Звіт світового банку про освіту в Україні

Світовий банк презентував звіт «Дослідження сфери освіти в Україні: до більшої результативності, справедливості та ефективності» , у якому визначено 5 пріоритетних напрямів подальшого реформування освіти в Україні.

Світовий банк презентував звіт «Дослідження сфери освіти в Україні: до більшої результативності, справедливості та ефективності» , у якому визначено 5 пріоритетних напрямів подальшого реформування освіти в Україні.

«Нещодавно Уряд схвалив Програму дій, в якій визначено два важливі питання — економічне зростання та розвиток людського капіталу. Це завдання для МОН та усіх міністерств, адже економічне зростання неможливе без розвитку людського капіталу. Проблеми, які вказані у звіті, будемо аналізувати надалі, деякі з них вже вирішуємо…», — наголосила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

5 напрямів реформування освіти, які представив Світовий банк, випливають з комплексного дослідження, яке проводилось в Україні. Зокрема, йдеться про концепцію «Нової української школи», засновану на компетенціях і орієнтовану на учнів. Вказано на важливість позитивних змін внаслідок реформи середньої та вищої освіти, необхідність зміцнення інституційного потенціалу та структур урядування. Реформи вже значно розширили автономію закладів вищої освіти, але виявилась неспроможність ряду з них повною мірою користуватись цим для підвищення якості викладання та навчання. Отже, автономія має поєднуватися з підзвітністю та спроможністю.

Експерти радять спрямовувати ресурси на зміцнення ефективності та життєздатності кращих закладів та колективів.  І вказують, що модель державного фінансування вищої освіти потребує подальших змін. Важливо реформувати її, запровадити додаткові стимули для закладів. Також Україні потрібно змінити підхід до індивідуальних стимулів для вчителів, можливостей їхнього кар’єрного розвитку. Потрібно забезпечити ефективніший зворотній зв’язок. В українських школах немає загальнодержавних програм професійної орієнтації, що ускладнює для учнів вибір напряму навчання та закладу освіти. Тому слід розробити національну програму надання послуг консультацій та орієнтації, зміцнити системи оцінювання.

Ганна Новосад зазначила, що Світовий банк і МОН мають однакове бачення того, які проблеми в сфері освіти потрібно вирішити та співпрацюватимуть для подальшого впровадження системної реформи освіти.

Детальніше: https://bit.ly/2oh3G6w,

https://bit.ly/2p2NA0B

2019-10-02

2019-10-02
Share

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року

В Україні вступає в силу «Порядок денний щодо сталого розвитку на період до 2030 року», прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, індикатори виконання якого визначені ООН 10 липня 2017 року.

В Україні вступає в силу «Порядок денний щодо сталого розвитку на період до 2030 року», прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, індикатори виконання якого визначені ООН 10 липня 2017 року.

Опубліковано відповідний Указ Президента України  №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»

Детальніше: https://undocs.org/en/A/RES/70/1 , https://undocs.org/A/RES/71/313 , https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825

2019-10-01

2019-10-01
Share

Програма діяльності МОН: 5 цілей на 5 років

Програма діяльності Уряду передбачає 5 чітких цілей для Міністерства освіти і науки, які відомство має виконати за наступні 5 років, затверджена на засіданні Уряду 29 вересня 2019 року.

Програма діяльності Уряду передбачає 5 чітких цілей для Міністерства освіти і науки, які відомство має виконати за наступні 5 років, затверджена на засіданні Уряду 29 вересня 2019 року.

“Документ встановлює 5 основних пріоритетів, на які ми мусимо орієнтуватись під час подальшої роботи. Дуже важливо, що це не абстрактні цілі, а конкретні вимоги з індикаторами, за якими мірятимуть успіх політик. Так само, як швидкість поступу учня залежить від чіткості поставлених освітніх цілей, так і успіх урядування залежить від того, наскільки вимірюваними можуть бути ваші результати. Такий підхід значно підвищить продуктивність нашої роботи”,  — відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

Ціль №1 стосується доступу до якісної дошкільної освіти. Цілі №2 і 3 визначають, якими мають бути випускники школи.

Ціль № 4 надає характеристику випускникам закладів вищої освіти. Передбачається, що вони мають бути конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці. Про  досягнення цілі будуть свідчити: частка випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти; розмір різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти; щонайменше 25% респондентів, опитаних в рамках національних опитувань роботодавців, мають повністю або переважно позитивно оцінити якість вищої освіти в Україні.

Ціль №5 стосується вітчизняної науки. Українські вчені мають отримати належні умови для досліджень та бути інтегрованими у світовий науковий простір. Виконання цілі буде підтверджене збільшенням кількості публікацій та кількості цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних; зростанням частки грантового фінансування у загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок; високою питомою вагою видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку.

Зараз Міністерство освіти і науки працює над відповідним планом заходів.

Детальніше: https://bit.ly/2ndOd6N, https://bit.ly/2n84wC3

2019-09-30

2019-09-30
Share
Щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту

Щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту

Міністерство освіти і науки України  направило керівникам закладів вищої освіти (наукових установ), головам спеціалізованих вчених рад  лист від 26.09.2019 №1/9-606  щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту.

Міністерство освіти і науки України  направило керівникам закладів вищої освіти (наукових установ), головам спеціалізованих вчених рад  лист від 26.09.2019 №1/9-606  щодо розміщення повідомлень про прийняття дисертацій до захисту.

У листі йдеться про порядок надсилання, терміни подання та зміст повідомлення, які мають подаватись до МОН  для оприлюднення інформації про прийняття дисертацій до захисту. Особливо наголошується, що повідомлення будуть розміщуватись на офіційному веб-сайті МОН безоплатно.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/ogoloshennya-shodo-zahistiv-disertacij, https://bit.ly/36IHEeS

2019-09-26
Share

Уряд призачив виконавчого директора Нацфонду досліджень

Уряд призначив виконавчого директора Національного фонду досліджень. Відповідне розпорядження було прийнято на засіданні Уряду 25 вересня 2019 року.

Уряд призначив виконавчого директора Національного фонду досліджень. Відповідне розпорядження було прийнято на засіданні Уряду 25 вересня 2019 року.

Для відбору кандидатів було проведено відкритий конкурс. Із 9-ти претендентів за підсумками співбесід Наукова рада Фонду рекомендувала кандидатуру Бориса Сорочинського. Це рішення підтримав і Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій, який виконує функції наглядової ради Нацфонду.

Борис Сорочинський, науковець з понад 40-річним стажем, очолить один із органів управління Фонду – виконавчу дирекцію.  Сорочинський Борис Володимирович народився 16 серпня 1956 року. Наукову діяльність розпочав 1978-го аспірантом в Інституті фізіології рослин Академії наук. Обіймав посади наукового співробітника, завідуючого лабораторією, заступника директора, завідуючого відділом у наукових установах. На момент обрання виконавчим директором працював старшим науковим співробітником ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України”. Доктор біологічних наук.

Це призначення є одним із фінальних організаційних кроків, які були необхідні для початку повноцінної роботи Фонду.  Адже до повноважень виконавчої дирекції Фонду відносяться: забезпечення поточної роботи Фонду; організація та проведення конкурсів; укладання договорів; контроль цільового використання бюджетних коштів; звітування та забезпечення документообігу. Виконавчий директор надає пропозиції щодо чисельності, структури та штатного розпису Фонду, його кошторису, бюджетних запитів, призначає та звільняє працівників дирекції тощо.

Органами управління Фонду є: наглядова рада (її функції виконує Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій); наукова рада (до неї входить 30 українських вчених з наукових установ та вишів, персональний склад затверджено Урядом 27 грудня 2018 року); голова фонду (6 березня 2019 року на цю посаду був призначений Леонід Яценко); виконавча дирекція.  

Сам Фонд створено 4 липня 2018 р. задля забезпечення грантової підтримки досліджень та розробок українських вчених незалежно від їх відомчого підпорядкування.

На 2019 рік для початку роботи Фонду держбюджетом передбачено понад 260 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2lC8Hp8

2019-09-26

2019-09-26
Share

Затверджено новий склад атестаційної колегії МОН

Міністерство освіти і науки України затвердило оновлений склад Атестаційної колегії МОН.  Відтепер він налічує 13 осіб замість 34. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН 24 вересня 2019 року.

Міністерство освіти і науки України затвердило оновлений склад Атестаційної колегії МОН.  Відтепер він налічує 13 осіб замість 34. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН 24 вересня 2019 року.

«Фактично наразі Атестаційна колегія МОН поступово передає свої функції Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти — незалежній та вільній від політичних впливів організації. Водночас для нас важливо, щоб Атестаційна колегія була органом, якому довіряють і який добре виконує повноваження, які зараз залишились. Саме тому ми не лише скоротили склад, а й якісно його оновили», — зазначив заступник Міністра освіти і науки України Єгор Стадний.

Атестаційна колегія МОН затверджує рішення вчених рад про присвоєння вченого звання професора, старшого дослідника, розглядає апеляції щодо цього та формує Перелік наукових фахових видань України. Серед повноважень колегії також є присудження наукового ступеня кандидата та доктора наук тим здобувачам, підготовка яких розпочалась до 1 вересня 2016 року. Тимчасовий порядок присудження ступеню доктора філософії в МОН триватиме до 31 грудня 2020 року.

Якщо підготовка здобувачів ступенів доктора наук та доктора філософії розпочалась після 1 вересня 2016 року, то атестація відбуватиметься за новою процедурою в НАЗЯВО. Організація розроблятиме Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, у яких будуть захищатися доктори філософії та порядок присудження наукових ступенів. Окрім цього, НАЗЯВО буде скасовувати ці рішення за потреби та розглядати питання щодо позбавлення наукового ступеня через плагіат.

Детальніше: https://bit.ly/2mlSfcI

2019-09-24

2019-09-24
Share

Українські аграрні виші співпрацюватимуть з болгарськими

Чотири українських аграрних заклади вищої освіти підписали угоди про співпрацю з Пловдівським національними аграрним університетом (Болгарія). Це відбулося під час зустрічі аграрних закладів вищої освіти обох країн.

Чотири українських аграрних заклади вищої освіти підписали угоди про співпрацю з Пловдівським національними аграрним університетом (Болгарія). Це відбулося під час зустрічі аграрних закладів вищої освіти обох країн.

Це: Таврійський державний агротехнологічний університет ім. Дмитра Моторного, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Вінницький національний аграрний університет та Херсонський аграрний університет.

Передбачається, що будуть організовані академічні обміни студентів і викладачів за програмою Еразмус+; навчання студентів за програмою подвійних дипломів; будуть реалізовуватись спільні науково-дослідні проєкти; проводитимуться конференції, форуми та семінари; будуть організовані стажування, спільні навчальні та виробничі практики студентів і викладачів.  

Детальніше: https://bit.ly/2mNX3I3

2019-09-24

2019-09-24
Share

Конкурс претендентів до складу науково-методичних комісій (підкомісій) Міністерства науки і освіти України

МОН оголошує додатковий прийом документів від претендентів до складу окремих НМК (підкомісій).

МОН оголошує додатковий прийом документів від претендентів до складу окремих НМК (підкомісій).

Взяти участь у конкурсі можуть представники держави, роботодавців та їх об’єднань, закладів вищої освіти усіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, міжнародних експертів, які мають науковий ступінь у відповідній галузі або досвід фахової роботи не менше 10 років.

Детальніше – https://bit.ly/2m7Qu2q

2019-09-25

2019-09-23
Share

Нацфонд досліджень стане головним розпорядником коштів

МОН максимально сприятиме запуску Нацфонду досліджень та зробить все можливе, щоб у 2020 році він став головним розпорядником коштів. Про це зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад на зустрічі з представниками Національного фонду досліджень.

МОН максимально сприятиме запуску Нацфонду досліджень та зробить все можливе, щоб у 2020 році він став головним розпорядником коштів. Про це зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад на зустрічі з представниками Національного фонду досліджень.

“Закон “Про наукову та науково-технічну діяльність” передбачає, що Національний фонд досліджень є головним розпорядником коштів. Раніше ним був МОН, але необхідно зробити, щоб у бюджеті-2020  ситуація змінилась як цього вимагає профільний закон.

Міністр Ганна Новосад підкреслила, що МОН має великий інтерес, щоб усі процеси запуску фонду відбулися максимально швидко. “Я готова ініціювати рішення, щоб між читаннями в бюджеті-2020 Нацфонд досліджень став головним розпорядником коштів. Також ми маємо розробити план усіх документів, які спільно з вами треба запустити, щоб НФД почав роботу вже найближчим часом”, – наголосила Ганна Новосад.

Детальніше: https://bit.ly/2miTpWb

2019-09-20

2019-09-20
Share

Зустріч керівництва МОН із представниками Британської Ради, Гете-інституту та посольства Франції

МОН зацікавлене у співпраці з міжнародними організаціями в межах впровадження Нової української школи. Це обговорювалось під час зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад із представниками Британської Ради, Гете-Інституту, Посольства Франції в Україні та видавництва Сambridge University Press.

МОН зацікавлене у співпраці з міжнародними організаціями в межах впровадження Нової української школи. Це обговорювалось під час зустрічі Міністра освіти і науки Ганни Новосад із представниками Британської Ради, Гете-Інституту, Посольства Франції в Україні та видавництва Сambridge University Press.

«Хочу подякувати вам за потужну підтримку, яку ви надавали шкільній реформі протягом останніх двох років. Для Міністерства освіти і науки України дуже важливо мати партнерські стосунки з відкритими до співпраці міжнародними організаціями», – наголосила Ганна Новосад.

Підготовку вже пройшли 268 тренерів – 190 агентів змін та 25 методистів з англійської, 36 мультиплікаторів з німецької, 17 тьюторів з французької мов, досвід яких було розповсюджено на 17 000 учителів англійської, 1 177 німецької та близько 500 французької мов.

Створено платформу для підтримки педагогів NUS-English.com.ua. 230 вчителів англійської мови у пілотних школах отримали можливість безкоштовно пройти онлайн конкурс «Teaching Primary Learners Communicatively» та матеріали від видавництв Cambridge University Press та MM Publication.

Наразі актуальною є підготовка до наступного етапу реформи. Представники міжнародних організацій заявили про готовність до подальшої співпраці. У найближчих планах – розширення інструментарію, який сприятиме навчанню українських вчителів, а також проведення досліджень, які допоможуть визначити рівень знання іноземних мов серед школярів. Учасники зустрічі домовились підготувати докладний план дій.

Детальніше: https://bit.ly/2kFEDZp

2019-09-19

2019-09-19
Share