ПОМИЛКОВІ УЯВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ

ПОМИЛКОВІ УЯВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пакер  «Опитування показало, що громадськість сильно переоцінює рівень «жалю про закінчення вишу»».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пакер  «Опитування показало, що громадськість сильно переоцінює рівень «жалю про закінчення вишу»».

У ній обговорюються результати нового дослідження Інституту політики при Королівському коледжі Лондона та Інституту політики вищої освіти, яке вивчало суспільні уявлення про значимість вищої освіти. За його даними, по факту менше випускників шкодують про вступ до університету, ніж прийнято вважати, також громадськість ставиться до університетів більш прихильно, ніж люди собі уявляють.  В опитуванні взяли участь понад 2 тис. осіб, які висловились, що 40 % випускників не вступили б до університету, якби заздалегідь точно оцінювати значення вищої освіти, але фактична частка тих, хто висловлює жаль про набуте навчання – лише 8 %. Випускники  також  менше стурбовані «освітніми» боргами, ніж прийнято вважати: про те, що борги негативно вплинули на життя вважали 49%, а реально такі оцінки надали лише 16% респондентів.  Більшість людей знають, що англійські студенти беруть багато кредитів, вони недооцінюють їх розмір десь на 10 тис. фунтів стерлінгів (в середньому 53 тис. фунтів стерлінгів).  Виявлено помилкові уявлення про надбавку за вищу освіту (суму, яку заробляють ті, хто закінчив університет, у порівнянні зі своїми однолітками, які цього не зробили). Більшість людей висловились, що плата за навчання зростала швидше за інфляцію з 2012 року, хоча насправді це не так. Люди недооцінюють частку іммігрантів за навчальними візами, не мають достеменного уявлення про те, що роблять іноземні студенти через три роки після закінчення навчання (найпопулярнішою відповіддю було те, що вони залишилися у Великій Британії працювати, хоча насправді більшість виїхала). «Люди, очевидно, не приділяють сектору вищої освіти стільки уваги, скільки ми», – заявив виданню Times Higher Education Боббі Даффі, директор Інституту політики. Насправді вони сприймають інформацію від ЗМІ, від політиків. Однак враження, що люди негативно ставляться до університетів, – навіть якщо це неправда, буде «визначати пріоритети і реакцію» політиків, які прагнуть отримати голоси виборців, додав Даффі. 

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yYNoV

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-26
Поширити
ЗАПУСК РОБОТОТЕХНІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ В УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

ЗАПУСК РОБОТОТЕХНІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ В УКРАЇНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

Асоціація робототехніки та автоматизованих систем, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, Ajax Systems та Deus RoboticsПроєкт RoboLab оголосили про старт прийому  заявок від університетів, які прагнуть долучитись до створення роботизованих рішень та перевірки власних ідей у першій київській лабораторії RoboLab.

Асоціація робототехніки та автоматизованих систем, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, Ajax Systems та Deus RoboticsПроєкт RoboLab оголосили про старт прийому  заявок від університетів, які прагнуть долучитись до створення роботизованих рішень та перевірки власних ідей у першій київській лабораторії RoboLab.

Йдеться про лабораторію з робототехніки на 30 робочих місць зі спеціалізованим обладнанням та комплектами мехатроніки, програмним забезпеченням для 3D-моделювання та проєктування, роботизованими платформами та інструментами зі штучним інтелектом. Взяти участь у відборі можуть взяти ЗВО, які мають освітні програми за спеціальностями «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» або суміжними, кваліфікованих викладачів, мотивованих студентів і базову інфраструктуру для інженерних експериментів. Заявку на участь у конкурсному відборі можна подати до 14 вересня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/03Yu7, https://qrpage.net/qr/Ou957https://cutt.ly/vrJPhmBj, https://cutt.ly/zrJPkYUA

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-26
Поширити
ОЕСР: РОЗВИТОК АРКТИЧНИХ РЕГІОНІВ ЄС

ОЕСР: РОЗВИТОК АРКТИЧНИХ РЕГІОНІВ ЄС

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».

У звіті досліджуються соціально-економічні виклики та можливості, з якими стикаються північні малонаселені райони і транскордонна мережа, що охоплює Фінляндію, Швецію й Норвегію. Їх співпраця  була започаткована у 2008 році і спрямована на вирішення таких унікальних проблем північних регіонів, як демографічний спад, старіння населення та географічна ізоляція. Ці виклики вимагають цілеспрямованого політичного втручання для забезпечення довгострокової стійкості, економічного зростання і соціальної згуртованості. У звіті наголошується на важливості використання природних ресурсів (лісове господарство, рибальство, відновлювані джерела енергії) для стимулювання «зеленого» економічного зростання, а також на необхідності розвитку цифрової інфраструктури, широкого упровадження інновацій та підтримки підприємництва. Підкреслюється критична роль інклюзивного управління та узгодження освітніх систем з потребами ринку праці для вирішення проблеми нестачі робочої сили. Звіт зосереджуює увагу на важливості регіональної співпраці (зокрема – у контексті Європейської «зеленої» угоди та арктичних ініціатив) і пропонує ряд рішень, які будуть корисні  для політиків, регіональних урядів та бізнесу.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/a2de0bf6-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-08-26
Поширити
ПОДАННЯ ЗАЯВКИ НА ВКЛЮЧЕННЯ ДО DOAJ

ПОДАННЯ ЗАЯВКИ НА ВКЛЮЧЕННЯ ДО DOAJ

1 вересня 2025 року стартує онлайн-курс «Підготовка до подання заявки на включення до DOAJ 2025».

1 вересня 2025 року стартує онлайн-курс «Підготовка до подання заявки на включення до DOAJ 2025».

Цей курс покликаний допомогти видавцям, редакторам та менеджерам наукових журналів, а також тим особам й інституціям, які підтримують журнальну інфраструктуру, ознайомитися з процесом підготовки журналу до подання заявки на включення до DOAJ – реєстру журналів відкритого доступу.  Планується обговорити загальні питання діяльності DOAJ, правила включення журналів до реєстру, зміст та форму заявки, процедури розгляду  заявок експертами,  дізнатись про кращі практики наукових журналів, що традиційно представлені у DOAJ. Організатори: DOAJ, Research4Life.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/DHpEThttps://qrpage.net/qr/yBjMw

Фото: логотип     

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-08-25
Поширити
ВІДКРИТИЙ ДОСТУП: ЗА І ПРОТИ

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП: ЗА І ПРОТИ

25 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Відкритий доступ: за і проти.

25 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Відкритий доступ: за і проти.

Він стане площадкою для обговорення широкого кола актуальних питань, пов’язаних з відкритим доступом до наукових публікацій. Під час заходу планується детально розглянути переваги та недоліки різних моделей відкритого доступу; оцінити їхній вплив на академічну спільноту; обговорити новітні зміни ландшафту академічного видавництва у контексті відкритої науки та  майбутнє академічних публікацій. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/n76va, https://qrpage.net/qr/PJKH6

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-08-25
Поширити
МИ НЕ РЯТУЄМО СВІТ. МИ ЗАЙМАЄМОСЯ НАВЧАННЯМ ТА ДОСЛІДЖЕННЯМИ  

МИ НЕ РЯТУЄМО СВІТ. МИ ЗАЙМАЄМОСЯ НАВЧАННЯМ ТА ДОСЛІДЖЕННЯМИ  

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергалу «Майкл Спенс: «Ми не рятуємо світ. Ми займаємося навчанням та дослідженнями»». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хавергалу «Майкл Спенс: «Ми не рятуємо світ. Ми займаємося навчанням та дослідженнями»». 

У ній автор зазначає, що британським університетам не потрібно перебільшувати свою значимість для окремих осіб чи суспільства в цілому. Коли справа доходить до самопрезентації університети кажуть «ми чудовий, казковий, найкращий університет у світі». І так роблять майже усі. Звісно, це твердження зазвичай не відповідає дійсності. Університети говорять про свій надзвичайно важливий суспільний вплив, звертаючись до аудиторії зі словами «вам так пощастило, що ми у вас є, ви повинні бути вдячними». Фактично ці вислови відзеркалюють підходи маркетингових команд у кампусах по всьому світу. Вони викликають занепокоєння, адже в епоху, коли соціальна ліцензія закладів вищої  освіти піддається сумніву з багатьох причин (щодо якості та точності академічних кваліфікацій, які вони пропонують, щодо цінності та актуальності їхніх досліджень, щодо їхньої ролі як форумів для відкритих дебатів) університети розмивають свій справжній внесок. Думаю, що внаслідок перебільшення внеску ЗВО у вирішення світових проблем, надання необґрунтованих обіцянок та завищених оцінок, люди втратили довіру до цінностей вищої освіти, а це – насправді дивовижні дослідження, які змінюють життя та надають реальні можливості людям, для яких університетська освіта є правильним рішенням для наступного етапу їхньої освіти та кар’єри. Отже, якщо університети збираються повернути собі привілейоване становище у суспільстві, ключовим пріоритетом для них має стати вирішення проблеми власної ідентифікації. Слід відмовитись від зверхньої заангажованої позиції та забезпечити відкритий обмін ідеями, зламати ідеологічні монокультури, в рамках яких студенти та викладачі не можуть вільно висловлювати погляди. Існує модель зростання та модель оптимізації, – чи слід скорочувати навчальний заклад відповідно до нових реалій чи підтримувати його на постійному рівні, у т.ч. завдяки максимально широкому залученню іноземних студентів? Насправді позбавлення університетів соціальної ліцензії на діяльність — це не просто питання громадської думки, заголовків у ЗМІ чи політичних настроїв. Можливо, це пояснює чому західні уряди розраховують на університети як на рушійну силу економічного зростання та підтримують програми перепідготовки кадрів, але разом із тим неохоче виділяють їм достатнє фінансування для цієї мети. Як вихід розглядається створення зарубіжних філій. Але на думку автора статті  це «доволі складно реалізувати у потрібному масштабі. Ви відправляєте персонал на навчання, обіцяючи той самий рівень, що і в Лондоні, але йдеться про, наприклад, Аліс-Спрінгс. Це важко, бо співробітники виявляють ентузіазм і займаються цим ефективно лише нетривалий час, але потім усвідомлюють, як далеко Аліс-Спрінгс знаходиться. Або ви наймаєте по місцевий персонал і керуєте університетом у чужій країні без комплексу соціальних, культурних та політичних мереж та капіталу, необхідних університету для успішного функціонування». Є багато питань, на які британські університети мають відповісти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8akqB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-25
Поширити
НАУКА ПРО ПРОМПТИНГ: ЦІННІСТЬ ЛАНЦЮЖКА МІРКУВАНЬ

НАУКА ПРО ПРОМПТИНГ: ЦІННІСТЬ ЛАНЦЮЖКА МІРКУВАНЬ

У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.

У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.

Автори тестували промптинг на різних завданнях та моделях (старих і нових), оцінюючи точність, варіативність відповідей, а також, що важливо, – витрати ресурсів (токени, час). Тестування проводилося на моделях без вбудованої здатності до міркувань і нових, де вона вже вбудована. Висновки, які випливають з результатів дослідження, такі: «ланцюжок міркувань» корисний для старих чи малих моделей без вбудованих механізмів міркувань, – саме їх застосування трохи підвищує якість, але збільшує варіативність, а іноді навіть знижує точність правильних відповідей. У нових моделях, де такі «ланцюжки міркувань» вже інтегровані, даний метод дає мінімальну або нульову користь, при цьому значно збільшучи витрати на токени, час і ресурси. Таким чином, з розвитком великих мовних моделей цінність «ланцюжка міркувань» знижується, оскільки сучасні моделі вже використовують покрокові міркування за замовчуванням. Користувачам необхідно це враховувати. Зокрема, корисно заздалегідь зважувати плюси (невелике зростання точності в старих моделях) та мінуси (збільшення часу, вартості, варіативності); уникати явного «ланцюжка міркувань» під час роботи з новими моделями із вбудованими міркуваннями, щоб заощаджувати ресурси; самостійно тестувати методи на конкретних завданнях та моделях, використовуючи складні покрокові промпти для старих версій мовних моделей та формуючи прямі лаконічні запити для сучасних.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HII9P

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-25
Поширити
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ, ІНСТРУМЕНТІВ І ТЕХНОЛОГІЙ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ, ІНСТРУМЕНТІВ І ТЕХНОЛОГІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ній  наголошується про  необхідність вжиття заходів із протидії зміні клімату, які будуть ефективними на глобальному рівні. Наразі багато кліматичних та інших політик, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку, зосереджуються на заходах з боку пропозиції, які впливають на сектор виробництва та ініціативи приватних підприємців, зокрема – звітування з питань навколишнього середовища, соціального розвитку та управління. Однак дедалі більше експертів визнають, що необхідно урізноманітнити дії в різних сферах політики, у т.ч. – з боку попиту, щоб підтримати зміни у поведінці споживачів. Останнім часом спостерігається підвищена увага до екологічних проблем та зміни клімату з боку окремих осіб та домогосподарств. Попередні результати опитування ОЕСР, проведеного на початку 2024 року серед 35 тис. споживачів у 15 країнах ОЕСР та трьох країнах-партнерах дозволили встановити ставлення та реакції споживачів до сталого споживання. Дані опитування свідчать про те, що більшість респондентів стурбовані станом навколишнього середовища (68%), вважають захист навколишнього середовища принаймні «важливим» (74%) і «готові йти на жертви заради захисту навколишнього середовища» (60%); 65% респондентів вважають, що їхні дії впливають на навколишнє середовище; більшість (80%) сказали, що вплив на навколишнє середовище був принаймні «дещо важливим» при прийнятті останніх рішень про покупки порівняно з іншими аспектами продукту. Багато споживачів хотіли б робити більш сталий вибір, однак вони часто стикаються з перешкодами, які заважають їм діяти відповідно до таких уподобань. Цифрові інструменти, бізнес-моделі та технології, включаючи параметри фільтрації на веб-сайтах електронної комерції, платформи обміну між користувачами та штучний інтелект можуть значно полегшити доступ споживачів до інформації про екологічні продукти та їхню можливу участь у циркулярній економіці. В опублікованому документі аналізується цей потенціал та висвітлюються пов’язані з ним ризики.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/33c6e2bc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ШтучнийІнтелект  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-08-25
Поширити
ДОСТУП ДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОСТУП ДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

8 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Доступ до дослідницького програмного забезпечення: можливості та виклики».

8 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться семінар «Доступ до дослідницького програмного забезпечення: можливості та виклики».

Він стане площадкою для академічних кіл, урядових структур та представників приватного сектору, де обговорюватимуться питання політики підтримки доступу до дослідницького програмного забезпечення як ключового чинника розвитку відкритої науки. Планується розглянути п’ять ключових  аспектів, а саме: управління доступом до дослідницького програмного забезпечення (політичні рамки); проблеми розвитку інфраструктури (зменшення фрагментації, підвищення сумісності та забезпечення довгострокової стійкості); забезпечення людськими ресурсами та формування належної мотивації (закриття прогалин у навичках, питання визнання кваліфікацій та кар’єрні стимули для ІТ-фахівців); питання розроблення і запровадження нових стандартів та сертифікації (узгодження систем оцінювання та якості програмного забезпечення);  підтримка державно-приватного партнерства (створення моделей співпраці для масштабування ініціатив відкритого програмного забезпечення). Під час заходу увага присутніх буде зосереджена на проблемах доступу до дослідницького програмного забезпечення; підвищення прозорості та сприяння інноваціям для вирішення суспільних проблем; обрання найкращих моделей управління потенціалом; забезпеченні сталості програмного забезпечення; формування умов комфортної співпраці у рамках реалізації політики відкритої науки. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Jo8Po, https://qrpage.net/qr/0Zcmf

Фото: ОЕСР

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-08-22
Поширити
ЧИ ПОВИННІ ВЧЕНІ ВІДЧУВАТИ ПРОВИНУ ЗА ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ?

ЧИ ПОВИННІ ВЧЕНІ ВІДЧУВАТИ ПРОВИНУ ЗА ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».

У ній автор закликає зосередитися на використанні енергії та води штучним інтелектом там, де це може мати найбільше значення, і вимагати щодо цього  відповідальності саме від розробників ШІ.  Останнім часом активно дискутується серед університетських співробітників та студентів питання взаємозв’язку використання штучного інтелекту та зміни клімату. Такі інструменти, як ChatGPT, Copilot та Gemini, що  дедалі більш активно і масштабно використовуються науковцями для підготовки навчальних матеріалів, адміністративними працівниками – для керування поштовими скриньками, дослідниками – для узагальнення наукової літератури. Одночасно зростає кількість публікацій, де обговорюється зростання енергоспоживання при роботі штучного інтелекту, інтенсивне використання води центрами обробки даних для охолодження обладнання. Звісно, університети мають допомогти співробітникам і студентам зрозуміти вплив цифрових інструментів на навколишнє середовище, дізнатись про широкий спектр позитивних та негативних сторін використання ШІ. Нещодавно проведене галузеве опитування показало, що менше половини викладачів можуть комфортно справлятися зі своїм робочим навантаженням. Їх, звісно, турбує використання енергії та води штучним інтелектом, але це зона відповідальності розробників ШІ: вони мають забезпечити прозору звітність про використання енергії та екологічний вплив інфраструктури. Урядам також слід посилювати регулювання, оновити стандарти та застосовувати стимули для більш екологічної роботи центрів обробки даних. Не можна ігнорувати той факт, що не всі моделі та інструменти ГШІ однакові. Генеративні чат-боти становлять лише невелику частину загального споживання енергії, пов’язаного зі штучним інтелектом. Дійсно велике споживання енергії відбувається, наприклад, при вирішенні завдань створення та аналізу відео, забезпеченні цільової реклами тощо. Кел Іннес вважає, що екологічну загрозу становить не окремий користувач, який покладається на ChatGPT для підсумовування нотаток із зустрічей або використовує Copilot для написання електронного листа, а неконтрольоване розширення непрозорої інфраструктури, відсутність системи збирання та оприлюднення даних про екологічний вплив технологічних компаній. Індивідуальна обізнаність – це добре. Вона допомагає робити обґрунтований вибір, викликати необхідність змін та притягувати інституції до відповідальності. Але не треба плекати індивідуальну провину – це не вирішить проблему! Потрібне розумне регулювання, прозорість та підзвітність на системному рівні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Okop5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-22
Поширити