Науковцям новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібхам Веза та Мохд С’яйфуддін Мохд «Впровадження проектного навчання: практичний посібник».

У ній автори надають практичні рекомендації та методології для впровадження проєктного навчання та описують його потенційний вплив на студентів. «Проектне навчання» (PBL) являє собою значне зрушення в освітній методології, яке фундаментально змінює підхід до процесів викладання та навчання. PBL перетворює студентів із пасивних одержувачів знань на активних учасників, які активно аналізують та оцінюють інформацію. Цей підхід заохочує навички критичного мислення, усуваючи розрив між теоріями, які викладають в академічних колах, та їхнім практичним застосуванням у реальних сценаріях. Це допомагає студентам активно займатися предметом, що зрештою призводить до глибшого і ретельнішого розуміння предмета. У статті надаються роз’яснення щодо PBL та процесу його реалізація. Автори розглядають основні процедури ефективної інтеграції PBL в освітнє середовище та надають поради щодо їх реалізації, зокрема: визначення проекту: створення плану навчання (переконайтеся, що цілі проєкту збігаються з освітніми цілями курсу і будь-якими застосовними реальними контекстами, керуйте очікуваннями – дуже важливо точно встановити графік проєкту, важливі моменти прогресу і кінцеві результати, розробіть критерії оцінювання, що охоплюють як кінцевий результат, так і процедурні аспекти (процес), щоб створити середовище, що сприяє всебічному навчанню); сприяння співпраці та груповій роботі (щоб виховати почуття причетності та відповідальності, бажано розподіляти обов’язки, що відповідають унікальним талантам кожного учня; розвивайте командну атмосферу, яка сприяє відкритому спілкуванню та інклюзивним протоколам прийняття рішень; розвивайте культуру, яка сприяє взаємній повазі між людьми, цінує різноманітні точки зору та сприймає конструктивну критику як невід’ємну частину обговорення); встановлення зв’язку теорії та практики (переконайтеся, що теми проєктів відповідають змісту курсу та сприяють використанню теоретичних знань учнів; заохочуйте участь студентів у рефлексивних практиках, пропонуючи їм можливість встановити зв’язок між своїм проєктним досвідом та академічним навчанням); сприяння самосвідомості та розвитку критичного мислення за допомогою зворотного зв’язку (доцільно включати періодичні цикли зворотного зв’язку протягом усього проєкту, надаючи учням можливість брати участь у роздумах та ітераціях; одним із потенційних підходів до поліпшення досвіду навчання та глибшого розуміння цілей проєкту є інтеграція механізмів зворотного зв’язку між колегами); використання технологій (використовуйте онлайн-інструменти спільної роботи для управління проєктами та проведення досліджень; щоб підвищити якість результатів проєкту, рекомендується мотивувати учнів використовувати інструменти та програмне забезпечення візуалізації. Наприкінці статті, Ібхам та Мохд наводять висновок: назустріч майбутньому з PBL. PBL – це багатообіцяючий підхід до майбутнього. Значна увага приділяється розвитку навичок критичного мислення, здатності розв’язувати проблеми, спільній роботі та розвитку творчих здібностей, що сприяє набуттю знань. Крім того, він підходить для всіх форм навчання, даючи змогу всім студентам досягти успіху та продемонструвати своє розуміння. PBL – це дуже корисний підхід, який пропонує винагороду як викладачам, так і студентам. Сприяння їх зусиллям і спостереження за набуттям ними ідей, здібностей і впевненості в собі – це надзвичайно приємний аспект викладання.

Детальніше: https://is.gd/0aI8dE, https://is.gd/OsQnRb, https://is.gd/dtkQxX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулія Фріланд Фішер «Три кроки, щоб розкрити приховану програму нетворкінгу».

У ній автор розмірковує над питанням: як підтримати студентів у розвитку мережевих навичок, які покращать їхні майбутні кар’єрні перспективи. Дані свідчать, що студентам потрібні мережі. За даними опитування випускників університету Strada-Gallup, проведеного у 2020 році, майже половина з них, на питання про яку навичку, що не набули в університеті, найбільше шкодують, відповіли «Нетворкінг». На жаль, несправедлива реальність така, що величезна роль мереж залишається в основі прихованої навчальної програми, яка могла б допомогти деяким випускникам перетворити зароблені важкою працею ступені у кар’єру. Але є способи демістифікувати побудову мереж і зробити доступ до соціального капіталу більш явною і справедливою особливістю навчання студентів в університеті. Джулія Фріланд Фішер радить застосовувати три кроки, які виведуть цю приховану навчальну програму на світло для всіх студентів кампусу: навчити студентів мережевої взаємодії як навички в рамках кар’єрних послуг; намагаючись залучити власний капітал, зробити побудову мережі кредитною; щоб підвищити рентабельність інвестицій, підвищити соціальний капітал у рамках стратегії всього кампусу. Додатковий бал: оцініть свої результати – у всіх цих зусиллях ключовим моментом є вимірювання прогресу. Це означає, що потрібно приділяти більше уваги кількості, якості та структурі студентських мереж, а також тому, чи підвищують вони свою здатність мобілізувати ці мережі. Більшість університетів не соромляться позиціонувати себе як центри зв’язків. Але якщо університети дбають про рівність і доступ, перед ними стоїть більш глибоке завдання: використати шанс цих зустрічей і гарантувати, що студенти випускаються з мережею зв’язків, а не лише з дипломом про освіту.

Детальніше: https://is.gd/P1MaB3, https://is.gd/zLRjMJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини