Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.

Пріоритетні напрями досліджень: енергетика та енергоефективність; екологія та раціональне природокористування (зокрема – морські дослідження, вивчення забруднення акваторій морів хімічними речовинами та мікропластиком); нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; дослідження у галузі біотехнології, біоінженерії та генетики; нові матеріали; суспільні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору – наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців; можливості практичного використання результатів проєкту.  Заявку на участь можна подати до 13 вересня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/kewvfx, http://surl.li/gupbor

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

Автор нагадує про те, що раніше вітчизняна наука охоплювала академічний, університетський, галузевий та заводський сектори, що робило її збалансованою. Окрім інституцій у системі національної та галузевих академій наук потужно працювали фахівці на підприємствах реального сектору, які займалась прикладними розробками. Подібна організація науки з глибокою спеціалізацією й розподілом за рівнями досліджень давала результати як у сфері фундаментальних наук, так і в галузі інновацій. Працювали сотні галузевих інститутів, заводських лабораторій, які створювали конкурентоспроможну наукову продукцію. Наразі практично знищено всю галузеву та заводську науку, від якої залежала підготовка проєктної, конструкторської, технологічної документації та упровадження технічних ідей. Знищено практично всі пусконалагоджувальні й проєктні інститути, які здійснювали запуск технологій у виробництво. Кваліфіковані конструктори, технологи, здатні перетворити технічну ідею на креслення, також зникли.  Це вже призводить до серйозних наслідків. Нині в Україні більшість науковців зайняті у сфері технічних та природничих наук, але їхні ідеї немає кому реалізовувати: адже академії та університети ніколи не займались підготовкою проєктної та конструкторської документації. З іншого боку, бізнесу не потрібні «напівфабрикати» у вигляді ідей, не втілених у конкретних виробах і проєктах. Тому технічні та природничі науки, які не дають практичних результатів, необхідних безпосередньо для розвитку вітчизняної економіки, теж нікому не будуть потрібні, отже поступово і їхнє фінансування  буде припинене.

Детальніше: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/chi-zberezhetsja-ukrajinska-nauka.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Інноваторам_новини

Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.

Відповідна постанова  від 5 липня 2024 р. № 793 «Про внесення змін до Положення про стипендії Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти» розміщена на урядовому порталі. Рішення покликане удосконалити процес виплати стипендій науково-педагогічним працівникам, що працюють у закладах вищої освіти під управлінням інших центральних органів виконавчої влади. Воно дасть змогу Міністерству освіти і науки України здійснювати стипендіальні виплати через перерахування коштів на їхні банківські рахунки.

Детальніше: http://surl.li/mexbrq, http://surl.li/zodyrq, http://surl.li/whksys

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини