Програма Євросоюзу «Цифрова Європа» оголосила нові конкурси проєктів у сфері високопродуктивних обчислень, ШІ, даних і хмарних технологій, цифрових навичок й упровадження цифрових технологій в економіку та суспільство.
Програма Євросоюзу «Цифрова Європа» оголосила нові конкурси проєктів у сфері високопродуктивних обчислень, ШІ, даних і хмарних технологій, цифрових навичок й упровадження цифрових технологій в економіку та суспільство.
Програма «Цифрова Європа» спрямована на підтримку упровадження цифрових технологій та інновацій, забезпечення доступу до цифрової інфраструктури й послуг, підвищення конкурентоспроможності МСП на цифровому ринку, сприяння розвитку цифрового бізнесу та цифрових стратегій, покращення кібербезпеки для малих і середніх підприємств. Загальний бюджет конкурсу становить 3,2 млрд євро. Українські компанії, освітні заклади та державні установи мають можливість отримати фінансування на розвиток власних інноваційних проєктів відповідного спрямування у 2025 році. Йдеться про створення Академії навичок зі штучного інтелекту (формування освітнього центру з фокусом на ГШІ, квантових технологіях, створення Академії навичок для віртуальних світів (розроблення навчальних програм з Web 4.0, метавсесвітів, 3D-моделювання, симуляцій), підтримку інновацій у виробництві мікросхем і напівпровідникових технологій (зміцнення європейської екосистеми у сфері розроблення та виробництва мікропроцесорів і напівпровідників), розвиток ШІ-мережі європейських цифрових інноваційних хабів. Заявку на участь у конкурсах можна подати до 2 вересня 2025 року.
Міністерство освіти і науки України удосконалило підходи до фінансування унікальних наукових об’єктів, які мають статус національного надбання та перебувають у сфері управління МОН.
Міністерство освіти і науки України удосконалило підходи до фінансування унікальних наукових об’єктів, які мають статус національного надбання та перебувають у сфері управління МОН.
Попередньо було проведено комплексний аналіз результативності використання державних коштів та забезпечення стабільної роботи цих об’єктів; проведено наукову і науково-технічну експертизу із застосуванням оновлених критеріїв оцінювання; запроваджено нову методику, за якою об’єкти розподілено на чотири основні категорії залежно від їхнього середнього балу ефективності; розроблено методику розподілу фінансування, яка ураховує результати згаданої вище експертизи, а також функціональні особливості об’єктів, їх потребу у підтриманні належного мікроклімату, ремонті обладнання та інші важливі чинники. У результаті визначено обсяги фінансування унікальних наукових об’єктів, які мають статус національного надбання, на 2025 рік, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 2 травня 2025 року № 673 (фінансування збільшено на 30%). МОН і надалі працюватиме над посиленням спроможності відповідальних установ, щоб забезпечити сталий розвиток унікальних наукових об’єктів та їхній внесок у досягнення стратегічних цілей держави.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Захист доступу споживачів до готівкових коштів у цифровій економіці: політичні міркування та підходи» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Захист доступу споживачів до готівкових коштів у цифровій економіці: політичні міркування та підходи» із серії «Документи ОЕСР з питань бізнесу та фінансів».
У ньому зазначається, що у 2022 році 75% дорослого населення в усьому світі повідомили, що здійснювали або отримували платежі за допомогою цифрових засобів, тоді як у 2014 році таких було 44%. Відповідно у багатьох країнах скорочується інфраструктура готівкового обігу: з 2020 по 2022 рік кількість банкоматів на 100 тис. дорослого населення зменшилася на 13%. По мірі згортання готівкової інфраструктури певні групи населення стикаються зі зростаючими бар’єрами у доступі до платіжної системи, що може призвести до потенційної фінансової ізоляції та інших непередбачуваних наслідків. У документі представлені результати найновіших досліджень та узагальнення численних політичних дискусій щодо тенденцій розвитку платіжних систем та державних політик у сфері доступу до готівкових коштів, а також потенційних ризиків, пов’язаних із зменшенням доступу до готівки. Ураховуючи нещодавні зміни у політиці, пов’язані з реакцією на вразливість споживачів та необхідністю їхнього фінансового захисту, опублікований документ підкреслює важливість збалансування цифрового зростання та доступу до готівки задля підтримання стійкого та інклюзивного розвитку. Також у звіті наочно показано вплив цифровізації на доступ до готівки та узагальнено політику й заходи із забезпечення доступу до готівки.
3-5 червня 2025 року відбудеться міжнародна науково-технічна конференція «Перспективи розвитку машинобудування та транспорту-2025».
3-5 червня 2025 року відбудетьсяміжнародна науково-технічна конференція «Перспективи розвитку машинобудування та транспорту-2025».
