World Trademark Review склав рейтинг Intellectual Property Office Innovation Ranking.
World Trademark Review склав рейтинг Intellectual Property Office Innovation Ranking.
Найбільш інноваційними агенціями інтелектуальної власності в світі визнані відомства інтелектуальної власності Європейського Союзу та Кореї. Також високо оцінена діяльність відомств Сінгапуру, Великобританії, Мексики, Австралії, Бразилії та Чилі.
Отримані результати є частиною п’ятого видання рейтингу інновацій IP Office WTR, щорічного проєкту, яким визначено ступінь використання та розробки відомствами інтелектуальної власності неосновних пропозицій з доданою вартістю для користувачів. Проект покликаний висвітлити діяльність відомств поза межами управління реєстром ІВ, звернути увагу на недоліки окремих інструментів і послуг.
У цьому році було проаналізовано діяльність 60 відомств інтелектуальної власності по всьому світу, що на десять більше, ніж в минулі роки. Це дозволило розширити глобальні перспективи дослідження та спектр проаналізованих послуг. Відтепер оцінюється показники щодо впровадження інструментів, які використовують технології штучного інтелекту, блокчейн та ефективне співробітництво з іншими реєстрами.
Одним з негативних результатів дослідження цього року стало збереження нерівності ресурсів між відомствами інтелектуальної власності, які вони використовують, а саме: коли деякі реєстри пропонують супер-інноваційні інструменти, які використовують найновіші технології, інші навіть не мають постійно функціонуючих веб-сайтів чи можливості електронної подачі заявок. Цю проблему намагається вирішити нещодавно створена Міжнародна група зі стандартів інтелектуальної власності.
У цілому дослідження виявило успіхи, досягнуті більшістю відомств інтелектуальної власності з точки зору інноваційних і додаткових послуг, які ними пропонуються.
Кабінет Міністрів України підтримав зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування іноземних стипендій, які українські науковці отримають із джерел за межами країни.
Кабінет Міністрів України підтримав зміни до статті 165 Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування іноземних стипендій, які українські науковці отримають із джерел за межами країни.
Ухвалені зміни покликані створити сприятливі умови для провадження наукової та науково-технічної діяльності в Україні.
Скасування оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок є пріоритетним напрямом у галузі розвитку науки та інновацій і зміни, що будуть внесені до Податкового кодексу відповідним законом України, спрямовані на його виконання.
Зміни забезпечать законодавче підґрунтя для спрощення виплат, оподаткування товарів і послуг у межах проєктів, які здійснюються за рахунок міжнародного грантового фінансування та сприятимуть вирішенню наступних проблем: – неузгодженість норм чинного законодавства України та міжнародних договорів; – застосування стандартних правил оподаткування до іноземних стипендій.
Передбачається, що зміни також сприятимуть: – розвитку української науки та міжнародного співробітництва; – дотриманню міжнародних зобов’язань України у сфері наукової та науково-технічної діяльності; – залученню та підтримці молодих вчених.
Наразі грантове фінансування забезпечується в межах таких міжнародних програм, як Horizon Europe, COSME, НАТО «Наука заради миру та безпеки», LIFE, Creative Europe, IQ energy, програми ERC, DAAD, GIZ і USAID.
Міністерство цифрової трансформації України запрошує всіх бажаючих та маючих досвід долучитися до розвитку екосистеми інновацій в Україні задля стимулювання цифрової економіки та покращення умов для створення стартапів в Україні.
Міністерство цифрової трансформації України запрошує всіх бажаючих та маючих досвід долучитися до розвитку екосистеми інновацій в Україні задля стимулювання цифрової економіки та покращення умов для створення стартапів в Україні.
Стратегія розвитку системи інновацій в Україні, яку продовжує формувати Мінцифри, буде складатись із конкретних ініціатив, інструментів, шляхів оптимального залучення коштів в інновації та перспективного бачення їх розвитку.
Попередньо проведено дослідження екосистеми інновацій в Україні та напрацьовано низку ініціатив. Робота буде продовжено на платформі Центру економічного відновлення з формування стратегії розвитку екосистеми інновацій, що має успішний досвід розробки аналогічних стратегій та їх втілення на рівні корпорацій, секторів та країн.
Надати ідеї, корисні пропозиції, коментарі та рекомендації або порадити можна через відкритий опитувальник.
Пропозиції надаються за наступними напрямками: – людський капітал для створення інновацій (підприємницька та STEM освіта); – наука (розвиток фундаментальної науки та R&D, інтеграція інновації у виробництво); – інфраструктура підтримки (інкубатори, акселератори, хакатони тощо); – доступ до фінансів (венчурні інвестиції, державні гранти, бізнес ангели, краудфандинг); – доступ до ринків (вихід на зовнішні ринки, цифровізація держави).
Зібрана інформація буде врахована при розробці максимально практичного документу, який сприятиме економічному зростанню, розвитку цифрової економіки, створенню робочих місць і підвищенню якості життя загалом, а в довгостроковій перспективі стимулювати здатність держави розвивати та впроваджувати нові технології, що є головною детермінантою економічного здоров’я та рівня життя в країні.
Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомила про поповнення бази даних WIPO Lex-Judgments новими колекціями.
Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомила про поповнення бази даних WIPO Lex-Judgments новими колекціями.
База поповнилася загалом колекціями судових рішень з 24-х країн і регіональних організацій, зокрема з юрисдикції Африканської та Японії організації інтелектуальної власності та Японії.
ВОІВ запустила базу даних WIPO Lex-Judgments у вересні 2020 року. Вона доповнює інформацію бази даних WIPO Lex, яка є сховищем зібраної ВОІВ глобальної колекції нормативно-правових актів і договорів у сфері інтелектуальної власності і надає безкоштовний доступ до правової інформації про інтелектуальну власність з усього світу.
Вона забезпечує доступ до судових рішень, які були віднесені самими судами чи іншими національними органами кожної держави-члена до категорії найбільш значущих через їх велику вагу чи значення як прецедентних рішень. Використання пошуку по базі даних дає можливість доступу до 45 тис. юридичних документів у колекціях законів, угод і судових рішень.
База даних містить докладні бібліографічні відомості про всі відповідні рішення (з функцією пошуку), включаючи їх предмет; назву органу, який прийняв рішення; тип розгляду; відповідні положення нормативних актів; ключові слова й резюме, а також повні тексти рішень мовою оригіналу.
Міністерством освіти і науки України та Міністерством інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошено конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2022-2023 роки.
Міністерством освіти і науки України та Міністерством інновацій, науки і технологій Держави Ізраїль оголошено конкурс спільних науково-дослідних проектів на 2022-2023 роки.
Тематика конкурсного відбору визначається наступними пріоритетними напрямами: – прикладна математика (топологічні матеріали; прикладна математика в теорії чисел, криптографія, обчислювальна математика); – єврейська спадщина (цифрові гуманітарні науки: єврейсько-українська спадщина та історія).
Взяти участь у конкурсі можуть науковці закладів вищої освіти, науково-дослідних установ і підприємств.
Переможцям фінансування буде виділено на один рік із можливістю продовження. Рішення щодо фінансування другого року приймається після розгляду результатів першого року роботи.
Інформація про переможців буде оприлюднена на сайті МОН у розділі «Результати конкурсів».
Документи на конкурс можна подати до 15 березня 2022 року.
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».
У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем.
Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.
Звіт складається з наступних розділів: – переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається; – на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління; – спілкування з громадськістю на основі фактичних даних; – оцінка публічного спілкування; – спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається; – відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації; – комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.
Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.
Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.
Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.
Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.
Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.
У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.
Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.
Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.
Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.
Проєкт DEMETER являє собою великомасштабне розгортання орієнтованих на фермерів інтероперабельних платформ на основі інтелектуального землеробства та інтернет продуктів, реалізованих у рамках серії з 20 пілотних проектів у 18 країнах, 15 з яких є членами Європейського Союзу.
Конкурс DEMETER №2–DEPLOY спрямований на розширення охоплення ціннісною пропозицією DEMETER шляхом фінансування невеликих консорціумів з 2÷3 мікро-, малих і середніх підприємств, середніх і вищих закладів освіти, науково-дослідних інститутів і інших некомерційних дослідницьких організацій для розгортання нових ціннісних пілотних проектів в агропродовольчому секторі. Ці пілотні проекти будуть зосереджені на використанні методологій і технологій DEMETER для задоволення конкретних потреб фермерів з особливим акцентом на географічні регіони ЄС, які не представлені на сьогодні в пілотних проектах DEMETER: Австрія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Словакія та Швеція. Це розширить охоплення проєктом DEMETER цифровізацією технологічного та ділового розвитку європейського агробізнесу.
Тематика конкурсу передбачає досить широкий спектр використання цифрових технологій у агропромисловій сфері. Нові пілотні проекти повинні відповідати одному чи декільком викликам (контроль знань; моделі розгортання; оптимальний аналіз даних; подолання ринкових бар’єрів; сумісність), а також цілям (інформаційне моделювання; механізми обміну знаннями; володіння даними; бенчмаркінг; рішення, орієнтовані на користувача; вплив на реальний світ).
Подати заявку для участі у конкурсі можна до 16 лютого 2022 року.
Формується перша національна делегація на конференцію SXSW 2022. Українські стартапи запрошуються до українського стенду стартапів у Техасі та до участі у конкурсі.
Формується перша національна делегація на конференцію SXSW 2022. Українські стартапи запрошуються до українського стенду стартапів у Техасі та до участі у конкурсі.
Міжнародна конференція SXSW («Південь на Південний Захід») містить велику кількість треків, присвячених найважливішим досягненням у галузі технологій, інновацій, культури та інших напрямків, зокрема – музичних, кіно- та медіа фестивалів і конференцій. Тут збираються лідери думок з усього світу для знайомств і обговорення актуальних проблем. Захід відвідує понад 70 тис. людей і приймає участь у ньому близько 10 тис. компаній.
До участі в конкурсі запрошуються стартапи, зареєстровані та здійснюють свою діяльність в Україні, вже мають перших клієнтів та залучені інвестиції й готові демонструвати свій продукт. Взяти участь у SXSW 2022 за рахунок коштів USF і партнерів і отримати змогу представити на ньому свій продукт у рамках українського офіційного експо-корнеру стартапів зможуть шість переможців конкурсу.
Для участі у SXSW 2022 стартап: – має бути зареєстрований як українська юридична особа, або хоча б один із засновників стартапу зареєстрований як фізична особа-підприємець в Україні; – повинен мати команду, яка повністю чи частково знаходиться в Україні; – має використовувати технології, котрі створені в Україні та/або продовжує свою R&D розробку в Україні; – повинен позиціонувати себе як «український» у публічному полі; – мати чіткий намір підняти інвестиції та, крім того, чітке знання та обґрунтування суми та оцінки раунду та мети використання грошей; – повинен мати клієнтів, які платять, та хороший рівень утримання клієнтів та/або динаміку залучення; – мати інституційну готовність до залучення інвестицій: попередні інвестиційні раунди від відомих ангелів та/або фондів; – бути зосередженим у сфері діяльності, яка може бути кваліфікована як продукт або сервіс креативних індустрій та має потенціал зростання та/або великий цільовий ринок.
Фінансову та організаційну підтримку надають програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Український фонд стартапів, Startup Grind Kyiv і Western NIS Enterprise Fund, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство закордонних справ України.
Подати заявку для участі у конкурсі можна до 10 січня 2022 року.
З 1 січня 2022 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності запроваджено нові версії Міжнародної патентної класифікації (МПК-2022.01) та чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП (11-2022)) для реєстрації знаків.
З 1 січня 2022 року Всесвітньою організацією інтелектуальної власності запроваджено нові версії Міжнародної патентної класифікації (МПК-2022.01) та чинної редакції Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП (11-2022)) для реєстрації знаків.
Укрпатентом у рамках інформаційного забезпечення функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності забезпечується виконання комплексу робіт із запровадження нових версій або редакцій міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності (ОПВ) у перекладі українською мовою, оскільки Україна є країною-учасницею міжнародних угод про міжнародні класифікації ОПВ.
Упродовж 2021 року Укрпатентом було забезпечено реалізацію комплексу заходів із запровадження українською мовою МПК-2022.01 і МКТП (11-2022). На офіційному веб-сайті організації у вільному доступі представлені нові інформаційно-довідкові системи, створені для кожної із зазначених версій/редакцій класифікацій.
Версія МКТП (11-2022) містить зміни та доповнення до версії 2021 року 11-ї редакції, прийняті Комітетом експертів Ніццького союзу шляхом електронного голосування, проведеного у травні 2021 року. Зокрема, Комітетом експертів були прийняті рішення, у результаті яких внесено понад 500 змін, доповнень і модифікацій. Також внесено зміни до заголовків трьох класів і десяти сегментів пояснювальних приміток.
Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу оприлюднило відеозвернення виконавчого директора організації, присвячене основним здобуткам у 2021 році.
Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу оприлюднило відеозвернення виконавчого директора організації, присвячене основним здобуткам у 2021 році.
Інтелектуальна власність, як було відзначено в зверненні, стане вагомим фактором у відновленні світу після пандемії COVID-19. У 2021 році, з огляду на це, відомством були прийняті ключові рішення стосовно посилення підтримки малих і середніх підприємств у сфері інтелектуальної власності.
Минулого року була подана рекордна кількість заявок на європейські торговельні марки, досягнуто історичні для відомства показники реєстрації: 2 млн для EUTM і 1,5 млн для промислових зразків RCD. Крім того, доступними в базі TMView стали 100 млн торговельних марок з усього світу та інше.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
