Національний репозитарій академічних текстів

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.

Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем:
– низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу;
– застарілий зміст освіти з навчальних предметів;
– недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки;
– відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти;
– відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик;
– забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки;
– незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти;
– недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.

Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей:
– цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним;
– працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями;
– зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам;
– послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними;
– дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.

Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/34hzRV8, https://bit.ly/3fjBmrZ

Фото: МОН

2021-05-25

Розвиток українського IT-сектору

Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища.

Меморандум передбачає співпрацю за такими напрямами:
– впровадження найкращих практик для створення сприятливого правового режиму для сталого розвитку IT-сфери;
– здійснення торгових місій технологічних компаній у Північну Америку, Близький Схід та європейські ринки;
– посилення українського бізнесу на локальному та глобальних ринках;
– розвиток освітніх ініціатив з фокусом на інновації, управління стартапами та збільшення кількості ІТ-фахівців.

У рамках співпраці запускається спеціальний правовий режим для IT-компаній «Дія.City», створюється легальний ринок віртуальних активів та проєкт е-резидентства. Програма USAID КЕУ допомагатиме системному розвитку ІТ-індустрії, включно зі створенням сприятливого правового середовища, розвитку ІТ-освіти, а також стартапів і продуктових компаній в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hT9exJ

Фото: Мінцифри

2021-05-25

Відновлення розвитку та економічного зростання міст

21 травня 2021 року ЮНЕСКО та Всесвітній банк оголосили про запуск рамки для дій щодо відновлення, розвитку та економічного зростання творчих міст.

Проєкт орієнтований на те, щоб підтримати розвиток міст, зробити їх креативними, будувати стійкі екосистеми, де культурні та творчі галузі можуть повною мірою сприяти економічному зростанню, соціальній інтеграції та інноваціям.

Творча економіка є одним з найбільш швидкозростаючих секторів світової економіки. Вона генерує доходи, створює робочі місця і приносить експортні доходи. Культурні та креативні галузі щорічно забезпечують глобальний дохід в розмірі 2250 млрд дол. США та експорт у розмірі понад 250 млрд дол. США, забезпечують майже 30 млн робочих місць у всьому світі і наймають більше людей у віці від 15 до 29 років, ніж будь-який інший сектор економіки.

Культурний сектор був спустошений в усьому світі внаслідок кризи COVID-19, але культурні та творчі індустрії мають значний невикористаний потенціал, який здатний допомогти містам відновитись і досягти стійкого розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/3yFgeUG

2021-05-25

Громадське обговорення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для провадження наукової і науково-технічної діяльності»

Метою законопроєкту є забезпечення законодавчого підґрунтя для спрощення виплат та оподаткування товарів і послуг у рамках фінансування наукових (науково-технічних) проєктів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана в установленому порядку

Українські науковці активно залучені до міжнародних програм, зокрема – Horizon Europe, COSME, LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ, «Наука заради миру та безпеки», USAID та отримують фінансування наукових досліджень, в тому числі грантове. У сфері оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок існує низка проблем, яка потребує законодавчого врегулювання.

Серед них:
– неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України в частині, що стосуються питання оподаткування доходів із джерел за межами України;
– митної справи в частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України;
– неврегульованість звільнення від податків, мит та інших зборів при закупівлі товарів, робіт, послуг реципієнтами іноземних грантів;
– застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій.

Зазначені питання врегульовує представлений на розгляд законопроєкт. Його розроблено на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р.

Зауваження та пропозиції можна подати до 9 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3vpC1xB, https://bit.ly/3vsFDPs, https://bit.ly/3fJxr6S, https://bit.ly/3hW3Rhb

2021-05-25

Утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки

З метою об’єднання науковців і практиків щодо дослідження актуальних філософських, методологічних та практичних проблем розвитку цифрової освіти і педагогіки відповідно до завдань Національної економічної стратегії на період до 2030 року НАПН України утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки.

Основними напрямами діяльності Ради відповідно до затвердженого положення є:
– вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду цифровізації освіти в умовах сучасних викликів, інноваційних технологій розвитку цифрової освіти;
– дослідження основних принципів розвитку сучасного інформаційного світу, ознакою якого є цифровізація, візуалізація, віртуалізація всіх аспектів життя. Визначення системних чинників розвитку цифрової освіти та педагогіки в Україні;
– вивчення ставлення здобувачів освіти до впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання;
– дослідження трансформації сутності і змісту дидактичних і педагогічних принципів організації освітнього процесу в умовах цифровізації навчання;
– участь у створенні єдиної цифрової платформи дошкільної освіти;
– дистанційне надання консультацій батькам та педагогам щодо освіти дітей раннього і дошкільного віку;
– розроблення концепції та методології виховання дітей та молоді у цифровому просторі;
– дослідження процесів управління проєктами трансформації вітчизняних закладів вищої освіти в цифрові університети;
– розроблення стратегії розвитку цифрової компетентності наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників;
– сприяння запровадженню навчальних курсів (семінарів, вебінарів) із цифрової освіти та педагогіки для наукових, педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти;
– збір з незалежних джерел статистичної інформації щодо цифровізації освіти та формування аналітичних висновків;
– проведення інших досліджень, що сприяють вивченню питань щодо цифрової освіти та педагогіки в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hUgzNp, https://bit.ly/3bQPKWG

Фото: НАПНУ

2021-05-24

Видання для фахівців від Книжкової палати

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур з питань:

– видавничої справи та редагування;
– книгознавства;
– документознавства;
– бібліології;
– бібліографії та бібліографознавства;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3vn25tb

Фото: Скріншот

2021-05-24

Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва

Опубліковано нові документи Організації економічного співробітництва та розвитку з оцінки стану малих і середніх підприємств (МСП) та підприємництва.

Тематична серія ОЕСР містить порівняльні дані і аналіз діяльності та тенденцій в області МСП та підприємництва, а також з дослідження з широкого кола питань, включаючи фінансування МСП, інновації, продуктивність праці, навички, інтернаціоналізацію тощо.

Опублікований у травні посібник «Короткий огляд політики з електронного навчання і цифровим діагностичним інструментам для підприємців» містить узагальнення матеріалів щодо міжнародної політики стосовно інструментів електронного навчання та цифрової діагностики бізнесу для підприємців.

Інструменти електронного навчання покликані розвивати підприємницькі знання, навички та компетенції серед користувачів і підвищувати їх компетентності у створенні бізнесу. Інструменти бізнес-діагностики пропонують підприємцям способи оцінювання їх практики управління бізнесом у відношенні компаній-тимчасових партнерів або передової практики, зміцнення компетентності та поширення передового досвіду.

Посібник представляє також бачення чинників успішного розвитку і впровадження цих інструментів, а також аналізує вісім практичних прикладів, пов’язаних із запровадженням цих інструментів, містить висновки стосовно ефективної державної політики, які ґрунтуються на міжнародному досвіді.

Детальніше: https://bit.ly/3yAJEn5, https://doi.org/10.1787/2edeb0f5-en

Фото: Скріншот

2021-05-24

Ділові обов’язки та інвестиційні договори

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд щодо регулювання бізнесу в міжнародних інвестиційних угодах «Ділові обов’язки та інвестиційні договори».

У звіті досліджуються питання підготовки інвестиційних угод, врегулювання суперечок під час їх укладання, режиму найбільшого сприяння виконанню угод та проявів корупції. Дослідження проводилось з урахуванням принципів сумлінного та відповідального ведення бізнесу. Вивчались підходи до відповідальної ділової поведінки бізнесу та прав людини, як це відображено в Керівних принципах ОЕСР для транснаціональних підприємств, Керівних принципах ООН щодо бізнесу та прав людини та основних стандартах МОП.

Експерти ОЕСР виділяють кілька способів забезпечення гарантій інвестиційних угод за допомогою сучасних інвестиційних положень:
– вплив договору на політичний простір для урядів, в тому числі щодо недискримінаційного регулювання бізнесу;
– положення договору, що підтверджують внутрішнє екологічне, трудове чи інше законодавство;
– положення, які безпосередньо стосуються бізнесу, наприклад, заохочуючи відповідальну ділову поведінку, встановлюючи умови для доступу до пільг за інвестиційним договором.

Також увага у звіті зосереджена на урядових діях, що сприяють позитивному внеску бізнесу у сталий розвиток, розглянуті дії бізнесу та громадянського суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/3bL7brI, https://bit.ly/3u9DqqM

Фото: Cкріншот

2021-05-20

Прогноз KSE на 2021-2023 роки

Центр макроекономічного моделювання Київської школи економіки представив громадськості прогноз макроекономічних показників та сценаріїв розвитку економіки України на 2021-23 роки.

Прогноз побудований на методології rolling basis – постійного оновлення інформації в реальному часі. Змодельовані декілька сценаріїв: базовий, дорогої енергії, сценарій “без МВФ” та сценарій посилення притоку зовнішніх інвестицій.

Згідно з прогнозом, за базового сценарію, очікуване зростання реального ВВП України у 2021 році становитиме 4.7%. Розвиток економіки у 2022 році буде повільнішим (ВВП зросте лише на 2.7%), що обґрунтовується повільним відновлення європейських країн. В той же час, у 2023 році спостерігатиметься прискорення зростання ВВП до 3.7%, як наслідок довгострокових ефектів від інфраструктурних проектів та притоку іноземних інвестицій.

Зростання інфляції у 2021 році очікується на рівні 7.7%, у наступних роках інфляція залишатиметься близькою до рівня у 5% як результат помірного передбачуваного зростання ціни енергоносіїв, помірної девальвації гривні та нижчого за рівноважний попиту. Почнеться помірна девальвація гривні. Дефіцит бюджету в 2021 році становитиме 5.5%. Короткостроковість (обумовленість факторами пропозиції) інфляційного шоку у 2021 році означатиме можливість для НБУ утримання процентної ставки на нейтральному рівні.

«Поточна макроекономічна ситуація є сприятливою для України. Світова економіка поступово відновлюється, що стимулює посилення економічної активності й вдома. Але перспективи нашої економіки в постковідному світі залежать від реформ та притоку зовнішніх інвестицій» вважає керівник центру макроекономічного моделювання.

Детальніше: https://bit.ly/3bIbyUl, https://bit.ly/3wnBOeG

Фото: KSE

2021-05-20

Галузева угода між МОН та Профспілками працівників освіти і науки України

19 травня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Профспілка працівників освіти і науки України ухвалили нову Галузеву угоду на 2021-2025 роки.

Галузева угода є основою для укладення угод між органами територіального управління та закладами освіти, колективними договорами безпосередньо в закладах освіти. Відповідні угоди було укладено в переважній більшості областей, міст та районів і діють майже у 23 тисячах закладів освіти.

Нова Галузева угода має понад 15 нових пунктів, які будуть втілюватися у життя спільно з профспілкою.

Захисні положення Галузевої угоди використовували організації на місцях при вирішенні питань пов’язаних з:
– укладанням та виконанням трудових договорів;
– оплатою праці;
– робочим часом та часом відпочинку;
– визначенням додаткових соціальних пільг та гарантій.

Детальніше: https://bit.ly/3oAbWJP, https://bit.ly/3wtOrVD

Фото: Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

2021-05-20