Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська.
Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська.
Цей самий журнал також було виявлено у базі даних Web of Science Core Collection. Однак це відбулось після укладання договору з надавачем послуг – компанією Clarivate Analytics. МОН направило звернення до компанії Clarivate, де пояснило, що умови співпраці будуть переглянуті.
Разом із тим, МОН розуміє, що безкоштовний доступ до міжнародних наукометричних баз даних є важливим інструментом інтеграції української науки у світовий та європейський дослідницькі простори. Тому міністерство буде продовжувати діалог із компаніями, які є власниками МНБД з метою усунення проблем, які заважають співпраці.
Єврокомісія опублікувала Звіт про досягнення та рекомендації за програмою фінансування науки для суспільства (SwafS) у «Горизонті 2020».
Єврокомісія опублікувала Звіт про досягнення та рекомендації за програмою фінансування науки для суспільства (SwafS) у «Горизонті 2020».
Мета звіту – оцінити досягнення щодо інтеграції науки, суспільства та громадян у «Горизонт 2020» та сприяти виробленню бачення майбутньої рамкової програми «Горизонт Європа» в частині зміцнення європейського дослідницького простору.
У звіті розглядаються результати «Горизонту 2020» щодо наукової освіти; наукової кар’єри; дослідницької етики та цілісності досліджень; відповідального дослідження та інновацій; гендерної рівності; інституційної зміни у напрямку відповідальних досліджень та інновацій; громадянської науки та залучення громадян; відкритого доступу.
Також у документі представлені цілі політики та окреслено рекомендації щодо кращої співпраці між наукою та суспільством, залучення нових талантів до науки та способів поєднання наукових досягнень із суспільною обізнаністю та відповідальністю.
16 липня 2020 року відбувся вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України».
16 липня 2020 року відбувся вебінар «Захист персональних даних: досвід ЄС та України».
Організатор – EU Project «Pravo-Justice».
Під час вебінару розглянуті питання досвіду Естонії щодо:
– імплементації у національне законодавство Естонії положень Загального регламенту про захист даних (GDPR);
– процедури GDPR (General Data Protection Regulation) Compliance, реформування системи захисту персональних даних в Україні;
– інші аспекти досвіду ЄС та України у сфері захисту персональних даних.
У заході взяли участь представники Європейської Комісії, Міністерства юстиції Естонії, Інспекції з питань захисту персональних даних Естонії, Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, провідні міжнародні та національні фахівці у сфері захисту персональних даних.
10 липня Міністерство цифрової трансформації передала звіт європейським колегам щодо рівня розвитку відкритих даних в Україні для дослідження European Open Data Maturity Report.
10 липня Міністерство цифрової трансформації передала звіт європейським колегам щодо рівня розвитку відкритих даних в Україні для дослідження European Open Data Maturity Report.
Open Data Maturity Report — щорічне дослідження, результати якого демонструють рівень розвитку відкритих даних у Європі. Експерти здійснюють оцінку за понад 165 показниками, які об’єднують у чотири групи:
– політика відкритих даних;
– робота національного порталу;
– вплив відкритих даних на ключові сфери життя;
– якість опублікованих даних.
Україна вперше взяла участь у цьому дослідженні, проте вже майже два роки, як українські відкриті дані публікуються на European Data Portal.
Найкращий досвід держав надасть змогу й надалі вдосконалювати організаційні й технічні аспекти відкритих даних та адаптувати їх під сучасні вимоги.
Розвиток відкритих даних в Україні відбувається за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги USAID/UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Sorry, this entry is only available in Українська. У всьому світі будуються нові або реконструюються старі бібліотеки. Щоб життя людини не зводилась до поїздок на роботу і додому, соціологи запропонували концепцію «третього місця» – особливого міського простору, де людина може в комфорті та безпеці проводити час. Бібліотеки відповідають цим умовам.
Sorry, this entry is only available in Українська.
У всьому світі будуються нові або реконструюються старі бібліотеки. Щоб життя людини не зводилась до поїздок на роботу і додому, соціологи запропонували концепцію «третього місця» – особливого міського простору, де людина може в комфорті та безпеці проводити час. Бібліотеки відповідають цим умовам.
У грудні 2018 року у самому центрі Гельсінкі поруч із Парламентом, Будинком музики та вокзалом відкрилась величезна бібліотека Oodi Helsinki Central Library. Рішення про будівництво нової міської бібліотеки приймала міська рада. Місто виділило € 66 млн, а ще € 30 млн вдалось отримати з державного бюджету.
Ідея бібліотеки як нового «третього місця» втілена у архітектурному проекті. Будинок має три рівні. Перший – це лобі, продовження міської площі, де розташовані інформаційні стійки, кафе, кінотеатр на 240 місць, ігровий майданчик. На другому рівні – робочий простір. Тут можна орендувати закриті приміщення для проведення заходів, лекцій, семінарів, скористатись місцем у коворкінгу, студією для запису музики і відео. На верхньому, третьому і самому тихому поверсі, розташувалась бібліотека. У ній понад 100 000 книг, які можна брати з полиць самостійно, кілька живих дерев, багато світла та затишних місць для читання. Щоб взяти книгу додому, потрібно пред’явити паспорт, в усьому іншому відвідування вільне.
Вхід у бібліотеку безкоштовний, забронювати деякі приміщення теж можна безкоштовно. Це – бібліотека нової ери, функціональний простір для зустрічей, який відкрито для усіх бажаючих: потрапити до бібліотеки може будь-хто, адже вона є таким же міським простором, як парк або сквер.
4 та 12 червня відбулися чергові онлайн-обговорення, присвячені напрацюванню пропозицій до нового національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в контексті освіти та науки.
4 та 12 червня відбулися чергові онлайн-обговорення, присвячені напрацюванню пропозицій до нового національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в контексті освіти та науки.
Під час обговорень учасники зосередили увагу на напрацюванні пропозицій щодо використання інструментів відкритого урядування для вирішення проблемних питань у сфері освіти та науки, сформульованих за результатами першої зустрічі у травні 2020 року.
У онлайн-зустрічах взяли участь представники інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, зокрема Програми розвитку ООН в Україні, Асоціації міст України, аналітичного центру «Український інститут майбутнього», Фонду «Відкрита політика», громадських організацій «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», «Територія участі», освітній омбудсмен, фахівці МОН, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» та ДП «Інфоресурс».
Пропозиції учасників обговорення стосувалися, зокрема, інформації у сфері освіти та науки, яка потребує оприлюднення, відкриття даних, фінансової звітності у сфері освіти, захисту персональних даних, запровадження підходу “відкритої науки” тощо.
За результатами зустрічі сформульовані конкретні пропозиції щодо заходів, які можуть бути включені до нового плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
Пропозиції до нового плану дій можна подати онлайн.
Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.
Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.
Вони підтримують дослідників від початку проекту до опублікування його результатів, допомагаючи прискорювати процес дослідження, спрощувати доступ до даних та їх повторне використання.
Code Ocean – централізована платформа для створення, обміну, публікації, збереження і повторного використання коду і даних. Protocol.Io – централізована платформа для спільного створення, управління та обміну дослідницькими протоколами і методами.
Також Вам може бути цікавим Perpetua від Arkivum. Це програмне забезпечення та комплекс послуг із керування та довгострокового збереження цифрових даних.
Модульні рішення Perpetua виконують різні функції як частину загального робочого процессу, які можуть вбудовуватись у будь-яке середовище. Для цього розробники проаналізували найновітніші стратегії, практики, інструменти та політики та підготували оптимальні сучасні рішення. Perpetua автоматично виконує геореплікацію цифрового контенту у різних сховищах, наприклад, у приватній або публічній хмарі. Perpetua забезпечує довгострокове збереження та захист найпрестижніших у світі колекцій. Вбудовані автоматизовані процеси гарантують доступність даних у майбутньому, зручний пошук та комфортне використання.
Бажаючі ознайомитися з цими інструментами можуть подати запит на тестовій доступ.
За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок.
За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок.
За географією користувачів традиційно лідирує Київ, на який припадає понад 30% відвідувачів, по 6% мають Дніпро та Харків, 4% – Львів, 3% – Одеса, 2% – Запоріжжя. Загальна аудиторія порталу data.gov.ua охоплює 1.5 тис. населених пунктів України.
Найбільш популярними у населення були такі відкриті реєстри: Відомості про транспортні засоби, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр судових рішень, дані про електронні декларації, суб’єктів господарювання, які надають первинну медичну допомогу та оплату за надання послуг з первинної медичної допомоги.
Також цікавили користувачів Єдиний реєстр документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, Національний репозитарій академічних текстів, Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій Мінсоцполітики.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу».
Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу».
Це – перший освітній серіал про відкриті дані в Україні, розрахований саме на бізнес-аудиторію.
Серіал складається з трьох серій тривалістю 10-12 хвилин, кожна з яких має корисні додаткові матеріали. Перегляд освітнього серіалу дозволить зрозуміти, що таке відкриті дані та їх цінність для бізнесу, ознайомитись з прикладами із практики українського та міжнародного бізнесу, оцінити ризики використання даних та встановити необхідність пошуку оптимальної бізнес-моделі використання даних.
Після ознайомлення з представленими у серіалі матеріалами слухачі зможуть застосовувати відкриті дані для перевірки потенційних бізнес-партнерів, постачальників або здіснення найкращого вибору з багатьох доступних варіантів.
«Відкриті дані – це про рівний доступ до інформації, що сприяє чесній конкуренції на ринку, про підзвітність роботи державних органів, запобігання корупції, економічний потенціал та соціальну користь. Крім того, дані допомагають бізнесу приймати обґрунтовані рішення, віднаходити можливості для економії та вдосконалення своєї діяльності. Тому важливо, щоб бізнес мав достатньо знань та інструментів щодо можливостей використання відкритих даних. Сподіваємось, новий онлайн курс сприятиме цьому», – каже Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних USAID/UK.
Освітній серіал вже доступний для перегляду на платформі «Дія.Цифрова освіта».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
Документ доступний для відкритого ознайомлення.
Його основні тези полягають у наступному.
У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.
Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.
Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.
Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.
Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
