30 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Зміни у навчальній програмі та бібліотечна стратегія: аналітика нових тенденцій у вищій освіті».
30 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Зміни у навчальній програмі та бібліотечна стратегія: аналітика нових тенденцій у вищій освіті».
Захід покликаний поінформувати слухачів про те, як академічні бібліотеки можуть бути у курсі зміни потреб в освітніх послугах та навчальних програмах, щоб підтримувати сучасне якісне навчання та інституційні пріоритети. Планується обговорити, як сучасні університети розширюють академічні пропозиції, щоб забезпечувати для своїх випускників кращі кар’єрні шляхи та найактуальніші дослідницькі напрямки, як цю діяльність можуть підтримувати бібліотеки, щоб залишатися важливими партнерами у навчанні та дослідженнях, як бібліотеки можуть керувати й розвивати власні колекції, як найкраще здійснювати цифрові трансформації, як узгоджувати бібліотечні послуги з мінливими інституційними пріоритетами, як експертне кураторство та стратегії, засновані на даних, можуть допомогти бібліотеці формувати академічне майбутнє. Організатори: Сhoice, Clarivate.
30 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Побудова якості з нуля: системний підхід до онлайн-програм здобуття ступеня».
30 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Побудова якості з нуля: системний підхід до онлайн-програм здобуття ступеня».
Він покликаний поінформувати учасників про те, як найбільш ефективно можна формувати освітні програми для підтримки онлайн-навчання. Планується обговорити наступні питання: загальні підходи та принципи розробки онлайн-програм за допомогою науково обґрунтованої рамки системної якості; всебічний аналіз сучасної літератури та практики дослідження інформації; чотири основні принципи сертифікації програм управління якістю: розробка програм, підтримка викладання, підтримка учнів, успішність; створення найкращого трансформаційного навчального досвіду; стратегії, засновані на доказах, для побудови узгоджених навчальних програм; розвиток партнерства викладачів; інклюзивні системи підтримки онлайн-спільнот; практичні поради щодо створення онлайн-програм для отримання ступеня, які не просто надають контент, але й створюють основу для лідерства. Організатор – Quality Matters.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».
У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є працівники закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконавцями яких є працівники закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН.
Відповідний наказ від 24 вересня 2025 року № 1281 розміщено на офіційному вебсайті МОН. Конкурс проводиться відповідно до нового «Положення про проведення конкурсних відборів проєктів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок та оцінювання результатів їх виконання», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 червня 2025 року № 947 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2025 року за № 1131/44537. Тематика конкурсу чітко регламентована напрямами інноваційної стратегії Глобальної інноваційної стратегії України WIN WIN 2030 і спрямована на зміцнення обороноздатності та технологічного суверенітету України. Передбачено, що 100 млн грн буде спрямовано на підтримку проєктів прифронтових та прикордонних закладів вищої освіти та наукових установ. Цьогоріч до 4,5 млн грн збільшена максимальна вартість проєкту (у т.ч. дозволено планувати капітальні видатки, матеріали, реактиви у обсязі до 25% сукупної вартості проєкту), є можливість долучення вчених НАН України до авторського колективу. Здійснена максимальна адаптація конкурсу до умов Рамкової програми ЄС «Horizon Europe». Визначення переможців відбуватиметься окремо за кожним тематичним напрямом. Початок виконання проєктів запланований на січень 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 27 жовтня 2025 року через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Створюємо можливості: як забезпечити рівніші умови гри в країнах ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що забезпечення справедливих шансів на успіх у житті є важливим джерелом економічного процвітання та соціальної згуртованості, фундаментальним принципом демократії. Звіт ОЕСР «Як подолати розрив у можливостях» містить нові емпіричні дані, які можуть стати основою публічних дебатів щодо розроблення ефективної політики інклюзивності. Він містить надійну базу даних для аналізу ситуації в 29-ти країнах ОЕСР та 3-х країнах, що приєднуються до організації та досліджує географічні диспропорції у доступі до економічних можливостей (освіта, зайнятість та основні послуги). Зокрема, у звіті показано, наскільки справедливо розподілені можливості в країнах ОЕСР; які обставини відіграють найбільшу роль у формуванні економічних результатів і для кого; якою є роль географічного місця та як економічні можливості формуються географічними відмінностями у доступі до освіти, працевлаштування, інфраструктури та основних послуг; як політика може сприяти створенню більш рівних умов гри.
30-31 жовтня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології і автоматизація – 2025».
30-31 жовтня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології і автоматизація – 2025».
Вона стане площадкою для обговорення широкого кола проблем, пов’язаних з розвитком ІКТ й автоматизацією різноманітних процесів в освіті, соціальній сфері та на виробництві. Планується розглянути наступні питання: математичне та комп’ютерне моделювання складних процесів; управління, обробка та захист інформації; автоматизація та управління технологічними процесами; нові інформаційні технології освіти; проектування інформаційних систем та програмних комплексів; комп’ютерні телекомунікаційні мережі та технології; штучний інтелект та автоматизація робототехнічних систем; комп’ютерні ігри та WEB-дизайн; бібліометрика; інформатизація навчального, наукового, дослідницького процесів; інформаційні технології у медицині; 3D моделювання та 3D друк. Організатори: Міністерство освіти та науки України, Одеський національний технологічний університет, Вінницький національний технічний університет, Інститут комп`ютерної інженерії, автоматизації, робототехніки та програмування ім.П.Н. Платонова.
30 жовтня 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Гармонізація системи освіти України з європейським освітнім простором: досягнення, виклики та перспективи».
30 жовтня 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Гармонізація системи освіти України з європейським освітнім простором: досягнення, виклики та перспективи».
Вона стане площадкою для обговорення стратегічних напрямів інтеграції системи освіти України в європейський освітній простір. Планується розглянути наступні питання: досягнення і виклики у процесі гармонізації освітньої політики; забезпечення доступності освіти; розвиток цифрових та інноваційних рішень; розширення міжнародного співробітництва. Обговорення відбуватиметься у рамках наступних тематичних секцій: «Гармонізація освітньої політики України з європейським освітнім простором»; «Забезпечення безперервності та доступності освіти в умовах війни»; «Цифрова трансформація освіти та інноваційні підходи до навчання»; «Аналітичне забезпечення та управлінські рішення в системі освіти»; «Освітня інтеграція українських здобувачів освіти за кордоном»; «Міжнародна співпраця у сфері освіти і науки»; «Освіта як драйвер повоєнного відновлення та сталого розвитку України». Організатори: ДНУ «Інститут освітньої аналітики».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Університети Великої Британії, які не дотримуються стандартів наукової культури, можуть втратити фінансування».
У ній автор розповідає плани Research England (державної установи у складі Національного агентства з розвитку науки та інновацій Великої Британії), яка відповідає за фінансування й оцінювання досліджень, щодо перегляду підходів до оцінювання відповідності університетів вимогам культури дослідницької роботи. Згідно з новим планом роботи планується запровадити базові показники культури досліджень як умови доступу до фінансування. Це рішення приймається на тлі критики одного з компонентів оцінювання — розділу «люди, культура та навколишнє середовище» який мав зрости з 15 до 25 %. Керівники кількох університетів висловили занепокоєння, що ці зміни можуть підірвати довіру до системи оцінювання. Зокрема, ректор Університету Глазго запропонував трактувати дослідницьке середовище як регуляторне питання, отже університети повинні відповідати певним стандартам у цій сфері, якщо хочуть зберегти доступ до фінансування. За умови запровадження такого підходу деякі університети переорієнтують свою дослідницьку діяльність, зосередившись на темах із більш високим пріоритетом, або навіть будуть змушені припинити дослідження у певних галузях. Пауза у роботі над REF на 2029 рік дозволить оцінити ситуацію, обдумати варіанти змін і більш точно налагодити систему оцінювання на динамічну, конкурентоздатну науково-дослідну систему.
На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.
На офіційному сайті Комітету Великобританії з доброчесності досліджень представлена актуальна інформація про те, як мають виглядати сучасні цінності усіх учасників дослідницької екосистеми –закладів вищої освіти, незалежних дослідницьких організацій, науково-дослідних інститутів, державних, приватних та громадських організацій, спонсорів досліджень.
Зокрема, дослідження буде визнане виконаним сумлінно, якщо воно проводиться у надійний, етичний та відповідальний спосіб. Доброчесність досліджень полягає у такій діяльності, яка призводить до отримання таких висновків, яким люди можуть довіряти, у яких вони можуть бути упевнені щодо застосованих етичних підходів та поваги до усіх учасників дослідження. Якщо дослідження сумлінне, то його результати можуть бути використані іншими дослідниками, практиками та представниками громадськості. Принципи дослідницької доброчесності сформульовані у відповідному Конкордаті. Йдеться про чесність, коректність/суворість, прозорість та відкриту комунікацію, турботу і повагу, підзвітність. Цілісність й доброчесність мають бути забезпечені на всіх етапах та у всіх важливих аспектах дослідження, у тому числі при формулюванні цілей, намірів та результатів дослідження, написанні звітів про методи та процедури дослідження, при зборі даних, використанні та визнанні внеску інших дослідників, наданні обґрунтованих інтерпретацій та заяв, заснованих на результатах досліджень. Забезпечення коректності означає насамперед відповідність дисциплінарним нормам та стандартам під час проведення досліджень та використання відповідних методів, протоколів, формулюванні інтерпретацій та підготовці висновків, публікації результатів. Забезпечення прозорості та відкритої комунікації необхідно при декларуванні явних та потенційних конфліктів інтересів, здійсненні інформування про методи збору даних, проведенні аналізу та інтерпретації даних, забезпеченні широкої доступності результатів, включаючи публікацію або інше поширення негативних чи нульових результатів для визнання їхньої цінності як повноцінної частини дослідницького процесу. Забезпечення турботи та поваги відноситься до всіх суб’єктів – користувачів, бенефіціарів дослідження, у тому числі людей, тварин, навколишнього середовища та культурних об’єктів. Має бути також забезпечена належна відповідальність спонсорів, роботодавців та дослідників для спільного створення ними цілісного дослідницького середовища, в якому окремі особи та організації мають повноваження та можливість брати на себе відповідальність за дослідницький процес.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Короткий і звивистий шлях до 2030 року: вимірювання відстані до цілей Цілей сталого розвитку» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».
У ньому зазначається, що «Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року» являє собою набір цілей та завдань, спрямованих на перетворення нашого світу на більш сталий та «зелений». Програма сталого розвитку до 2030 року включає амбітний набір із 17 цілей і 169 завдань, які від часу її прийняття через відповідний План дій ОЕСР щодо ЦСР, члени організації зобов’язалася виконувати. Залишилося не так багато часу і тому для виконання Програми у повному обсязі необхідне прийняття рішучих політичних заходів. Наразі країни ОЕСР в цілому досягли або близькі до досягнення чверті з проголошених завдань, якщо говорити про результати, які можна оцінити кількісно. Наразі країни ОЕСР доволі повільно просуваються до досягнення багатьох завдань ЦСР. Проблеми є у сфері інклюзивності, довірі населення до інститутів та подоланні зростаючого тиску на довкілля. В оприлюдненому документі обговорюються чинники повільного прогресу у досягненні багатьох цілей ЦСР та пропонуються поради щодо виправлення ситуації та наближення країн та ОЕСР в цілому до виконання взятих на себе зобов’язань щодо ЦСР.
