івана Франка;
– Харківський національний університет радіоелектроніки;
Відбувся новий конкурс студентів КАУ та інших університетів для проходження наукових стажувань на базі IFW Dresden. За його результатами відібрано чотирьох студентів, які у 2020/2021 навчальному році будуть проводити свої наукові дослідження у цьому науковому центрі у рамках реалізації міжнародного проекту UKRATOP.
Відбувся новий конкурс студентів КАУ та інших університетів для проходження наукових стажувань на базі IFW Dresden. За його результатами відібрано чотирьох студентів, які у 2020/2021 навчальному році будуть проводити свої наукові дослідження у цьому науковому центрі у рамках реалізації міжнародного проекту UKRATOP.
Це – спільний проєкт Київського академічного університету (КАУ) та одного з найпотужніших дослідницьких інститутів Німеччини, IFW Dresden. Центром проєкту є студенти та аспіранти КАУ, які отримують можливість стажування в Німеччині для проведення наукових досліджень на найсучаснішому експериментальному обладнанні у межах тем своїх кваліфікаційних робіт, що захищаються в Україні.
Проєкт фінансується Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини (BMBF) та триває з 2018 р. Досвід захистів магістерських дипломів студентами UKRATOP, який відбувається на спільному засіданні українських та німецьких вчених, вже другий рік поспіль демонструє високу ефективність таких стажувань.
9 червня 2020 року британське рейтингове агентство QS Quacquarelli Symonds опублікувало нову версію свого флагманського рейтингу на 2020/21 навчальні роки (QS World University Rankings 2021).
9 червня 2020 року британське рейтингове агентство QS Quacquarelli Symonds опублікувало нову версію свого флагманського рейтингу на 2020/21 навчальні роки (QS World University Rankings 2021).
Для українських вишів цьогорічна редакція стала вже десятою: саме 2011 року перші два українські університети потрапили до рейтингу QS, а QS, у свою чергу, став першим з найбільш авторитетних міжнародних університетських рейтингів, у яких була представлена Україна.
Лідерами цього рейтингу серед країн Східної Європи є країни Балтії та Чехія, де на кожні 500-700 тисяч населення припадає один університет у QS. За ними слідують Угорщина і Казахстан із показником один університет з QS на кожні 1-1,5 мільйони осіб, Румунія, Польща та Білорусь. Україна має приблизно такий самий показник, як і Туреччина: майже один університет в рейтингу QS на 6 мільйонів осіб.
До цьогорічного рейтингу за спаданням позиції увійшли:
– Харківський національний університет ім.В.М.Каразіна;
– Національний університет ім.Т.Г.Шевченка;
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
– Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім.Ігоря Сікорського»;
– Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка».
Генеральний Директорат Європейської Комісії повідомив перші новини про можливості міжнародного виміру потенційних конкурсів Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027 роки для країн-партнерів Програми.
Генеральний Директорат Європейської Комісії повідомив перші новини про можливості міжнародного виміру потенційних конкурсів Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027 роки для країн-партнерів Програми.
Для тих, хто плануєте брати участь у конкурсах вже цього року, пропонується звернути увагу на Funding&Tender Opportunities Portal (раніше відомий як Participant Portal), зокрема – на доступ до профілю організації, статус організації тощо.
Презентаційні матеріали, які стосуються реєстрації організації для новачків, зміни статусу для переможців конкурсу 2020-го року, а також про нововведення та Organization ID для всіх організацій (навіть для тих, хто має статус Validated на порталі), доступні для усіх бажаючих.
