ЦСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Масштабування фінансування та інвестицій для адаптації до зміни клімату: документ для робочої групи G20 зі сталого фінансування».

У ньому  наголошується,  що економічні втрати від екстремальних погодних явищ по всьому світу швидко зростають, маючи глибокі соціальні та економічні наслідки, а в минулому році середня глобальна температура перевищила поріг у 1,5° C вище доіндустріального рівня. Прискорення інвестицій в адаптацію до зміни клімату є критично важливим елементом більш широких зусиль, необхідних для підвищення стійкості. У  документі показано ключові взаємопов’язані бар’єри, що перешкоджають інвестиціям, включаючи макроекономічні проблеми та проблеми, пов’язані з потенціалом, а також конкретні бар’єри для державних і приватних інвестицій, перешкоди доступу до міжнародного пільгового фінансування. Вирішення проблеми дефіциту інвестицій у заходи з  адаптації вимагатиме активізації зусиль щодо мобілізації та узгодження фінансових потоків з усіх джерел для підтримки кліматично стійкого розвитку. Досягнення цієї мети можливе при  розробленні та реалізації відповідної стратегії, зосередження уваги на розвитку потенціалу та ефективному використанні даних, узгодженні внутрішньої політики та міжнародної підтримки. Зокрема, експерти наголошують на надзвичайно великому значенні доступу до кліматичних даних, необхідності підвищення прозорості, інтеграції адаптаційних заходів  у систему національного планування та бюджетування, збільшенні внеску страхових ринків, використанні змішаного фінансування та інноваційних фінансових продуктів, посилення координації.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/wziJ0, https://qrpage.net/qr/HFqS2, https://doi.org/10.1787/eeec8b52-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».

У звіті досліджуються соціально-економічні виклики та можливості, з якими стикаються північні малонаселені райони і транскордонна мережа, що охоплює Фінляндію, Швецію й Норвегію. Їх співпраця  була започаткована у 2008 році і спрямована на вирішення таких унікальних проблем північних регіонів, як демографічний спад, старіння населення та географічна ізоляція. Ці виклики вимагають цілеспрямованого політичного втручання для забезпечення довгострокової стійкості, економічного зростання і соціальної згуртованості. У звіті наголошується на важливості використання природних ресурсів (лісове господарство, рибальство, відновлювані джерела енергії) для стимулювання «зеленого» економічного зростання, а також на необхідності розвитку цифрової інфраструктури, широкого упровадження інновацій та підтримки підприємництва. Підкреслюється критична роль інклюзивного управління та узгодження освітніх систем з потребами ринку праці для вирішення проблеми нестачі робочої сили. Звіт зосереджуює увагу на важливості регіональної співпраці (зокрема – у контексті Європейської «зеленої» угоди та арктичних ініціатив) і пропонує ряд рішень, які будуть корисні  для політиків, регіональних урядів та бізнесу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/mMKBe, https://qrpage.net/qr/MhAG5,  https://doi.org/10.1787/a2de0bf6-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міжбюджетні трансферти та фіскальне вирівнювання у період консолідації» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».

У ньому зазначається, що міждержавні фіскальні трансферти є одним з найпоширеніших інструментів, що забезпечують децентралізовані політичні повноваження достатнім фінансуванням для субнаціональних урядів. Механізми фіскального вирівнювання для цих трансфертів відіграють центральну роль, підтримуючи справедливі та ефективні публічні послуги у різних регіонах. Фіскальні трансферти забезпечують перерозподіл ресурсів з метою зменшення фіскальних диспропорцій між багатшими та біднішими регіонами, сприяючи вирівнюванню умов доступу до публічних послуг. Однак немає двох однакових моделей таких трансфертів: вони можуть вирівнювати можливості або потреби, або і те, і інше, частково чи повністю. У багатьох країнах ОЕСР фіскальні трансферти становлять значну частку державних витрат: в Австралії, Японії, Німеччині та Кореї – близько 9%, у Швеції та Іспанії – близько 4%. У цьому документі розглядається, як окремі країни адаптують свої системи фіскального вирівнювання, формують необхідні конструктивні особливості, зберігають міжрегіональну справедливість та ефективність. Експерти роблять висновок, що добре розроблені механізми вирівнювання можуть підтримувати зусилля з консолідації, не підриваючи місцеву фіскальну дисципліну. Зокрема, сумісні зі стимулами формули трансфертів, які винагороджують зусилля субнаціонального рівня щодо збільшення доходів та контролю витрат, допомагають уникнути негативного впливу на місцеве бюджетування. У звіті також наголошується на важливості інституційної стійкості: правові та процедурні гарантії, що захищають механізми вирівнювання від ситуативних скорочень, можуть підтримувати стабільність міжбюджетних фінансів навіть під час режиму жорсткої економії. Крім того, узгодження вирівнювання з ширшими політичними цілями (наприклад, включення кліматичних або пов’язаних з охороною здоров’я чинників) є перспективним підходом до посилення міжсекторальної узгодженості. Отже, країни можуть проводити фіскальну консолідацію таким чином, щоб підтримувати солідарність між регіонами, калібруючи системи трансфертів з надійними стимулами та адаптивними функціями, що дозволяє забезпечити ефективність та справедливість фіскального вирівнювання, а також просувати національні цілі  у сфері «зелених» інвестиції та охорони здоров’я.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/vrISq, https://qrpage.net/qr/vHwnT,  https://doi.org/10.1787/4853a4d0-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Антуана Дешлепретра та Вероніки В’єнне Аранчібія «Хочете сильнішого зростання в Європі? Почніть з повітря, яким ми дихаємо».

Автори звертають увагу на нове дослідження ОЕСР, яке досліджує забруднення повітря та зв’язок цього процесу із динамікою продуктивності праці в Європі. Йдеться про те, що навіть незначне покращення якості повітря може підвищити продуктивність. Детально описується такого роду вплив на різні типи компаній та  надається інформація для політиків, які прагнуть підтримувати здоров’я громад та економічне зростання. Чисте повітря важливе не лише для громадського здоров’я, а й критично важливе для економічної продуктивності, оскільки забруднене повітря викликає захворювання, а й призводить до пропусків робочих днів, погіршує когнітивні здібності та врешті-решт знижує продуктивність праці. Нове дослідження ОЕСР вивчає зв’язок між забрудненням повітря та продуктивністю праці на основі даних компаній з 22 європейських країн. У статті описано, як вимірюється забруднення повітря; як визначається вплив забруднення повітря на продуктивність праці; як відбувається кількісна та якісна оцінка економічного впливу забруднення;  які наслідки це може і повинно мати для політики. Робиться висновок, що покращення якості повітря не лише корисне для громадського здоров’я, але й може підвищити продуктивність, стимулювати економічне зростання та сприяти більшій економічній конвергенції по всій Європі. Що повністю узгоджується з Європейськими директивами щодо якості атмосферного повітря, які вимагають встановлення більш суворих стандартів якості повітря до 2030 року. Чисте повітря — це більше, ніж імператив здоров’я; це – розумна інвестиція в продуктивність робочої сили та економічну стійкість.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FEXGD, https://qrpage.net/qr/uuGaJ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців директорату державного управління «Узгодженість політики для сталого розвитку та океанічної економіки».  

У ній демонструється, як узгодженість політики в цілях сталого розвитку може сприяти переходу до сталої океанічної економіки, а також розглядаються проблеми, що виникають через фрагментоване управління, зміну клімату та деградацію навколишнього середовища, наводиться огляд інструментів покращення міжсекторальної координації, керування політичними компромісами та узгодження національних стратегій з ЦСР. Спираючись на досвід Португалії та Мальти, експерти зосереджують увагу на практичних реформах управління задля сприяння сталому економічному зростанню. У звіті подано огляд актуальних питань  океанічної економіки, завдань посилення узгодженості політики для вирішення взаємопов’язаних океанічних проблем, зокрема – узгодженості політики для сталого розвитку океанічної економіки (Мальта) та посилення ефективності управління (Португалія). Наголошується на важливості посилення уваги до даних та співпраці з усіма зацікавленими сторонами, оскільки саме інклюзивна залученість та прозорі системи обміну даними є ключовими для посилення узгодженості в управлінні океанічними ресурсами. Інвестиції Португалії у цифрові платформи та зусилля Мальти щодо партисипативного планування демонструють, як обґрунтовані та інклюзивні процеси можуть покращити узгодженість на всіх рівнях управління.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/d3TnW

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Результати та методи прогнозування з використанням кліматичних сценаріїв: моніторинг впливу майбутніх кліматичних небезпек» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань навколишнього середовища».

У ній зазначається, що розуміння того, як кліматичні небезпеки розвиватимуться внаслідок зміни клімату, має вирішальне значення для прийняття управлінських рішень. Дані ОЕСР, що віддзеркалюють вплив кліматичних небезпек, дозволяють здійснювати моніторинг впливу життєдіяльності людей та функціонування сільського господарства на три основні типи кліматичних небезпек – екстремальні температури, екстремальні опади та посуху й будувати прогнози. Методологія ОЕСР спирається на кліматичні мультимодельні ансамблі, що охоплюють низку сценаріїв викидів – від дуже низьких до дуже високих рівнів. Результати моделювання показують, що вплив екстремальних температур, опадів та посухи погіршиться упродовж століття у багатьох країнах світу, причому існуватимуть значні географічні відмінності серед 50 країн-членів та партнерів ОЕСР. Прогнозується, що середня температура до кінця століття зросте на +4,2°C в ОЕСР та +3,5°C у країнах-партнерах ОЕСР за сценарієм з високим рівнем викидів. Холодні та полярні регіони потеплішають більше, ніж тропічні та помірні регіони, причому потепління відбуватиметься найшвидше саме на полюсах Землі. Прогнозується, що у ряді регіонів, особливо – у Північній Європі, почастішають екстремальні опади, тоді як у Південній Європі та центральній частині Південної Америки більш імовірна тривала гідрологічна посуха. Існує необхідність у продовженні досліджень, що дозволить усунути прогалини у даних та удосконалити моделі прогнозування.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/wMwuC, https://qrpage.net/qr/pFcOP, https://doi.org/10.1787/b9ba6ee0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини