На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса ««Незаконні» умови посилюють кризу академічної перевтоми».
У ній зазначається, що академічна автономія стала доволі часто використовуватись для виправдання порушень 48-годинного робочого тижня. Проведене дослідження показало, що науковець дуже слабко контролює власний графік, це заважає вирішенню хронічних проблем, пов’язаних зі стресом та перевтомою. Багато установ порушують закон щодо умов та тривалості праці, – це має місце у середньому 17 тижнів на рік і зазвичай пояснюється академічною автономією працівників. Жоден зі співробітників університету (за винятком, можливо, ректора), каже Том Вільямс, не має повного контролю над своєю діяльністю, а заняття і зустрічі за встановленим розкладом є лише «найочевиднішими» видами діяльності, але робота не вичерпується ними. Опитування в університетах Великої Британії показало, що багато науково-педагогічних працівників працюють понад 50 годин на тиждень, причому ця кількість є значно більшою серед початківців-дослідників та інших вразливих категорій співробітників. Роботодавці по-різному реагують на це: одні стверджують, що усім, хто працює понад 35 годин на тиждень, має бути надана відпустка; інші використовують більш розпливчасте формулювання про необхідність «відпрацьовувати необхідну кількість годин, але не надмірно їх перевищувати», але й не визначають цю «надмірність»; треті безапеляційно стверджують, що академічна робота «не обмежена правилами робочого часу, отже науковці можуть працювати стільки годин, скільки хочуть». Автор статті наголошує на несправедливості такого вільного трактування і наголошує, що будь-хто, хто не має контролю над своїм графіком роботи або не бажає працювати понад 48 годин на тиждень, повинен мати можливість реалізувати на практиці свої законні права.
Детальніше: http://surl.li/tpjlv, http://surl.li/tpjmg
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини