Бібліотекарям Архіви

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Дотт і Террі Чарлтона «Чи є ШІ-грамотність інформаційною навичкою?».

Автори наголошують, що для використання сильних сторін генеративного штучного інтелекту та розуміння обмежень, притаманних цій технології, студенти повинні розвивати свої дослідницькі навички та навички критичного мислення. Коли ГШІ перейшов з рівня нішевого інструменту у категорію легкодоступних інструментів, він став сприйматись як загроза для навчання. Служба розвитку навчання та викладання Університету Ньюкасла у співпраці з бібліотекарями розгорнули дискусію про різні види грамотності у вищій освіті – академічну, цифрову, оцінювальну. Усі вони формують компетенції, необхідні студентам для досягнення успіху в освіті та їхньої майбутньої трудової кар’єри. Основною грамотністю для бібліотекарів є інформаційна – вміння знаходити та критично оцінювати інформацію з різноманітних джерел (від книг і статей до веб-сторінок та академічних баз даних). Бібліотекарі допомагають інформувати студентів та викладачів про набуття під час навчання і викладання навичок критичного ставлення до роботи з інформацією. Разом із тим, суспільство наразі широко обговорює проблеми поширення алгоритмів штучного інтелекту, оскільки це несе небезпеку розвитку людських навичок. Отже, необхідно тримати у фокусі питання критичного мислення для аналізу згенерованих ГШІ результатів.

Детальніше: http://surl.li/cxmzyu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-12-19

PANORAMA ANALYTICS ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК

На сайті Компанії EBSCO опубліковане керівництво з використання бібліотечної аналітичної платформи із автоматизації робочих процесів та узагальнення даних «Підтримайте свою академічну бібліотеку за допомогою Panorama Analytics».

У документі містяться поради щодо автоматизації збору даних з розрізнених джерел і їх об’єднання у необхідні користувацькі набори, що дозволяє бібліотекарям легко визначати мінливі тенденції у використанні фондів та ефективніше розподіляти кошти за предметними напрямками; візуалізації аналітичної панорами Visualize Your Analytics Panorama та формування інформаційних стендів; аналізу користувацького охоплення бібліотек; комплексної стратегії захисту бібліотечної аналітики та автоматичного передавання даних з різних джерел на єдину платформу завдяки хмарним сховищам – т.зв. «озерам даних», які забезпечують масштабованість, безпеку та надійність даних і заощаджують час завдяки відмові від «ручних» процесів.

Детальніше: http://surl.li/dsimvd, http://surl.li/cjrfbf, http://surl.li/uweifd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-29

ЯК ПОСИЛИТИ МАРКЕТИНГ ЦИФРОВИХ ЖУРНАЛІВ

На сторінці блогу вебсайту компанії EBSCO опублікований матеріал «Чотири простих способи посилити маркетинг цифрових журналів у вашій бібліотеці».

У ньому пропонуються способи просування цифрових журналів у бібліотеці та ідеї щодо ефективного використання маркетингових матеріалів, створення соціального контенту та підтримки посилань на нові рекламні матеріали. Навіть якщо відвідувачі бібліотеки знають багато про можливості свого доступу до різноманітних ресурсів, у т.ч. цифрових журнальних колекцій, вони можуть мати обмежене уявлення про різноманітність цифрових журналів, їх підбір. Отже, бібліотеки щоб збільшити використання колекцій цифрових журналів (як безпосередньо у приміщеннях бібліотек, так і в інтернеті) мають працювати над рекламою. По-перше, необхідно стимулювати інтерес через розповсюдження друкованих рекламних матеріалів (це працює навіть у сучасному технологічному світі, коли переважна частина маркетингових зусиль зосереджена у мережі). По-друге, необхідне інформування та розголос через соціальні мережі. По-третє, обізнаність читачів необхідно підтримувати через вебсайт бібліотеки, який насправді є ідеальним місцем для реклами та допомоги користувачам у пошуку корисних джерел інформації. По-четверте, слід експериментувати з інформаційними бюлетенями та розсилкою на електронні скриньки читачів (маркетинг е-поштою може бути чудовим способом залучити відвідувачів і нагадати їм про можливості доступу до контенту). Щомісячний інформаційний бюлетень – один із все ще працюючих інструментів повідомлення про появу нових цифрових журналів, які було додано до колекції.

