19 грудня 2020 року Міністерство освіти і науки України презентувало мобільний застосунок «Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів» для допомоги батькам дітей з особливими освітніми потребами і фахівцям ІРЦ.
19 грудня 2020 року Міністерство освіти і науки України презентувало мобільний застосунок «Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів» для допомоги батькам дітей з особливими освітніми потребами і фахівцям ІРЦ.
Система складається з наступних веб ресурсів:
– портал «Інклюзивно-ресурсний центр» із розробленими та впровадженими додатковими модулями;
– мобільний застосунок АС «ІРЦ», який створено з метою швидкого доступу до порталу.
Під час створення застосунку та модернізації відповідного порталу враховано усі зауваження та пропозиції батьків, управлінців та фахівців ІРЦ. В інформаційній системі АС «ІРЦ» уніфіковано та стандартизовано типові операції інклюзивно-ресурсних центрів. Система здійснює автоматизацію процедури створення заяви щодо проходження комплексної оцінки школяра, формування висновків про таку комплексну оцінку.
26 листопада 2020 року відбулась пресконференція «Цифрова інклюзія: роль технологій у соціальній інтеграції людей з розладами спектра аутизму і порушеннями мовлення».
26 листопада 2020 року відбулась пресконференція «Цифрова інклюзія: роль технологій у соціальній інтеграції людей з розладами спектра аутизму і порушеннями мовлення».
Організатори: компанія Хуавей Україна та соціальне підприємство «ДивоГра».
Головною темою заходу стала презентація ініціативи, спрямованої на:
– розвиток у суспільстві культури підтримки дітей та дорослих з розладами спектра аутизму;
– забезпечення доступу до інструментів альтернативної додаткової комунікації усіх зацікавлених сторін, а не лише родин та освітян, які залучені до процесу реабілітації ментального здоров’я;
– популяризація соціального підприємництва та залучення в якості співробітників або самозайнятих людей із розладами спектра аутизму.
Обговорювались нові можливості цифрової інклюзії та налагодження соціального партнерства для розвитку екосистеми альтернативної або додаткової комунікації. Також учасники обговорили наступні питання:
– створення єдиного шаблону електронних вебресурсів для людей з ООП та його впровадження;
– роль університетів у становленні інклюзивного навчання у вищій освіті, зокрема – залучення студентів до соціального супроводу та формування недискримінаційного суспільства;
– універсальний дизайн інфраструктури будівель;
– дистанційні послуги у сфері освіти та основні інструменти інклюзивного навчання.
19 листопада 2020 року відбулась Римська міністерська конференція міністрів, відповідальних за вищу освіту, країн Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area / ЄПВО). Вона завершила 2-річний цикл роботи Групи супроводу Болонського процесу (Bologna Follow-Up Group).
19 листопада 2020 року відбулась Римська міністерська конференція міністрів, відповідальних за вищу освіту, країн Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area / ЄПВО). Вона завершила 2-річний цикл роботи Групи супроводу Болонського процесу (Bologna Follow-Up Group).
Під час заходу відбулась церемонія прийняття до країн ЄПВО Республіки Сан Марино, після чого відповідальні за вищу освіту міністри 49 країн ЄПВО схвалили Римське міністерське комюніке – основоположний документ, який окреслює пріоритети розвитку на наступні 10 років.
Учасники Конференції заслухали виступи міністрів, відповідальних за сферу вищої освіти, представників Європейської Комісії та консультативних членів Болонського процесу, а також обговорили перспективи глобальної співпраці у сфері вищої освіти до 2030 року.
Римське міністерське комюніке приділяє ключову увагу фундаментальним цінностям вищої освіти – академічній свободі, університетській автономії та верховенству права. Традиційно визначено пріоритетні напрями роботи Європейського простору вищої освіти у міжнародній співпраці, соціальному виміру, цифровізації, визнанні кваліфікацій та забезпеченні якості вищої освіти.
Також комюніке містить орієнтири для країн ЄПВО щодо досягнення Цілей сталого розвитку на період до 2030 року. Зокрема, сторони зобов’язуються дотримуватися наступних принципів, здатних підтримати стійку, згуртовану та мирну Європу:
– інклюзивність – кожен здобувач освіти має рівний доступ до вищої освіти і повну підтримку під час навчання;
– інноваційність – запровадження нових методик навчання, викладання та оцінювання, тісно пов’язаних із дослідженнями;
– взаємозв’язаність – спільні ініціативи та інструменти сприяють і посилюють міжнародну співпрацю та реформи, обмін знаннями та мобільність персоналу й студентів.
У жовтні 2020 року на сайті ЄК опубліковане дослідження «Towards a 2030 vision on the future of universities in Europe».
У жовтні 2020 року на сайті ЄК опубліковане дослідження «Towards a 2030 vision on the future of universities in Europe».
У документі представлене стратегічне бачення майбутнього розвитку європейських університетів щодо здійснення досліджень та реалізації інновацій на період до 2030 року. Презентовано університетський ландшафт Європи, визначені напрямки перетворень, які можуть відбуватись у тому числі за підтримки ЄС (політики, фінансування, правові механізми).
Окрему увагу приділено таким цінностям, як, повага до інституціональної автономії, академічна свобода, проведення фундаментальних та соціально орієнтованих досліджень, довіра, рівність можливостей, інклюзивність, відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані.
Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України.
Оприлюднені матеріали з відповідною інформацією складаються з семи блоків питань, а саме:
– ключові цілі та завдання Міністерства.
– дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти (реформа дошкільної освіти, Національна стратегія розвитку інклюзивної освіти та підвищення престижності педпрацівників позашкілля);
– шкільної освіти (затвердження Державного стандарту та критеріїв оцінювання результатів навчання);
– професійної (професійно-технічної) освіти;
– вищої освіти (проведення вступної кампанії-2020, збільшення державного замовлення, Стратегія розвитку вищої освіти тощо);
– надання державної підтримки трансферу технологій, продовження терміну дії СВР;
Європейська Комісія прийняла дві ініціативи, які посилять внесок освіти та професійної підготовки у відновлення ЄС після кризи коронавірусу та допоможуть побудувати зелену та цифрову Європу.
Європейська Комісія прийняла дві ініціативи, які посилять внесок освіти та професійної підготовки у відновлення ЄС після кризи коронавірусу та допоможуть побудувати зелену та цифрову Європу.
Описуючи бачення Європейського освітнього простору, яке має бути досягнуто до 2025 року, Комісія пропонує нові ініціативи, більше інвестицій та посилену співпрацю держав-членів, щоб допомогти усім європейцям різного віку скористатись пропозицією ЄС з питань освіти та навчання. Йдеться, зокрема, про можливість:
– підвищувати базові навички та багатомовність, забезпечуючи безшовне навчання та можливості мобільності;
– прискорювати зелений перехід шляхом просування ініціатив, які приносять більше доступу до науки та зелену інфраструктуру освіти;
– розвитку національної кар’єри викладачів;
– створення порядку денного для розвитку вищої освіти за підтримки таких ініціатив, як #ЄвропейськіУніверсіади, спільні європейські ступені, автоматичне взаємне визнання, студентська картка ЄС тощо;
– зміцнення ролі Європи як глобального партнера в освіті, співпраці зі стратегічними партнерами та розширення міжнародного виміру #ErasmusPlus.
План дій #EU Digital Education, який прийнято Єврокомісією, включає два стратегічних пріоритети:
– підтримка розвитку високоефективної екосистеми цифрової освіти;
– покращення базових та просунутих цифрових компетенцій для цифрової епохи.
Для побудови інклюзивного, зеленого та цифрового європейського середовища освіти Єврокомісія планує постійно працювати з державами-членами.
Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро.
Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро.
Зазначені конкурси спрямовані на фінансування та реалізацію проєктів, що сприятимуть впровадженню стратегії #EUDigitalEducation та розвитку навичок через CREATIVITY & THE ARTS. Зокрема:
– конкурс щодо готовності до цифрового навчання підтримує проєкти у сфері шкільної, фахової передвищої, професійної освіти, вищої освіти та професійної підготовки; ініціатива має на меті поліпшити умови дистанційного, змішаного та онлайнового навчання, передбачає підтримку вчителів і тренерів, а також проєктів, спрямованих на інклюзивність цифрового навчання;
– конкрус партнерств задля творчості підтримує проєкти розвитку молоді, шкільної освіти та освіти дорослих; спрямований на розвиток навичок та умінь, які заохочують творчість, новаторство.
Участь українських організацій, як партнерів, можлива за належного обґрунтування внеску та значущості очікуваних результатів для досягнення завдань проєкту на основі наявного потенціалу (інноваційних напрацювань за темою проєкту).
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.
EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).
EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.
Зазначена стратегія має визначити ключові вектори, за якими буде розвиватися Україна та відповідні інструменти стимулювання для промисловості, агросектору, видобування, транспортних коридорів, IКT, наукових досліджень і розробок, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектору. Ініціативи, що увійдуть до стратегії, будуть виділені у відповідні державні цільові програми та будуть реалізовуватись вже з 2021 року.
Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:
– зміни у підходах до державного управління (необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права);
– зміни у якості економічного зростання (без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення; необхідні зміни саме у якості економічного зростання – воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким);
– зміни у політиці зайнятості (зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність);
– зміни у сферах охорони здоров’я та освіти (освітні процеси мають враховувати тенденції майбутнього, регулярно оновлюватимуться освітні стандарти, освітній процес будуватиметься на засадах інклюзивності й цифровізації, будуть формуватись освітньо-наукові кластери).
Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, центральних органів виконавчої влади, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.
Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».
Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».
У документі йдеться про перешкоди, з якими стикаються учні та люди з обмеженими можливостями, питання інклюзивності освіти.
258 мільйонів дітей і молодих людей повністю виключені з систем освіти, причому основною перешкодою для доступу є бідність. Ще мільйони відчувають себе ізольованими в школах.
У дослідженні представлено ряд показників вимірювання ступеня інклюзивності в освіті з використанням якісних та кількісних даних. Аналіз заснований на географічно збалансованих фактичних даних, акцент зроблено на умовах, у яких уразливі категорії населення можуть піддаватись підвищеному ризику позбавлення доступу до освіти.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави