Зображення запису ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТНІХ НАВИЧОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТНІХ НАВИЧОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженні Фокс «100-річний принцип навчання студентів цифровим навичкам».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженні Фокс «100-річний принцип навчання студентів цифровим навичкам».
У ній наголошується, що пандемія вивела тему розвитку цифрових навичок студентів на перший план. З переміщенням навчання і викладання в онлайн-середовище і використанням змішаного формату людство зіткнулось з такими проблемами, як цифрова нерівність і цифровий розрив. Аналізуючи розвиток володіння студентами навичок роботи з цифровими технологіями, автор пропонує надавати студентам додаткову підтримку щодо цифрових навичок поза навчальними програмами. Під час проведення індивідуальних занять рекомендується використовувати «принцип EDIP», розроблений у 1919 році Чарльзом Р. Алленом, одним із засновників професійної освіти в Америці. EDIP є чотириетапним методом навчання, який покликаний допомогти у швидкому засвоєнні практичних завдань. Він розшифровується як Explain – пояснюй, Demonstrate – показуй, Imitate – повторюй, Practise – практикуй. Найчастіше цей метод використовується у спорті та фізичних вправах, але є надзвичайно корисним при опануванні цифрових навичок. Отже, при роботі з цифровими інструментами, необхідно починати з пояснення основних моментів завдання; потім завдання повільно продемонструвати; попросити студента(ів) імітувати/повторити завдання, копіюючи те, що ви продемонстрували; надалі підтримати практичні вправи студента для закріплення. «Це просто, але це працює для розвитку цифрових навичок студентів».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-28
Поширити
Зображення запису УКРАЇНСЬКА ОСВІТА БЕЗ БАР’ЄРІВ

УКРАЇНСЬКА ОСВІТА БЕЗ БАР’ЄРІВ

Кабінет Міністрів України затвердив «План заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні».

Кабінет Міністрів України затвердив «План заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні».

Відповідне розпорядження від 25 квітня 2023 р. № 372-р оприлюднено на урядовому порталі. У межах цієї стратегії Міністерство освіти і науки запроваджує проєкт «Освіта для всіх: українська освіта без бар’єрів», який буде виконуватись у 2023-2024 роках. Ним передбачено забезпечення громад шкільними автобусами; ухвалення «Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2023-2030 роки»; прийняття Закону України «Про освіту дорослих»; розвиток та підтримка Всеукраїнської школи онлайн, забезпечення електронними ресурсами для дистанційного навчання; облаштування у закладах освіти споруд цивільного захисту. Для контролю за реалізацією Плану заходів буде запроваджений електронний моніторинговий інструмент, відкритий для усіх бажаючих.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-04-28
Поширити
Зображення запису BOOSTER ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ 2023

BOOSTER ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ 2023

З 16 травня по 16 червня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться інкубаційна програма «Booster інноваційних проєктів 2023».

З 16 травня по 16 червня 2023 року в онлайн-форматі відбудеться інкубаційна програма «Booster інноваційних проєктів 2023».

Вона покликана підтримати науковців-розробників, фаундерів та стартап-початківців у підготовці пітч-презентацій, реалізації стартап-проєктів та їх просуванні. Запланована серія консультацій і тренінгів із розроблення пітч-презентації, а також семінари «Інноваційна екосистема Academ.City» (5 травня 2023 року), «Європейські грантові можливості для комерціалізації інновацій» (10 травня 2023 року). Організатор – Київський академічний університет.
Фото: скріншот
#НРАТ_НауковіЗаходи
2023-04-28
Поширити
Зображення запису ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

18 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Адаптація до глобальних змін та викликів: нові форми економіки, ресурсоефективні технології, захист довкілля».

18 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Адаптація до глобальних змін та викликів: нові форми економіки, ресурсоефективні технології, захист довкілля».
Під час конференції планується проведення двох секцій. Зокрема, в рамках секції «Розвиток соціально-економічних систем в умовах глобальних змін і викликів» розглядатимуться питання потенціалу соціально-економічних систем на різних рівнях управління; пріоритети розвитку бізнес-структур; сучасні тенденції та особливості функціонування секторів національної економіки в контексті євроінтеграційних процесів України. На секції «Ресурсоефективні технології та захист довкілля в умовах глобальних змін і викликів» учасники обговорюватимуть ресурсоефективні технології; захист довкілля в контексті глобальних проблем; наслідки кліматичних змін та шляхи адаптації. Організатори: Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Рада молодих учених ІФНТУНГ, Рада молодих учених при МОН України, Рада молодих учених НАН України, Рада молодих учених ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Фото: організатори
#НРАТ_НауковіЗаходи
2023-04-28
Поширити
Зображення запису ВІДКРИТІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ ДАНИХ

ВІДКРИТІСТЬ ТА ДОСТУПНІСТЬ ДАНИХ

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації інформує про запуск сервісу Open Data Watchdog, який забезпечує відкритий доступ до даних задля підвищення прозорості та підзвітності влади.

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації інформує про запуск сервісу Open Data Watchdog, який забезпечує відкритий доступ до даних задля підвищення прозорості та підзвітності влади.
Цей інструмент дозволяє відстежувати дії з наборами даних на Єдиному державному порталі відкритих даних та зменшити кількість зловживань з боку адміністраторів і розпорядників даних. Сервіс буде корисний не лише для фахівців, які працюють з відкритими даними, а й ЗМІ, представникам громадськості, які матимуть можливість відслідковувати зміни у наборах відкритих даних та впливати на реальну відкритість органів влади і їхні рішення. Сервіс Open Data Watchdog було створено проектом TAPAS «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України і Фонду «Східна Європа».
Фото: логотип
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-28
Поширити
Зображення запису ОНЛАЙН-ЗАХОДИ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЗІ СТАЛОГО МАЙБУТНЬОГО

ОНЛАЙН-ЗАХОДИ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЗІ СТАЛОГО МАЙБУТНЬОГО

23 травня 2023 року в межах міжнародної конференції зі сталого майбутнього відбудеться серія онлайн-заходів, націлених на максимально широку аудиторію учасників.

23 травня 2023 року в межах міжнародної конференції зі сталого майбутнього відбудеться серія онлайн-заходів, націлених на максимально широку аудиторію учасників.
Зокрема, заплановане проведення міжнародного семінару «Інноваційні підходи вирішення екологічних проблем», де розглядатимуться питання охорони навколишнього середовища. ядерної та радіаційної безпеки, комплексні економічні та технологічні рішення, проблеми навчання та підвищення кваліфікації фахівців у галузі енергетики та екології. Також відбудеться міжнародний семінар зі сталої енергетики SEnW-2023, де обговорюватимуться питання трансформації енергетичної системи, розвитку сонячної та вітроенергетики, використання геотермальної енергії та енергії біомаси, гідроенергетики та енергії океану, ядерної, водневої енергетики, систем опалення та охолодження, технології зберігання енергії, побудови енергетичної політики та розвитку ринку електроенергії тощо. Організатори: Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України, Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є.Пухова НАН України.
Фото: скріншот
#НРАТ_НауковіЗаходи
2023-04-28
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ПАРТНЕРСТВА МІЖ МІСТАМИ ДЛЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ОЕСР: ПАРТНЕРСТВА МІЖ МІСТАМИ ДЛЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Партнерства між містами для локалізації Цілей сталого розвитку» із серії «Міські дослідження ОЕСР».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Партнерства між містами для локалізації Цілей сталого розвитку» із серії «Міські дослідження ОЕСР».

Наголошується, що децентралізоване співробітництво у сфері розвитку можуть відігравати ключову роль у досягненні ЦСР та подоланні негативних глобальних мегатрендів, таких, як наслідки пандемії COVID-19. У звіті розглядаються рамкові умови для ефективного партнерства між містами. Проведений аналіз механізмів моніторингу та оцінювання дозволив експертам розробити пропозиції з удосконалення структури системного моніторингу та використовуваних оцінок партнерств між містами, які поєднують самооцінку з об’єктивними індикаторами ЦСР. Це заповнить прогалини в оцінюванні прогресу міст, які беруть участь у реалізації Порядку денного до 2030 року. Узагальнено досвід пілотного тестування нової системи та запропоновані шляхи подальшого розвитку громад для підвищення стійкості, прозорості і підзвітності партнерств.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини
2023-04-28
Поширити
Зображення запису ДЕТЕКТОРИ ТЕКСТУ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

ДЕТЕКТОРИ ТЕКСТУ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мігеля де Карвальо «Детектори тексту зі штучним інтелектом: сходи в рай чи пекло?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мігеля де Карвальо «Детектори тексту зі штучним інтелектом: сходи в рай чи пекло?».
У ній наголошується, що поява GPTZero, текстового класифікатора OpenAI та детектора штучного інтелекту Turnitin створює ризик надмірної залежності від класифікаторів штучного інтелекту. Автор розмірковує: чи є вони рішенням проблеми чи самі стають ще однією проблемою, яка потребує вирішення? Він звертає увагу на твердження, що класифікатори текстів на основі штучного інтелекту здатні перевірити, ким саме був написаний текст – людиною або ШІ. Їх розробляють OpenAI, Turnitin, GPTZero тощо. Очевидно, що створення таких потужних інструментів можна лише вітати, ураховуючи нинішнє широке використання ChatGPT. Разом із тим, як і у випадку з будь-яким інструментом ШІ, є ряд ризиків, пов’язаних з використанням цих систем. Основний серед них – ризик надмірної довіри, сліпого прийняття користувачами рекомендацій штучного інтелекту, які можуть бути помилковими. Мігель де Карвальо аналізує питання довіри та розглядає показники ефективності використання ШІ. Незалежно від потенціалу класифікаторів, вони ніколи не мають сприйматися як безпомилкові оракули, які точно класифікують весь текст. Якщо університети збираються широко використовувати ці інструменти для оцінювання результатів навчання, то потрібно запроваджувати додаткові програми підготовки науково-педагогічного персоналу для забезпечення коректної інтеграції цих інструментів у освітній процес.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-04-27
Поширити
Зображення запису КОНКУРСИ ПРОГРАМИ ЄС «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»

КОНКУРСИ ПРОГРАМИ ЄС «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»

В рамках програми Європейського союзу «Горизонт Європа» триває формування консорціумів й подання заявок на участь у конкурсі за напрямом «Дослідження та інновації та інші заходи задля підтримки реалізації місії Угоди про ґрунти для Європи».

В рамках програми Європейського союзу «Горизонт Європа» триває формування консорціумів й подання заявок на участь у конкурсі за напрямом «Дослідження та інновації та інші заходи задля підтримки реалізації місії Угоди про ґрунти для Європи».
Конкурс орієнтований на реалізацію «Угоди про ґрунт для Європи», зокрема цілі 8 «Підвищення ґрунтової грамотності у суспільстві» задля покращення доступу землевпорядників і державних органів до даних та знань щодо просторових варіацій хімічних, фізичних і біологічних умов у підґрунтовому шарі; прискоренню розгортання практик сталого управління для захисту та відновлення підґрунтових шарів сільськогосподарських, лісових та інших типів ґрунтів; нарощування залежних від ґрунту екосистемних послуг, таких як забезпечення харчовими продуктами та клітковиною; покращенню розуміння ролі підґрунтових шарів в адаптації до змін клімату та пом’якшенні їх наслідків. Подати заявку на конкурс можна до 20 вересня 2023 року.
Фото: ЄК
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-04-27
Поширити
Зображення запису НОВІ ПРІОРИТЕТИ У РОБОТІ БІБЛІОТЕК ТА БІБЛІОТЕЧНІЙ ОСВІТІ

НОВІ ПРІОРИТЕТИ У РОБОТІ БІБЛІОТЕК ТА БІБЛІОТЕЧНІЙ ОСВІТІ

11-12 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотечна справа і зовнішні виклики початку 2020-х років: нові пріоритети в роботі бібліотек та бібліотечній освіті».

11-12 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотечна справа і зовнішні виклики початку 2020-х років: нові пріоритети в роботі бібліотек та бібліотечній освіті».
Під час заходу планується розглянути наступні питання: посилення ролі дистанційного обслуговування в бібліотеках; розвиток інформаційних ресурсів віддаленого доступу; нові підходи до організації робочого часу та підвищення кваліфікації; новації в організації навчального процесу, розвиток навчальних програм, інформаційна підтримка навчальних дисциплін. Організатори: Львівський національний університет імені Івана Франка, ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Фото: скріншот
#НРАТ_НауковіЗаходи
2023-04-27
Поширити