Google створив платформу з відкритими курсами для усіх бажаючих навчитись працювати зі штучним інтелектом, – технологію майбутнього, – щоб набути знань та опанувати навичок, необхідних для найбільш ефективної інтеграції інструментів ШІ у робочі процеси, оптимізації виконання рутинних завдань у різних сферах діяльності.
Google створив платформу з відкритими курсами для усіх бажаючих навчитись працювати зі штучним інтелектом, – технологію майбутнього, – щоб набути знань та опанувати навичок, необхідних для найбільш ефективної інтеграції інструментів ШІ у робочі процеси, оптимізації виконання рутинних завдань у різних сферах діяльності.
Наразі на платформі доступні курси «ШІ для продуктивності» (короткі відеоуроки для керівників і власників бізнесу, маркетологів, менеджерів, HR-фахівців), «Вступ до генеративного ШІ (курс для технічних спеціалістів з інформацією про великі мовні моделі та порадами щодо створення застосунків на основі ГШІ), «Цифрові навички для освіти з Google» (практико-орієнтований курс про роботу зі штучним інтелектом у сфері освіти, використання Gemini, розробку завдань та схем оцінювання прогресу у навчанні здобувачів освіти). Усі навчальні матеріали на платформі доступні українською та англійською мовами.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до пункту 9 Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань».
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до пункту 9 Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань».
Відповідний документ оприлюднений на урядовому порталі. Відтепер вчене звання доцента у галузі культури й мистецтв може бути присвоєне не лише діячам, які працюють у закладах вищої освіти та мають почесне звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений артист України», «Заслужений художник України», «Заслужений архітектор України», «Заслужений працівник культури України», «Заслужений майстер народної творчості України», а й тим, які здобули освітньо-творчий ступінь вищої освіти доктора мистецтва. Постановою визначається, що здобувач вченого звання доцента може мати або почесне звання та/або ступінь доктора мистецтва.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання структурних презумпцій в антимонопольному законодавстві» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з конкурентної політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання структурних презумпцій в антимонопольному законодавстві» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з конкурентної політики».
Наголошується, що структурні презумпції в антимонопольному законодавстві використовуються у рамках концепції, згідно з якою певні ринкові структури (які мають високі частки ринку та концентрацію) можуть завдати шкоду загальній конкуренції та споживачам. Після встановлення уповноваженими органами ймовірного ризику тягар доведення зазвичай перекладається на фірми, які повинні спростувати ці презумпції. Звісно, використання структурної презумпції в антимонопольному правозастосуванні продовжує викликати дискусії серед представників органів з питань конкуренції, науковців і практиків, що відображає різні погляди на доречність такого підходу при оцінці потенційних антиконкурентних дій. У цьому документі досліджується, як використання структурних презумпцій може дозволити органам з питань конкуренції спростити аналіз ринку і прискорити конкурентний процес, зберігаючи при цьому необхідний ступінь правової визначеності для досягнення бажаного результату щоб зробити правозастосування більш передбачуваним, прозорим і ефективним. Однак існують суттєві ризики збільшення витрат у зв’язку із помилками, що у свою чергу вимагає від органів з питань конкуренції пошуку компромісів між різними стратегіями правозастосування (наприклад, визначеність, адміністрування, ефективність у прийнятті рішень).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роба Брінера «Коли заяви про науку стають розвагою, наука втрачає».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роба Брінера «Коли заяви про науку стають розвагою, наука втрачає».
Він б’є на сполох, адже безтурботні заяви про результати наукових досліджень підривають довіру громадськості, оскільки, хоч би як упевнено вони звучали, їх легко оскаржити. Описуючи своє ставлення до подібних заяв, він називає їхні мотиви: потреба у підвищенні продажів книжок, підтримка науковців, бажання отримувати гранти, створення чи покращення репутації, «підігрів» інтересу до виступів, заходів тощо. Роб говорить про необхідність помірної, зваженої поведінки та скромності, які мають бути відмінними рисами академічної сфери. Опубліковані дослідження ніколи не бувають всеохоплюючими, вони насправді розповідають лише частину історії. У багатьох галузях позитивні результати, що підтверджують гіпотезу, набагато ймовірніші для публікації, ніж негативні. Тому повідомлення про результати досліджень та їх інтерпретації стосуються нерепрезентативної групи НДР із позитивними результатами, які отримують піар. Крім того, ніхто не говорить про майбутні дослідження (звісно, заздалегідь невідомо, що вони виявлять, але важливо і те, на що вони націлені). Неправильно, коли вчені порушують основні етичні принципи своєї професії, коли фармацевтичні компанії вибірково публікують лише позитивні результати випробувань ліків. Це має викликати обурення у професійній спільноті та суспільстві в цілому. Адже коли виробники автомобілів знаходять способи спотворити дані про фактичні рівні викидів, від транспортних засобів, це визнається корупцією. Але коли вчені роблять щось подібне, «роздуваючи» значення отриманих результатів та роблячи гучні заяви, ми не відносимось до них як до порушників. Нам не потрібно більше досліджень, – нам потрібні кращі дослідження, на основі поліпшених практик у сфері проведення, публікації та поширення наукових даних. Але поки стимули для кар’єрного розвитку вчених залишаються колишніми, важко собі уявити, що вони змінять свою поведінку.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано матеріал про відзначення Всесвітнього дня науки, який розкриває відповідь на питання про те, чому наука важлива для інтелектуального розвитку та розширення можливостей майбутнього.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано матеріал про відзначення Всесвітнього дня науки, який розкриває відповідь на питання про те, чому наука важлива для інтелектуального розвитку та розширення можливостей майбутнього.
Всесвітній день науки за мир і розвиток відзначається щорічно 10-го листопада. Він покликаний скорочувати розрив між наукою та суспільством, сприяти залученню громадськості до наукових дискусій, наочно продемонструвати вплив науки на повсякденне життя соціуму, надати глибше розуміння науки та її потенціалу для вирішення глобальних проблем. Цього року особливо наголошується на взаємозв’язку Всесвітнього дня науки за мир і розвиток і Міжнародного десятиліття науки для сталого розвитку (проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН у серпні 2023 року) у рамках їх спільної мети – визнання науки загальним благом для людства та її фундаментальної ролі у пошуках моделі розвитку, яка покращує стан людини, водночас зберігаючи планету. Відповідно заходи Всесвітнього дня науки «спрямовані на пошук рішень для глобальних проблем» і «відновлення довіри до науки, заохочення критичного мислення та зміцнення всесвітньої наукової співпраці». ЮНЕСКО вітає пропозиції від усіх зацікавлених сторін щодо сприяння сталому майбутньому через наукові інновації та співпрацю, розроблення та реалізацію національних політик у сфері науки, технологій та інновацій, прийняття цифрового порядку денного, створення технологічних центрів та залучення жінок до спільноти дослідників.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння інклюзивній цифровій трансформації у руслі поширення штучного інтелекту серед компаній» із серії «Аналіз політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сприяння інклюзивній цифровій трансформації у руслі поширення штучного інтелекту серед компаній» із серії «Аналіз політики ОЕСР».
Наголошується, що використання інструментів штучного інтелекту може значно підвищити продуктивність бізнесу, причому найбільш ефективні компанії демонструють майже удвічі більш високий рівень упровадження ШІ, ніж найменш продуктивні. Разом із тим, для повноцінної реалізації переваг штучного інтелекту потрібні інвестиції у такі активи, як інфраструктура ІКТ, управлінські системи і людський капітал (навички лідерства, вміння вирішувати проблеми, навички критичного мислення). Наразі упровадження ШІ зосереджено переважно у секторі ІКТ і серед крупних компаній, але паралельно формується тенденція зростання популярності ШІ серед молодих і невеликих компаній. Тим не менш, розрив поки що великий і це може посилити різницю у продуктивності між провідними та відстаючими компаніями, що перешкоджатиме інклюзивному зростанню. Отже, політики повинні підтримати упровадження ШІ й покращення цифрової інфраструктури, розвиток навичок та інноваційних можливостей, використавши для цього комплексний підхід.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду».
Автор наголошує, що від пандемії, яка зумовила нагальну потребу в онлайн-спілкуванні, до нещодавнього буму моделей штучного інтелекту для швидких та простих способів виконання рутинних і творчих завдань, академічні спільноти змушені постійно адаптувати традиційні підходи до академічної етики. Еллі наголошує на необхідності поєднання зусиль студентів, викладачів, адміністраторів ЗВО для того, щоб дискурс академічної доброчесності охоплював питання довіри, конфіденційності та співпраці спільнот. Соціальні, економічні чи технологічні обставини часто спонукають студентів сприймати один одного у першу чергу як конкурентів, а не співробітників. Це посилює загрозу академічній доброчесності і це необхідно виправляти, поставивши на перше місце довіру, співпрацю та повагу до академічної спільноти.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Панайотіса Яннаракіса «Онлайн-тести як метод залучення до вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Панайотіса Яннаракіса «Онлайн-тести як метод залучення до вищої освіти».
Наголошується, що безперервне електронне оцінювання допомагає учням працювати з матеріалами курсу та зменшує прокрастинацію, а також пропонує викладачам такі переваги, як автоматичне оцінювання. Електронне оцінювання є також ефективним інструментом для залучення студентів до роботи з онлайн-матеріалами; самоорганізації (онлайн-тестування дозволяє студентам регламентувати власне навантаження, опановувати матеріал меншими частинами); зменшення прокрастинації та відмову від перевантаженості саме у період іспитів. Для здавання тестів студенти мають добре ознайомитися з матеріалами курсу, самостійно визначаючи сфери, на яких потрібно зосередитися. Електронне оцінювання підвищує активність здобувачів освіти у віртуальному навчальному середовищі, а миттєвий індивідуальний зворотний зв’язок допомагає краще підготуватися до підсумкового оцінювання. Пропонується використовувати безперервне електронне оцінювання з низькими ставками через VLE, – новий метод, який більше залучає студентів до онлайн-матеріалів, а викладачам дозволяє краще зрозуміти, які аспекти навчального модулю потребують додаткових роз’яснень. Для безперервного електронного оцінювання необхідно навчитись ефективному проектуванню онлайн-тестів у віртуальному навчальному середовищі; добре опрацювати питання академічної доброчесності; вміти формувати зацікавленість студентів. Його потрібно проводити у форматі щотижневих онлайн-тестів, інтегрованих до курсу з урахуванням його структури і складності.
На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії».
На сайті Європейського Союзу у розділі «Офіс публікацій ЄС» оприлюднено звіт експертів з реформування вищої освіти «Екологізація вищої освіти на Західних Балканах, у сусідніх регіонах Сходу, Півдня та Центральної Азії: стратегії, перспективи, дії».
Спільнота експертів HERE існує з 2007 року, її місія – сприяти розбудові потенціалу закладів вищої освіти у третіх країнах, не пов’язаних з програмою Erasmus+. Йдеться про регіони Західних Балкан (Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово і Чорногорія), країни Східного сусідства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), Південного Середземномор’я (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Туніс) і Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан). У опублікованому документі йдеться про стратегії та політичні дії щодо освіти, розглядаються заходи, спрямовані на пом’якшення наслідків та адаптацію до загроз, пов’язаних зі швидкою і тривалою зміною клімату. Попередні обговорення (2021 року) показали, що інтеграція екологічної та освітньої політики на національному рівні широко варіюється: від високого ступеня взаємозв’язку (пріоритети, підкріплені ефективним поширенням інформації та фінансовою підтримкою) до майже повної відсутності перехресних посилань. Аналіз національно-визначених внесків у рамках Паризької угоди про зміну клімату (2015), зроблених третіми країнами поза програмою Еразмус+, засвідчує: деякі країни відводять вищій освіті чітку роль, тоді як інші, схоже, повністю ігнорують її потенціал. Експерти поділили країни на три групи: ті, де на національному рівні не існує помітного перехресного зв’язку між стратегіями у сфері охорони довкілля та вищої освіти; ті, де ці стратегії пов’язані непрямим чином і де бажано більш чітко сформулювати їх; і ті, де стратегії у сфері охорони довкілля та вищої освіти є активними і взаємно підсилюють одна одну. На жаль, у системах вищої освіти 22-х досліджених країн не існує чітко вираженого загального стандартного рівня готовності до кліматичних дій, хоча багато окремих інституцій налаштовані на розвиток «зеленого» профілю та задоволення потреб «зеленого» ринку праці.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
