Науковцям новини

Науковою експедицією Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України презентовано результати комплексного дослідження ступеню забруднення різноманітних середовищ водних екосистем каскаду дніпровських водосховищ.

Було виконано широкий спектр досліджень біотичних та абіотичних компонентів водних екосистем Київського та Канівського водосховищ. До програми робіт, входив збір даних для оцінки ступеню забруднення води, зависі, донних відкладів, біоти різноманітними хімічними речовинами та сполуками, включаючи важкі метали, пестициди та радіонукліди чорнобильського походження. До останнього завдання також долучилися науковці Інституту гідробіології НАН України. Далі буде проведено повний цикл хіміко-аналітичних робіт з використанням сучасних методів та технологій.

Вивчався ступінь забруднення донних відкладів, які у слабопроточних та замкнутих водних об’єктах відображають історію антропогенного навантаження. Другий за складністю напрям досліджень – вивчення швидкості ремобілізації забруднюючих речовин із донних відкладів у водне середовище.

Після обробки результатів досліджень можна буде отримати повну інформацію щодо ступеню забруднення окремих компонентів водних екосистем водосховищ різноманітними речовинами, впливу техногенних факторів, кліматичних, гідрологічних, фізико-хімічних, гідробіологічних умов на процеси самоочищення та вторинного забруднення водного середовища. Отримані науковцями результати будуть використані для прогнозування поведінки забруднюючих речовин у системі «вода-зависі-донні відклади» та оцінки екологічного потенціалу Київського та Канівського водосховищ у ході підготовки планів управління суббасейнів Дніпра.

Детальніше: https://bit.ly/3nXlpe2

Фото: УГІ

1 листопада 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Управління кліматичними ризиками, зіткнення з втратами та збитками».

У документі розглядається проблематика втрат та збитків, пов’язаних із кліматом. Зміна клімату викликає фундаментальні зміни на планеті, несприятливо впливаючи на засоби для існування та благополуччя людей, ставлячи під загрозу досягнення в галузі розвитку.

У звіті втрати та збитки, пов’язані з кліматом, розглядаються з точки зору управління ризиками. В ньому досліджується вплив клімату на різні регіони та зосереджується увагу на трьох наступних типах небезпек: 
– підвищення рівня моря; 
– екстремальні явища, включаючи хвилі тепла, сильні дощі та посуху; 
– можливість великомасштабних нелінійних змін у самій кліматичній системі.

Експерти аналізують підходи до зниження ризиків та управління ними з акцентом на заходи політики, фінанси та роль технологій у підтримці ефективних процесів управління ризиками. Спираючись на досвід різних країн світу, зокрема, найменш розвинених і малих острівних країн, у документі висвітлюється низка передових методів і вказуються шляхи просування вперед.

Найважливіший спосіб зменшити кліматичні ризики в майбутньому – вжиття невідкладних заходів для досягнення нульових викидів до 2050 року. У той же час, усім країнам необхідно наразі знизити свою незахищеність перед ризиками втрат і збитків внаслідок зміни клімату.

Розвинені країни та країни з економікою, що розвивається, з великими викидами повинні взяти на себе провідну роль у їх скороченні. У доповіді йдеться про те, що розвинені країни також несуть відповідальність за надання фінансових коштів, технологій та нарощування потенціалу, щоб допомогти країнам, які розвиваються, впоратися з кліматичними ризиками, з якими вони стикаються.

Прийняття рішень повинно ґрунтуватися на достовірних даних про екстремальні кліматичні явища та їх впливи в країнах, що розвиваються. Необхідне міжнародне партнерство, як основа для проведення спостереження за змінами клімату на планеті з подальшим моделюванням ситуації. 

Стверджується, що країнам слід застосовувати комплексний підхід до управління ризиками, використовуючи фінансові механізми для зниження, утримання та передачі ризиків. Глобальна архітектура для фінансування кліматичних ризиків та ризиків стихійного лиха також потребує зміцнення. 

Розвинені країни повинні враховувати наслідки кліматичних ризиків для країн, що розвиваються, які постійно страждають від стихійних лих, і надавати їм дієву підтримку. Країни-донори повинні також прагнути виконувати свої зобов’язання щодо забезпечення фінансової підтримки країн, які розвиваються, у їх боротьбі зі зміною клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3CIEnLJ, https://bit.ly/3GPCOyi, https://bit.ly/2ZOU05D

Фото: ОЕСР

Національний антарктичний науковий центр оприлюднив результати дослідження щодо забрудників флори та фауни Антарктики.

На антарктичній станції «Академік Вернадський» українські вчені у співпраці з науковцями Європейського Союзу вивчають поширення глобальних забрудників екосистеми Південного океану. Загалом було перевірено понад 67 тис. забруднювальних речовин. Результати аналізів, проведених у лабораторіях Словацької Республіки та Греції виявили наявність низки забруднювальних речовин, серед яких:
– ртуть: токсичні концентрації у8 з 14 проб;
– нові фосфорорганічні вогнетривкі речовини і пластифікатори;
– діоксини і пов’язані з ними речовини;
– антипірени – речовини, що додаються до певних промислових товарів, щоб знизити ризик їхнього спалахування;
– 33 забрудникинового типу, котрі містять 30% – промислові хімікати, 27% – фармацевтичні препарати та продукти їхнього розпаду, 15% – продукти особистого користування, 15% – пестициди та інсектициди та продукти їхнього розкладу, 13% – стимулятори та продукти їхнього розкладу.

Загалом рівень забруднення проб біоти з Антарктики є нижчим, ніж в Європейських морях, але науковців тривожить сам факт їх наявності у такому віддаленому від людської діяльності регіоні. Отримані дані є вагомим аргументом на користь спільних глобальних дій для виведення з виробництва чи заміни виявлених стійких біоаккумулюючих хімічних речовин на більш «екологічні».

Детальніше: https://bit.ly/3nQ0ycB

Фото: НАНЦ