На офіційному сайті ОЕСР опубліковано аналітичний огляд «Вплив штучного інтелекту на ринок праці» із серії «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції».
На офіційному сайті ОЕСР опубліковано аналітичний огляд «Вплив штучного інтелекту на ринок праці» із серії «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції».
Матеріал містить огляд літератури з питань штучного інтелекту, його впливу на ринок праці, зайнятість, заробітну плату, трансформацію робочих місць, вимоги до кваліфікації робітників та вплив на сферу праці в цілому. У документі представлене бачення щодо наявних прогалин у доказовій базі та узагальнено інформацію, яка буде корисна для майбутніх досліджень проблем штучного інтелекту і ринку праці.
Міністерство цифрової трансформації України та венчурний фонд QPDigital підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства з розвитку в Україні передових напрямків IT-діяльності: штучного інтелекту, блокчейну та геймдеву.
Міністерство цифрової трансформації України та венчурний фонд QPDigital підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства з розвитку в Україні передових напрямків IT-діяльності: штучного інтелекту, блокчейну та геймдеву.
Мета меморандуму – взаємовигідне співробітництво сторін, спрямоване на створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього IT-ринку, який зможе створювати власні продукти, конкуруючи зі світовими компаніями.
Меморандумом передбачається співпраця за такими напрямами:
– сприяння розвитку освіти і науки у галузі IT;
– стимулювання економіки шляхом розвитку IT-індустрії в Україні;
– розроблення та реалізація екосистемних ініціатив у сфері IT;
– створення та розвиток сучасної інноваційної інфраструктури;
– залучення зовнішніх інвестицій в Україну та підвищення частки української ІТ-індустрії на світовому ринку.
Представники венчурного фонду QPDigital вже долучилися до підготовки стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні. Також планується спільно проводити хакатони й запустити освітній проєкт про інвестиції та стартапи.
Національною академією наук України відповідно до розпорядження Президії від 15.01.2021 № 18 оголошено конкурс проєктів з виконання завдань Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій» на 2021–2025 роки.
Національною академією наук України відповідно до розпорядження Президії від 15.01.2021 № 18 оголошено конкурс проєктів з виконання завдань Цільової програми наукових досліджень НАН України «Математичне моделювання у міждисциплінарних дослідженнях процесів і систем на основі інтелектуальних суперкомп’ютерних, грід- і хмарних технологій» на 2021–2025 роки.
Спрямованість проєктів:
– розроблення методологічних основ математичного моделювання на основі суперкомп’ютерних технологій;
– розроблення методів високопродуктивних обчислень (НРС) та інтелектуальних систем для автоматизації дослідження та розв’язання складних задач;
– розвиток об’єднаної грід- і хмарної інфраструктури для розподілених обчислень та її інтегрування до Європейської хмари відкритої науки, розроблення хмарно-орієнтованих сервісів, сервісів машинного навчання та штучного інтелекту;
– розроблення та дослідження методології, моделей та інструментів системного аналізу в міждисциплінарних дослідженнях на основі інтелектуального аналізу великих даних (Big Data).
У конкурсі можуть брати участь проєкти, виконавцями та співвиконавцями яких є лише установи НАН України. Проєкти мають бути спрямовані на реалізацію основних розділів Програми, відповідати критерію інноваційності наукових підходів, бути актуальними, спрямованими на вирішення потреб науки, техніки, економіки, національної безпеки та оборони України; не можуть дублювати роботи з поточної бюджетної тематики, а також підтримані іншими конкурсами. Перевага надаватиметься проєктам, за якими результат буде отримано впродовж 2-3 років.
Запити на участь у конкурсі можна подати до 16 лютого 2021 року.
ЮНЕСКО приєдналась до Ради та Керівного комітету Глобального партнерства зі штучного інтелекту (GPAI) в якості спостерігача.
ЮНЕСКО приєдналась до Ради та Керівного комітету Глобального партнерства зі штучного інтелекту (GPAI) в якості спостерігача.
GPAI – це багатостороння ініціатива, що об’єднує провідних експертів з науки, промисловості, громадянського суспільства, міжнародних організацій та уряду, які співпрацюють задля подолання розриву між теорією та практикою щодо штучного інтелекту (ШІ), підтримуючи передові дослідження та прикладну діяльність щодо пріоритетів, пов’язаних із ШІ.
Ініціатива GPAI була задумана Канадою та Францією під час їхніх президентств у G7 і розпочата у червні 2020 року. Вона налічує 15 членів-засновників, включаючи 14 країн та одну міжнародну організацію: Австралія, Канада, Європейський Союз, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Республіка Корея, Мексика, Нова Зеландія, Сінгапур, Словенія, Великобританія, США. Найближчим часом до ініціативи приєднаються ще чотири країни: Бразилія, Нідерланди, Польща та Іспанія.
GPAI підтримується Секретаріатом, організованим ОЕСР, та двома експертними центрами – Міжнародним центром експертизи в Монреалі з питань вдосконалення штучного інтелекту та Парижським при Французькому національному інституті досліджень цифрових наук та Технології або INRIA.
Європейська інноваційна рада виділила 74 млн євро на фінансування передових технологій зеленого та цифрового переходів ЄС.
Європейська інноваційна рада виділила 74 млн євро на фінансування передових технологій зеленого та цифрового переходів ЄС.
18 успішних проектів були відібрані з 236 робіт. Найбільша кількість відібраних заявок надійшла з Іспанії, Великобританії, Німеччини та Італії. Більшість учасників походять з вищих навчальних та дослідницьких організацій, а 18% – це МСП.
Дослідження, заявки щодо яких визнані кращими, будуть проводитись за наступними напрямами:
– «Парадигми та суспільства, що виникають» (проекти сприятимуть розвитку міждисциплінарних досліджень у багатьох галузях, перевірятимуть соціальне застосування штучного інтелекту, шукатимуть прориви у накопиченні та перетворенні енергії, які будуть чистими, компактними та в кінцевому підсумку недорогими, допомагаючи задовольнити кліматичні амбіції Європи; вони також будуть «вимірювати незміряне» – перевіряти нові підходи до нано- та суб-нанометрології);
– «Екологічна розвідка» (проекти шукатимуть нові синергії між віддаленими дисциплінами екологічного моделювання, вдосконаленими дослідженнями сенсорів, соціальними науками та ШІ, що може призвести до кардинально нових підходів; вивчатимуться бездротові носимі автономні датчики для моніторингу міського середовища на місці, мініатюризовані роботи, що розкладаються та біорозкладаються, для виявлення ключових параметрів навколишнього середовища у повітрі та верхньому шарі ґрунту).
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту (ШІ) в Україні, яка покликана забезпечити конкурентоспроможність України на міжнародному ринку.
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту (ШІ) в Україні, яка покликана забезпечити конкурентоспроможність України на міжнародному ринку.
Технології штучного інтелекту сприятимуть трансформації економіки, ринку праці, державних інституцій та суспільства загалом. Їх використання сприятиме зменшенню обсягів витрат та підвищенню ефективності виробництва, якість товарів і послуг.
Реалізація Концепції дозволить:
– створити умови для участі в діяльності міжнародних організацій та реалізації ініціатив щодо формування стратегій розвитку, регулювання та стандартизації ШІ у світі;
– впровадити технології ШІ у сфері освіти, економіки, публічного управління, кібербезпеки, оборони та інших сферах для зростання довгострокової конкурентоспроможності України на міжнародному ринку;
– сформувати адекватне та дієве правове поле для застосування технологій ШІ з огляду на міжнародні стандарти та передовий досвід державного регулювання.
На основі цього документу у тримісячний термін буде розроблено план заходів щодо реалізації Концепції.
У жовтні 2020 року розпочався проект MUHAI, який фінансується ЄС і передбачає кардинально новий підхід у дослідженнях, орієнтованих на технології штучного інтелекту.
У жовтні 2020 року розпочався проект MUHAI, який фінансується ЄС і передбачає кардинально новий підхід у дослідженнях, орієнтованих на технології штучного інтелекту.
Орієнтований на людину штучний інтелект прагне розширювати можливості, а не замінювати людей, що означає, що він повинен вміти пояснювати, як він досягав рішень, захищати, приймати поради від людей, керуватись вимогами етичних та моральних стандартів.
Проект координується Університетом Бремена (Німеччина), партнерами якого є дослідницькі та наукові установи Бельгії, Франції, Італії та Нідерландів.
Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті опублікував короткий опис політики «Штучний інтелект в освіті: зміни зі швидкістю навчання», який відкриває нову серію публікацій «Цифрова трансформація освіти».
Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті опублікував короткий опис політики «Штучний інтелект в освіті: зміни зі швидкістю навчання», який відкриває нову серію публікацій «Цифрова трансформація освіти».
Документ описує досягнення у галузі відповідних технологій, включаючи дані, аналітику та персоналізоване навчання, власне штучний інтелект (ШІ), хмарні обчислення та машинне навчання, досліджує перспективи та можливості ШІ для учнів, вчителів, керівників шкіл, батьків та адміністраторів освіти, а також висвітлює етичні аспекти впровадження ШІ та проблеми, які це може спричинити.
Нова серія публікацій «Цифрова трансформація освіти» відповідає місії ЮНЕСКО сприяти досягненню цілі сталого розвитку №4 за допомогою розширених ІКТ-рішень та найкращих практик. Вона передбачає оприлюднення інформаційних записок, аналітичних звітів та результатів дискусій, пов’язаних із вивченням постійних та нових фундаментальних змін в освіті завдяки використанню надсучасних технологій та їх впливу на освіту й інші сфери людського життя.
Європейська рада з інновацій інвестує 191 мільйон євро у 58 революційних технологій, які були відібрані в останньому раунді інвестицій пілотного проекту Pathfinder Open, що фінансується в рамках програми досліджень та інновацій ЄС Horizon 2020.
Європейська рада з інновацій інвестує 191 мільйон євро у 58 революційних технологій, які були відібрані в останньому раунді інвестицій пілотного проекту Pathfinder Open, що фінансується в рамках програми досліджень та інновацій ЄС Horizon 2020.
Цей останній захід пілотного проекту «Pathfinder Open» Європейської ради з інновацій охоплював найбільший бюджет, для фінансування було подано 902 заявки, 58 з яких були визнані найкращими.
Високоефективні ідеї дослідження нових технологій, які підтримані у цьому турі:
– розробка багатоступінчастої аналітичної платформи на основі багатовимірного мас-спектрометричного устаткування, здатної виконувати пряме і миттєве виявлення вірусних частинок;
– об’єднання новітніх технологій бездротового зв’язку, нейробіології, біоніки, штучного інтелекту і сенсорного сприйняття, щоб створити першу високошвидкісну бездротову платформу внутрішнього зв’язку для взаємодії мозку з машиною й тілом;
– створення принципово нової концепції перетворення низькопотенційного тепла за рахунок використання площі контакту електродів з електролітом конденсаторів;
– об’єднання синтетичної біології, 3D-друку та фотоніки для розробки принципово нової технологічної концепції оптогенетичного об’ємного біодруку;
– створення першого прототипу нового лабораторного датчику на основі окремих атомів;
– злиття штучного інтелекту та глибокої субмікронної КМОП-технології для нового покоління бездротових трансиверів;
– розробка нового типу урбанізації, в якому природа та люди можуть спільно розвиватися в межах міста, заснованого на комплексному екосистемному підході до архітектури, який в рівній мірі орієнтований на людей, рослини, тварин й пов’язані з ними організми та ін.
Найбільша кількість успішних проектів припадає на Німеччину, Італію, Іспанію, Францію та Швейцарію; майже 30% очолюють жінки-дослідники, а 26% класифікуються як «зелені технології», спрямовані на досягнення цілей Європейського зеленого курсу.
Обрані проекти отримають не лише доступ до бюджету, але й доступ до послуг щодо прискорення розвитку бізнесу та коучінгу.
За результатами пілотного етапу EIC (2018-2020 рр.) очікується, що повноцінний EIC буде запущений на початку наступного року в рамках Horizon Europe, – нової програми досліджень та інновацій ЄС, зі збільшеним фінансуванням передових технологій.
