За результатами пошуку знайдено:

записів - 4943

сторінок - 495

ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

ПРИЄДНАННЯ ДО БАРСЕЛОНСЬКІОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці. 

У документі наголошується, що інформаційний ландшафт наукових досліджень потребує фундаментальних змін, зокрема – перетворення способів використання та виробництва дослідницької інформації. Адже відкрита дослідницька інформація дає змогу ухвалювати рішення у галузі наукової політики на основі прозорих доказів та інклюзивних даних. З цією метою, організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, беруть на себе наступні зобов’язання: зробити відкритість обов’язковою умовою для дослідницької інформації, що вони використовують або виробляють; підтримувати розвиток інфраструктур, які використовують відкриті дослідницькі дані; підтримувати колективні зусилля, спрямовані на прискорення переходу до відкритої наукової інформації.

Детальніше: http://surl.li/sskod, http://surl.li/sskod

Фото: ДНТБ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-19
Поширити
ОЕСР: РЕГУЛЯТОРНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ

ОЕСР: РЕГУЛЯТОРНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні експерименти: рух вперед у порядку денному гнучкого регуляторного управління» із серії «Керівні документи ОЕСР щодо державного управління». 

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Регуляторні експерименти: рух вперед у порядку денному гнучкого регуляторного управління» із серії «Керівні документи ОЕСР щодо державного управління». 

Йдеться про те, що регуляторні експерименти забезпечують тестування нових продуктів, послуг або підходів та способи їх упровадження, генерують знання та докази, які можуть покращити якість регулювання, його результативність. Звіт зосереджений на вивченні регуляторних експериментів з позицій Рекомендацій ОЕСР 2021 року щодо гнучкого регуляторного управління для інновацій. Наголошується, що регуляторні експерименти можуть сприяти адаптивному навчанню та інноваційній і більш обґрунтованій регуляторній політиці й практиці. Розглядаються ключові концепції регуляторних експериментів, роз’яснюється їх суть та складові елементи, чинники їх успішності та вимоги до управління.

Детальніше: http://surl.li/sshvi, http://surl.li/sshvn, https://doi.org/10.1787/f193910c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-04-19
Поширити
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ЕПОХУ ШІ

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ЕПОХУ ШІ

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ». 

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ». 

Він презентує підготовлений групою студентів-амбасадорів відділу академічної доброчесності Університету Торонто матеріал для підтримки зусиль з утвердження академічної доброчесності. Студенти розробили власні рекомендації на основі бачення перспектив ШІ та реалізували їх у форматі плакату, щоб було зручно поширювати відповідну інформацію. Їх завдання полягало у поєднанні розуміння технологічного аспекту штучного інтелекту з шістьма фундаментальними цінностями ICAI щодо академічної доброчесності (чесністю, довірою, справедливістю, повагою, відповідальністю та мужністю). А результати роботи мають на практиці допомогти іншим студентам уникнути недоброчесної академічної поведінки. У студентському творчому конкурсі IDoA-2023 вони стали переможцями у категоріях «Найкращий плакат» і «Найкращий загальний переможець».

Детальніше: http://surl.li/srtqg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-18
Поширити
ДОСТУП ДО МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ

ДОСТУП ДО МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науково-технічною бібліотекою України інформує вітчизняних науковців та освітян про можливості міжнародного проєкту Research4Life.

Йдеться про партнерство Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Програми ООН із навколишнього середовища, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міжнародної організації праці, Міжнародної асоціації науково-технічних і медичних видавців, провідних університетів світу. Україна в межах цього проєкту отримує безоплатний доступ до світових академічних електронних ресурсів починаючи з березня 2022 року. Наразі понад 550 вітчизняних установ зареєстровані на порталі Research4Life.

Детальніше: http://surl.li/srrkw, http://surl.li/srrkb, https://dntb.gov.ua/research4life

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-04-18
Поширити
ПРЕМІЯ L’ORÉAL-UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

ПРЕМІЯ L’ORÉAL-UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

Національна академія наук України, Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО оголосили про старт чергового сезону премії L’ORÉAL–UNESCO «Для жінок у науці». 

