Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».
Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».
У документі йдеться про перешкоди, з якими стикаються учні та люди з обмеженими можливостями, питання інклюзивності освіти.
258 мільйонів дітей і молодих людей повністю виключені з систем освіти, причому основною перешкодою для доступу є бідність. Ще мільйони відчувають себе ізольованими в школах.
У дослідженні представлено ряд показників вимірювання ступеня інклюзивності в освіті з використанням якісних та кількісних даних. Аналіз заснований на географічно збалансованих фактичних даних, акцент зроблено на умовах, у яких уразливі категорії населення можуть піддаватись підвищеному ризику позбавлення доступу до освіти.
Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.
Генеральна Асамблея ООН доручила Міжурядовій океанографічній комісії (МОК) ЮНЕСКО працювати з усіма зацікавленими сторонами над розробкою Десятиліття науки про океан.
Основне завдання МОК – надати державам-членам можливість створити науковий та інституційний потенціал, необхідний для досягнення мети №14 ЦСР по збереженню та сталому управлінню океанськими і морськими ресурсами до 2030 року.
Десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку ООН виникло з визнання того, що необхідно зробити набагато більше, щоб подолати цикл погіршення стану океану та створити більш сприятливі умови для сталого розвитку океану, морів і узбереж.
У першій «Оцінці стану світового океану», оприлюдненій у 2016 році, йдеться про такий цикл погіршення стану океану зі змінами та втратою структури, функцій і переваг, отриманих від морських систем. У найближчі десятиліття мінливий клімат, зростання населення Землі та численні фактори екологічного стресу матимуть серйозні наслідки. Терміново необхідна науково обґрунтована політика пом’якшення наслідків та адаптації до глобальних змін, але вчені та політики не можуть домогтися цього самотужки.
Завдяки більш тісному міжнародному співробітництву Десятиліття сприятиме розвитку наукових досліджень та інноваційних технологій, щоб наука відповідала потребам суспільства:
– чистий океан, в якому виявляються і усуваються джерела забруднення;
– здоровий та стійкий океан, в якому морські екосистеми нанесені на карту і захищені;
– передбачуваний океан, в якому суспільство здатне зрозуміти поточні й майбутні умови;
– безпечний океан, де люди захищені від небезпек;
– екологічно чистий океан, що забезпечує постачання продовольства;
– прозорий океан з відкритим доступом до даних, інформації й технологій.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.
«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.
За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».
Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».
В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.
«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.
Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:
– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;
– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;
– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;
– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.
Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО. На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом та науковою інформацією щодо подолання пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО. На єдиній платформі відбуватиметься відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу, а також будуть обговорюватись заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
На високому міжнародному рівні було наголошено, що прийняття політичних рішень для подолання пандемії коронавірусу неможливе без урахування професійної експертної думки наукової спільноти, а інвестиції в науку необхідні навіть в умовах економічної кризи.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни.
У 2018 році була запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук. У галузі технічних наук їх всього – 34,1%.
Генеральний директор Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) своїм офіційним листом поінформував про приєднання України до Міжнародного центру реєстрації серіальних видань (Міжнародного центру ISSN) і визнання Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова” Національним центром ISSN.
Генеральний директор Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) своїм офіційним листом поінформував про приєднання України до Міжнародного центру реєстрації серіальних видань (Міжнародного центру ISSN) і визнання Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова” Національним центром ISSN.
Цій події, яка має для нашої держави велике значення для поглиблення інтеграції України у світовий інформаційний, культурний та освітній простір, передувало рішення Уряду про приєднання до Статуту Міжнародного центру реєстрації періодичних видань, який функціонує при ЮНЕСКО з 1976 року.
Наступним етапом становлення Національного центру SSN стане укладення двосторонньої угоди між Книжковою палатою України імені Івана Федорова та Міжнародним центром ІSSN, проходження відповідних тренінгів з бібліографії та програмного забезпечення функціонування центру ІSSN в Україні.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
