Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Стармер: мета в 50 відсотків для університетів не на часі».
У ній автор аналізує рішення прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера стосовно перегляду однієї з найвідоміших освітніх цілей країни, за якою половина молодих людей має здобути університетський ступінь. Гроув зазначає, що започаткована ще у 1999 році ініціатива Тоні Блера колись символізувала віру в університет як головний соціальний ліфт і рушійну силу економічного розвитку. Проте за чверть століття контекст змінився: сучасний ринок праці потребує не лише випускників із дипломами, а й висококваліфікованих фахівців, які здобувають освіту через професійні коледжі, технічні програми чи стажування. Саме тому, на переконання Стармера, мета «50 %» більше не відповідає викликам сьогодення. Вибір професійно-технічної освіти має бути не «другим варіантом», а рівнозначним шляхом до кар’єрного успіху. Прем’єр-міністр анонсував нову стратегію, відповідно до якої дві третини молодих людей у віці до 25 років повинні мати вищий рівень кваліфікації, незалежно від того, здобутий він в університеті чи в межах системи стажувань. Таке бачення уряд вважає більш справедливим і реалістичним, оскільки воно визнає цінність різних форм навчання та шляхів отримання практичних навичок. Нова політика супроводжується масштабними інвестиціями: уряд виділяє додатково 800 млн фунтів на освіту для молоді віком від 16 до 19 років і підтримку мережі сучасних технічних коледжів. Ці заклади мають забезпечити якісну підготовку з урахуванням запитів економіки, а також стати альтернативою університетам у тих регіонах, де традиційна вища освіта малодоступна. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в академічному середовищі: частина університетських лідерів сприйняла його як сигнал про зменшення політичного пріоритету вищої освіти. Вони застерігають, що об’єднання університетського й професійного секторів у межах однієї цілі може розмити уявлення про специфічну роль університетів як осередків наукового пошуку й інтелектуального розвитку. Також без стабільного державного фінансування й перегляду системи оплати навчання жодна з моделей не зможе стати справді інклюзивною. Відбувається переосмислення самої суті освітньої амбіції: тепер важливо не лише скільки молодих людей отримає диплом, а яким чином вони зможуть реалізувати свій потенціал. Такий підхід ставить у центр уваги не університет як інституцію, а людину — її здібності, практичні навички й можливість знайти своє місце у змінному світі. Нова урядова стратегія є спробою адаптувати систему освіти до реалій постіндустріальної економіки. Якщо раніше університет був головним критерієм успіху, то сьогодні акцент робиться на компетентності та гнучкості.
Детальніше: https://qrpage.net/qr/tPMAJ
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