Національна академія наук України, Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО оголосили про старт чергового сезону премії L’ORÉAL–UNESCO «Для жінок у науці». 

Мета цієї премії – відзначити й підтримати у їхній кар’єрі талановитих жінок-науковиць, заохотити молодих жінок до обрання наукової кар’єри. Подати свої заявки можуть жінки віком від 18 до 40 років, громадяни України, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) на території України у закладах вищої освіти, наукових установах та дослідницьких центрах, мають науковий ступінь та публікації у журналах, що індексуються у МНБД Scopus і Web of Science, бути соціально активними й опікуватись питаннями популяризації науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/srofe, http://surl.li/srofl, http://surl.li/sroxe

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-18
Поширити
ОЕСР: НА ШЛЯХУ «ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДУ»

ОЕСР: НА ШЛЯХУ «ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДУ»

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «На шляху до зеленого переходу: стимулювання інвестицій та прискорення видачі дозволів на створення інфраструктури з низьким рівнем викидів» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління». 

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «На шляху до зеленого переходу: стимулювання інвестицій та прискорення видачі дозволів на створення інфраструктури з низьким рівнем викидів» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління». 

Для виконання міжнародних зобов’язань щодо клімату і збільшення виробництва відновлюваної енергії, багатьом країнам необхідні значні інвестиції в інфраструктуру з низьким рівнем викидів. Багато країн це визнають: створення інфраструктури з низьким рівнем викидів потрібні ефективні способи планування та регулювання інфраструктури та ланцюжків створення вартості. Експерти аналізують наявні проблеми та можливості використання інструментів регулювання, державних закупівель та взаємодії із зацікавленими сторонами. Наведені приклади передової міжнародної практики, які допоможуть зацікавленим урядам стимулювати інвестиції та знизити бар’єри для створення нової інфраструктури з низьким рівнем викидів для виконання міжнародних зобов’язань у сфері клімату.

Детальніше: http://surl.li/srlfy, http://surl.li/srlgr, https://doi.org/10.1787/fc97f64e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-04-18
Поширити
СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ВІД ПОЛЬСЬКОГО КОЛЕДЖУ

СТИПЕНДІАЛЬНА ПРОГРАМА ВІД ПОЛЬСЬКОГО КОЛЕДЖУ

Польський коледж в Натоліні (Варшава) оголосив про старт відбору на стипендіальну програму Natolin Fellowship Program. Це ініціатива ЄС в рамках проєкту «EU4YOUTH – Стипендіальна програма для Східних партнерів у Коледжі Європи в Натоліні».

Польський коледж в Натоліні (Варшава) оголосив про старт відбору на стипендіальну програму Natolin Fellowship Program. Це ініціатива ЄС в рамках проєкту «EU4YOUTH – Стипендіальна програма для Східних партнерів у Коледжі Європи в Натоліні».

Вона покликана підтримати підготовку кадрів для європейської інтеграції країн Центральної та Східної Європи. Орієнтована на молодих фахівців (віком до 35 років) – аспірантів та постдоків з України, Молдови та Грузії. Пріоритет надається дослідникам, що спеціалізуються у політології, міжнародних відносинах, економіці, праві, історії, журналістиці, філології. Навчання відбуватиметься англійською мовою і триватиме з червня-липня 2024 року до січня-лютого 2025 року. Крім академічних семінарів стипендіати відвідають мовні курси, отримають наставництво та пройдуть стажування. Кожен учасник програми отримуватиме стипендію у розмірі 1,197 тис. євро на місяць упродовж восьми місяців. Заявку на участь можна подати до 10 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/rzlmp, http://surl.li/rzllu, http://surl.li/squwj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-17
Поширити
ОЕСР: ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У ГАЛУЗІ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ

ОЕСР: ПЕРЕДОВІ ПРАКТИКИ У ГАЛУЗІ ІНФРАСТРУКТУРИ ЯКОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Збірник передових практик у галузі інфраструктури якості 2024 року: підвищення стійкості до стихійних лих». 

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Збірник передових практик у галузі інфраструктури якості 2024 року: підвищення стійкості до стихійних лих». 

Наголошується, що в епоху глобальної кліматичної кризи, непередбачуваних погодних умов та дедалі частіших стихійних лих, забезпечення стійкості інфраструктури має першорядне значення. У звіті розглядаються шляхи розширення можливостей урядових інституцій щодо запобігання, реагування, відновлення та зведення до мінімуму впливу стихійних лих на інфраструктурні активи. Співробітництво і технології розглядаються експертами як рушійні сили стійкості, а фінансові ресурси, технічні навички та нормативно-правова база – як ключові чинники, що забезпечують стійкість. Зосереджено увагу на принципах забезпечення стійкості інфраструктури, які ґрунтуються на передовому світовому досвіді та поглибленому аналізі інфраструктурних проєктів у Колумбії, Гані, Індії, Індонезії, Японії, Мозамбіку та США.

Детальніше: http://surl.li/sqrgz, http://surl.li/sqrxa, https://doi.org/10.1787/54d26e88-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-04-17
Поширити
ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

ДАВАЙТЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ПОСТДОКІВ І АСПІРАНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мішеля Нардена «Перейменування постдоків і аспірантів підвищить повагу, зарплату і прогрес». 

У ній автор задається питанням: у якій ще галузі люди, які пройшли таку велику попередню підготовку, вважатимуться всього лише стажерами і пропонує називати їх відповідно до того, ким вони фактично є – дослідниками. Мішель розмірковує над тим, хто такий «постдок», чим відрізняється аспірант від інших науковців та запитує, чи мають вони затребувані на ринку навички? Відповіді на ці запитання можуть бути очевидними для тих, хто працює в академічній сфері. Сам автор статті стверджує, що у науці постдоків зазвичай розглядають як простих стажерів і, відповідно, погано їм платять. Необхідно здійснити переоцінку посад та їх найменування. Термінологія, що використовується наразі до дослідників-початківців, – це ярлик, що формує сприйняття і спотворює реальність. Звання «аспірант» і «постдок» приховують фаховий характер і досвід цих посад та цементують ієрархію, що необґрунтовано подовжує період навчання і виправдовує нижчу оплату праці у купі з нестабільними контрактами. Мішель пропонує називати аспіранта «молодшим дослідником», а постдока – просто «дослідником», додаючи інформацію про їх ступінь досвіду (наприклад, «незалежний дослідник» або «старший науковий співробітник», які будуть присвоюватися кафедрами по мірі кар’єрного зростання цих молодих науковців).

Детальніше: http://surl.li/spvfn, http://surl.li/sqbay

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16
Поширити
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ТА ПРЕМІЙ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ У 2024 РОЦІ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ТА ПРЕМІЙ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ У 2024 РОЦІ

Комітет з Національної премії України оголосив конкурси на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених 2024 року.

Комітет з Національної премії України оголосив конкурси на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона та премій Президента України для молодих вчених 2024 року.

Премія Президента України для молодих вчених присуджується за видатні досягнення у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Пріоритет надається роботам у галузі науки і техніки, які становлять значний внесок у зміцнення безпеки та оборони країни, а також відбудови економіки та соціально-культурної сфери. Планується присудити сорок премій (у т.ч. до двадцяти – для молодих вчених закладів вищої освіти) розміром 40 тис. грн. Національна премія України імені Бориса Патона присуджується за розроблення і впровадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілактики захворювань, що відповідають рівню світових досягнень. Щороку присуджується біля дванадцяти премій. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 травня 2024 року (на здобуття премії Президента України для молодих вчених) та до 10 червня 2024 року (на здобуття Національної премії України імені Бориса Патона).

Детальніше: http://www.kdpu-nt.gov.ua/, http://surl.li/sptgq, http://surl.li/sptgz, http://surl.li/spthz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-04-16
Поширити