29 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Як бібліотекар може допомогти науковцю?».
29 травня 2023 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Як бібліотекар може допомогти науковцю?».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: як обрати тему дослідження; де знайти гроші на наукову роботу; з якими питаннями найчастіше звертаються молоді науковці до бібліотек; як допомогти науковцю обрати видання для публікації результатів власних досліджень; як дізнатись, чи індексується журнал у Web of Science; як дізнатись про імпакт-фактор та квартиль видання; що таке бази даних; чим різняться Web of Science та PubMed; як правильно обрати формат публікації; чи можна використовувати ChatGPT у роботі; скільки коштує публікація та чи можна опублікувати статтю безкоштовно; чи довго чекати на публікацію статті; що таке «авторський профіль»; як його створити, корегувати та додавати записи до нього; скільки потрібно мати публікацій; як визначають індекс Хірша, і що вказувати у звіті. Організатори: Clarivate, ВГО «Українська бібліотечна асоціація». Національна наукова медична бібліотека України.
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Зростання цін на енергоносії та продуктивність: короткострокова проблема, довгострокова вигода?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Зростання цін на енергоносії та продуктивність: короткострокова проблема, довгострокова вигода?» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Наголошується, що стрімке зростання цін на енергоносії викликало занепокоєння щодо ризиків, які цінові шоки створюють для продуктивності підприємств та «зеленого» переходу. У звіті на основі історичних даних оцінюється вплив змін цін на енергоносії на продуктивність підприємств у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Доведено, що після зростання цін на енергоносії підприємства зменшують завантаження своїх потужностей, а їхня продуктивність скорочується. Підвищення цін на енергоносії на 5% призводить до зниження продуктивності на 0,4% упродовж року. Однак у середньостроковій перспективі підприємства можуть продемонструвати приріст продуктивності: підвищення цін на енергоносії на 10% через чотири роки призведе до зростання продуктивності на 0,9 відсоткових пункти. Цей приріст є більш вірогідним у менш енергоємних секторах, але, як правило, не реалізується у випадку більш значних цінових шоків. Каналом зростання продуктивності можуть бути інвестиції, здійснені безпосередньо перед значним зростанням цін.
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Глобальні тенденції у державних інноваціях» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Глобальні тенденції у державних інноваціях» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».
У ньому наголошується, що урядам постійно доводиться справлятися із загрозами, що виникають, і реагувати на них, одночасно розв’язуючи і «застарілі» проблеми, такі як зміна клімату, цифрові потрясіння та низький рівень довіри. У цьому контексті розуміння нових підходів і поширення успішних ідей як ніколи важливе. Експерти Обсерваторії інновацій у державному секторі ОЕСР проаналізували 1084 інноваційні ініціативи з 94 країн щоб виявити та систематизувати нові методи, які почали застосовувати урядові структури у своїй роботі. Звіт містить опис нових форм підзвітності, нових підходів до управління, нових методів збереження ідентичності та зміцнення справедливості, нових способів підвищення залученості громадян. Вони підкріплені матеріалами десяти тематичних досліджень і великою кількістю прикладів, що ілюструють ці тенденції.
25-26 травня 2023 року відбудеться всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Формування цифрового освітнього середовища професійного розвитку фахівців в умовах відкритого університету післядипломної освіти».
25-26 травня 2023 року відбудеться всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Формування цифрового освітнього середовища професійного розвитку фахівців в умовах відкритого університету післядипломної освіти».
Захід покликаний стати площадкою обміну досвідом цифровізації освітнього процесу та ефективної організації й підтримки діяльності освітян. Під час конференції планується розглянути наступні питання: науково-методичні аспекти та організаційно-педагогічні умови формування цифрового освітнього середовища відкритого університету післядипломної освіти; управління професійним розвитком фахівців; практичний досвід і перспективи розвитку цифрового освітнього середовища закладу освіти; психолого-педагогічні аспекти професійного розвитку освітян. Організатори: Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Рівненський обласний інститут післядипломної освіти, ДЗВО «Університет менеджменту освіти», Український відкритий університет післядипломної освіти, Центральний інститут післядипломної освіти.
3 червня 2023 року відбудеться конференція «Інновації в освіті».
3 червня 2023 року відбудеться конференція «Інновації в освіті».
Це щорічний захід, який об’єднує лідерів у сфері освіти та продуктових ІТ-компаній. Цьогорічна тема – «Взаємодія держави та IT-бізнесу». Конференція стане площадкою для обміну досвідом між представниками закладів освіти, бізнесу та держави, формування довгострокового партнерства з університетами, допоможе об’єднати зусилля усіх зацікавлених у розвитку сильного ринку продуктового ІТ в Україні. Під час конференції планується обговорити наступні питання: інноваційні технології в освіті; співпраця держави та продуктового ІТ-бізнесу для модернізації навчання; підготовка студентів до роботи в ІТ; розвиток ІТ-підприємництва та бізнес-навичок у студентів; майбутнє вищої освіти: інновації, партнерства, сталий розвиток; інтеграція всеукраїнських курсів-стажувань у заклади освіти; партнерство для інновацій: як освітянам та ІТ-бізнесу створити нові можливості для зростання студентів; цифрова трансформація освіти — продукт співпраці держави та бізнесу; як інтегрувати ChatGPT в освітній процес. Організатори: Genesis, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство освіти і науки України, Product IT Foundation for Education.
Кабінет Міністрів України ухвалив «Порядок пошуку та виявлення потенційної вразливості інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж».
Кабінет Міністрів України ухвалив «Порядок пошуку та виявлення потенційної вразливості інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж».
Відповідна постанова від 16.05.2023 № 497 розміщена на урядовому порталі. Запровадження у дію цього «Порядку…» дозволить запустити повноцінну програму національних Bug Bounty, щоб тестувати інформаційні системи на вразливості, вчасно виявляти ризики і підвищувати захищеність систем. Йдеться про тестування електронних сервісів із залученням зовнішніх фахівців, яке дозволяє виявити вразливі місця і недоліки у програмних продуктах. Запуск програм Bug Bounty дозволить: підвищити рівень кіберзахисту інформаційних систем; протидіяти несанкціонованому доступу до інформаційних систем; підвищити кіберстійкість інформаційних систем до інцидентів. Процедура Bug Bounty широко застосовується у всьому світі. Відтепер її зможуть на законних підставах використовувати держустанови, залучаючи сучасні інструменти перевірки програмних продуктів та електронних систем.
EIT Climate-KIC Holding BV оголосила про конкурс для «зелених» стартапів «ClimateLaunchpad» із призовим фондом 10 тис.
EIT Climate-KIC Holding BV оголосила про конкурс для «зелених» стартапів «ClimateLaunchpad» із призовим фондом 10 тис.
євро. Проєкти-претенденти мають розкрити потенціал «чистих» технологій, спрямованих на кліматичне відновлення, їх бізнес триває не більше року або ще не розпочатий і не має значного доходу; вже залучено не більше 200 тис. євро інвестицій; продукти, рішення чи прототипи ще не продавалися на комерційних умовах. Основні напрями: бізнес-ідеї, які каталізують перехід до сталої мобільності з використанням чистої енергії (Sustainable Mobility); проєкти, засновані на принципах відновлення та раціонального споживання ресурсів (Circular Economies); рішення для громад, що перетворюють міські середовища у декарбонізовані екологічні простори (Urban Solutions); збереження енергії, розумні електромережі, інтеграція джерел енергії, вловлювання та зменшення викидів CO2, енергоефективність (Clean Energy); проєкти, що сприяють переходу до кліматично розумного виробництва харчів (Food Systems); продукти або послуги, що посилюють адаптивність та здатність реагувати на зміни клімату (Adaptation & Resilience); ідеї, які приносять користь економіці та суспільству без шкоди океанам та прибережним районам (туризм, судноплавство, виробництво енергії та корисних копалин, рибальство та аквакультура тощо) (Blue Economy); інновації з потенціалом глобального впливу на клімат (The Next Big Thing). Заявку на участь можна подати до 20 червня 2023 року.
25 травня 2023 року в онлайн-форматі у рамках проєкту з промоції академічної доброчесності відбудеться дискусія «Оцифрування книг: бібліотеки і закон».
25 травня 2023 року в онлайн-форматі у рамках проєкту з промоції академічної доброчесності відбудеться дискусія «Оцифрування книг: бібліотеки і закон».
Під час заходу планується обговорити широке коло актуальних питань роботи з бібліотечними фондами у контексті усталених практик та чинного законодавства України, зокрема – Закону України «Про авторське право і суміжні права». Під час дискусії юрисконсульт Українського католицького університету (УКУ), директор Науково-технічної бібліотеки ім.Г.І. Денисенка та директор Бібліотеки УКУ розкриють різні аспекти оцифрування матеріалів, правила і норми оцифровки фондів для різних цілей, наведуть реальні приклади з практики своїх бібліотек. Організатори: ВГО Українська бібліотечна асоціація, Бібліотека Українського католицького університету, Науково-технічна бібліотека ім.Г.І. Денисенка НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».
Ніхто не любить негативних відгуків, але відхилення статті журналом, на думку Леглоу, це не так вже й погано. Процес подання та розгляду статті є доволі усталеним і прогнозованим. Тому авторка, що має відповідний досвід, ділиться порадами, відправною точкою яких є позитивна реакція: відхилення статті гарним рецензованим журналом – не трагедія, а гарна можливість. Більшість видів наукової діяльності передбачає конкурсний відбір і контроль якості, а це означає, що ви частіше чуєте «ні», ніж «так». Спроба опублікувати статтю у рецензованому журналі не є винятком. Відповідь «ні» надає шанс добре подумати про якість того, що ви написали. Якщо ваша стаття відповідає «стандарту» для гуманітарних наук, вона зазвичай пишеться однією людиною і подається на розгляд редактора, який анонімізує її й надсилає двом рецензентам, чиї імена автору не розкриваються (т.зв. «подвійне сліпе рецензування»). Для якісного рецензування статті потрібен час. Деякі журнали обіцяють швидкий процес рецензування (наприклад, три місяці), а інші можуть змусити вас чекати цілий рік. Усе залежить від того, наскільки швидко вони можуть знайти рецензентів, які будуть доступні у потрібний час. Врешті-решт автор отримує електронного листа з повідомленням про результат, з відгуком або без нього. Якщо це – відмова, то перший розумний крок – сприйняти її як форму зворотного зв’язку: тверду і неприємну, але чітко висловлену. Вам можуть підказати, які є недоліки у вашій аргументації, чи варто спробувати інший підхід до дослідження. Якщо відмова була без належної аргументації та розгорнутого зворотного зв’язку, можна надсилати рукопис до іншого журналу. Але якщо відмова була зі зворотним зв’язком, то потрібно обов’язково уважно прочитати зауваження та рекомендації, проаналізувати їх, порадитись з іншими експертами, запитати рецензію від колег. Також слід уважно переглянути свою мотивацію (чому ви написали саме цю статтю), структурувати її, розібрати на логічні частини та зібрати заново; оновити план; оцінити стиль викладення та оформлення. Після цього статтю бажано доопрацювати і потім подати повторно, можливо – декілька разів поспіль проходячи той самий цикл. Конструктивний підхід полягає у тому, щоб дивитись на відмову як на специфічну форму зворотного зв’язку, яка дає шанс, час і простір для удосконалення.
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури опубліковано звіт «Гонка з часом: за розумніший розвиток».
На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури опубліковано звіт «Гонка з часом: за розумніший розвиток».
У цій доповіді ЮНЕСКО відстежує тенденції в управлінні наукою та науковою діяльністю в усьому світі, щоб з’ясувати, як різні країни залучали у попередні п’ять років науку до реалізації цифрового та екологічно розумного майбутнє. У документі наголошується, що пріоритети розвитку вирівнялися для країн з різним рівнем доходів, усі вони працюють над переходом до цифрового та «зеленого» суспільства. Щоб прискорити цей перехід, уряди розробляють інструменти політики для підтримки трансферу технологій. І хоча країни вкладають у «зелені» технології дедалі більше коштів, дослідження у галузі сталого розвитку ще не стали магістральним напрямом наукової діяльності на глобальному рівні. Урядам необхідно прагнути того, щоб політика і ресурси використовувалися у різних секторах економіки для досягнення єдиної стратегічної мети – забезпечення сталого розвитку, у тому числі – завдяки активізації систем генерування знань.
