За результатами пошуку знайдено:

записів - 5370

сторінок - 537

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ПРИЙОМУ НА НАВЧАННЯ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В 2024 РОЦІ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ ПРИЙОМУ НА НАВЧАННЯ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В 2024 РОЦІ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році.

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році.

Проєкт підготовлено відповідно до вимог абзацу другого підпункту 1 частини 1 розділу І Закону України № 3438-IX від 08.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року». Порядком керуються суб’єкти освітньої діяльності усіх форм власності та сфер управління, які здійснюють прийом на навчання для здобуття ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії / доктора мистецтва. Він містить наступні розділи: загальні положення; прийом на навчання для здобуття вищої освіти; джерела фінансування здобуття вищої освіти; обсяги прийому та обсяги державного (регіонального) замовлення, розміщення державного (регіонального) замовлення; строки реєстрації заяв, конкурсного відбору та зарахування на навчання; порядок реєстрації заяв для участі у вступних випробуваннях та конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти; конкурсний відбір, його організація та проведення; спеціальні умови участі у вступній кампанії; рейтингові списки вступників та рекомендації до зарахування; реалізація права вступників на обрання місця навчання; коригування списку рекомендованих до зарахування; переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб; наказ про зарахування; особливості прийому на навчання до закладів вищої освіти іноземців та осіб без громадянства; вимоги до Правил прийому; забезпечення відкритості та прозорості під час проведення прийому до закладів вищої освіти. Проєкт поширюється на соціальні групи населення та заінтересовані сторони, які відносяться до здобувачів вищої освіти та закладів вищої освіти. Реалізація проєкту дозволить забезпечити можливість: вступу фізичних осіб на навчання для здобуття вищої освіти у 2024 році; здобувати вищу освіту у закладі вищої освіти за кошти державного бюджету за прозорими механізмами; проведення закладами вищої освіти вступної кампанії у 2024 році, а також діяльності цих закладів. Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку можна подати до 31 січня 2024.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-poryadku-prijomu-na-navchannya-dlya-zdobuttya-vishoyi-osviti-v-2024-roci, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/29/HO-proyekt.Poryadku.pryyomu.na.navchannya.dlya.zdobuttya.VO.v.2024-29.12.2023.docx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-01-03
Поширити
ОЕСР: ДОВГОСТРОКОВІ СЦЕНАРІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ

ОЕСР: ДОВГОСТРОКОВІ СЦЕНАРІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Співробітництво Китаю в галузі розвитку» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Співробітництво Китаю в галузі розвитку» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо співробітництва з метою розвитку».

У документі наголошується, що глобальний ландшафт співпраці у сфері розвитку швидко змінюється, а кількість учасників зростає. Більш ефективний обмін знаннями та досвідом офіційних донорів має важливе значення для поширення міжнародних стандартів для досягнення кращих результатів, просування спільних цілей Порядку денного до 2030 року та підвищення прозорості політики. У цьому контексті цей документ робить внесок у покращення міжнародних знань про Китайську Народну Республіку, як офіційного постачальника допомоги в цілях розвитку. Після надання «зовнішньої допомоги» в рамках співпраці Південь-Південь продовж десятиліть, Китай нещодавно здійснив інституційні та політичні зміни, створивши спеціальне агентство з міжнародного співробітництва у сфері розвитку. Окрім аналізу цих змін та їхнього впливу на практику, в роботі також розглядаються розбіжності у впровадженні встановлених міжнародних норм і практик. З іншого боку, в документі окреслюються варіанти майбутньої взаємодії між Китаєм та іншими постачальниками допомоги, в тому числі з Комітетом сприяння розвитку ОЕСР, з метою підвищення ефективності глобальної архітектури співробітництва в галузі розвитку і посилення впливу колективних дій. Базуючись на дослідженні, проведеному продовж 2022 та 2023 років, цей документ є внеском у Стратегію глобальних відносин Комітету сприяння розвитку ОЕСР на 2021-22 роки, яка закликає до взаємодії з іншими офіційними провайдерами співробітництва в галузі розвитку.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/development/china-s-development-co-operation_2bbe45d2-en, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/2bbe45d2-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F2bbe45d2-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/2bbe45d2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-01-03
Поширити
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ЗАХОДІВ НА 2024-2026 РОКИ З РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПЛАНУ ЗАХОДІВ НА 2024-2026 РОКИ З РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року.

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2030 року.

Проєкт включає три стратегічні цілі: отримання кожною особою гарантованих державою освітніх послуг, спрямованих на розкриття її потенціалу, максимальний розвиток і соціалізацію, з урахуванням її індивідуальних можливостей та потреб; отримання кожною особою якісних освітніх послуг відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі; прийняття українським суспільством різноманіття та врахування потреб усіх учасників освітнього процесу. Кожна стратегічна ціль містить перелік операційних цілей з визначенням термінів виконання та відповідальними центральними органами виконавчої влади. Результатом затвердження заходів є: забезпечення доступу до якісної освіти кожній особі з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей, із створенням умов для розвитку її потенціалу. Зауваження та пропозиції до проєкту Плану заходів можна подати до 29 січня 2024 року.

Детальніше: https://is.gd/BEPUNj, https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2023/12/28/HO-proyekt.Planu.zakhodiv.na.2024-2026.realiz.Nats.strateh.rozv.inklyuzyv.navch.28.12.2023.docx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2023-12-29
Поширити
ЗАТВЕРДЖЕНО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНФОРМСИСТЕМУ НАЦПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНФОРМСИСТЕМУ НАЦПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Положення про Єдину інформаційну систему Національної програми інформатизації.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено Положення про Єдину інформаційну систему Національної програми інформатизації.

Відповідна постанова від 27 грудня 2023 р. № 1400 розміщена на урядовому порталі. Положення визначає структуру, основні завдання та функціональні можливості Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації, регулює порядок її функціонування та використання. Основними завданнями Єдиної системи є: організаційно-технічне забезпечення та автоматизація процесів взаємодії між авторизованими користувачами, що беруть участь у формуванні та виконанні Національної програми інформатизації; забезпечення розгляду науково-технічною (експертною) радою Національної програми інформатизації завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації, експертних висновків до них, інших матеріалів з питань інформатизації для надання обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо них; забезпечення можливості здійснення генеральним державним замовником Національної програми інформатизації моніторингу та проведення оцінки результативності виконання Національної програми інформатизації, збору та узагальнення інформації про стан виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації; забезпечення публічних користувачів Єдиної системи інформацією про перебіг і результати формування та виконання Національної програми інформатизації. Положенням також визначені: основні функції системи; складові системи; взаємодія системи з державними електронними інформаційними ресурсами, іншими інформаційно-комунікаційними системами; функціональні можливості; суб’єкти системи; авторизовані користувачі; публічні користувачі; держатель системи; захист інформації; фінансове забезпечення заходів, пов’язаних із створенням, модернізацією (модифікацією), розвитком системи, а також адмініструванням, забезпеченням функціонування, супроводженням та технічним обслуговуванням, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, фінансових ресурсів міжнародної технічної допомоги та інших джерел. Упровадження системи надасть змогу зробити проєкти інформатизації публічними, а також — формувати аналітичні звіти та статистичні дані. Очікується, що в системі працюватиме понад 41 000 юросіб.

Детальніше: https://is.gd/yt73xJ, https://is.gd/NaO5pJ, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/658/d94/be7/658d94be7438c393528374.doc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-12-29
Поширити
ВИБОРИ КОМІСІЇ КОНКУРСУ ІЗ ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

ВИБОРИ КОМІСІЇ КОНКУРСУ ІЗ ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК

Національний фонд досліджень України згідно з рішенням Наукової ради НФДУ від 30 листопада 2023 року (протокол №32) та у відповідності до Розділу ІІ Положення про Комісію конкурсу оголошує вибори Комісії конкурсу із виконання наукових досліджень і розробок «Наука для зміцнення обороноздатності України».

Національний фонд досліджень України згідно з рішенням Наукової ради НФДУ від 30 листопада 2023 року (протокол №32) та у відповідності до Розділу ІІ Положення про Комісію конкурсу оголошує вибори Комісії конкурсу із виконання наукових досліджень і розробок «Наука для зміцнення обороноздатності України».

Основні критерії відбору членів Комісії конкурсу: наявність наукового ступеня; широка цитованість наукових публікацій у відповідній галузі науки; висока кваліфікація та досвід; досвід проведення наукової і науково-технічної експертизи; бездоганна професійна репутація та академічна доброчесність (зокрема, якщо хоча б два члени наукової ради секції Фонду мають заперечення проти певної кандидатури з огляду на обґрунтовані сумніви щодо її репутації та/або академічної доброчесності, така кандидатура не допускається до розгляду). Для обрання до складу Комісії конкурсу відповідна кандидатура повинна набрати більше половини голосів складу наукової ради секції Фонду. Анкети на конкурс претенденти можуть подати до 2 січня 2024 року.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/, https://is.gd/T8OBR8, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/anketa_konkursna-komisiya.docx

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-12-29
Поширити
ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІКИ ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК

ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІКИ ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК

Міністерство освіти і науки України затвердило Перелік проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах та Проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та фінансування яких розпочнеться з 2024 року за рахунок коштів державного бюджету України.

Міністерство освіти і науки України затвердило Перелік проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах та Проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління міністерства освіти і науки України, які пройшли конкурсний відбір та фінансування яких розпочнеться з 2024 року за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідні накази від 27 грудня 2023 р. № 1569 та від 27 грудня 2023р. № 1572. У 2023 році було проведено два конкурсні добори проєктів фундаментальних наукових досліджень, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, один з яких був призначений для молодих вчених. Цьогоріч у конкурсі серед молодих учених взяли участь 145 проєктів, а серед ЗВО та наукових установ – 750. За результатами наукової і науково-технічної експертизи затверджено перелік з 79 проєктами досліджень та/або розробок молодих вчених та 219 проєктами досліджень і розробок ЗВО та НУ, які фінансуватимуться коштом держбюджету у наступному році.

Детальніше: https://is.gd/X48VFN, https://is.gd/MwUtOU, https://is.gd/jHPvL8

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-12-29
Поширити
МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА «ІННОВАТОРИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНИ»

МІЖНАРОДНА ПРОГРАМА «ІННОВАТОРИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ УКРАЇНИ»

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск комплексної акселераційної програми «Інноватори енергоефективності України», щоб підтримати українські компанії, які розробляють інноваційні рішення у сфері енергоефективності.

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про запуск комплексної акселераційної програми «Інноватори енергоефективності України», щоб підтримати українські компанії, які розробляють інноваційні рішення у сфері енергоефективності.

Мета програми – сформувати нове покоління лідерів, що мислять на перспективу, та створити інклюзивну екосистему, яка дасть змогу інноваторам у сфері енергетики рухати Україну до стійкого майбутнього. Взяти участь у програмі можуть організації та компанії, які зареєстровані й працюють в Україні щонайменше рік, а також мають не менше трьох штатних працівників. Програма передбачає: оцінку потреб бізнесів для визначення та задоволення безпосередніх, середньострокових та довгострокових потреб учасників; цільові експертні консультації та управлінську допомогу від першокласних міжнародних і місцевих експертів для вдосконалення бізнес-планів і презентацій учасників, а отже, для підвищення їхньої комерційної привабливості для національних та міжнародних покупців; розробку мапи зацікавлених сторін із щонайменше 50 ключових організацій і підприємств у різних секторах, які пропонують або виробляють інноваційні енергетичні рішення в Україні; організація Демодня, під час якого 30 фіналістів зустрінуться з міжнародними експертами та потенційними покупцями; створення мережі інноваційних гравців ринку у сфері енергоефективності, щоб закласти міцну основу для сталого енергетичного майбутнього України. Учасники Програми здобудуть знання, які допоможуть компаніям суттєво знизити витрати в короткостроковій перспективі, а також сприятимуть системному впровадженню новітніх технологій під час відновлення країни. Крім того, п’ять компаній будуть відібрані для участі в акселераційній програмі Impact Business. Програму «Інноватори енергоефективності України» ініціювала Impact Force за підтримки проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини та співфінансування Уряду Швейцарії, у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес, а також Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності). Заявку на участь у програмі можна подати до 14 січня 2024 року.

Детальніше: https://is.gd/j6GTRY, https://wkf.ms/41gjiFD, https://www.impactbusinessua.org/ua, https://is.gd/Dqk2xj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-12-29
Поширити
ОЕСР: ДОВГОСТРОКОВІ СЦЕНАРІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ

ОЕСР: ДОВГОСТРОКОВІ СЦЕНАРІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Довгострокові сценарії: врахування енергетичного переходу» із серії «Робочі документи ОЕСР з економічної політики».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Довгострокові сценарії: врахування енергетичного переходу» із серії «Робочі документи ОЕСР з економічної політики».

У документі описується останнє оновлення довгострокових сценаріїв ОЕСР, які складають кожні 2-3 роки для кількісної оцінки деяких із найважливіших довгострокових макроекономічних тенденцій і політичних викликів, що стоять перед світовою економікою. Вперше в оновленому виданні починають враховуватися деякі наслідки переходу на низьковуглецеву енергетику. Звіт складається з трьох частин, у яких представлено: довгострокові прогнози для країн-членів ОЕСР та країн G20, які не є членами ОЕСР, що востаннє були зроблені у 2021 році (Гільєтт); розширенні глобальні довгострокові моделі ОЕСР (LTM) для обліку енергоспоживання та пов’язаних з ним викидів CO2; альтернативний стилізований сценарій, в якому країни ОЕСР і країни G20, що не входять до ОЕСР, успішно переходять до низьковуглецевої енергетики, що загалом відповідає досягненню нульового показника викидів парникових газів до 2050 року. Ці розширення спираються на різні джерела, але найважливішими з них є моделювання витрат на зниження викидів CO2 за допомогою моделі ENV-Linkages, розробленої ОЕСР. Розширені моделі використовуються для вивчення деяких фіскальних наслідків енергетичного переходу, зокрема того, як негативні економічні ефекти пом’якшення викидів вуглецю можуть бути послаблені фіскальними або іншими структурними реформами.

Детальніше: https://is.gd/11FGII, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/153ab87c-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2F153ab87c-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/153ab87c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-12-29
Поширити
ВІДНОВЛЕННЯ ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА КОНКУРС ПРОЄКТІВ «НАУКА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ»

ВІДНОВЛЕННЯ ПРИЙОМУ ЗАЯВОК НА КОНКУРС ПРОЄКТІВ «НАУКА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ»

Наукова рада Національного фонду досліджень України ухвалила рішення про відновлення прийому заявок на конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Наука для зміцнення обороноздатності України».

Наукова рада Національного фонду досліджень України ухвалила рішення про відновлення прийому заявок на конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Наука для зміцнення обороноздатності України».

Мета Конкурсу – фінансування колективних наукових прикладних проєктів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України та забезпечення її спроможності реагувати на мілітарні виклики. За умовами Конкурсу проєкти мають відповідати одному з наступних тематичних напрямів: розробка нових технологій, матеріалів, програмних продуктів, пристроїв для застосування при виготовленні, модернізації, експлуатації, відновленні сучасної техніки; створення технологій та систем аналізу образів та автоматичного виявлення і розпізнавання об’єктів; створення технологій/методик гуманітарного розмінування; створення технологій та систем аналізу образів та автоматичного розпізнавання об’єктів; розробка та вдосконалення засобів кіберборотьби, а також інформаційних технологій (у тому числі – для боротьби з дезінформацією), в тому числі із застосуванням методів штучного інтелекту; розробка системи засобів забезпечення інституційної стійкості державного управління в умовах воєнного стану; розробка технологій покращення домедичної допомоги на всіх етапах її надання; створення технологій ефективної діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу в осіб, що зазнали впливу травматичного стресу від дії засобів ураження; розв’язання задач медичного забезпечення, включно з впровадженням технологій та засобів профілактики, лікування та реабілітації поширених захворювань, що супроводжуються високою смертністю чи інвалідністю та/або зумовлених чи посилених умовами воєнного часу, необхідністю лікування важких поранень та травм і реабілітації після них; оптимізація надання медичної допомоги з метою покращення ментального здоров’я уразливих груп населення під час війни та у післявоєнний період, розробка методів морально-психологічного забезпечення та соціально-психологічної реабілітації; розв’язання задач інженерного забезпечення, включаючи захист і підвищення стійкості критичної та цивільної інфраструктури (зокрема, захисних споруд), розв’язання екологічних проблем, проблем водопостачання для цивільного населення в умовах ведення воєнних дій; розробка дистанційно керованих механізмів для роботи з радіоактивними та радіаційно забрудненими матеріалами; розробка технологій швидкого визначення забруднювальних речовин, що потрапляють у навколишнє середовище внаслідок воєнних дій; розробка технологій ефективного гасіння пожеж; розробка технологій ефективного реагування на надзвичайні ситуації, спричинені військовими діями, на території України; розробка технологій ліквідації наслідків застосування противником засобів ураження проти цивільного населення та цивільної інфраструктури в умовах ведення воєнних дій; розробка заходів, спрямованих на забезпечення інституційної стійкості системи публічного управління в умовах воєнного стану. Також проєкти мають відповідати щонайменше одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, визначених Законом пріоритетними на момент проведення конкурсного відбору (у відповідності до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Заявку на Конкурс можна подати до 31січня .2024 року.

Детальніше: https://is.gd/RUqGgA, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/umovy-konkursu-oboronozdatnis-2023.docx.pdf

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-12-27
Поширити
ОЕСР: ВИЯВЛЕННЯ ТА ВІДСТЕЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

ОЕСР: ВИЯВЛЕННЯ ТА ВІДСТЕЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Виявлення та відстеження стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату: оцінка на основі кластерів» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Виявлення та відстеження стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату: оцінка на основі кластерів» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У даній роботі визначаються різні типи стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату, ухвалені країнами за останні два десятиліття, та оцінюється можливий синергетичний ефект від їхньої реалізації. В аналізі використовується політичний репозиторій Рамкової програми ОЕСР з вимірювання кліматичних дій і політики (CAPMF). Це найбільш повна і гармонізована на сьогодні база даних щодо політики пом’якшення наслідків зміни клімату, що охоплює понад 120 політичних інструментів і 50 країн за період 2000-2020 років. Статистичний кластерний аналіз дає змогу виокремити чотири типи стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату, що вирізняються розмаїттям і жорсткістю політики пом’якшення наслідків зміни клімату. До середини 2000-х років стратегії пом’якшення наслідків були схожі одна на одну і ґрунтувалися на невеликій кількості політичних заходів і низькій загальній жорсткості. Вони почали різнитися в середині 2000-х, а потім у середині 2010-х років, оскільки деякі країни розширили розмаїття інструментів політики і підвищили її жорсткість. Результати регресії показують, що викиди негативно пов’язані із загальною жорсткістю стратегій щодо пом’якшення наслідків зміни клімату в країні. Крім того, цей зв’язок є сильнішим для стратегій пом’якшення наслідків, які включають більший набір інструментів, що вказує на більшу синергію політики.

Детальніше: https://is.gd/8rEVVB, https://www.oecd-ilibrary.org/deliver/a23b43c5-en.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpaper%2Fa23b43c5-en&mimeType=pdf, https://doi.org/10.1787/a23b43c5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-12-27
Поширити