Секретаріат КМУ та механізм незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд» пропонують громадськості взяти участь в обговоренні «Огляду плану дій України з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023–2025 роках».
Секретаріат КМУ та механізм незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд» пропонують громадськості взяти участь в обговоренні «Огляду плану дій України з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023–2025 роках».
Документ, опублікований у відкритому доступі, охоплює основні положення плану дій на 2023-2025 роки, його перспективні зобов’язання, опис методології оцінювання та ключові показники, інформацію щодо зобов’язань та спільної розробки плану дій, рекомендації щодо посилення процесу упровадження заходів цієї ініціативи. Зауваження та пропозиції можна подати до 16 липня 2024 року.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив актуалізовані списки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури, які використовуються при проведенні патентно-інформаційних досліджень.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив актуалізовані списки безоплатних баз даних патентної документації та непатентної літератури, які використовуються при проведенні патентно-інформаційних досліджень.
Оновлено перелік баз даних об’єктів промислової власності зарубіжних патентних відомств, до яких надається безоплатний доступ в мережі інтернет з посиланнями на зарубіжні пошукові системи щодо об’єктів промислової власності, офіційні патентні бюлетені, пошукові портали, онлайн-сервіси. Також оновлено перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, що включає посилання на політематичні бази даних та пошукові системи і тематичні ресурси у галузі медицини, біології, хімії, фізики, екології, комп’ютерних технологій, сільського господарства, інженерії. Корисним для зацікавлених користувачів буде і перелік загальнодоступних інформаційних ресурсів патентної документації (безкоштовний доступ до багатомільйонної бази патентів і патентних заявок багатьох країн світу) та адреси вебсайтів національних відомств інтелектуальної власності й міжнародних організацій.
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт про результати дослідження «Всесвітній огляд інвестицій в нематеріальні активи», виконаного у партнерстві з Бізнес-школою Льюїса.
Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт про результати дослідження «Всесвітній огляд інвестицій в нематеріальні активи», виконаного у партнерстві з Бізнес-школою Льюїса.
Документ засвідчує, що нематеріальні активи стають все більш важливим рушієм інновацій та економічного зростання для глобальної економіки. Такі інвестиції в нематеріальні активи, як бренд, дизайн, дані та програмне забезпечення за останні 15 років зросли утричі сильніше, ніж інвестиції у фізичні активи (нерухомість, обладнання). Незважаючи на руйнівну дію глобальної кризи, у 2023 році сукупні інвестиції у нематеріальні активи досягли 6,9 трлн дол. США, тоді як у 1995 році вони становили 2,9 трлн дол. США. Також у звіті показано, що рівень інвестицій у нематеріальні активи продемонстрував більшу стійкість порівняно з інвестиціями у матеріальні активи під час останніх економічних спадів, зокрема – фінансової кризи 2008-2010 років та пандемії COVID-19. Відбулось збільшення частки інвестицій у нематеріальні активи у ВВП країн з високим рівнем доходу, а також у країнах із економікою, що розвивається (наприклад, Індія). Країнами з найбільшою інтенсивністю використання нематеріальних активів (відносно ВВП) наразі є Швеція, США та Франція. Корпорації США, Франції, Німеччини та Великої Британії є найбільшими інвесторами у нематеріальні активи.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних проектів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних проектів, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ.
Мета його – обрання закладів вищої освіти та наукових установ, на базі яких буде створено мережу з шести стартап-шкіл-інкубаторів-акселераторів. Відповідний наказ від 27 червня 2024 року № 929 оприлюднено на сайті МОН. Виконання проєктів розпочнеться у 2024 році та допоможе дієво сприяти комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів досліджень на початковому етапі розвитку, залучати інвесторів та допомогати у налагодженні бізнес-зв’язків. Основні критерії відбору: наявність комерційно перспективних наукових та науково-технічних проєктів та інноваційної інфраструктури; досвід співпраці з бізнесом; потенціал розвитку екосистеми стартапів з урахуванням державних пріоритетів. Проєкт фінансуватиметься за кошти спеціального фонду державного бюджету, отриманих як зовнішній інструмент допомоги ЄС для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі «Горизонт 2020». Заявку на участь можна подати до 31 липня 2024 року.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив аналітичний звіт щодо розвитку сфери інтелектуальної власності у першому кварталі 2024 року.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій оприлюднив аналітичний звіт щодо розвитку сфери інтелектуальної власності у першому кварталі 2024 року.
Документ висвітлює загальні тенденції та зосереджує увагу на наступних моментах: надходження заявок на об’єкти промислової власності зросло на 30%, причому кількість заявок на торговельні марки (6524) перевищила показники за останні 4 роки (зростання заявок на корисні моделі (39,9%) та на торговельні марки (33,9%), тоді як кількість заявок на промислові зразки залишилась майже без змін, а кількість винаходів дещо знизилась (7,9%)). Кількість зареєстрованих винаходів зменшилась на 34,4%; кількість реєстрацій корисних моделей зросла на 54,9%; зросла кількість реєстрацій промислових зразків на 137%; показник реєстрацій торговельних марок за національною процедурою дещо вищий за минулорічний – на 1,7%.
Робоча група Eurodoc, яка опікується питаннями працевлаштування та соціального забезпечення дослідників, оприлюднила інформацію про можливості отримання фінансування молодими науковцями з докторським ступенем, постдокторантів та молодших дослідників.
Робоча група Eurodoc, яка опікується питаннями працевлаштування та соціального забезпечення дослідників, оприлюднила інформацію про можливості отримання фінансування молодими науковцями з докторським ступенем, постдокторантів та молодших дослідників.
Йдеться про фінансування досліджень у таких країнах, як Австрія, Данія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Україна. Систематизовані відомості щодо грантової підтримки надають можливість пошуку за назвою країни, грантом, заявником, правилами для претендентів тощо. Інформація буде корисною для дослідників, які шукають додаткові стипендії, гранти та інші можливості для фінансування власних досліджень.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
Мета дослідження – зафіксувати стан інноваційної галузі та проаналізувати ключові виклики та можливості у сфері. Завдяки цим даним компанії можуть краще зрозуміти свої слабкі та сильні сторони, а держава – більш якісно формувати політику з розвитку ШІ. Дослідження базується на даних зі світових та українських рейтингів та коментарях від експертів галузі. Усього опитано 350 українських спеціалістів/ок, що працюють у сфері AI/ML, а також 42 представників освіти, топменеджерів IT-компаній, акселераторів, фондів і спільнот. У дослідженні наводиться огляд основних елементів екосистеми ШІ в Україні – від інвестицій і ринку праці до освіти та державної політики; визначені кількість спеціалістів та компаній, які працюють з AI-технологіями в Україні, внесок українських науковців, перспективи та виклики, які стоять перед українською AI-спільнотою, і думки експертів щодо їх вирішення. Ключові висновки дослідження: за десять років кількість AI/ML-спеціалістів зросла у 5 разів і становить 5200 професіоналів станом на січень 2024 року. 36% від усіх фахівців становить молодь віком 21-25 років; найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх спеціалістів в індустрії; зараз Україна посідає друге місце за кількістю AI-компаній серед країн Центральної та Східної Європи. Протягом десяти років кількість AI-компаній виросла більш ніж удвічі — з 97 до 243 станом на кінець 2023 року; порівняно з іншими європейськими країнами, Україна має вищу концентрацію AI-стартапів у сферах маркетингу, геймінгу та програмного забезпечення для бізнесу. Це свідчить про накопичену експертизу українців у цих сферах; в Україні активні 44 українські і світові венчурні фонди, які інвестують в AI-стартапи; у 42 університетах України існують програми, які частково або повністю присвячені AI/ML, — їх відповідно 174 та 106. Це майже в 12 разів більше, ніж десять років тому; найбільшими центрами розвитку сфери ШІ в Україні є Київ — 177 офісів компаній та Львів — 43 офіси. Також серед усіх міст виділяються Харків, Одеса, Дніпро з середнім показником у 21 компанію; ключові виклики AI-сфери в Україні на думку AI-спеціалістів: взаємодія з іншими галузями, конкуренція та етичні виклики для компаній, трансформація талантів і освіти.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок, фінансування яких буде проводитись за кошти державного бюджету у 2024 році.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір науково-технічних розробок, фінансування яких буде проводитись за кошти державного бюджету у 2024 році.
Він покликаний забезпечити формування пропозицій на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію відповідно до статей 42, 48, 57, 58 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Важливим нововведенням є те, що уперше 25 тематичних напрямків і вихідних технічних завдань сформовано за пропозиціями провідних міністерств та органів виконавчої влади України (Міноборони, Мінцифра, МВС, Мінстратегпром, Міндовкілля, Мінінфраструктури, Міненергетики, МОЗ, Мінагрополітики, Адміністрація Держспецзв’язку). Тематика конкурсу доволі широка – від систем навігації БПЛА до промислових технологій отримання водневого палива. При цьому буде збільшено граничний обсяг фінансування; запроваджується інститут кураторів з боку замовників і кінцевих користувачів; забезпечується повна цифровізація проведення Конкурсу у Національній електронній науково-інформаційній системі; буде використана нова процедура оцінювання заявок через поєднання закритої peer-review експертизи та додаткового оцінювання комісією за участю замовника через пітчинг-презентацію. Заявку на участь можна подати до 7 липня 2024 року.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт № 9432 щодо застосування англійської мови в Україні.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт № 9432 щодо застосування англійської мови в Україні.
Законодавці вважають, що це наближає державу до членства в ЄС, а й відкриває нові горизонти для українського бізнесу, науки та освіти. Відтепер англійська мова набуває статусу мови міжнародного спілкування в Україні, що підвищить конкурентоспроможність та поліпшить ключові компетенції українців в умовах глобалізації. Визначено посади, кандидати на які мають володіти англійською мовою: державні службовці категорії «А», «Б» і «В», перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; голови місцевих державних адміністрацій, їхні заступники, працівники органів місцевого самоврядування (крім виборних), основні посадові обов’язки яких передбачають виконання функцій з міжнародного співробітництва; військовослужбовці офіцерського, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; поліцейські середнього і вищого складу Національної поліції України, посади начальницького складу інших правоохоронних органів, посади начальницького складу служби цивільного захисту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; прокурори; працівники податкових та митних органів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; керівники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради (ради директорів) та інші посадові особи державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі; керівники державних наукових установ; керівники закладів вищої освіти. Також законопроєкт передбачає обов’язкове вивчення англійської дітьми старшого дошкільного віку.
Міністерство цифрової трансформації оголосило про запуск комунікаційної платформи Data+ для співпраці бізнесу і громадськості.
Міністерство цифрової трансформації оголосило про запуск комунікаційної платформи Data+ для співпраці бізнесу і громадськості.
Платформа покликана забезпечити системний діалог між розпорядниками та користувачами відкритих даних на регулярних тематичних зустрічах, обʼєднати усіх стейкхолдерів сфери відкритих даних (державних органів, бізнесу, медіа, експертів, громадських активістів). Ефективна комунікація між усіма зацікавленими сторонами щодо розвитку сфери відкритих даних допоможе оперативно реагувати на проблеми і спільними зусиллями шукати найкращі рішення. Учасники платформи зможуть долучатися до розроблення політики відкритих даних; вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства; сприяти міжнародній співпраці та обміну досвідом у цій сфері. Платформа створена за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації» та Офісу ефективного регулювання BRDO.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
