На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рорі Кормака «Правила відкритого доступу до книг у торговельній мережі вплинуть на їх значення і репутацію вищої освіти».
Професор міжнародних відносин Ноттінгемського університету вважає, що вимога публікації у відкритому доступі зробила б історичні розділи книжкових магазинів вужчими за обсягом та обмежила коло їх авторів. Підтверджуючи, що відкритий доступ – це добре, Рорі звертає увагу на аргументи на користь радикального руйнування традиційних видавничих моделей у першу чергу стосовно наукових журналів. Однак коли справа доходить до видавництва та розповсюдження книжок, то маємо класичний випадок згубних непередбачуваних наслідків від гарних намірів. Звісно, комерційному видавництву не вигідно безплатно завантажувати книгу у відкритий доступ відразу після її публікації. Є певні усталені правила: книга у м’якій обкладинці зазвичай виходить через 18 місяців після першої публікації. Звісно, багато авторів пишуть популярні книги, які не містять оригінальних досліджень та призначені для роз’яснення ширшому загалу предмету та суті проблеми. А університети з обмеженими фінансовими можливостями все менш охоче фінансують дослідницьку діяльність та все менше підтримують видавництво книг, особливо популяризаторських. Поява нових моделей вже призвела до того, що академічні видавництва почали стягувати величезні кошти за підготовку книг та надання їх у золотий відкритий доступ. Та університети не мають для книговидання достатніх фінансових ресурсів, що може скоротити до мінімуму кількість ЗВО, які на практиці підтримують публікації. І це будуть ЗВО, які отримають цільове зовнішнє фінансування для покриття відповідних витрат. Отже, перехід до керованих спільнотою моделей відкритого доступу стосовно академічних монографій є багатообіцяючим, але він вимагає зваженого підходу.
Детальніше: http://surl.li/sdygj, http://surl.li/sdysv
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини