Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Михайла Співакова «Чи є TEF тим рішенням, яке нарешті допоможе подолати проблему?».

У ній автор розглядає ситуацію значних витрат часу та ресурсів дослідників й грантодавців через багаторазове повторне подання ґрантових заявок та пропонує створити загальну базу перевірених заявок як один із шляхів підвищення ефективності наукового фінансування. Адже у багатьох країнах біля половини заявок, які рецензенти вважають придатними для фінансування, фактично не отримують грантової підтримки через обмежені бюджети. Разом із тим, ці заявки науковці часто переписують і подають повторно до інших фондів, що призводить до витрачання часу, зусиль, дублювання роботи експертів у рамках системи рецензування. Створення репозиторію перевірених заявок, який фонди могли б використовувати для пошуку найкращих пропозицій, дозволило б зменшити чисельність повторних подань, скоротити витрати часу та прискорити процес фінансування.  Це нагадує процес академічних публікацій. Наприклад, у галузі природничих наук діє мультижурнальна система «Review Commons», яка дозволяє подавати рецензовану статтю до декількох журналів без повторного рецензування. Аналогічний підхід можна застосувати й до ґрантових заявок. Це дозволить оптимізувати наукове фінансування  без збільшення бюджетів: інституційні інновації зроблять процес подання, рецензування і перенаправлення заявок менш витратним, більш прозорим і орієнтованим на результат.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fUkLI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

#НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички  і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EZUaj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Недоліки у дослідницькій безпеці можуть підірвати заявку на участь у Horizon Europe».  

».  У ній автор аналізує позиції провідних експертів щодо того, що слабка система захисту досліджень може стати перешкодою для держав та університетів, які прагнуть асоціюватися з програмою «Горизонт Європа» – найбільшою європейською системою фінансування наукових досліджень. Черговим кроком у напрямі безпеки досліджень стало прийняття у травні 2024 року рекомендації Ради ЄС, що зобов’язує держав-членів розробити національні плани та здійснювати тестування стійкості, забезпечувати обмін інформацією та створити Європейський центр компетенцій з безпеки досліджень. Не всі добре просунулись у реалізації цих рекомендацій. Зокрема, Австралія наразі є недостатньо підготовленою: лише чверть рекомендацій реалізовані. Для країн, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», важливо відповідати не лише стандартам фінансування чи запропонованій методології, але й продемонструвати організаційну стійкість, здатність оцінювання ризиків і управління ними, убезпечити дослідників від втрати даних. У разі відсутності прогресу щодо виконання зазначених рекомендацій університети та науково-дослідні установи можуть бути виключені з ключових проєктів «Горизонт Європа». Отже, без належної уваги до комплексної системи безпеки досліджень, яка враховує геополітичні ризики, структури управління, захист даних та інтеграцію до міжнародних рамок, країни та університети ризикують втратити доступ до стратегічних програм і партнерств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EG4Pq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

 На сайті Times Higher Education опублікована стаття Масімо Гарбуіо «Порожній театр, що видає себе за стратегію, зіштовхне університети зі сцени».

У ній автор розмірковує про те, що сучасні стратегії розвитку університетів зазвичай перетворюються на формальність і гучну декларацію намірів, не підкріплену реальними діями. Це ставить заклади вищої освіти перед серйозним ризиком втрати конкурентності та нівелювання їхньої місії у швидкозмінному світі. Масімо вважає, що сучасна вища освіта опинилася на перетині кількох взаємопов’язаних викликів. По-перше, змінився характер попиту: нові демографічні тенденції, більш жорстке регулювання, зменшення припливу іноземних студентів і поява нових цифрових гравців на ринку освіти означають, що університети більше не можуть покладатися на гарантовану стабільність набору абітурієнтів. По-друге, фінансова модель ЗВО зазнає тиску з боку зростаючих витрат на інфраструктуру і персонал, але не має належного запасу стійкості, що робить  університети фінансово вразливими. По-третє, більшість стратегічних документів університетів виглядають однотипно та символічно, містять загальні формулювання й не відображають унікальності установи чи її справжніх пріоритетів. Нарешті, технологічні зміни та поява моделей штучного інтелекту вимагають від університетів не косметичних змін, а глибокого переосмислення підходів до навчання, досліджень і цінностей освіти загалом. Тому сучасна університетська стратегія має не бути прикрасою презентацій та звітів, а дійсно давати чіткі відповіді на запитання «що саме ми плануємо робити, а від чого свідомо відмовляємось», визначати унікальну позицію ЗВО та спрямовувати ресурси туди, де вони створюють максимальну додану вартість. Без сміливості робити вибір і відмовлятися від другорядних напрямів стратегія перетворюється на сценічний реквізит. Університети, які й надалі зосереджуватимуться на красивих формулюваннях замість конкретних рішень й оперативної реалізації, ризикують «зійти зі сцени» системи вищої освіти, поступившись місцем тим, хто здатен діяти рішуче.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yW7MA

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Підвищення плати не покриє «радикальних» амбіцій планів розвитку навичок».

У ній автор аналізує реакцію університетського сектору на урядовий документ, який передбачає зростання плати за навчання із прив’язкою до інфляції в обмін на розширення ролі університетів у формуванні політики розвитку навичок для економіки. Зазначається, що уряд планує тісніше поєднати вищу та професійно-технічну освіту, поклавши на університети більше відповідальності за підготовку фахівців відповідно до потреб ринку праці. Представники університетів підтримують намір посилити роль сектору у розвитку регіональних навичок,  проте наголошують, що запропоноване підвищення плати не компенсує фінансових втрат ЗВО, а також не створить умов для якісної реалізації нової моделі. Особливе занепокоєння викликає відсутність належного фінансування інфраструктури та навчального забезпечення, необхідних для реальної модернізації освітніх програм. Також незрозуміло, як саме будуть оцінюватися результати, пов’язані з розвитком навичок, і чи матиме регулятор достатні ресурси й повноваження для ефективного упровадження змін. Адже без чіткої системи фінансування та дієвої підтримки з боку держави збільшення плати ляже тягарем на студентів, не забезпечивши при цьому обіцяної якості. Зміна механізму фінансування не може обмежуватись лише коригуванням вартості навчання. Для досягнення заявлених амбітних цілей потрібні стратегічні інвестиції, узгодженість дій усіх гравців та реалістичні прогнози з огляду на наявні можливості університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr6Jb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation