Архів Facebook Архіви

ОНОВЛЕННЯ ПРАВИЛ КОНКУРСНОГО ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок.

Відповідний наказ від 15 червня 2026 р. № 934 опубліковано на офіційному сайті МОН. Нові правила визначають, як відтепер відбиратимуться й фінансуватимуться наукові проєкти за кошти державного бюджету. Запроваджено більш чіткі умови участі, посилено вимоги до якості результатів, зроблено фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави, залученні молодих науковців та використанні сучасної наукової інфраструктури, підтримується залучення співфінансування з боку бізнесових структур, міжнародних програм і грантів. З 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом. У межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами. Перший напрям – традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами; другий – проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів; третій напрям – пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами на підставі запитів Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади, які надійшли у 2026 році. Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Окремо діятиме конкурс для молодих вчених, який охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Також у наказі визначені фінансові умови конкурсів, тривалість виконання проєктів, запроваджене обмеження за вартістю проєктів на рік, викладені нові підходи до оцінювання отриманих результатів, уточнені вимоги до виконавців, посилені вимоги до академічної доброчесності.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-onovliuie-pravyla-konkursnoho-finansuvannia-naukovykh-doslidzhen-shcho-zminytsia-u-2026-rotsi, https://mon.gov.ua/npa/pro-provedennia-u-2026-rotsi-konkursnykh-vidboriv-proiektiv-fundamentalnykh-naukovykh-doslidzhen-prykladnykh-naukovykh-doslidzhen-naukovo-tekhnichnykh-eksperymentalnykh-rozrobok-vykonavtsiamy, https://nauka.gov.ua/information/fk2026/, https://nauka.gov.ua/information/ys2026/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-17

ОЕСР: ПРО ЩО СВІДЧАТЬ НАЯВНІ ДАНІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Федералізм масштабу: про що свідчать наявні дані?» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».

У ньому зазначається, шо в умовах обмеженого бюджетного простору та зростання попиту на державні послуги субнаціональні органи влади стикаються із загостренням цілої низки проблем. Підвищення ефективності надання державних послуг може допомогти узгодити суперечливі чинники впливу та підтримати фінансову стабільність внаслідок економії від масштабу. Децентралізація дозволяє адаптувати державні послуги до місцевих переваг, тоді як надання послуг у більшому масштабі може знизити питомі витрати та зміцнити адміністративний потенціал. Політики країн ОЕСР прагнуть збалансувати економію за рахунок масштабу за допомогою трьох основних підходів: проведення правових та адміністративних реформ; передача політичної відповідальності на інші рівні управління чи створення нових інституційних рівнів; перегляд субнаціональних кордонів шляхом злиття чи поділу більших територій. У документі показано, як економія та зміна масштабу впливають на ефективність надання місцевих державних послуг у системах багаторівневого управління; продемонстровано, що ефекти масштабу суттєво відрізняються в різних секторах залежно від фіксованих витрат, щільності попиту, технологій та характеристик послуг. Існує U-подібний зв’язок між масштабом та ефективністю: невеликі юрисдикції стикаються з вищими питомими витратами, тоді як великі та щільні юрисдикції несуть витрати на перевантаження та координацію. Аналізується компроміс між масштабом та фіскальною децентралізацією: об’єднане надання послуг може підвищити ефективність, але знизити швидкість реагування та підзвітність. Надається оцінка таким політичним інструментам, як міжмуніципальна співпраця, перерозподіл обов’язків та злиття, отримання переваг масштабу при збереженні місцевої автономії.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/federalism-of-scale_dfbf2d06-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/federalism-of-scale_913a2d93/dfbf2d06-en.pdf, https://doi.org/10.1787/dfbf2d06-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-17

ШІ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ І ВМІТИ

18 червня 2026 року відбудеться вебінар «ШІ-компетентність: що потрібно знати і вміти у 2026 році».

Захід покликаний надати учасникам відповідь на питання, як не просто «бути в темі», а отримати ШІ-навички, які дійсно потрібні для успішної роботи. Планується обговорити наступні питання: у яких задачах ШI вже замінює рутину, а де без людини не обійтися; чому ШІ часто лякає та не працює так, як очікували; як перестати спостерігати за ШI і почати його використовувати в поточній роботі; чому ШI-компетенції стають новою вимогою роботодавців. Під час вебінару планується розібрати реальні кейси використання ШІ у вирішенні щоденних задач без навичок програмування і задіяння складних інструментів. Організатор – Prometheus.

Детальніше: https://event.webinarjam.com/2q51n/register/ro5l2tw0?webinar_id=212

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-16

ВНЕСОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

17 червня 2026 року у змішаному форматі відбудеться презентація результатів першого комплексного дослідження в Україні «Оцінка економічного внеску галузей в економіку України через призму інтелектуальної власності».

Захід стане площадкою для обговорення результатів дослідження, в рамках якого здійснене оцінювання внеску IP-інтенсивних галузей у формування валового внутрішнього продукту, зайнятості населення та інноваційного потенціалу держави. Планується обговорити наступні питання: реальний внесок інтелектуальної власності в економіку України; які галузі формують інноваційний потенціал держави та можуть стати драйверами зростання; чому інтелектуальна власність стала одним із механізмів збереження людського капіталу та висококваліфікованих кадрів в Україні; які сектори економіки демонструють найбільший потенціал зростання завдяки патентам, технологіям, дизайну та брендам; що слід включити до державної економічної та інноваційної політики; Регіональний індекс розвитку інтелектуальної власності та потенціал регіонів до інноваційного та економічного зростання. Організатори: Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/vnesok-ip-v-ekonomiku-ukrainy-anons/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdutKeta-9XqNNeuy22aFLedTZ5sxpWpNq5a_pgTBAtX1CVuA/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-16

ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ В НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року відбудеться круглий стіл «Дослідницькі інфраструктури в науково-інноваційній системі України».

Захід покликаний надати керівникам центрів колективного користування науковим обладнанням, відповідальним за підтримку та розвиток об’єктів, що становлять національне надбання, а також керівникам наукових підрозділів організацій, які планують подавати або вже подали заявки на конкурс, інформацію про проєкт RIFF та роботу з підготовки «Дорожньої карти відновлення та вдосконалення дослідницьких інфраструктур в Україні». Планується обговорити наступні питання: актуальний стан нормативно-правового забезпечення дослідницьких інфраструктур в Україні; принципи організації та функціонування дослідницьких інфраструктур країн Європейського Союзу; особливості розроблення національних дорожніх карт розвитку дослідницьких інфраструктур; принципи та критерії відбору заявок, поданих на відкритий конкурс в рамках проєкту RIFF для включення до «Дорожньої карти розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні»; досвід реалізації проєкту НФДУ зі створення дослідницької інфраструктури; цифрова дослідницька інфраструктура в галузі матеріалознавства; досвід Інституту молекулярної біології і генетики у підготовці подання анкети на Open Call проекту RIFF; співпраця Національного університету «Києво-Могилянська академія» та наукових установ НАН України в рамках Відкритого конкурсу проєкту RIFF; практичні аспекти підготовки пропозицій для участі у відкритому конкурсі RIFF. Організатор – проєкт RIFF.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/u-mezhah-proyektu-riff-vidbudetsya-krugliy-stil-shchodo-rozvitku-doslidnickih-infrastruktur-ukrani-anons, https://www.nas.gov.ua/storage/editor/files/kruglii-stil-projekt-programi_1781458788.pdf, https://docs.google.com/forms/d/1UlFOWkNrg1zOBbPY4fy3R-JmL96kOlclCGKtkaiWn4s/viewform?edit_requested=true

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-16

ЦІННІСТЬ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ПРОЄКТІВ ТА ПЕРЕШКОДИ В ЇХ ВИКОНАННІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Герайнта Ріса «Програми великих викликів зазнають невдачі цілком передбачуваним чином. Ось що ми зрозуміли».

У ній автор аналізує досвід реалізації важливих міждисциплінарних програм (grand challenges), спрямованих на розв’язання складних суспільних проблем, і пояснює, чому такого роду ініціативи зазвичай не досягають поставлених цілей попри залучення значних ресурсів та амбітні наміри. Сучасні прориви в медицині, охороні здоров’я та інших сферах стали можливими завдяки співпраці представників різних галузей знань. Наприклад, міжнародна програма з генної терапії Cancer Grand Challenges об’єднує фахівців із різних дисциплін для роботи над проблемами, що не можуть бути розв’язані в межах окремої наукової галузі. Університети мають необхідний потенціал для підтримки таких форм співробітництва, оскільки здатні створювати простір для довготривалої взаємодії дослідників, державних структур, бізнесу та громадянського суспільства. Водночас міждисциплінарні програми стикаються з проблемами й потерпають від невдач внаслідок відсутності власної організаційної структури, спеціально виділеного фінансування, ефективної управлінської команди. Міждисциплінарна амбітна програма – це не просто задекларований пріоритет, вона повинна мати реальне інфраструктурне підґрунтя, розглядатись не лише як організаційний, а й культурний проєкт, у рамках якого представники різних галузей знань мають виробити спільну мову, навчитися працювати з відмінними дослідницькими підходами та погоджувати різні критерії успіху. Це потребує часу й ресурсів, а результати не завжди можна оцінити за традиційними наукометричними показниками. Важливу роль у становленні таких підходів відіграють невеликі стартові гранти, які дозволяють перевіряти нові ідеї без надмірного ризику невдачі. Також успішні програми потребують керівників, для яких розвиток міждисциплінарної співпраці є основною професійною місією, а не одним із багатьох напрямів діяльності. Такі лідери повинні бути готовими підтримувати експерименти, визнавати невдачі та продовжувати роботу навіть за відсутності швидких результатів. Багато глобальних проблем (зміна клімату, соціальна нерівність, низька продуктивність економіки) виникають не через брак наукових знань, а через неякісне їх практичне упровадження, відсутність узгоджених дій різних інституцій та неефективну співпрацю між наукою, владою і суспільством. Реалізація результатів досліджень має розглядатися як повноцінна інтелектуальна діяльність, а не як другорядний етап, який починається після завершення наукової роботи. На думку автора, однією з найважливіших переваг університетів є їхня здатність виступати майданчиком для конструктивного діалогу між людьми з різними інтересами, цінностями та професійними підходами. У світі, де політична поляризація та міжнародна напруженість ускладнюють співпрацю, саме ця роль набуває особливого значення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/grand-challenges-fail-predictable-ways-heres-what-weve-learned

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-16

КОНКУРС ВИКЛАДАЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Міністерство освіти і науки України у співпраці з Міністерством освіти Словацької Республіки оголосило про старт конкурсного відбору серед викладачів української мови та літератури для підтримки їх педагогічної діяльності в університетах Словацької Республіки.

Кандидати повинні мати офіційну рекомендацію закладу вищої освіти та відповідати обов’язковим вимогам приймаючого університету, зокрема: щодо володіння українською мовою на рівні С2 та знання іншої іноземної, фахова спеціалізація зі східнослов’янської філології, педагогічний стаж за спеціальністю не менше 3 років, вища освіта третього ступеня, публікаційна активність за фахом (вимоги університету імені Коменського в місті Братислава) або вища освіта щонайменше третього ступеня за спеціальністю «філологія» або «освіта/педагогіка» зі спеціалізацією «українська мова та література», досвід викладання української мови та літератури у ЗВО, здатність викладати літературознавчі та мовознавчі дисципліни з української мови та літератури, здійснювати наукове керівництво дипломними роботами студентів першого та другого ступенів вищої освіти, володіння сучасними методами викладання української мови як рідної та як іноземної, володіння словацькою мовою як державною мовою Словаччини щонайменше на рівні А2-В1, бездоганна ділова та правова репутація (вимоги Пряшівського університету в місті Пряшів). Заявку на участь у можна подати до 26 червня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-sered-vykladachiv-ukrainskoi-movy-ta-literatury-dlia-zdiisnennia-ikh-pedahohichnoi-diialnosti-v-universytetakh-slovatskoi-respubliky

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-16

ОЕСР: ДЕРЖАВНІ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Світ державних служб зайнятості 2026. Як досягати результатів у мінливому світі праці».

У ньому зазначається, що державні служби зайнятості відіграють важливу роль у покращенні ситуації на ринку праці, підтримуючи як підприємства, так і окремих осіб, вони сприяють підвищенню ефективності функціонування ринку праці в цілому. Важливість їхніх послуг зростає на тлі стрімких трансформацій під впливом демографічних і технологічних змін, міграційних процесів, енергетичного переходу та інших глобальних чинників. Стрімкий розвиток штучного інтелекту докорінно змінює характер та структуру ринків праці, що має наслідки як для самих ринків праці, так і для того, як розвиваються державні служби зайнятості. Оприлюднений звіт містить порівняльний аналіз діяльності державних служб зайнятості у всьому світі, містить нові дані про розвиток, проблеми та можливості, з якими стикаються державні служби зайнятості, узагальнення щодо їхніх політик та успішних практик. Експерти проаналізували інституційні та політичні відмінності, рівень цифрової зрілості служб, а також способи, якими державні служби зайнятості реагують на виклики, підтримуючи перехід до нової зайнятості для різних груп населення (включно з мігрантами), розглядає роль партнерств між державними службами зайнятості та соціальною економікою у підтримці людей, які мають найбільші труднощі з пошуком роботи.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-world-of-public-employment-services-2026_4aebd080-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/the-world-of-public-employment-services-2026_781934e6/4aebd080-en.pdf, https://doi.org/10.1787/4aebd080-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-16

ЛІТНЯ ШКОЛА З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

З 29 червня по 3 липня 2026 року відбудеться літня школа «Startup & IP Bootcamp».

Захід стане площадкою для інформування студентів економічних, управлінських спеціальностей, маркетингц, ІТ та усіх зацікавлених осіб про забезпечення захисту інтелектуальної власності. Під час заходу слухачі дізнаються: що таке інтелектуальна власність і чому вона є активом стартапу; як визначати об’єкти інтелектуальної власності у цифровому продукті (код, дизайн, контент, бази даних, назва, логотип, домен, презентаційні та маркетингові матеріали); як розрізняти авторське право, торговельні марки, патенти, промислові зразки, комерційну таємницю та договірні механізми охорони; які права виникають автоматично, а які потребують реєстрації або договірного оформлення; як зробити свій проєкт впізнаваним; як оцінювати ризики використання чужого коду, зображень, шрифтів, музики, шаблонів, AI-контенту та open-source компонентів; як формувати базову стратегію охорони інтелектуальної власності для стартапу; кому належать права на продукт, створений у команді; навіщо стартапу договори, NDA та правила роботи з конфіденційною інформацією; як підготувати продукт до акселератора, інвестора чи виходу на ринок. Організатори: IP Academy, Головний офіс TISC УКРНОІВІ.

Детальніше: https://ipacademy.nipo.gov.ua/events/litnya-shkola-startup-ip-bootcamp/, https://nipo.gov.ua/startup-ip-bootcamp-anons/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeaS11oN8xD8vsgHr7GX98ATn-XrBuJ87L_K-7vV0vunBqAvw/viewform, www.nipo.gov.ua, ipacademy.nipo.gov.ua

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-15

РОЗРОБКА НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

24 червня 2026 року відбудеться онлайн-захід «Розробка на основі штучного інтелекту: що насправді змінюється для інженерів».

Він стане площадкою для обговорення того, як інструменти ШІ наразі трансформують щоденні робочі процеси розробників програмного забезпечення, як це впливає на якість коду та динаміку команди. Планується розглянути наступні питання: зміна ролей розробників (де ШІ добре справляється, а де людське судження залишається критичним); якими є наслідки для безпеки та відповідності, коли ШІ пише код (журнали аудиту, ризики ланцюгів поставок); як забезпечити відповідність нормативним вимогам (зокрема – Закону ЄС про ШІ), моделі інтеграції ШІ в CI/CD. Організатор – DataArt.

Детальніше: https://www.facebook.com/events/36141998062110417/, https://www.dataart.com/

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-15