СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СУПЕРЕЧЛИВІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ: ВИКЛАДАЧІ ЗАНИЖУЮТЬ ОЦІНКИ ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ ВИКОРИСТАННЯ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Жульєт Роселл «Викладачі занижують оцінки студентам, коли підозрюють їх у використанні ШІ».

У ній містяться роздуми одо того, як викладачі наразі реагують на застосування студентами штучного інтелекту при виконанні самостійних робіт та як це загалом змінює систему і процес оцінювання. Нещодавно проведене дослідження, побудоване на результатах опитування 33-х викладачів показало, що навіть за умови дозволу на застосування ШІ при підготовці завдань, деякі викладачі все одно занижують оцінки студентам, якщо підозрюють, що ті надмірно покладалися на інструменти ШІ.  Ця практика породжує неоднорідність у підходах до оцінювання, нерозуміння очікувань і збільшення напруженого стану студентів, посилення недовіри між студентами та викладачами. Тому важливо розробити чітку модель «валідності» оцінювання, у рамках якої можна чітко вказувати, в яких випадках використання ШІ справді підриває можливість продемонструвати набуті студентами навички. Тоді, якщо застосування ШІ перешкоджатиме демонстрації  здобувачами освіти справжніх набутих нових компетенцій, таке зменшення оцінки буде справедливим. Також рекомендується зробити зручними та прозорими комунікації в освітньому середовищі з приводу характеру використання ШІ, показувати заздалегідь,  як це впливатиме на оцінювання,  для чого потрібно проводити відповідні семінари або тренінги, щоб забезпечити уніфікацію належних практик оцінювання для усіх викладачів. Отже, зараз існує високий ризик як послаблення довіри до академічних сертифікатів, так і несправедливих оцінок, тому необхідно встановити зрозумілі й справедливі рамки для роботи з ШІ в освітньому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KbU5P, https://qrpage.net/qr/KA1mE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-29
Поширити
ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

ЧИ ЗДАТЕН ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТАТИ НАУКОВИМ РЕЦЕНЗЕНТОМ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».

У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iN8SU, https://arxiv.org/ 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-26
Поширити
ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

ФІНАНСУВАННЯ І КУЛЬТУРА ДОСЛІДЖЕНЬ: НОВІ ВИМОГИ ДО УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».

У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи.  Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w1xrX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-25
Поширити
ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

ПОСІБНИК З ІНСТРУМЕНТІВ ГШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Міріам Вун та На Йонг Ен «Посібник інсайдера про те, як студенти використовують інструменти генеративного ШІ».

Автори говорять про результати вивчення практик використання ШІ, отримані під час спілкування зі студентами різних спеціальностей. Як правило, студенти залучають ШІ для створення конспектів, пояснення складних концепцій, генерації ідей та структурування завдань. Найбільш популярним є запит на кшталт «Поясни, ніби мені 12 років», який допомагає спростити складні теми. Є занепокоєння щодо формування надмірної залежності від технологій, що може перешкоджати глибокому навчанню. ГШІ відкриває нові можливості для освіти, але водночас створює виклики, зокрема – щодо дотримання академічної доброчесності й розвитку критичного мислення. Щоб ефективно інтегрувати ГШІ у навчання, автори пропонують викладачам переосмислити підходи до оцінювання, збільшити кількість завдань, що вимагають оригінального мислення та вирішення реальних проблем. Наприклад, залучення студентів до проєктів, орієнтованих на реальну співпрацю з індустрією, можуть стимулювати креативність і практичне застосування знань. Університети можуть розробляти власні чат-боти на базі ГШІ, які надаватимуть студентам персоналізовану підтримку та допомагатимуть аналізувати їхні навчальні потреби. Викладачам також варто нагадувати про наслідки неетичного використання ШІ, щоб заохочувати відповідальне ставлення до технологій. Оскільки ГШІ стає невід’ємною частиною робочих процесів, розвиток ШІ-грамотності та адаптація педагогічних методів до нових викликів є ключовими завданнями для вищої освіти. А грамотне й коректне  використання ГШІ може сприяти більш глибокому розумінню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення та підготовці студентів до успішного професійного майбутнього.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gsOav

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-24
Поширити
РЕФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗАГРОЖУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТАМ

РЕФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗАГРОЖУЮТЬ УНІВЕРСИТЕТАМ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».

У ній обговорюється, як попередження про переглянуті правила Teaching Excellence Framework — Рамкової програми досконалості викладання (системи оцінювання, яка допомагає вимірювати ефективність освіти з точки зору студентів) — можуть негативно вплинути на університети. Під загрозою у першу чергу ЗВО, які активно працюють над розширенням т.зв «програм участі» – ініціативи доступної освіти для непривілейованих верств суспільства. Тоді як ця система не дозволить ефективно виявляти та усувати з ринку освіти недобросовісних гравців. Освітні аналітики попереджають, що запропоновані зміни до цієї TEF  можуть ще більше ускладнити нинішнє доволі хитке фінансове становище університетів, спричинивши хвилю злиттів між установами або навіть повне закриття деяких з них. Наразі університети, які отримають «золотий» або «срібний» рейтинг згідно оновленій схемі оцінювання якості, зможуть претендувати на додаткове фінансування та проходитимуть перевірки рідше. Натомість установи з «бронзовим» рейтингом можуть зіткнутися з забороною на розширення набору студентів, аж доки не доведуть підвищення своєї якості.  Деякі університети останнім часом активно набирали значно більше іноземних студентів, аби підтримати свій бюджет. Пол Ешвін, професор вищої освіти в Ланкастерському університеті, зазначає, що нові обмеження можуть мати серйозні наслідки для університетів, чия стратегія полягає у збільшенні набору студентів. Це підтверджують дані про злиття університетів Кента та Грінвіча через фінансові труднощі. Значна кількість британський університетів перебуває у фінансово нестабільному періоді, у зоні турбулентності, і якщо дозволити стягувати вищу плату за навчання лише закладам із «золотим» чи «срібним» рейтингом, то це стане сигналом суспільству про недооцінку університетів із сильним акцентом на розширення участі, що суперечить принципам соціальної еволюції в освіті. Студенти очікують високоякісного навчання. Потрібно заохочувати заклади з нижчою якістю до покращень, щоб гарантувати гарне викладання та  відповідальність університетів за невідповідність нормам, для чого мають бути задіяні справді ефективні механізми контролю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KefH9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-23
Поширити
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТЬЮТОР ВІД ШІ

ПЕРСОНАЛЬНИЙ ТЬЮТОР ВІД ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».

У ній йдеться про те, що сучасна вища освіта у Великій Британії переживає складні часи: співвідношення студентів до викладачів зростає, задоволеність студентів падає, а їхні фінансові ресурси – все більше обмежені. Багато студентів змушені працювати неповний робочий день, що призводить до пропусків занять, тоді як викладачі страждають від надмірного навантаження, що спонукає їх залишати академічну сферу. У таких умовах традиційні методи викладання не завжди відповідають потребам студентів і суспільства. Генеративний штучний інтелект пропонує інноваційне рішення для подолання цих викликів.  ШІ-тьютори, інтегровані в системи університетів, можуть надавати персоналізовану підтримку студентам у реальному часі, відповідаючи на їхні запитання та пропонуючи власні для поглиблення знань. Такі інструменти, як Syntea, уже застосовуються в деяких закладах, наприклад, у Walbrook Institute London. Вони здатні обробляти базові питання, використовуючи матеріали курсу та доповнені дані з великих мовних моделей за умови належного контролю з боку викладачів для забезпечення точності. ШІ може значно полегшити рутинні завдання, такі як створення тестів та їх перевірка, відстеження прогресу студентів, адаптація рівня складності завдань до їхньої успішності. Це дозволяє викладачам зосередитися на ключових аспектах навчання, таких як розвиток критичного мислення й творчого підходу. Завдяки ШІ університети можуть відійти від орієнтації на “ідеального студента” та запропонувати гнучкіші освітні підходи, що враховують різноманітні потреби студентів, включно з тими, хто поєднує навчання з роботою чи іншими обов’язками. Використання ШІ-тьюторів не лише підвищує ефективність викладання, але надає персоналізовану підтримку кожному студенту. Хоча ШІ не вирішує всіх проблем і може створювати нові виклики, його розумне застосування у системі вищої освіти дозволяє оптимізувати ресурси університетів, роблячи освіту доступнішою та ефективнішою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ILMXG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-22
Поширити
REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

У статті йдеться про те, що Research England  – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти  баланс між прозорістю й автономією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ch6F1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-18
Поширити
ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться  і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WDMNv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-17
Поширити
ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

У ній автор наголошує, що без відповідних освітніх програм студенти можуть закінчити університет, так і не навчившись відокремлювати науку від нісенітниці. В епоху постправди та масштабної інтеграції штучного інтелекту у всі сфери життя, критичне мислення стає ціннішим, ніж будь-коли раніше. Критичне мислення часто представляється як унікальна торгова пропозиція вищої освіти, воно визнано акредитаційними органами основною компетенцією випускників. Але чи справді студенти, які закінчують університет, є більш критичними та більш здатними оцінювати докази? Чи справді вони готові впоратися з потоком дезінформації та антинаукових тверджень? У дослідженні, опублікованому Реєм Холлом та Кеті Дайєр у 2018 році, порівнювалися стійкість необґрунтованих переконань серед студентів університетів, які регулярно відвідували заняття з методології науки, та студентів, які відвідували спеціальний курс на тему «наука та нісенітниця», використовуючи спростовувальний підхід. Зафіксовано значне зниження необґрунтованих переконань. Лауреат Нобелівської премії з фізики Сол Перлмуттер упродовж останніх 10-ти років викладає у Берклі курс під назвою «Розум, чутливість і наука». Його метою є допомогти студентам приймати правильні рішення  щодо складних питань, використовуючи критичне наукове мислення. Студентам бакалаврату у США читають багато курсів з критичного мисленням, але далеко не усі використовують спростовувальний підхід та  сутнісний аналіз помилкових уявлень. Власні упередження та особисті мотиви легко обманюють нас, тому потрібно навчатись критичному мисленню, пошуку доказів та їх відкритому колективному обговоренню.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/epXoO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-16
Поширити
ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Автор наголошує, що вимагати від студентів подання есе, написаних ручкою на папері, – це відчайдушний та регресивний крок, який підриває оцінювання, а не захищає його. У соціальних науках існує різновид спостережливої ​​упередженості, яка називається «ефектом вуличного ліхтаря»: ми дивимося лише туди, де легко дивитися.  Ден згадав про це, коли професори стали говорити, що потрібно повернутися до «старих» методів – повернути очні іспити та вимагати, щоб студенти писали свої есе від руки. Опитування постійно показують, що майже всі студенти університетів шахраюють, і викладачі майже не мають  жодних можливостей  викрити їх або змінити цю тенденцію. Оновлення кодексів академічної доброчесності, перегляд університетських політик у цій сфері, задіяння кращих детекторів згенерованого ШІ контенту, водяні знаки для текстів ШІ, складне програмне забезпечення для відстеження недоброчесних практик чи щось інше, – все це марно, якщо студенти не хочуть набувати знань, а лише грають у кішки-мишки з викладачами, а їх єдина ціль – не попастися. Рукописи розглядаються як відповідь на цю проблему, і прихильники цього рішення навіть намагаються  позиціонувати їх  як шанс зосередитися на оцінюванні набутих знань, спосіб переконатися, що все написане – справді належить учню, тим більше, що писати від руки – краща техніка для мозку. Але якщо ми хочемо знайти ключ до порятунку вищої освіти, потрібно по-перше, переосмислити академічне письмо (якщо студенти хочуть навчатися, вони повинні писати); по-друге, викладачі мають усвідомити нову реальність (їхня робота полягає в тому, щоб керувати навчанням студентів за умов існування таких технологій, як ШІ та правильно їх використовувати – від мозкового штурму до уточнення складних аргументів та узагальнення прочитаного). Потрібно дійно  допомогти студентам навчити краще думати та писати. І хоча це величезна праця, зацікавлені студенти будуть її цінувати. Не потрібно більше рукописів чи очних іспитів, за якими наглядають пильні спостерігачі. Ключі до порятунку вищої освіти не можна знайти під фальшивим сяйвом традицій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3Siq3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-15
Поширити