Зображення запису ОЕСР: НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ПІДГОТОВЛЕНІ УЧНІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ

ОЕСР: НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ПІДГОТОВЛЕНІ УЧНІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Наскільки добре підготовлені учні старших класів середньої школи до успіху у вищий освіті?».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Наскільки добре підготовлені учні старших класів середньої школи до успіху у вищий освіті?».

У ньому зазначається, що доступ до вищої освіти та попит на неї стали більшими та у середньому майже дві третини випускників шкіл в країнах ОЕСР вступають хоча б на одну з обраних ними програм вищої освіти. Проте частка абітурієнтів, яким пропонується принаймні одне місце у вищій освіті, значно варіюється залежно від країни: цей показник дуже високий у Франції (95%), Греції (90%), Словаччині (86%) та Чехії (83%) і значно нижчий у Фінляндії (41%), Швеції (39%), Шотландії (34%). Ці відмінності відображають різні моделі вступу. Країни з високими показниками  вступу зазвичай мають і кращий потенціал середньої освіти, широкий спектр короткострокових або професійно-технічних програм та менш вибіркові процедури вступу. Серед тих, хто вступає до вищої освіти, рівень завершення навчання є нерівномірним. У середньому лише 43% студентів бакалаврату завершують навчання вчасно. Цей показник зростає до 59% через один додатковий рік після завершення їхньої програми та 70% через три додаткові роки. Рівень відсіву на першому курсі значно відрізняється залежно від країни, а такі чинники, як вартість навчання та гнучкість навчальної програми, впливають на те, чи студенти завершують навчання вчасно і  чи завершують взагалі. Для багатьох учнів старших класів рішення щодо вступу на вищу освіту приймаються в умовах значної невизначеності: у 2022 році майже 39% 15-річних підлітків не були упевнені щодо своїх майбутніх кар’єрних планів. У цьому контексті підготовка учнів до закінчення старшої середньої освіти стала важливою для забезпечення їх плавного переходу до вищої освіти, що є поворотним етапом у житті молодих людей, знаменує їхній вступ у доросле життя і має велике символічне значення. У 2024 році близько 60% 25-34-річних без середньої освіти були працевлаштовані, порівняно з 79% тих, хто отримав таку освіту. Вища освіта необхідна для багатьох професій на сучасному ринку праці і такий попит швидко зростає, дедалі більша частка кожного покоління переходить на цей рівень для старту своєї кар’єри.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_8c3608e1-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/how-well-prepared-are-upper-secondary-students-to-succeed-in-tertiary-education_f5dd5ee7/8c3608e1-en.pdf, https://doi.org/10.1787/8c3608e1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-14
Поширити
Зображення запису СПРАВЖНЄ НАВЧАННЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ

СПРАВЖНЄ НАВЧАННЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ

4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».

4 червня 2026 року у рамках серії заходів «Лідерство в галузі штучного інтелекту» відбудеться вебінар «Справжнє навчання в епоху штучного інтелекту: панельна дискусія».

Він покликаний надати роз’яснення щодо того, як в епоху штучного інтелекту викладачі можуть адаптувати навчальні завдання та переосмислювати систему оцінювання, а також власні уявлення про навчання і дотримання оригінальності, коли ШІ став невід’ємною частиною академічної роботи студентів. Планується обговорити, як творчі завдання та система оцінювання розвиваються у відповідь на впровадження інструментів штучного інтелекту, принципи управління його впливом на освітній процес; практики переходу від оцінювання кінцевих продуктів до оцінювання процесу мислення, аналізу міркувань та доказів залученості; як бібліотеки можуть надавати допомогу в забезпеченні відповідального використання ШІ. Організатори: Сhoice, Clarivate.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/genuine-learning-in-the-age-of-ai-a-panel-discussion/ 

Фото: скріншот

#НРАТ_ НауковіЗаходи

2026-05-13
Поширити
Зображення запису АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ, ФІЛОСОФІЇ ТА ПРАВА

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ, ФІЛОСОФІЇ ТА ПРАВА

19 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених».

19 травня 2026 року у змішаному форматі відбудеться всеукраїнська конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених».

Вона стане платформою для обговорення результатів досліджень молодих науковців у галузі соціогуманітарних наук. Планується розглянути  актуальні проблеми всесвітньої історії та історії України; нагальні питання розвитку філософії; актуальні проблеми держави і права. Організатори: Інститут всесвітньої історії НАН України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

Детальніше: https://ivinas.gov.ua/anons-naukovikh-zakhodiv/ikh-vseukrainska-konferentsiia-molodykh-uchenykh-aktualni-problemy-istorii-filosofii-ta-prava-u-doslidzhenniakh-molodykh-uchenykh-19-travnia-2026-r.html,  https://www.nas.gov.ua/news/ih-vseukranska-konferenciya-molodih-uchenih-aktualni-problemi-istori-filosofi-ta-prava-u-doslidzhennyah-molodih-uchenih-anons

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-13
Поширити
Зображення запису FAIR-ДАНІ ЯК НОРМА

FAIR-ДАНІ ЯК НОРМА

19 травня 2026 року у рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться онлайн-лекція «FAIR-дані як норма: формуємо культуру належного управління дослідницькими даними».

19 травня 2026 року у рамках Тижня Відкритого Уряду відбудеться онлайн-лекція «FAIR-дані як норма: формуємо культуру належного управління дослідницькими даними».

Вона покликана поінформувати усіх зацікавлених осіб про участь України в міжнародній Ініціативі «Партнерство «Відкритий Уряд»» та поширити відомості про кращі практики відкритості у науці за принципом FAIR (відшукуваність, доступність, сумісність, багаторазовість). Планується обговорити наступні питання: переваги відкритості даних для науки; управління дослідницькими даними як міжнародний стандарт; Положення про УДД: структура, вимоги, відповідальність; FAIR  у повсякденній науковій практиці; як скласти план управління дослідницькими даними; які інструменти та ресурси доцільно використовувати для роботи з даними (DMPonline, Zenodo, re3data); роль бібліотекарів у підтримці дослідників, що працюють з даними. Організатор – Науково-технічна бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Детальніше: https://www.library.kpi.ua/fair-dani-yak-norma-formuyemo-kulturu-nalezhnogo-upravlinnya-doslidnytskymy-danymy/, https://t.me/kpi_library/5178, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScA_MlEqsgsbccmZlfan7uwgUB2v_ZnamlTozfj18dJDCdICA/viewform

Фото: КПІ

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-13
Поширити
Зображення запису ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО  ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ

ЩЕ ОДИН АСПЕКТ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ПОВІДОМЛЯТИ ГРАНТОДАВЦІВ ПРО  ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Науковців можуть зобов’язати повідомляти про відкликання своїх публікацій при поданні заявок на грантове фінансування».

У ній  пропонується поговорити про ідею запровадження обов’язкової вимоги інформувати майбутніх грантодавців про факти відкликання наукових публікацій за останні 5 років та пояснення причин такого відкликання учасниками конкурсів на отримання дослідницьких грантів. Питання ретракцій дедалі активніше обговорюється у контексті наукової доброчесності та процедур оцінювання дослідників. Частина експертів вважає доцільним включення інформації про відкликані статті до грантових заявок, оскільки це може підвищити прозорість і відповідальність у науковому середовищі. Прихильники такої ідеї пропонують розглядати ретракції не лише як ознаку порушень, а і як елемент відкритого наукового процесу. У публікації зазначається, що причини відкликання статей можуть суттєво відрізнятися — від навмисних маніпуляцій до чесного виявлення помилок авторами. Саме тому, як наголошують окремі співрозмовники автора, механічне трактування ретракцій як доказу недоброчесності може бути проблематичним. У матеріалі також звертається увага на зростання кількості ретракцій у наукових журналах. Це частково пов’язано з більшою відкритістю у науковому середовищі, активнішим виявленням порушень і розвитком інструментів перевірки даних та публікацій. Разом із тим, нинішня академічна культура часто сприймає відкликання статті як серйозний репутаційний удар незалежно від обставин. Запровадження «карального» підходу може створити небажані наслідки для наукової спільноти, внаслідок чого науковці будуть уникати добровільного виправлення помилок або відкликання проблемних робіт через страх втратити можливості для подальшого фінансування або кар’єрного просування. Отже, система має відрізняти випадки свідомого шахрайства від ситуацій, коли автори самостійно визнають помилки. У статті також порушується питання, як саме грантодавці мають оцінювати інформацію про ретракції, адже універсальних критеріїв наразі немає, а запровадження механізму декларування вимагає  ретельного аналізу академічної репутації та напрацювання відповідної практики. Дискусія навколо декларування ретракцій відображає поточні зміни у розумінні наукової доброчесності та академічної відповідальності. Автор говорить про те, як поєднати вимоги прозорості з підтримкою культури відкритого визнання помилок у дослідженнях.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/scientists-made-declare-retractions-when-seeking-grant-funding

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-13
Поширити
Зображення запису РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГШІ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано оновлену версію «Постійно оновлюваних керівних принципів щодо відповідального використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях».

Документ форуму зацікавлених сторін Європейського дослідницького простору / ERA пропонує прості та зрозумілі практичні вказівки для дослідницької спільноти з метою сприяння впровадженню та відповідальному використанню генеративного штучного інтелекту. Перша версія керівництва була видана ще у 2019 році, тепер вона доопрацьована з урахуванням стрімкого розвитку ГШІ та відображає останні технологічні розробки у цій сфері і їхній вплив на наукову спільноту.  Збережено практично орієнтований підхід і принципи наукової етики, такі як підзвітність, прозорість, відповідальність, здійснено їх адаптацію до сучасного моменту. Нові рекомендації стосуються, зокрема, взаємодії з третіми сторонами, які використовують ШІ під час нарад або в рамках управління інформацією, ідентифікують пов’язані з цим ризики, фокусуються на необхідності урахування того, що інструменти ШІ мають «приховані підказки-інструкції», невідомі користувачам.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/updated-era-living-guidelines-responsible-use-generative-ai-research-2026-05-08_en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/document/download/2b6cf7e5-36ac-41cb-aab5-0d32050143dc_en?filename=ec_rtd_ai-guidelines.pdf 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект  #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ЄДП

2026-05-13
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ

ОЕСР: ДОСЛІДЖЕННЯ РАННЬОГО НАВЧАННЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДІТЕЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Будуємо міцний фундамент для життя: результати дослідження раннього навчання та благополуччя дітей 2025 року».

У ньому зазначається, що перші п’ять років життя дитини є критично важливими й одночасно сповненими  вразливостей. Упевнене володіння рядом важливих навичок на ранньому етапі готує дітей до успіху у подальшому навчанні й до дорослішання, перетворюючи їх на здорових і добре адаптованих дорослих. Разом із тим, невдалий початок навчання може стати причиною краху позитивних траєкторій розвитку. Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей покликане дати уявлення про ранній розвиток дітей у віці 5 років. Воно забезпечує поєднання прямої оцінки навичок дітей  (за допомогою захоплюючих ігрових завдань на планшетах) з непрямими вимірами, отриманими від батьків та вчителів стосовно базових навичок навчання, виконавчих функцій, а також соціально-емоційних умінь дітей, що дозволяє сформувати всебічне розуміння їхнього раннього етапу навчання та розвитку. Результати такого дослідження допомагають урядам формувати відповідну політику.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-strong-foundations-for-life_02bf8efe-en.html,  https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/building-strong-foundations-for-life_94626d20/02bf8efe-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-13
Поширити
Зображення запису ЗАСТОСУНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

ЗАСТОСУНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».

28 травня 2026 року у рамках серії заходів, присвячених практичному та відповідальному використанню інструментів ШІ в науковій роботі відбудеться вебінар «Застосунки штучного інтелекту для наукових досліджень».

Захід покликаний надати слухачам вичерпну інформацію про поширення технологій штучного інтелекту та його вплив на усі аспекти наукової діяльності – від пошуку літератури та аналізу даних до написання статей і виявлення нових дослідницьких напрямів. Планується обговорити наступні питання: сучасні ШІ-інструменти, що допомагають дослідникам працювати ефективніше, знаходити приховані зв’язки між публікаціями та прискорювати наукові відкриття; набуття комптентності в цифрових технологіях; застосунки ШІ для різних етапів життєвого циклу досліджень; Research Rabbit та Litmaps – безкоштовні ШІ-інструменти нового покоління для пошуку та аналізу наукової літератури (побудова інтерактивних карт зв’язків між публікаціями, демонстрація взаємного цитування, пошук релевантних джерел, формування уявлення про цілісний ландшафт наукової теми, хронологію розвитку наукового поля). Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.facebook.com/events/1469957881586143/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D, https://us02web.zoom.us/…/register/B9xnzhkiQUe1xFSZeWnf_w

Фото: ДНТБ

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-12
Поширити
Зображення запису ОСВІТНІ ГОРИЗОНТИ

ОСВІТНІ ГОРИЗОНТИ

27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».

