Times Higher Education

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Як університети можуть використати ШІ та цифрові інструменти для забезпечення впливу».

У ній автори розглядають, яким чином заклади вищої освіти можуть не просто упроваджувати штучний інтелект у свою діяльність, а перетворювати цифрові технології на дієві інструменти для посилення навчання, наукової діяльності та суспільного впливу.  Цифровізація не є механічним процесом додавання нових інструментів до усталених процесів, – вона впливає на саму природу навчання й наукової роботи. Цифрові технології дозволяють автоматизувати рутинні завдання, підсилювати персоналізовану підтримку студентів, оптимізувати дослідницькі процеси й розширювати доступ до освітніх ресурсів, особливо для тих, хто навчається або працює віддалено. Справжній ефект від цифрової трансформації з’являється, коли університети ставлять у центр перетворень саме людину (студента, викладача), а не просто «вмикають» новий інструмент. Технології мають допомагати людям глибше розуміти матеріал, ефективніше співпрацювати та творити нові знання, а не замінювати традиційні педагогічні підходи. Прикладами можуть слугувати використання цифрових рішень для автоматизації системи аналізу даних про навчання, які допомагають виявляти слабкі місця в програмах й адаптувати їх до потреб різних груп, або інтеграція ШІ до адміністративних процесів для зменшення поточного навантаження на викладачів, вивільнення ресурсів для викладання й наукової роботи. Технології сприяють більшій інклюзивності: студенти з різними потребами можуть користуватися адаптивними платформами, які підлаштовують освітній контент під індивідуальні стилі навчання. Також успішне використання ШІ  та різноманітних цифрових інструментів потребує посиленої уваги до етики, справедливості та безпеки даних. Тому університетам важливо не лише впроваджувати інструменти, а й розробляти політики їх відповідального використання. Цифрові та ШІ-технології мають величезний потенціал для освіти, досліджень і наукових обмінів, але цей потенціал розкриється на повну силу лише за умови, що цифрові рішення поєднуються з чіткою стратегією, підпорядковуються освітній меті та мають «людську» складову інновацій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RQEBV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Більшість науковців категорично проти використання ШІ для REF 2029».

У ній йдеться про те, що проведене серед академічних працівників Британі опитування показало несприйняття ідеї залучення штучного інтелекту до процесу оцінювання наукових результатів у межах підготовки до чергового циклу оцінювання якості досліджень (REF 2029). Від 54% до 75% респондентів висловили сильне незадоволення щодо застосування ШІ у рамках оцінювання дослідницьких робіт і наукового впливу. Також значна частина опитаних вважає, що жодна існуюча система наразі не здатна об’єктивно оцінити креативність, інноваційність або цінність наукового внеску. Вони відзначають кілька проблем. По-перше, ШІ має обмежену здатність до розуміння контексту, нюансів і довгострокових наслідків роботи, –  саме до того, що є суттю наукової творчості. По-друге, автоматизоване оцінювання наражає на ризик зміщення у бік критеріїв, які можна кількісно виміряти, натомість ігноруючи гуманітарну цінність, міждисциплінарність або потенціал для довготермінових відкриттів. Відтак застосування ШІ може призвести до звуження уявлення про те, що вважається «цінним» у науці. Прихильники автоматизації, зі свого боку, наводять контраргументи: обсяг роботи для оцінювання численних заявок та публікацій настільки великий, що людські ресурси й час вже не справляються, отже ШІ міг би зменшити бюрократичне навантаження і пришвидшити процес. Проте навіть вони визнають: без чітких етичних рамок, протоколів перевірки і прозорості використання такої системи ризики можуть переважити вигоди. Автор статті робить висновок: хоча ШІ має потенціал допомогти виконувати рутинну оцінювальну роботу, його застосування у форматі, який матиме наслідки для кар’єри дослідників, – надзвичайно ризиковане. Аби зберегти довіру до системи наукового оцінювання та забезпечити справедливість, університетам і політикам варто прислухатися до думки академічних спільнот і не форсувати автоматизацію.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XhbY8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Ймовірна реальність болісної втрати робочих місць коли ШІ заповнює адміністративні позиції в університетах».

У ній розглядається питання, як запровадження технологій генеративного штучного інтелекту в адміністративній роботі вишів може призвести до масштабних скорочень адмінперсоналу. Анта Бегшо, яка досліджувала це питання, говорить, що багато процедур (підготовка звітів, протоколів, політик, документів) легко автоматизуються ШІ, і завдання, які раніше вважалися «престижними та складними», тепер не є унікальними. Через фінансовий тиск на університети і необхідність постійних заощаджень, автоматизація адміністративних процесів виглядає привабливою: вона дозволяє економити ресурси. Але такі зміни можуть мати болісні наслідки для працівників у вигляді втрати роботи. Університетам необхідно переглянути систему підтримки персоналу, визначити тих, хто потребує перепрофілювання, навчання новим навичкам. ШІ здатен виконувати рутинні адміністративні обов’язки, але є завдання, де нагально потрібна людська участь — фізичні дії, безпосереднє спілкування, делікатні управлінські рішення. Тому університети навряд чи залишаться без персоналу зовсім, але зміни в структурі праці та розподілі ролей неминучі. Якщо вчасно не зреагувати на нові тренди, може знизитися якість адміністративного обслуговування, погіршитися підтримка студентів, підвищиться навантаження на тих, хто залишиться у ЗВО. Відтак університетам потрібно розробити політику упровадження ШІ, яка включатиме перепідготовку персоналу, етичні стандарти використання, моніторинг якості послуг, а не просто «заміну людей машинами». Упровадження ШІ в адміністративну роботу університетів — це не лише питання ефективності та економії, але й соціальної та кадрової відповідальності. Якщо виші не будуть готові до трансформацій, результат може стати болісним для багатьох і поставить під сумнів здатність університетів забезпечувати стабільну підтримку студентів і дослідників.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/R3RL2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation