Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: СТАН ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПРИНЦИПІВ АІ ОЕСР ЧОТИРИ РОКИ ПОТОМУ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Стан імплементації Принципів АІ ОЕСР чотири роки потому» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

У ньому йдеться про Рекомендації щодо штучного інтелекту «Принципи ШІ ОЕСР», що були ухвалені Радою ОЕСР у 2019 році. Документ містить п’ять принципів, заснованих на цінностях, і п’ять рекомендацій для країн ОЕСР та економік-партнерів, які приєдналися до них для сприяння відповідальній і надійній політиці штучного інтелекту. У звіті аналізуються ініціативи, започатковані країнами в усьому світі для впровадження Принципів АІ ОЕСР, про які було повідомлено OECD.AI Policy Observatory станом на травень 2023 року. Також у ньому надається огляд національних стратегій у сфері АІ, зокрема їхніх органів нагляду та моніторингу, експертних консультативних груп, а також системи моніторингу та оцінки. Обговорюються різні регуляторні підходи, які країни застосовують для забезпечення надійності штучного інтелекту. До них належать національні етичні норми та принципи, нові регуляторні норми, що стосуються ШІ та регуляторні «пісочниці». Крім того, у звіті пропонуються приклади політичних рішень для кожного з десяти принципів штучного інтелекту ОЕСР, щоб сприяти перехресному навчанню політиків.

Детальніше: https://is.gd/Vv7WrT, https://is.gd/oxArX2, https://doi.org/10.1787/835641c9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2023-11-01

111

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АКАДЕМІЧНА ЧЕСНІСТЬ: ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».

У ній наводиться погляд на те, як університети можуть заохочувати етичне та прозоре використання інструментів штучного інтелекту для підтримки навчання, водночас захищаючи від неправомірних дій. Наголошується, що нинішня хвиля генеративного штучного інтелекту спричинила великі дебати та дискусії у сфері вищої освіти. Авторські статті, блоги та стрічки соціальних мереж сповнені запитань без чітких відповідей, проте викладачам необхідно зрозуміти, як адаптуватися та що прийняти. Джорджини Чамі вважає, що вкрай важливо вирішити потенційні етичні проблеми, які супроводжують інтеграцію ШІ і викликають питання, зокрема: який потенційний вплив ШІ на академічну чесність; чи будуть технології сприяти шахрайству; якою мірою дані або інструменти, створені ШІ, мають бути дозволені для викладання і навчання в університетах; як адаптувати навчання у світі, де більшість людей можуть звернутися до технологій за відповіддю. Розглядаючи ці проблеми, автор доходить до висновків: текст, згенерований штучним інтелектом – це новітнє зрушення у вищій освіті, яке спонукає замислитися над тим, що означає навчання зараз і в майбутньому; ШІ підвищує доступність інформації та може розв’язувати складні задачі, аналізувати великі обсяги даних і ухвалювати рішення з мінімальною участю людини; використання ШІ та інших технологічних інструментів за своєю суттю не перешкоджає навчанню, вирішальним фактором є те, як використовувати технологію, зберігаючи при цьому академічну чесність; незважаючи на обмеження, важливо вивчити потенціал технологій для підвищення продуктивності студентів та покращення їхнього досвіду навчання; в академічному письмі використання таких інструментів, як Quillbot і Grammarly, допомагають студентам покращити свою письмову роботу, зокрема, виразу мови та виправляючи орфографічні, граматичні помилки, пунктуаційні помилки або незручні формулювання. Такі інструменти, як ChatGPT-3 і GPT-4, також можуть допомогти в ефективному написанні; ШІ може і має бути доповненням до навчання студентів, а не його заміною. Здатність критично оцінювати текст є важливою академічною навичкою, яка ставатиме дедалі ціннішою в міру того, як студенти знайомитимуться з великою кількістю контенту, створеного ШІ; майбутні зусилля мають бути зосереджені на визначенні «належного використання» інструментів ШІ. Студенти повинні бути обізнані не тільки про можливості, а й про обмеження ШІ. Таким чином, університети виховуватимуть покоління студентів, які вміють використовувати технології, але також володіють критично важливими навичками для розуміння та ефективного застосування. Університети, які вдумливо використовують ШІ для забезпечення збереження людської взаємодії, критичного мислення та цінності поглибленої освіти, імовірно, процвітатимуть у цьому новому освітньому ландшафті. Важливо знайти баланс, за якого ШІ покращує і підтримує, а не порушує процес навчання.

Детальніше: https://is.gd/MS4KEA, https://is.gd/vA2YSB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-31

243

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ПЛАГІАТ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В ЄВРОПІ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлена публікація «Що потрібно знати про плагіат під час навчання в Європі».

У ній розглядаються основні поняття плагіату, його вплив на навчання та як правильно цитувати джерела, щоб зберегти академічну доброчесність. Зазначається, що плагіат – це використання чужої роботи або ідей без належної згадки про авторство. Багато європейських університетів мають суворі визначення та політику і, щоб уникнути потенційних проблем, необхідно заздалегідь ознайомитеся з ними. Плагіат може набувати різних форм: від копіювання та вставки тексту безпосередньо з джерела до перефразування без цитування. Наслідками плагіату можуть бути: невиконання завдання, не складання іспиту або відрахування. Крім того, це може зіпсувати академічну успішність і вплинути на майбутні кар’єрні перспективи. Щоб уникнути плагіату необхідно дотримуватись загальних правил: цитувати джерела правильно – завжди вказувати автора, точно цитуючи джерела, і дотримуватися правил цитування університету; використовувати інструменти для виявлення плагіату – багато установ надають доступ до програмного забезпечення для виявлення плагіату, ці інструменти можуть допомогти виявити ненавмисні випадки плагіату і своєчасно виправити їх; зрозуміти перефразування – використовуючи чужі ідеї чи слова, обов’язково висловлювати їх своїми словами та цитувати; почати свої дослідження та написання роботи слід заздалегідь – поспіх може призвести до плагіату; використовувати інструменти штучного інтелекту – перевірити позицію університету щодо використання інструментів штучного інтелекту, таких як ChatGPT, та того, як його цитувати; отримати допомогу коли знадобиться – якщо не знаєте, як правильно цитувати чи перефразувати, порадьтеся з професорами чи університетськими письменницькими центрами.

Детальніше: https://is.gd/EFsl6N

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-31

291

ОЕСР: ПРОГНОЗ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ 2023

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила чергове видання звіту «Прогноз міжнародної міграції 2023» із серії «Перспективи міжнародної міграції».

У ньому аналізуються останні зміни в міграційних рухах та залученні іммігрантів до ринку праці в країнах ОЕСР; відслідковуються останні зміни політики в управлінні міграцією та інтеграції в країнах ОЕСР. Це видання містить дві спеціальні глави: про інтеграцію матерів-мігранток у ринок праці та про моделі народжуваності серед мігрантів у країнах ОЕСР. Прогноз також містить примітки по країнах і детальний статистичний додаток. Зокрема, за результатами дослідження у звіті зазначається: міграція постійного типу до країн ОЕСР зросла на 26% у 2022 році порівняно з 2021 роком, попередні дані за 2023 рік свідчать про подальше зростання; сімейна міграція залишається основною категорією в’їзду для нових мігрантів постійного типу, становлячи 40% усієї міграції, тоді як керована трудова міграція та вільна мобільність становлять по 21%; у 2022 році найбільшими країнами походження шукачів притулку в ОЕСР були Венесуела (221тис.), Куба (180 тис.), Афганістан (170 тис.) і Нікарагуа (165 тис.); у більш ніж половині країн ОЕСР рівень зайнятості мігрантів є найвищим за понад два десятиліття; матері-іммігранти стикаються з непропорційно невигідним становищем як порівняно з жінками-іммігрантами без дітей, так і порівняно з їхніми однолітками, які народилися в місцевих країнах. У середньому по ОЕСР різниця в рівнях зайнятості між іммігрантами та матерями, які народилися в країні, становить 20 процентних пунктів.

Детальніше: https://is.gd/8PlH3U, https://is.gd/GWKegS, https://doi.org/10.1787/b0f40584-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2023-10-30

140

WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2024 BY SUBJECT

На сайті Times Higher Education, одної із найбільш впливових рейтингових агенцій світу, опубліковано чергові результати галузевого рейтингу «World University Rankings 2024 by subject».

Предметний рейтинг, як і світовий, ранжується на основі 18 показників, які є складовими 5 ключових показників вищої освіти: викладання, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з індустрією, а також міжнародні перспективи. Українськи університети представлені з дев’яти предметів, серед яких найкращими є: комп’ютерні науки – Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський авіаційний інститут; фізичні науки – Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка; інженерія: Сумський державний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Львівська політехніка»; бізнес та економіка – Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів і природокористування України; суспільні науки – Сумський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка»; науки про життя – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет біоресурсів і природокористування України; мистецтво та гуманітарні науки – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; право – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; клініка та здоров’я – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3148/, https://is.gd/Yb8Pve, https://docs.google.com/forms/d/1ajPkoSg1Hptiho2eY-k9xTxQ1vqtCm19U0ckhX4yITo/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true

Фото: скріншот

##НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2023-10-30

169

ЩОРІЧНИЙ КОНКУРС «КРАЩЕ ВИДАННЯ РОКУ»

ГО «Національна академія наук вищої освіти України» проводить щорічний конкурс «Краще видання року».

ГО «Національна академія наук вищої освіти України» проводить щорічний конкурс «Краще видання року».

Конкурс проводиться відповідно до наказу Національної академії наук вищої освіти України № 17 від 28.07.2023 року. Мета конкурсу – підтримка творчої активності освітян та вчених, їх заохочення до оприлюднення наукових результатів високого рівня в галузі фундаментальних й прикладних досліджень, популяризації наукових здобутків, зростання престижу наукової видавничої продукції, у тому числі художньої літератури. Участь у конкурсі можуть брати наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, докторанти та аспіранти закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, вітчизняні і зарубіжні студенти. Право висувати кандидатів на здобуття премій надається вченим радам закладів вищої освіти та НДІ, а також громадським організаціям або шляхом самовисування. Загальні вимоги до конкурсних робіт: період видання з 2021 по 2023 роки включно; на конкурс приймаються: монографії; підручники; навчальні посібники; праці молодих вчених; винаходи; художня література. За результатами конкурсу переможцям видаються дипломи та сертифікати. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/AUqyid, https://is.gd/j8szk0, https://is.gd/QZjP64

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2023-10-27

198

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ МОН

25 жовтня 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

25 жовтня 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня доктора наук; затвердження (скасування) рішень про присвоєння вчених звань професора, доцента, старшого дослідника; присудження наукових ступенів доктора наук, кандидата наук, доктора філософії; формування переліку наукових фахових видань України; позбавлення наукових ступенів за порушення академічної доброчесності. Відповідний наказ від 25.10.2023 № 1309 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.

Детальніше: https://is.gd/U0DUQ7, https://is.gd/wKGSEO

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2023-10-27

320

ОЕСР: ІНДИКАТОРИ ІНКЛЮЗІЇ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Індикатори інклюзії в освіті: основа для аналізу» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

У ньому наголошується, що останніми десятиліттями у сфері розробки політик посилюється тенденція визначення політик з чіткими вимірюваними цілями, а також індикаторами для моніторингу їх досягнення. У сфери розробки освітньої політики це призвело до різних спроб розроблення індикаторів щодо рівності та інклюзії в освіті. Заклики до посилення моніторингу та оцінки освітньої політики та практики поки що не містять широкого та послідовного оцінювання інклюзивності освітніх закладів. Вимірювання інклюзії в освіті виявляється складним завданням не лише через складність і різне використання цієї концепції, але й через її складну природу. Вимірювання інклюзії передбачає аналіз різноманітних сфер політики в системі освіти, враховуючи також різні ролі системи. У цьому документі обговорюється застосування моделі «вхід-процес-результат» для вимірювання інклюзії в освіті та ключові показники, які можуть бути прийняті системами освіти та закладами освіти. У ньому враховуються міркування розробників показників для вимірювання інклюзії, наприклад ступінь їх застосування, обмеження, пов’язані з дезагрегацією даних, і відповідність міжсекторальних підходів до інклюзії.

Детальніше: https://is.gd/DAq0lA, https://is.gd/c8Sc78, https://doi.org/10.1787/d94f3bd8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-27

199

ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

У ній автори ділиться власним досвідом організації одноденної конференції з питань розвитку карєри, яка збирає вчених, професійних спеціалістів і політиків для спілкування та обміну найкращими практиками, Зокрема, автори прагнуть сприяти інклюзивності, відповідаючи на постійні заклики, щоб забезпечити доступ до цінних просторів обміну знаннями для якомога більшої кількості людей. Як організатори та амбасадори заходу, вони окреслюють три дії, які вжили, щоб зробити захід максимально інклюзивним, три перепони, з якими зіткнулися при цьому, і три напрямки, які потрібно вдосконалити під час проведення майбутніх заходів. Отже дії, які вжиті, щоб зробити захід максимально інклюзивним: доступна ціна – не всі вчені, професіонали або політики мають фінанси для відвідування конференцій; повністю віртуальний захід – з огляду на зазначене, формат заходу та ціна взаємопов’язані; різноманітність доповідачів – це означає пошук високоякісних доповідачів із різних професій та дисциплін, щоб представляти різноманіття секторів вищої освіти та кар’єри. Перешкоди, з якими зіткнулися, щоб зробити конференцію інклюзивною: забезпечення спонсорства – проведення онлайн-одноденного заходу потребує спонсорства, щоб компенсувати витрати, включно з ліцензіями на технологіями; підвищення обізнаності про подію – щоб зробити її фінансово життєздатною, організовуючи подію з доступною ціною квитків; збалансування різноманітності доповідачів – збалансувати різноманітність із заданою кількістю слотів для доповідачів і висвітленням тем. Сфери для вдосконалення під час виконання майбутніх подій: покращення віртуального досвіду – технології можуть бути дорогими, але завжди існує ризик технологічного сбою; залучення вчених, професіоналів і політиків – захід має бути доступним для якомога більшої кількості людей із сектору вищої освіти та за його межами; прислухання до відгуків – довгострокова життєздатність заходу залежить від постійного вдосконалення процесу, керованого різноманітними відгуками. Підсумовуючи, автори висловили сподівання, що враховуючи їх досвід, інші організатори зможуть покращити інклюзивність своїх заходів.

Детальніше: https://is.gd/VQjmmc, https://is.gd/oX4OqP, https://is.gd/SbFCRq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-26

162

ПЕРЕЛІК ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СТУПЕНЯМИ РИЗИКУ У 2023 РОЦІ

Державна служба якості освіти оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році.

Державна служба якості освіти оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році.

Формування та оприлюднення переліку ЗВО за ступенями ризику має на меті дати змогу звернути увагу на чинники, що збільшують ризики провадження освітньої діяльності, та вжити відповідних заходів. Задля відкритості та прозорості підготовки й оприлюднення результатів розрахунок ступенів ризику здійснено в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (модуль «Ступені ризику (для вищої освіти)»). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти» від 21.11.2018 № 982, розрахунок здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за такими критеріями: чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки; кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи; стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації; кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду; наявність відокремлених структурних підрозділів; наявність іноземних здобувачів вищої освіти; частка неакредитованих спеціальностей і освітніх програм. Дослідження свідчить про: з-поміж 290 закладів вищої освіти до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать 28 (10%), середнім — 186 (64%), а з незначним — 76 (26%); стрімку позитивну динаміку за одним із критеріїв – станом оприлюднення на офіційних вебсайтах визначених законодавством документів та інформації. Продовж трьох останніх років удвічі зросла кількість ЗВО з часткою оприлюднених документів, матеріалів та інформації на рівні 91-100% і значно скоротилася частка вебсайтів, стан наповненості яких є незадовільним. Офіційні сайти закладів освіти є одним із найефективніших інструментів поширення інформації про їх діяльність. Крім того, завдяки доступності до вичерпної та валідної інформації зменшується навантаження на працівників закладу освіти, оскільки учасники освітнього процесу та представники громадськості можуть отримати необхідну для них інформацію у зручний час і спосіб.

Детальніше: https://is.gd/oqXUff, https://is.gd/5Z4cxO, https://is.gd/MBUzVA, https://info.edbo.gov.ua/, https://is.gd/JTrYBg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2023-10-26

104