27 травня 2026 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Освітні горизонти: відкриття нових можливостей».

Вона стане площадкою для обговорення теоретичних аспектів та поширення кращого практичного досвіду використання інструментів штучного інтелекту та хмарних технологій в рамках наукової, освітньої діяльності, підвищення кваліфікації та навчання упродовж життя та формування цифрових компетентностей. Планується розглянути наступні питання: трансформація освіти та науки в умовах цифровізації, штучного інтелекту, хмарних технологій; методологія сучасних досліджень в цифровому світі;  академічна доброчесність, безпека та захист персональних даних в епоху ШІ; інноваційні підходи до застосування штучного інтелекту в освіті та науці. Організатори: Національний університет «Львівська політехніка» (Україна), Державна академія прикладних наук (Республіка Польща), Варшавський університет сільського господарства (Республіка Польща), Центр розвитку та досліджень освітніх технологій CARDET (Республіка Кіпр), Академія фізичного виховання і спорту (Республіка Польща), Інститут педагогіки Поморської Вищої Школи в Старогарді Гданському (Республіка Польща).

Детальніше: https://lpnu.ua/events/ii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-osvitni-horyzonty-vidkryttia-novykh, https://lpnu.ua/sites/default/files/2026/5/5/events/36218/pio-informaciyniy-list-27052026.pdf, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7A2jSueoAGbv2qT6gesvP8C8huIOhaWjvc7YdDSL-iAGS9g/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-12
Поширити
Зображення запису ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ  ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

ОРІЄНТАЦІЯ НА ЕЛІТАРНІ СПИСКИ ЖУРНАЛІВ ОБМЕЖУЄ РОЗВИТОК ОСВІТИ  ТА ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер  «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер  «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».

У ній розглядається вплив систем оцінювання наукової діяльності бізнес-шкіл на тематичну спрямованість наукових досліджень, дієвість академічних стимулів та здатність університетів реагувати на суспільні виклики. Автор зазначає, що у багатьох бізнес-школах кар’єрне просування, фінансування та професійна репутація значною мірою залежать від публікацій у невеликій групі високорейтингових журналів. Така система стимулює дослідників орієнтуватися насамперед на вимоги цих видань, а не на практичну або суспільну значущість власної роботи. Журнали, які вважаються «елітними», часто надають перевагу вузькоспеціалізованим і методологічно складним дослідженням, що може віддаляти бізнес-школи від реальних економічних і соціальних проблем, зокрема – вивчення питань нерівності, зміни клімату або умов праці. Дослідники змушені адаптувати тематику і стиль своїх робіт до очікувань редакцій та рецензентів з цього пулу, а домінування рейтингових списків впливає специфічним чином на усю академічну культуру. Молоді науковці швидко засвоюють систему стимулів, у якій головною метою стає публікація у визначеному переліку журналів, а не науковий результат. Це, як правило, зменшує інтерес до міждисциплінарних досліджень, широкої відкритої публічної комунікації та співпраці з бізнесом і державними структурами. Питання глобальної нерівності в академічному середовищі стає більш гострим, оскільки провідні журнали здебільшого базуються у США або Великій Британії та орієнтуються на англомовний академічний контекст. На думку автора це створює додаткові бар’єри для дослідників з інших регіонів і звужує тематичне та методологічне різноманіття наукових публікацій. Проблема полягає не у самих академічних журналах, а в їхньому надмірному впливі на поточну систему оцінювання. Необхідно орієнтуватись на суспільний вплив досліджень, якість викладання та взаємодію з професійними спільнотами, а не лише на публікаційну активність науковців у вузькому переліку схвалених інституціями видань. Нинішня модель академічного оцінювання у вузькому сенсі послаблює здатність бізнес-шкіл виконувати суспільну функцію, а в широкому – спотворює академічну конкуренцію та знижує цінність орієнтації  науковців на виконання суспільно значущих досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/elitist-journal-lists-undermine-social-purpose-business-schools

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-12
Поширити