Детальніше: http://surl.li/sjlohi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-10-14

104

ІСТОРІЇ УСПІХУ ХАБІВ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

Українська бібліотечна асоціація повідомляє про свою ініціативу «Історії успіху», яка реалізується у межах виконання проєкту «Розвиток спроможності бібліотек ‒ хабів цифрової освіти».

УБА накопичує та просуває історії успіху бібліотек і користувачів, які завдяки новим знанням, цифровим навичкам і технологіям змінили своє життя на краще. Наразі йде робота над демонстрацією важливості для громад послуг бібліотек–хабів цифрової освіти. Для цього бібліотечна асоціація закликає усіх причетних надсилати свої розповіді із загальною інформацією про себе, вихідний та поточний рівень цифрових навичок (до навчання у бібліотеці та після), програми чи застосунки, з якими познайомились у ході проєкту, хід навчання та зміни, які принесли цифрові навички у їхнє життя. 20 авторів найкращих розповідей (координаторів бібліотек та користувачів) отримають цінні призи під час щорічної конференції Української бібліотечної асоціації у листопаді 2024 року. Найбільш надихаючі історії будуть оприлюднені на широкий загал – на сайті Програми розвитку ООН в Україні, а також у соціальних мережах УБА та «Дія.Освіта». Проєкт впроваджується ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» за фінансової підтримки Швеції. Подати заповнену форму можна до 31 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/brkrin, http://surl.li/dulpeg, http://surl.li/dgyyru

Фото: УБА

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-10-10

167

ЗРОБІТЬ СВІЙ НАСТУПНИЙ ПРОЕКТ УСПІШНИМ

Став доступним для ознайомлення «Курс управління проектами» від Library Connect Academy.

Став доступним для ознайомлення «Курс управління проектами» від Library Connect Academy.

Він покликаний надати академічним бібліотекарям знання та підтримати формування навичок управління проектами. Курс детально розглядає проект – від його ініціації й до закриття, містить огляд різноманітних інструментів та ресурсів, використання яких допоможе успішно керувати в установі проектами невеликого масштабу. У рамках курсу розглядаються основи управління проектами, практичні інструменти та методи управління проектами, відповідні шаблони для їх складання й моніторингу виконання.

Детальніше: http://surl.li/pmuigl, http://surl.li/agtylo

Фото: Library Connect Academy

НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2024-09-24

105

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect, консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ. Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища, зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями. Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.

Детальніше: http://surl.li/dcftly, https://www.sciencedirect.com/, https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Фото: Elsevier

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-09-18

157

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

У ній наголошується, що бібліотекарі мають повною мірою використовувати свої знання та навички для протидії впливу упередженості у моделях ШІ. По мірі того, як технології штучного інтелекту стають більш інтегрованими у дослідницькі програми, зростає увага до якості інформації, яка використовується для навчання моделей ШІ, щоб не відбувалось збереження та поширення різного роду упереджень. Бібліотекарі можуть не лише оцінити зі сторони, а й долучитись до формування напрямку інтеграції штучного інтелекту до сфер, які безпосередньо стосуються життя суспільства, наприклад – охорона здоров’я. Сьюзан пропонує ознайомитися з такими актуальними дослідженнями з цього питання, як: «Партнерство для кращих результатів» від Лео Ентоні Селі; «Розумне використання штучного інтелекту для більш інклюзивних дослідницьких процесів» від Меган Макнікол; «Розуміння аспектів упередженості ШІ в системах знань» та «Міждисциплінарні простори мають значення»від Рейчел Хіклен; «Навчання постачальників медичних послуг розумному використанню ШІ» від Лінн Сімпсон. Неможливо, на думку Сьюзан, заглиблюватись у проблематику розвитку інструментів ШІ для бібліотекарів, не опанувавши матеріали статей «Ключові компоненти розвитку грамотності зі штучним інтелектом у вашому закладі», яка допоможе в організації навчання користувачів інструментів ШІ та «Роль штучного інтелекту в бібліотечних послугах», цінну своїми рекомендаціями стосовно забезпечення дієвої підтримки дослідників та студентів.

