18 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Усі оновлення Web of Science та InCites 2025 року».
18 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Усі оновлення Web of Science та InCites 2025 року».
Захід присвячений обговоренню усіх здійснених упродовж поточного року оновлень БД та сервісів Web of Science та InCites 2025. Слухачі дізнаються про нові функції на платформі, представлені на ній дані та стратегічні оновлення для ефективної аналітики досліджень, новий інтерфейс, розширені метрики та способи їх використання. Організатор – Clarivate.
17 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Від видання до видимості: сучасні стандарти наукового журналу».
17 грудня 2025 року відбудеться вебінар «Від видання до видимості: сучасні стандарти наукового журналу».
Він стане площадкою для обговорення редакторами, видавцями та членами редколегій наукових журналів сучасних стандартів якості, міжнародної видимості та академічної репутації наукових видань. Слухачі дізнаються, як вивести видання на новий рівень, як забезпечити відповідність вимогам провідних наукометричних баз даних, як уникнути типових помилок, яких припускаються редколегії та рецензенти, чому журнали виключають з МНБД Scopus та WoS; яким чином порушення етики у діяльності редакцій впливають на репутацію журналу, які найкращі та найуспішніші практики треба наслідувати та які рішення не слід приймати під час трансформації стратегій розвитку наукових журналів. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Як університети можуть використати ШІ та цифрові інструменти для забезпечення впливу».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Як університети можуть використати ШІ та цифрові інструменти для забезпечення впливу».
У ній автори розглядають, яким чином заклади вищої освіти можуть не просто упроваджувати штучний інтелект у свою діяльність, а перетворювати цифрові технології на дієві інструменти для посилення навчання, наукової діяльності та суспільного впливу. Цифровізація не є механічним процесом додавання нових інструментів до усталених процесів, – вона впливає на саму природу навчання й наукової роботи. Цифрові технології дозволяють автоматизувати рутинні завдання, підсилювати персоналізовану підтримку студентів, оптимізувати дослідницькі процеси й розширювати доступ до освітніх ресурсів, особливо для тих, хто навчається або працює віддалено. Справжній ефект від цифрової трансформації з’являється, коли університети ставлять у центр перетворень саме людину (студента, викладача), а не просто «вмикають» новий інструмент. Технології мають допомагати людям глибше розуміти матеріал, ефективніше співпрацювати та творити нові знання, а не замінювати традиційні педагогічні підходи. Прикладами можуть слугувати використання цифрових рішень для автоматизації системи аналізу даних про навчання, які допомагають виявляти слабкі місця в програмах й адаптувати їх до потреб різних груп, або інтеграція ШІ до адміністративних процесів для зменшення поточного навантаження на викладачів, вивільнення ресурсів для викладання й наукової роботи. Технології сприяють більшій інклюзивності: студенти з різними потребами можуть користуватися адаптивними платформами, які підлаштовують освітній контент під індивідуальні стилі навчання. Також успішне використання ШІ та різноманітних цифрових інструментів потребує посиленої уваги до етики, справедливості та безпеки даних. Тому університетам важливо не лише впроваджувати інструменти, а й розробляти політики їх відповідального використання. Цифрові та ШІ-технології мають величезний потенціал для освіти, досліджень і наукових обмінів, але цей потенціал розкриється на повну силу лише за умови, що цифрові рішення поєднуються з чіткою стратегією, підпорядковуються освітній меті та мають «людську» складову інновацій.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення та організації діяльності державної установи «Центральний інклюзивно-ресурсний центр».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення та організації діяльності державної установи «Центральний інклюзивно-ресурсний центр».
Документ підготовлений задля нормативного врегулювання практичних дій зі створення єдиної системи управління, методичного супроводу та моніторингу якості інклюзивного навчання. ним пропонується створити державну установу «Центральний інклюзивно-ресурсний центр» (ЦІРЦ) з віднесенням її до сфери управління МОН; внести зміни до Положення, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545 та від 22 серпня 2018 р. № 617; закріпити за ЦІРЦ функції з упровадження єдиних підходів до якості послуг, організації підвищення кваліфікації та супервізії фахівців, здійснення методичної та експертної підтримки (включно з розглядом складних випадків оцінки), а також аналізу звітності ІРЦ; встановити, що ІРЦ та центри підтримки інклюзивної освіти є підзвітними ЦІРЦ. Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту можна подати до 26 грудня 2025 року.
Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.
Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.
Він присвячений тому, як саме відкриті дані використовуються у фінансовому секторі та відображають реальний стан економіки, споживання, заощадження, кредити, ціни та бізнес в Україні. Слухачі дізнаються, що інфраструктура даних Національного банку є фундаментом для розуміння економіки країни, у чому полягає суперсила даних, про цінність поєднання оперативних щоденних показників та глибоких масивів статистики, що в сукупності дозволяє бачити миттєву реакцію ринку на події, а також аналізувати глобальні тренди. Експерти розповідають про те, як розвивалась сфера відкритих даних у Нацбанку України; які дані збирає регулятор та як вони допомагають бізнесу й державі в ухваленні управлінських рішень; як дані дозволяють побачити зміни в економіці; чому статистика ринку праці перестала відображати реальність.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Упровадження ШІ малими та середніми підприємствами: дискусійний документ ОЕСР для G7».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Упровадження ШІ малими та середніми підприємствами: дискусійний документ ОЕСР для G7».
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має значні перспективи для підвищення продуктивності бізнесу та інновацій, зокрема – серед малих та середніх підприємств. Однак використання ШІ ними є значно нижчим, ніж серед великих фірм у всіх країнах G7. Цей розрив між великими фірмами та МСП очевидний у всіх технологіях та застосуваннях ШІ. Наразі в ОЕСР частка великих фірм, які використовують ШІ (40%) утричі перевищує частку малих фірм (12%). Галузеві відмінності яскраво виражені, причому інформаційно-комунікаційні технології та професійні послуги є лідерами у впровадженні ШІ як в усьому світі, так і в країнах G7. Загалом рівень упровадження ШІ фірмами зростає, але залишається відносно низьким порівняно з іншими цифровими технологіями. Упродовж 2020-2024 років частка фірм, які використовують ШІ, зросла з 5,6% до 14% у країнах-членах ОЕСР. У 2025 році прискорення впровадження ШІ серед МСП було названо ключовим пріоритетом. У документі розглядаються дані щодо поширення ШІ в економіках G7, розриви між МСП та великими фірмами, вводиться таксономія МСП, що впроваджують ШІ (на основі цифрової зрілості, складності використання та сфери застосування) та подаються пропозиції щодо розроблення політики, узгодженої з потребами бізнесу. Документ ілюструє різні шляхи упровадження ШІ та визначає ключові чинники, які сприяють успішному використанню ШІ серед МСП. Урядам необхідно прискорити упровадження ШІ серед МСП та активно сприяти цифровій трансформації через реалізацію диференційованих стратегій підтримки.
13 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Індивідуальна стратегія відкритої науки: дії дослідника для забезпечення доступності наукових результатів».
13 грудня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться лекція «Індивідуальна стратегія відкритої науки: дії дослідника для забезпечення доступності наукових результатів».
Захід має на меті познайомити слухачів з інформацією про те, як кожен дослідник може формувати власну стратегію відкритої науки. Планується розглянути конкретні кроки, які допоможуть інтегрувати відкриті практики у щоденну дослідницьку діяльність, зокрема – як забезпечити відкритість і доступність результатів досліджень, як підтримувати високий рівень впливу, прозорості та довіри до науки, у чому полягають принципи відкритої науки і як їх реалізація сприяє розвитку академічної співпраці та підвищенню видимості отриманих наукових результатів; як обрати найкращу комунікаційну стратегію та які існують канали поширення знань. Організатор – Рада молодих вчених при МОН.
12 грудня 2025 року у змішаному форматі відбудеться захід «Collaborate to innovate: стартапи говорять мовою інновацій, інвестори – мовою рішень».
12 грудня 2025 року у змішаному форматі відбудеться захід «Collaborate to innovate: стартапи говорять мовою інновацій, інвестори – мовою рішень».
Він стане професійним майданчиком для діалогу між стартап-командами, бізнесом, інвесторами та інституціями підтримки інновацій щодо того, як перетворити інноваційну ідею на конкурентоспроможне рішення, розробити зрозумілу для інвестора бізнес-модель та досягти компромісу. Учасники ознайомляться з зарубіжною практикою; дізнаються про потенціал мережі TISC; обговорять роль інтелектуальної власності та премедіації в інноваційних проєктах; отримають вичерпну інформацію про результати краш-тесту відібраних стартапів. Програма заходу передбачає виступи експертів, презентацію TISC і Центру медіації та посередництва, краш-тест і нагородження переможців проєкту Neuro Impact Challenge «Інноваційні рішення для лікування неврологічних захворювань». Організатор – Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «REF- куди далі?».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «REF- куди далі?».
У ній автори аналізують поточний стан Research Excellence Framework (REF) — базової системи оцінювання якості досліджень у Великій Британії та обговорюють, як має розвиватися REF у контексті викликів, з якими зіштовхнулася наукова спільнота. REF, який має визначати якість досліджень і розподіляти фінансування, був тимчасово відтермінований на три місяці, щоб дозволити дослідникам і фінансовим органам переглянути підходи та узгодити їх з пріоритетами уряду. Ця пауза викликала активні дискусіїв академічній спільноті: одні наполягають на збереженні вже напрацьованих елементів, включно з оцінюванням культури досліджень (People, Culture and Environment), інші вважають, що система стає надто складною і ресурсомісткою. Зокрема, скорочення ваги деяких компонентів оцінювання PCE може допомогти зосередитися на справді значущих результатах, уникнувши бюрократії й перенавантаження університетів. З іншого боку, для спрощення структури REF потрібно зменшивши кількість панелей, скоротивши вимоги до документів і більш широко застосовувати кількісні метрики там, де це можливо і доцільно. REF повинен лишатися не лише механізмом розподілу фінансування, а й інструментом формування культури досліджень, що підкреслює цінність інновацій, міждисциплінарної співпраці та підтримки дослідників на різних етапах кар’єри. Нинішня пауза — це не лише затримка, а й гарна можливість для системної рефлексії, – перегляду критеріїв, знаходження балансу між якісними описами й вимірюваними показниками, переосмислення ролі REF у розвитку наукової екосистеми Великої Британії. Дискусія про майбутнє REF 2029, що розгорнулась, не надала чіткої відповіді на всі гострі питання і свідчить про необхідність шукати баланс між довірою до процесу оцінювання, його прозорістю та практичною цінністю для університетів.
DupliСhecker являє собою сервіс онлайн-перевірки на наявність плагіату, який визначає унікальність контенту, порівнюючи з великою кількістю різних джерел та допомагає підтримувати високі стандарти оригінальності.
DupliСhecker являє собою сервіс онлайн-перевірки на наявність плагіату, який визначає унікальність контенту, порівнюючи з великою кількістю різних джерел та допомагає підтримувати високі стандарти оригінальності.
Його було започатковано у 2006 року командою розробників, щоб допомогти викладачам, студентам та адміністраторам шукати плагіат у виконаних завданнях, рукописах статей, текстах блогів та будь-яких інших документах. Він використовує передові алгоритми та величезну базу даних для швидкого виявлення повторів тексту шляхом порівняння його з широким спектром джерел в мережі інтернет. Інструмент підтримує різні формати файлів (docx, txt, pdf та ін.), пропонує детальні звіти з оцінкою оригінальності та порівнянням документів, має інструмент перефразування, що в сукупності допомагає уникнути плагіату, покращити якість тексту, захищати авторські права. DupliChecker сканує до 25 тис. слів за один пошук, використовуючи глобальні інструменти пошуку і технології на основі штучного інтелекту. Він глибоко аналізує контент на наявність співпадінь, виявляє навіть незначні сліди плагіату, ідентифікує перефразований контент. Також він здійснює пошук зображень, виявляє фейкові акаунти, здійснює перевірку зворотніх посилань, генерує xml-мапу сайту, відслідковує програми, які наносять шкоду у цифровому середовищі, має аналізатор посилань, інструмент дослідження ключових слів та інструмент визначення контенту, згенерованого ШІ. Сервіс виявляє плагіат різними мовами, підтримує іспанську, португальську, нідерландську, індонезійську, італійську, арабську. Його інтерфейс зручний та інтуїтивно зрозумілий, що робить його доступним як для початківців, так і для досвідчених користувачів.
