ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

ЮНЕСКО просуває відкриту науку для подолання глобальних викликів

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско.jpg

30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.

Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.

Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.

«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.

За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».

Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».

В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.

«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.

Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:

– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;

– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;

– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;

– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.

Детальніше: https://bit.ly/39tu7Yk

2020-03-30 

2020-03-30
Share
Платформа з обміну науковою інформацією щодо пандемії COVID-19

Платформа з обміну науковою інформацією щодо пандемії COVID-19

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та  науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО.  На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович. 
D:\  ДЕЛАЮ 2020\! Насте 20191202\! Нов 202000325\Юнеско2.jpg

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та  науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО.  На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович. 

На високому міжнародному рівні було наголошено, що прийняття політичних рішень для подолання пандемії коронавірусу неможливе без урахування професійної експертної думки наукової спільноти, а інвестиції в науку необхідні навіть в умовах економічної кризи. 

Детальніше: https://bit.ly/2xzWyqi

2020-03-30 

2020-03-30
Share
ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

ТОП-10 успішних українських вчених-жінок. Інфографіка

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.

У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.

Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.

Детальніше: https://bit.ly/2TGjRX3 , https://bit.ly/2TBs7aL

Фото: Укрінформ

2020-03-04
Share

Відтепер в Україні є національний центр ISSN

Генеральний директор Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) своїм офіційним листом поінформував про приєднання України до Міжнародного центру реєстрації серіальних видань (Міжнародного центру ISSN) і визнання Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова” Національним центром ISSN.

Генеральний директор Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) своїм офіційним листом поінформував про приєднання України до Міжнародного центру реєстрації серіальних видань (Міжнародного центру ISSN) і визнання Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова” Національним центром ISSN.

Цій події, яка має для нашої держави велике значення для поглиблення інтеграції України у світовий інформаційний, культурний та освітній простір, передувало рішення Уряду про приєднання до Статуту Міжнародного центру реєстрації періодичних видань, який функціонує при ЮНЕСКО з 1976 року. 

Наступним етапом становлення Національного центру SSN стане укладення двосторонньої угоди між Книжковою палатою України імені Івана Федорова та Міжнародним центром ІSSN, проходження відповідних тренінгів з бібліографії та програмного забезпечення функціонування центру ІSSN в Україні.

Детальніше – http://www.ukrbook.net/index.html

2019-07-18

2019-07-18
Share