Детальніше: http://surl.li/xjdxoy, http://surl.li/vgwgsi, http://surl.li/xdmnne

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-13

139

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

У ній автор розглядає результати нової серії тематичних досліджень мережі бібліотек щодо розвитку трансформаційних угод та їхнього впливу на освітню та академічну екосистему. Трансформаційні угоди неухильно зростають за обсягом, оскільки установи та консорціуми співпрацюють з науковими видавцями для досягнення своїх цілей щодо читання та публікації у відкритому доступі. Хоча збільшення обсягу публікацій відкритого доступу часто є основною рушійною силою для цих угод, бібліотекарі повідомляють, що отримують інші (іноді доволі несподівані винагороди) – від підвищення видимості до кращого розуміння відкритого доступу. Лінда говорить про результати спілкування з керівниками бібліотек, чиї організації наразі підписали понад 35 таких угод (бібліотеки Тулейнського університету, Університету Карнегі-Меллона (США), університету Монаш (Австралія)). Їх узагальнений та проаналізований автором статті досвід дозволяє надати ряд практичних порад щодо процесу підготовки до підписання трансформаційної угоди, забезпечення її реалізації та розвитку партнерств для відкритого майбутнього.

Детальніше: http://surl.li/hjfcyf, http://surl.li/yytmed, http://surl.li/zmnplp

Фото: скріншот

2024-09-12

110

МАНІФЕСТ IFLA ПРО ІНТЕРНЕТ

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA оприлюднила третє видання маніфесту «Розбудовуємо кращий цифровий доступ разом з бібліотеками».

У ньому представлено сучасне бачення людиноцентричної мережі та відповідний набір принципів. Попередні версії маніфесту було схвалено у 2002 році, коли IFLA чітко окреслила роль інтернет-технологій у сфері бібліотечних та інформаційних послуг та у 2014 році, коли необхідно було відобразити новітні зміни та декларувати нагальну необхідність справедливого доступу до мережі разом із підтримкою свободи доступу до інформації. Нинішня редакція зосереджує увагу на баченні нової місії мережі, а також закликає до активізації міжнародних дискусій щодо шляхів його розвитку. Для цього у 2024 році IFLA планує проведення тематичних заходів, онлайн-сесій та відкритого обміну між бібліотечними та небібліотечними зацікавленими сторонами.

Детальніше: http://surl.li/yuaszx, http://surl.li/rlvdhx, http://surl.li/turabu

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-08-20

115

ВІДКРИТА НАУКА ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) закликає підтримати відкритий лист про відкриту науку Пакту заради майбутнього.

Документ наразі підписали шість організацій: Creative Commons, Fundación Via Libre, Global Expert Network on Copyright User Rights, International Federation of Library Associations and Institutions, Sustainable Development Solutions Network, Wikimedia Foundation. Ключовою у цьому документі є розуміння ролі науки та технологій у підтримці цілей розвитку ООН. Наголошується, що такі проблеми, як використання жорсткого підходу до авторського права, що не допомагає бібліотекам виконувати свою місію підтримки розвитку, а також послаблення підтримки відкритої науки, вимагають негайного реагування. Потрібен чіткий заклик до розвитку відкритої науки відповідно до Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки від 2021 року, підкріпленої інфраструктурами, що працюють в інтересах суспільства; збалансованого та динамічного підходу до інтелектуальної власності, управління якою має сприяти дослідженням, інноваціям і розповсюдженню; розвитку відкритості в більш широкому – щодо даних та освітніх матеріалів; сприяння інклюзивному та відкритому міжнародному науковому співробітництву.

Детальніше: http://surl.li/touqzj, http://surl.li/kguuyb, http://surl.li/dujukd, http://surl.li/uyticq, http://surl.li/uyticq

Фото: IFLA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-07-23

162

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Бібліотекарям

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

PANORAMA ANALYTICS ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК

ЯК ПОСИЛИТИ МАРКЕТИНГ ЦИФРОВИХ ЖУРНАЛІВ

ІСТОРІЇ УСПІХУ ХАБІВ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

ЗРОБІТЬ СВІЙ НАСТУПНИЙ ПРОЕКТ УСПІШНИМ

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

МАНІФЕСТ IFLA ПРО ІНТЕРНЕТ

ВІДКРИТА НАУКА ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО