ОЕСР випустив свіжі аналітичні матеріали щодо дій різних країн світу у зв’язку з пандемією коронавирусу, зокрема – прогноз впливу пандемії на економічний і соціальний розвиток, звіт про податкові заходи підтримки в умовах пандемії COVID-19, огляд заходів щодо підтримки населення, аналіз заходів реагування та політик у сфері освіти.
ОЕСР випустив свіжі аналітичні матеріали щодо дій різних країн світу у зв’язку з пандемією коронавирусу, зокрема – прогноз впливу пандемії на економічний і соціальний розвиток, звіт про податкові заходи підтримки в умовах пандемії COVID-19, огляд заходів щодо підтримки населення, аналіз заходів реагування та політик у сфері освіти.
ОЕСР розробила та запропонувала усім, хто зацікавлений в отриманні актуальної верифікованої інформації, скористатися спеціальним онлайн трекером – Country Policy Tracker.
ОЕСР розробила та запропонувала усім, хто зацікавлений в отриманні актуальної верифікованої інформації, скористатися спеціальним онлайн трекером – Country Policy Tracker.
Завдяки цьому інструменту можна оперативно дізнаватися, що саме різні країни роблять для стримування пандемії коронавирусу, як вони допомагають людям, малому бізнесу та економіці в цілому у кризовий період.
Вірус Covid-19 створив проблеми в економіці та системі охорони здоров’я багатьох країн.
Вірус Covid-19 створив проблеми в економіці та системі охорони здоров’я багатьох країн.
Безумовно, питання безпеки здоров’я людей залишаються головним пріоритетом для країн. Однак уряди також повинні вирішувати економічні та соціальні проблеми, які загострились.
ОЕСР підготував доповідь «Supporting people and companies to deal with the Covid-19 virus: Options for an immediate employment and social-policy response».
У документі зроблено огляд практик країн ОЕСР щодо протидії економічним і соціальним наслідкам кризи, викликаної коронавірусом, а також політичних інструментів, які можуть для цього застосовуватись.
1. Зниження ймовірності зараження Covid-19 працівників на робочому місці. Дана міра застосовується у багатьох країнах та пов’язана із переходом на дистанційний режим роботи, для чого застосовуються:
– ослаблення існуючих правил або введення нових можливостей для віддаленого режиму роботи;
– надання фінансової та нефінансової допомоги малим і середнім підприємствам (МСП), щоб допомогти їм швидко розвинути потенціал; ефективні процедури віддаленого режиму роботи;
– співпраця з технологічними компаніями для надання МСП і приватним підприємцям безкоштовного і швидкого доступу до засобів зв’язку та обміну;
– вироблення керівних принципів для зниження ймовірності зараження працівників на робочих місцях у разі, якщо віддалена робота неможлива.
2. Гарантія оплачуваної відпустки через хворобу співробітника або члена його сім’ї дозволяє працівникам залишитися на самоізоляції та знизити ризик і швидкість поширення Covid-19:
– розширення оплачуваної відпустки через хворобу для нестандартних випадків, включаючи самозайнятих;
– збільшення тривалості оплачуваної відпустки через хворобу або відмова від стандартних періодів та приведення їх у відповідність з карантинними заходами та медичними рекомендаціями;
– адаптація вимог щодо звітності для отримання оплачуваної відпустки через хворобу (наприклад, тимчасова відмова від медичної довідки).
3. Забезпечення відшкодування доходу для працівників, поміщених у карантин, які не можуть працювати з дому:
– адаптація правил для забезпечення того, щоб працівники, які перебувають на карантині, мали доступ до оплачуваної відпустки через хворобу;
– компенсація роботодавцям, якщо вони надають оплачувану відпустку через хворобу працівникам, які перебувають на карантині;
– забезпечення підтримки робітників у нестандартних ситуаціях (наприклад, самозайнятих працівників, що перебувають в карантині).
4. Підтримка працівників і сімей з дітьми:
– надання державних послуг по догляду за дітьми батькам, що працюють в сфері охорони здоров’я, комунальних послуг та службі швидкої допомоги;
– державна підтримка альтернативних заходів по догляду (наприклад, працюючі батьки можуть отримати ваучер для організації альтернативного догляду, отримати оплачувану відпустку, допомогу або вимагати одну третину стандартного доходу за роботу по догляду);
– надання прямої фінансової підтримки працівникам, яким необхідно взяти відпустку;
– надання фінансових субсидій роботодавцям, які надають працівникам оплачувану відпустку;
– адаптація вимог віддаленої роботи до обов’язків працівників по догляду з точки зору робочого часу і робочого навантаження.
5. Забезпечення робочих місць співробітників та економічної життєздатності фірм, щоб запобігти масовим звільненням:
– введення, розширення і тимчасове ослаблення вимог у схемах роботи зі скороченим робочим днем (short-time working scheme);
– сприяння впровадженню роботодавцями онлайн-тренінгів для інвестування в навички співробітників під час карантину (наприклад, спеціальна субсидія для освіти співробітників, перепідготовки або підвищення кваліфікації робочої сили).
6. Захист і підтримка працівників та їх сімей у разі, якщо вони втратили роботу або власні доходи від самозайнятості (надання допомоги по безробіттю, доступ до державних програм по боротьбі з бідністю).
7. Надання фінансової підтримки фірмам, які постраждали від падіння попиту.
– відстрочка сплати податків і соціальних внесків;
– створення фінансових коштів для забезпечення тимчасової підтримки ліквідності компаній.
У березні 2020 роки ЄС випустив технічну доповідь «Таксономія: заключна доповідь технічної групи експертів з питань сталого фінансування», де викладені основні плани ЄС щодо розвитку сталого фінансування, орієнтованого на боротьбу з екологічними ризиками.
У березні 2020 роки ЄС випустив технічну доповідь «Таксономія: заключна доповідь технічної групи експертів з питань сталого фінансування», де викладені основні плани ЄС щодо розвитку сталого фінансування, орієнтованого на боротьбу з екологічними ризиками.
Таксономія – це інструмент, що допомагає планувати і повідомляти про перехід до економіки, яка відповідає екологічним цілям ЄС. До інструменту відносяться зобов’язання щодо розкриття інформації, подання звітності про прогрес у виконанні критеріїв економічної діяльності, яка може істотно сприяти пом’якшенню наслідків зміни клімату або адаптації до них.
В рамках Інвестиційного плану сталого розвитку Європи (Sustainable Europe Investment Plan) і Наступної багаторічної фінансової основи Європейської комісії 2021 – 2027 (European Commission’s next multi-annual financial framework), Програми InvestEU, Єдиної бюджетної гарантії ЄС планується залучити 279 мільярдів євро державного і приватного кліматичного фінансування.
У плані дій ЄС щодо фінансування сталого зростання містяться заходи зі створення системи класифікації стійкої діяльності (або таксономії). Раніше Європейська комісія запропонувала прийняття регламенту, який встановлює зобов’язання для інвесторів і всеосяжну основу для таксономії – Регламент «Про створення основи для сприяння сталому інвестуванню» (Регламент по таксономії).
У зв’язку з цим група експертів зі сталого фінансування розробила рекомендації за технічними критеріями відбору, які відповідають рамкам, закладеним у Регламент по таксономії, зокрема, визначила економічну діяльність, яка може внести істотний внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату або адаптацію до них.
Регламент таксономії виділяє 2 типи діяльності, яка вносить істотний внесок в пом’якшення наслідків зміни клімату або адаптацію до нього:
– економічна діяльність, яка вносить істотний внесок на основі власних результатів (економічна діяльність, здійснювана таким чином, щоб вона була екологічно стійкою);
– стимулююча діяльність – економічна діяльність, яка шляхом надання своїх продуктів або послуг дозволяє вносити істотний внесок в інші види діяльності (економічна діяльність, яка виробляє компонент, що поліпшує екологічні показники іншої діяльності, наприклад, виробництво низьковуглецевих технологій та інформаційно-комунікаційних технологій для пом’якшення наслідків зміни клімату).
Положення про таксономію встановлює три групи учасників таксономії:
– учасники фінансового ринку;
– учасники, які пропонують фінансові продукти в ЄС, включаючи пенсійні фонди;
– великі компанії, які вже зобов’язані подавати нефінансову звітність відповідно до Директиви про нефінансову звітність.
Регламент про таксономію вводить нову вимогу до розкриття інформації для компаній, які вже зобов’язані представляти нефінансову звітність відповідно до Директиви про нефінансову звітність. Вони повинні звітувати, яким чином і якою мірою їх діяльність пов’язана з діяльністю, узгодженою з таксономією.
Компаніям пропонується публічно повідомляти про політику відповідальної поведінки інформацію про заходи, які вжиті для впровадження такої поведінки в політику і системи управління, про виявлення зон значних ризиків підприємства, про критерії пріоретизації ризиків, заходи, вжиті для запобігання або пом’якшення цих ризиків, включаючи терміни і контрольні показники.
ОЕСР відзначає, що виявлені випадки Covid-19 швидко поширюються у багатьох країнах. Це тягне за собою серйозні негативні наслідки для здоров’я людей і зростання смертності. Для боротьби з поширенням вірусу країни запроваджують безпрецедентні заходи. У результаті у багатьох країнах істотно знизилась економічна активність.
ОЕСР відзначає, що виявлені випадки Covid-19 швидко поширюються у багатьох країнах. Це тягне за собою серйозні негативні наслідки для здоров’я людей і зростання смертності. Для боротьби з поширенням вірусу країни запроваджують безпрецедентні заходи. У результаті у багатьох країнах істотно знизилась економічна активність.
У зв’язку з кризою, першочерговим завданням є швидке реагування, задля максимального збереження виробничого потенціалу економік, уникаючи руйнування економічної бази. У відповідь на цю надзвичайну ситуацію уряди можуть запровадити ряд заходів податкової політики та податкового адміністрування.
ОЕСР пропонує наступні заходи:
– Коригування авансових платежів на основі перегляду очікуваних податкових зобов’язань, які більш точно відповідають ймовірним зобов’язанням платників податків щодо остаточного податку.
– Скасування або відстрочка відрахувань роботодавців та самозайнятих на соціальне забезпечення, а також на податки, пов’язані з заробітною платою.
– Відстрочка сплати ПДВ, митних або акцизних зборів за імпортні товари (продукти харчування, ліки, засоби виробництва), запобігання зловживанням у цій сфері шляхом ефективного адміністрування.
– Прискорення повернення надлишкового вхідного ПДВ, що супроводжується цілеспрямованими заходами щодо обмеження ризиків шахрайства.
– Відстрочка або відмова від податків, які стягуються з податкової бази, яка не залежить від безпосереднього економічного циклу, (поточні податки на майно підприємств, податки з обороту підприємств).
– Коригування положень, пов’язаних з перенесенням збитків на наступні податкові періоди. Перетворення перенесення збитків на наступні податкові періоди в перенесення збитків на минулі періоди, коли компанії можуть обрати єдиноразовий грошовий платіж, що дорівнює накопиченим податковим збиткам, помноженим на встановлену ставку корпоративного прибуткового податку.
– Звільнення від податків понаднормової роботи в охороні здоров’я та інших секторах, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями. Щоб винагороджувати людей за роботу у додатковий час та у потенційно небезпечних умовах, уряди могли б частково забезпечити звільнення трудових доходів від прибуткового оподаткування та відрахувань на соціальне забезпечення.
– Створення можливостей для працівників отримувати часткову виплату допомоги по безробіттю або інші форми часткового заміщення доходу, знижуючи економічну необхідність для роботодавців вдаватися до звільнень.
– Тимчасове надання розширеної соціальної допомоги тим, хто зазвичай не має права на такі виплати.
У сфері податкового адміністрування ОЕСР вважає за можливе розглянути ряд заходів допомоги платникам податків, а саме: надання додаткового часу для подачі податкових декларацій та виплати податкових платежів платниками податків, порушеними Covid-19, відмова від штрафів і пені за прострочки, скорочення кількості перевірок, розширення взаємодії у цифрових каналах зв’язку тощо.
9 березня 2020 року ОЕСР опублікувала звіт про добробут населення в країнах ОЕСР – «How’s life? 2020».
9 березня 2020 року ОЕСР опублікувала звіт про добробут населення в країнах ОЕСР – «How’s life? 2020».
У документі дана оценка стану країн ОЕСР та 4 країн-партнерів, для цього використовувались 80 показників, які охоплюють поточні результати в області добробуту, нерівності та ресурси для майбутнього добробуту.
У порівнянні з попередніми, у даному звіті представлені нові дані про навколишнє середовище, психічне здоров’я, використання часу, неоплачувану роботу й ступінь задоволеності особистими відносинами.
Оцінювались такі основні показники:
– дохід і фінансовий стан;
– робота і якість роботи;
– здоров’я, безпека;
– знання та навички;
– якість навколишнього середовища;
– баланс між роботою та особистим життям;
– громадянська активність.
Згідно з оцінками ОЕСР, у багатьох відношеннях добробут людей з 2010 року в країнах ОЕСР покращився. Однак в деяких аспектах життя прогрес був повільним або відбулось погіршення.
ОЕСР відзначає найбільші успіхи в поточному добробуті в країнах, які на початку десятиліття мали більш низький рівень добробуту.
Порівняно з 2010 роком середній наявний дохід населення виріс на 6%. Рівень зайнятості у середньому збільшився майже на 5% (для людей у віці від 25 до 64 років). Однак майже 40% сімей в країнах ОЕСР відчувають фінансову нестабільність – ризикують опинитися в злиднях, якщо вони не будуть отримувати дохід протягом 3 місяців.
12% населення ОЕСР живуть в умовах відносної бідності за доходами. Частка тих, хто повідомляє про фінансові труднощі, в європейських країнах ОЕСР- 21%. У середньому, люди у верхній групі 20% розподілу доходів заробляють в 5,4 рази більше, ніж люди в нижній групі. Кожна 5-а родина з низьким доходом витрачає більше 40% свого доходу на оренду житла та іпотеку.
У всіх країнах ОЕСР зросла тривалість життя більше, ніж на 1 рік.
На рівень добробуту також впливає соціальна взаємодія. Задоволеність соціальними відносинами становить 8,3 (за шкалою від 0 до 10) для людей у віці 16-29 років (від 7,4 до Греції до 8,9 в Словенії); 8 для вікової групи 30-49 років (від 7,1 до Греції до 8,5 в Австрії та Словенії); 8 для людей у віці 50 років і старше (від 7 в Греції до 8,8 в Швеції).
Середній час, що витрачається на дозвілля і догляд за собою людьми, які працюють на повну ставку, становить від 14 до 16,5 годин в день.
Задоволеність використанням часу становить 6,9 за шкалою 0-10, при цьому найвищі оцінки були відзначені в Данії (7,8), Фінляндії, Мексиці (7,7 кожна) та Нідерландах (7,5), а найнижчі показники – в Угорщині (6,3), Греції (6,1) та Туреччині (5,6).
Але люди з вищою освітою менше задоволені використанням свого часу.
Майже 7% людей, що живуть в європейських містах, не мають доступу до зелених районів по сусідству.
У звіті наводяться «середні значення по ОЕСР», а на практиці показники можуть сильно відрізнятися в залежності від країни.
2 березня 2020 року ОЕСР випустила проміжний економічний огляд, присвячений прогнозам впливу коронавирусу на економічне зростання та виробництво у різних країнах.
2 березня 2020 року ОЕСР випустила проміжний економічний огляд, присвячений прогнозам впливу коронавирусу на економічне зростання та виробництво у різних країнах.
З урахуванням значущості Китаю в сучасних глобальних ланцюжках поставок, падіння виробництва на китайських підприємствах у зв’язку із вірусом відчувається в усьому світі. Спалахи хвороби в інших країнах мають аналогічний ефект, хоча і в менших масштабах.
ОЕСР відзначає велику невизначеність у прогнозах глобального економічного зростання. Збиток, який буде завданий світовій економіці, залежить від масштабів поширення вірусу та від того, наскільки швидко й ефективно країнам вдасться локалізувати та взяти під контроль його поширення.
Якщо припустити, що спалахи вірусу у першому кварталі 2020 року виявляться незначними і будуть швидко взяті під контроль, глобальне економічне зростання знизиться на 0,5 процентного пункту у порівнянні з очікуваними показниками 2020 року. Відповідно, річний глобальний ВВП знизиться до 2,4% у 2020 році з і без того слабких показників: у 2019 р. у 2,9%, тоді як у першому кварталі 2020 р. цей показник може стати негативним.
Для КНР у цьому році прогнозується зниження показників зростання нижче 5%, але у 2021 р. зростання відновиться до значення вище 6%. Рівень виробництва у 2021 р. також повернеться до прогнозованих до спалаху показниками.
Прогнози для економік країн G20, особливо – Японії, Кореї та Австралії (і без того негативні), погіршуються ще сильніше за рахунок ефектів, які розповсюдження вірусу накладає на економічну впевненість, фінансові ринки, туризм, транспорт, цілісність ланцюжків поставок.
Якщо ефекти від спалаху вірусу будуть знижуватися, як передбачається, а також якщо країни будуть приймати ефективні заходи по відновленню доходів та економічної впевненості в економіках, що найбільш схильні до ефектів від вірусу, то до 2021 року зростання глобального ВВП відновиться до 3,25%.
Якщо ж спалах коронавирусу затягнеться і пошириться за межі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Європи та Північної Америки, прогнози зростання стають набагато гіршими. У такому випадку глобальне зростання у 2020 році впаде до 1,5% – наполовину від прогнозованої до спалаху вірусу величини.
ОЕСР рекомендує, перш за все, забезпечувати ефективні заходи з охорони здоров’я, щоб запобігти інфекції та поширенню зараження, а також впроваджувати цільові політики з підтримки систем охорони здоров’я і працівників, а також щодо захисту доходів уразливих соціальних груп та бізнесу на період спалаху.
Необхідні також макроекономічні політики, спрямовані на відновлення економічної впевненості й на допомогу у відновленні економічного попиту по мірі зниження вірусної небезпеки, щоб компенсувати провали, створені у результаті вимушених простоїв підприємств і обмежень на поїздки.
Також якщо економічне зростання виявиться слабшим впродовж тривалого часу, країни повинні будуть скоординувати свої дії задля забезпечення ефективної охорони здоров’я, недопущення заражень і зниження негативних наслідків, підтримки економік з низькими доходами і збільшення бюджетних витрат на перераховані цілі.
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів.
Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.).
Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.
24-26 березня 2020 року у Парижі відбулось друге засідання глобальної парламентської мережі ОЕСР (Global Parliamentary Network Meeting), де обговорювались штучний інтелект, цифрові податки, майбутнє освіти.
24-26 березня 2020 року у Парижі відбулось друге засідання глобальної парламентської мережі ОЕСР(Global Parliamentary Network Meeting), де обговорювались штучний інтелект, цифрові податки, майбутнє освіти.
Штучний інтелект має бути пріоритетом. Але етику та принципи його використання обговорює зараз весь світ. Учасники засідання погодились, що національне законодавство повинно регулювати лише базові засади, а не конкретне використання, адже технології стрімко розвиваються. Також важливо займатися розвитком людського капіталу, створенням та розширенням навчальних програм для Data Scientists та AI Researchers. Ураховуючи те, що основою штучного інтелекту є дані, необхідно створити умови для їх надійного захисту.
Стосовно цифрових викликів гостра дискусія велась щодо монополізації цифрової галузі великими міжнародними корпораціями, внаслідок чого, малі технологічні компанії майже не мають шансів на успіх. Їх постійно викуповують та поглинають великі корпорації, заважаючи розвитку.
ОЕСР планує розробити нові міжнародні правила оподаткування, щоб цифрові та мультинаціональні компанії сплачували податки там, де вони отримують дохід.
ОЕСР прийняла «Принципи ШІ»– перші міжнародні стандарти, узгоджені урядами для відповідального управління штучним інтелектом. Принципи ОЕСР містять конкретні рекомендації для державної політики та стратегії.
ОЕСР прийняла «Принципи ШІ»– перші міжнародні стандарти, узгоджені урядами для відповідального управління штучним інтелектом. Принципи ОЕСР містять конкретні рекомендації для державної політики та стратегії.
