1-2 лютого 2024 року відбудеться тематичний семінар «Лідерство в докторантурі та для докторантури».
1-2 лютого 2024 року відбудеться тематичний семінар «Лідерство в докторантурі та для докторантури».
Захід покликаний стати площадкою для обговорення численних аспектів лідерства в докторській освіті для того, щоб відповісти на сучасні масштабні, складні суспільні виклики та реагувати на великі трансформаційні процеси у вищій освіті та наукових дослідженнях; осмислювати та розвивати лідерський потенціал серед усіх, хто бере участь у докторській освіті, розширюючи сферу лідерства всіх груп (академічне керівництво, професіонали, докторанти). Планується розглянути питання лідерства в докторській освіті у багатогранний спосіб; поміркувати над власним досвідом і типом інституційної підтримки, доступної для розвитку лідерства в університетах; обговорити розвиток лідерських навичок серед докторантів і постдокторських дослідників; дослідити, як керувати докторськими школами і програмами в контексті системних та інституційних перетворень. Організатор – Рада Європейської асоціації університетів з докторської освіти (EUA-CDE).
Колегія Міністерства освіти і науки України протоколом від 22.12.2023 № 3 ухвалила Дорожню карту використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку.
Колегія Міністерства освіти і науки України протоколом від 22.12.2023 № 3 ухвалила Дорожню карту використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку.
Документ розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. Основна мета ДК – збільшення внеску системи науки, технологій та інновацій у досягнення національних Цілей сталого розвитку через вирішення закріплених за ними завдань. Враховуючи, що підвищення рівня інноваційності національної економіки, збільшення як кількості, так і підвищення економічного ефекту та суспільної значимості розробок, які впроваджуються, є основною ціллю Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, ДК має забезпечити інтеграцію згаданої Стратегії із заходами сприяння дослідженням та інноваціям в інших загальнонаціональних та галузевих стратегічних документах. Актуальність ДК зумовлено новими викликами, пов’язаними з подіями в Україні, головними з яких є недостатність фінансових ресурсів, нова демографічна реальність і брак кваліфікованих кадрів та робочої сили для відновлення економіки та реалізації Цілей сталого розвитку. Дорожню карту розроблено за методикою ООН з урахуванням рекомендацій з підготовки дорожніх карт використання науки, технологій та інновацій для досягнення Цілей сталого розвитку, наданих Спільним дослідницьким центром Європейської комісії.
Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міністерством освіти і науки України 3 січня 2024 року оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Публікація здійснена відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2024 році».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2024 році».
Проєкт розроблений відповідно до вимог абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року», підпункту 21 пункту 2 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення», статей 13, 43 Закону України «Про фахову передвищу освіту». Цим Порядком мають керуватися суб’єкти освітньої діяльності, які здійснюють прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти, усіх форм власності та сфер управління. Він містить наступні розділи: загальні положення; прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти; джерела фінансування здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра; обсяги прийому та обсяги державного (регіонального) замовлення; строки прийому заяв та документів, конкурсного відбору та зарахування на навчання; порядок реєстрації заяв та документів для участі у конкурсному відборі на навчання до закладів фахової передвищої освіти; конкурсний відбір, його організація та проведення; спеціальні умови участі в конкурсному відборі для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра; рейтингові списки вступників та рекомендації до зарахування; реалізація права вступників на обрання місця навчання; коригування списку рекомендованих до зарахування; переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб; наказ про зарахування, спеціальний конкурс; особливості прийому на навчання іноземців та осіб без громадянства до закладів фахової передвищої освіти України; вимоги до Правил прийому; забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому на навчання до закладів фахової передвищої освіти. Проєкт поширюється на соціальні групи населення та заінтересовані сторони, які відносяться до здобувачів фахової передвищої освіти, їх батьки, заклади освіти, що забезпечують здобуття фахової передвищої освіти. Реалізація проєкту дозволить забезпечити можливість: проведення вступної кампанії на навчання до закладів фахової передвищої освіти в 2024 році, створення умов для проведення прозорого конкурсного відбору, сприяння забезпеченню ринку праці грамотними фахівцями. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 3 лютого 2024 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи перерозподіляють уряди пріоритети у видатках: перші висновки на основі даних COFOG про перерозподіл державних витрат у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Чи перерозподіляють уряди пріоритети у видатках: перші висновки на основі даних COFOG про перерозподіл державних витрат у країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому наголошується, що уряди країн ОЕСР витрачають в середньому близько 40% ВВП на надання суспільних благ, послуг та трансферти. Хоча розмір державних видатків по відношенню до ВВП є центральною економічною змінною, розподіл державних видатків між різними сферами використання має важливе значення: структура видатків визначає, які саме державні послуги та соціальні трансферти надаються. Емпіричні дослідження (Cournède, Fournier and Hoeller, 2018; Devarajan, Swaroop and Zou, 1996; Ormaechea and Morozumi, 2013; Fournier and Johansson, 2016) показали, що структура державних видатків може мати значний і тривалий вплив на рівень економічної активності та розподіл доходів. У зв’язку з цим виникають два питання: чи є перерозподіл державних видатків поширеним явищем серед країн ОЕСР; які існують перешкоди для перерозподілу. Ця робота має на меті надати нові емпіричні дані, пов’язані з цими двома питаннями. Зокрема, в роботі досліджується структура національних державних видатків та їх коригування з використанням детального набору даних про державні видатки за функціями (COFOG) від ОЕСР за період 1996-2017 років. У роботі побудовано показник ступеня, до якого уряди перерозподіляють видатки на основі варіації номінальних темпів зростання між категоріями видатків, що вимірюється як різниця для кожної категорії від медіанного темпу зростання інших категорій видатків. Цей показник можна розглядати як міру того, наскільки уряди здійснюють цільові, а не «всеохоплюючі» зміни у видатках. Дослідження також показує, якою мірою інтенсивність перерозподілу на національному рівні корелює з показниками врядування та фіскальних правил. У документі також наведено три основні емпіричні висновки: країни різняться за схильністю до перерозподілу державних видатків між функціями, і країни, які перерозподіляють більше коштів, також є країнами з ефективнішим урядуванням та жорсткішими фіскальними правилами; уряди уникають номінальних скорочень, особливо у сфері охорони здоров’я та соціальних видатків; хоча аналіз показує деякий ступінь конвергенції між країнами ОЕСР з погляду розподілу державних витрат, ця конвергенція не є універсальною. Зберігається кластер скандинавських країн.
9 січня 2024 року відбудеться онлайн лекція «Від лактиду до полілактиду, механізми та каталізатори».
9 січня 2024 року відбудеться онлайн лекція «Від лактиду до полілактиду, механізми та каталізатори».
Спікер – Соня Геррес-Павліс (кафедра біонеорганічної хімії та Інститут неорганічної хімії, RWTH Aachen University / Технічний університет Північного Рейну-Вестфалії, Ахен, Німеччина). Під час лекції планується обговорити наступні питання: синтез лактиду; біопохідні ресурси; синтез PLA; типові каталізатори, координаційно-вставний механізм; механізм активованого мономеру; кінетика; одноцентрові каталізатори; переваги та недоліки каталізаторів. Організатор: Ukraine Global Faculty.
У січні-лютому 2024 року відбудуться чергові зустрічі безкоштовного розмовного клубу англійської мови.
У січні-лютому 2024 року відбудуться чергові зустрічі безкоштовного розмовного клубу англійської мови.
Планується проведення зустрічей за наступними темами: «The future of technology: how soon robots will rule the world» – Discuss how technology is shaping our future. What advancements excite you the most? Are there any you fear? Engage in a debate about the balance between technological growth and human well-being (8 січня 2024 року); «Hobbies Highlight» – Share your hobbies and interests, whether it’s photography, painting, hiking, or gaming. Discuss tips, experiences, and the joy that comes from pursuing your favorite activities (15 січня 2024 року); «Global News Roundup» – Stay updated on current events and engage in discussions about global news, politics, and social issues. Share perspectives on world events and gain insights into diverse opinions (22 січня 2024 року); «Career Chronicles» – Share career successes, challenges, and aspirations. Discuss strategies for professional growth, work-life balance, and any industry-specific topics of interest (29 січня 2024 року); «If you could have a superpower, what would it be?» – Invisibility, super strength, flying, super speed, reading one’s mind… What would you choose? Let’s talk about crazy dreams and human abilities that really amaze (5 лютого 2024 року); «Culinary Corner» – Share and swap favorite recipes, cooking techniques, and culinary adventures. Discuss global cuisines, unique food experiences, and the joy of discovering new tastes (12 лютого 2024 року); «Environmental Explorations» – Discuss environmental issues, conservation efforts, and sustainable living practices. Share personal experiences in promoting eco-friendly habits and explore ways to contribute to a greener future (19 лютого 2024 року); «Life’s Lessons – Share valuable life lessons and experiences that have shaped who you are. Discuss personal growth, resilience, and the wisdom gained from challenges. Encourage others to share their own insights (26 лютого 2024 року). Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України
Національний фонд досліджень України оголосив новий конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень».
Національний фонд досліджень України оголосив новий конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Дослідницькі інфраструктури для проведення передових наукових досліджень».
Метою конкурсу є відбір проєктів для надання грантової підтримки для проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень із забезпечення розвитку національного дослідницького простору та його інтеграції до світового дослідницького простору, розбудови дослідницької інфраструктури як сукупності засобів, ресурсів та пов’язаних з ними послуг, які використовуються науковим співтовариством для проведення досліджень на найвищому рівні, зокрема для створення нових та підтримки наявних наукових підрозділів, їх мережевих структур, центрів колективного користування, архівів та/або бібліотек наукової інформації тощо, які в результаті виконання таких проєктів можуть досягти можливості стабільного залучення фінансування на умовах, що дозволять їм організувати самостійну роботу з проведення наукових досліджень на рівні найкращих світових стандартів. Проєкти, що фінансуватимуться за результатами цього конкурсу, повинні мати: значний досвід проведення фундаментальних та прикладних досліджень у різних галузях науки; можливість та мотивацію для роботи за найкращими світовими стандартами, а також для створення та розвитку провідних команд дослідників. Конкурс спрямований на вирішення наступних унікальних задач: створення, функціонування та забезпечення розвитку інфраструктурних центрів для вирішення мультидисциплінарних задач; залучення комерційних структур для впровадження наукоємної продукції; забезпечення уникнення фрагментації досліджень та подвійного використання коштів; об’єднання комплементарних експертиз; підготовка матеріальної бази провідних команд українських науковців, а також підвищення їхнього наукового рейтингу до найвищих світових стандартів задля їхньої подальшої участі в найбільш престижних європейських та світових конкурсах наукових проєктів; підготовка матеріальної бази провідних команд українських науковців, а також підвищення їхньої наукової та адміністративної компетентності з метою створення державних ключових лабораторій у подальшому; консолідація наукових спільнот навколо передових команд. Тематика проєктів має відповідати принаймні одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки (у відповідності до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»). Заявка на одержання грантової підтримки, що подається на Конкурс, має відповідати одному з перелічених нижче тематичних напрямів: Фундаментальні наукові дослідження в галузі природничих наук та математики; Фундаментальні дослідження в галузі наук про життя; Прикладні дослідження, що мають на меті створення технологій (включно з IT) та продуктів, які ґрунтуються на новітніх досягненнях фундаментальної науки; Фундаментальні соціо-гуманітарні дослідження з найбільш актуальних проблем сучасності; Мультидисциплінарні дослідження.
Дослідницька лабораторія IREG Близькосхідного технічного університету в Анкарі опублікувала міжнародний Рейтинг академічної ефективності – University ranking by academic performance (URAP) 2023-2024.
Дослідницька лабораторія IREG Близькосхідного технічного університету в Анкарі опублікувала міжнародний Рейтинг академічної ефективності – University ranking by academic performance (URAP) 2023-2024.
Це рейтинг, заснований на дослідженнях, який використовує дані InCites і наразі ранжує 3000 університетів. Цього року в десятку найкращих увійшли три університети материкового Китаю, а в першу сотню – двадцять три. У топ-100 також входять сім британських університетів і по п’ять університетів Франції, Німеччини, Австралії та Канади, а також Нідерландів, Італії, Японії, Сінгапуру, Данії, Бельгії. Швейцарія, Саудівська Аравія, Бразилія. Гонконг, Іспанія, Швеція та Південна Корея також включені. Рейтинг оцінювався за такими індикаторами: стаття; поточна наукова продуктивність Вага (21%); цитування; дослідницький вплив (10%); загальний документ; наукова продуктивність (21%); вплив статті загальне дослідження; якість дослідження (18%); загальний вплив цитування; якість дослідження (15%); міжнародна співпраця; міжнародне визнання (15%). П’ятіркою найкращих університетів у цілому визначені: Гарвардський університет (США); Університет Торонто (Канада); Університетський коледж Лондона (Великобританія); Оксфордський університет (Великобританія); Університет Цінхуа (Китай). До чергової версії світового рейтингу University Ranking by Academic Performance (URAP) 2023-2024 увійшли 6 ЗВО України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