Захід покликаний стати площадкою для поширення актуальної наукової, технічної та інженерної інформації щодо розвитку галузевих технологій та обладнання, автомобільної техніки і технологій, матеріалознавства і обробки металів тиском, а також просування відомостей про наукові досягнення вітчизняних вчених. Планується зосередити увагу на наступних темах: динаміка та міцність машин і споруд; роботомехатроніка та системи автоматизації машинобудування; транспортні системи і технології; проектування, виготовлення та експлуатація озброєння; теоретичні та прикладні задачі механіки деформівного твердого тіла, обробки металів тиском і автотехнічних експертиз; розвиток штучних імплантатів у механічній біоінженерії; матеріалознавство та довговічність матеріалів, покриттів, конструкцій; використання вібрації у техніці та технологіях; інноваційні технології у контексті підготовки фахівців для сталого розвитку України. Організатори: Міністерство освіти і науки України, Вінницький національний технічний університет, Дунайський університет Кремс (Австрія), Донбаська державна машинобудівна академія, Запорізький національний технічний університет, Західночеський університет (Чехія).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».
У ній наголошується, що університети повинні бути достатньо гнучкими, щоб сприяти постійній адаптації розвитку технологій. Штучний інтелект розвивається з безпрецедентною швидкістю, змінюючи те, як створюються, кодуються, вирішуються проблеми та отримуються знання, проте університети повільно адаптуються до цих нових трендів. Академічні кола ризикують безповоротно відстати, оскільки щойно ця технологія прискориться, наздогнати згаяний час стане дедалі важчим завданням. Без швидкої адаптації університети можуть незабаром виявити, що їхня роль у створенні та поширенні знань застаріла. В якості ілюстрації того, наскільки швидко розвивається штучний інтелект, пропонується поглянути на досвід останніх двох років. Оновлені моделі ГШІ можуть складати гарно структуровані есе з коректними посиланнями на джерела та формувати великі текстові звіти за лічені секунди. Останній тест GPT-4 від OpenAI перевершив очікування, продемонструвавши результати людського рівня або навіть кращі в частині складання академічних та професійних іспитів, зокрема – у юриспруденції. Прогрес у STEM-галузях ще більш вражаючий: AlphaProof від DeepMind вразив дослідників, розв’язавши чотири з шести задач на міжнародній математичній олімпіаді 2024 року, що еквівалентно срібній медалі серед найталановитіших молодих математиків світу. У програмуванні останній AlphaCode2 від DeepMind потрапив до 15% найкращих в елітних конкурсах з програмування, продемонструвавши логіку та креативність, що перевершують навички професійних розробників. З огляду на неймовірні темпи розвитку зрозуміло, що викладачі намагаються бути в курсі останніх розробок. Викладачі тестують штучний інтелект, виявляють його недоліки і зупиняються на цьому. Але технологія швидко удосконалюється. Цей розрив між технологічним прогресом та інституційною адаптацією посилюється тим фактом, що навіть коли викладачі наздоганяють та намагаються відповідно оновити свої навчальні програми, традиційні цикли академічного планування продовжують діяти у неприйнятно для ШІ тривалі терміни. Щоб університетські дипломи зберегли свою актуальність, потрібна зміна мислення. Акцент має зміститися із традиційного оцінювання набутих знань на розвиток навичок та якостей, необхідних випускникам у світі. Автори вважають, що для досягнення цієї мети необхідні три чіткі зміни: викладачі повинні бути обізнані з найновішими розробками штучного інтелекту та відповідно до цього приймати рішення щодо дизайну навчання; установи повинні краще підтримувати постійну адаптацію; університети повинні будувати зв’язки між своїми викладачами та розробниками штучного інтелекту в реальному секторі. Завдяки цьому академічні кола можуть забезпечити випускникам успіх на ринку праці, який розвивається під впливом нової промислової революції. Як передбачливо зазначає американський філософ Ерік Гоффер: «У часи змін учні успадковують землю, тоді як науковці чудово оснащені для того, щоб мати справу зі світом, якого більше не існує».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis оприлюднила практичний матеріал «10 способів використання ШІ для роботи з текстами».
На платформі освітніх практик ІТ-компанії Genesis оприлюднила практичний матеріал «10 способів використання ШІ для роботи з текстами».
У ньому розглядаються сценарії використання інструменту ChatGPT для оптимізації роботи з текстами, наводиться опис функцій ГШІ з відповідними прикладами запитів, які можна використовувати для перефразування щоб зробити текст більш зрозумілим і легким для сприйняття; для перевірки орфографії, пунктуації, стилістики та граматики у тексті; оцінювання тексту, його структури і точності; підбору синонімів задля збагачення лексики й урізноманітнення тексту; реферування, скорочення, узагальнення та виокремлення ключової інформації з тексту; перетворення списків у логічно зв’язаний текст; зміни тону і стилю письма; формування контент-шаблонів; імітації заданого стилю для копіювання стилю певного автора або жанру; застосування структур/фреймворків для оформлення тексту за шаблонною структурою (PAS, AIDA).
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Навчання та викладання у кризових ситуаціях: потреби та надання необхідної підтримки».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано звіт «Навчання та викладання у кризових ситуаціях: потреби та надання необхідної підтримки».
У ньому наголошується, що кризи (пандемії, стихійні лиха, політичні та збройні конфлікти, масштабні технологічні збої тощо) суттєво впливають на діяльність університетів та якість вищої освіти. У документі узагальнено результати роботи тематичної групи експертів EUA з питань навчання та викладання. Вивчались наслідки криз та їхній фактичний вплив здатність університетів надавати якісну освіту. Наведено результати опитувань керівництва ЗВО та представлено основні положення й висновки тематичних досліджень семи університетів-учасників. Пропонуються рішення, які дозволять закладам вищої освіти підготуватись до майбутніх криз, покращити систему управління та підвищити стійкість ЗВО, забезпечити безперервність навчання та його високу якість під час надзвичайних ситуацій.
17 червня 2025 року відбудеться вебінар «Вирішення екологічних проблем у Nature Reviews».
17 червня 2025 року відбудеться вебінар «Вирішення екологічних проблем у Nature Reviews».
Захід покликаний поінформувати співробітників академічних бібліотек, дослідників та усіх зацікавлених про сучасні екологічно орієнтовані наукові дослідження та про те, як саме журнали упроваджують цілі сталого розвитку у свою місію. Планується детально обговорити зміст, призначення та види цілей сталого розвитку, прийнятих усіма державами-членами Організації Об’єднаних Націй; розглянути їх спрямованість на вирішення критичних проблем (зміна клімату, втрата біорізноманіття, екологічне забруднення); можливості збереження екосистем; висвітлення у Nature Portfolio відповідних досліджень, які проводяться на місцевому, регіональному та глобальному рівнях. Очікується презентація запуску в 2025 році двох нових видань «Nature Reviews Clean Technology» та «Nature Reviews Biodiversity», які ставлять цілі сталого розвитку в основу своїх редакційних місій. Організатори: Сhoice, Springer Nature.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Роль державних служб зайнятості у сприянні інклюзивному спільному ринку праці північних країн».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Роль державних служб зайнятості у сприянні інклюзивному спільному ринку праці північних країн».
У ньому пропонується аналіз впливу реформування державних служб зайнятості та систем активної політики ринку праці у скандинавських країнах (Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція) на формування спільного ринку праці. Розглядаються вже реалізовані, поточні та заплановані реформи (зокрема – щодо упровадження цифрових рішень та рішень на основі штучного інтелекту) і практика співпраці державних служб зайнятості. Підготовлені рекомендації щодо зміцнення роботи цих служб задля створення інклюзивного спільного скандинавського ринку праці. З’ясовано, що чотири з п’яти скандинавських країн активно реформують свої системи, удосконалюють механізми активної політики, усі обмінюються досвідом і взаємно навчаються, вивчаючи результати реформ. Данія ретельно збирала та аналізувала дані перед розробленням плану реформ, а Фінляндія та Швеція на практиці випробували нові моделі. Усі скандинавські країни наразі використовують гібридні або змішані моделі надання послуг і здійснили значний цифровий прогрес і кожна з них має принаймні одне рішення, яке використовує технологію штучного інтелекту.
5 червня 2025 року відбудеться вебінар «Одним кліком миші – до довіри: використання відкритого доступу для боротьби з дезінформацією».
5 червня 2025 року відбудеться вебінар «Одним кліком миші – до довіри: використання відкритого доступу для боротьби з дезінформацією».
Захід покликаний продемонструвати слухачам, як академічні бібліотеки можуть боротися з дезінформацією, поширюючи достовірну інформацію з відкритим доступом серед студентів, викладачів та дослідників. Планується розглянути наступні питання: чому стає більш складним завданням розрізнення правди і брехні; зростання масштабів контенту, створеного штучним інтелектом; поширення використання платформ з ШІ як заміни традиційних пошукових систем; зростання труднощів у просуванні надійних ресурсів на тлі скорочення бюджетів та конкуренції з боку зручних, але неперевірених джерел; використання академічними бібліотеками відкритого доступу для економічно ефективного надання високоякісного, рецензованого контенту; дослідження поведінки студентів у їх діяльності з пошуку інформації; як забезпечити і підтримувати довіру до бібліотек; якими є новітні тенденції щодо публікацій з відкритим доступом; як платформа CloudSource спрощує доступ до 65 мільйонів надійних академічних ресурсів без авторизації та будь-яких інших перешкод для користувачів. Організатори: Сhoice, CloudSource від SirsiDynix.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
