РИНОК ВІДКРИТИХ ДАНИХ УКРАЇНИ

РИНОК ВІДКРИТИХ ДАНИХ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Ринок відкритих даних України: стан, динаміка та вплив».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Ринок відкритих даних України: стан, динаміка та вплив».

Документ є результатом спільного дослідження, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та InfoSapiens. У ньому міститься визначення структури ринку відкритих даних України, оцінка його економічних параметрів, інформація про трансформаційні процеси, економічні та соціальні ефекти, проблеми та перспективи розвитку. Відкриті дані являють собою інформацію, що отримується, створюється або зберігається органами державної влади, місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами тощо, яка доступна у файловій формі, а також через АРІ у машиночитаних форматах, та яка надається безоплатно для подальшого використання. В Україні відкриті дані поширюються з 2015 року як один з інструментів державної політики цифрової трансформації та складова частина національної дата-екосистеми. З міркувань безпеки частину державних даних (зокрема – реєстрів) було закрито, що змінило потреби користувачів, призвело до тимчасового ускладнення функціонування ринку та змінило державні пріоритети щодо захисту інформації, оприлюднення якої може становити загрозу інтересам національної безпеки та територіальної цілісності. Сфера відкритих даних опинилася на стику двох вимог – прозорості та безпеки, – що потребує нових моделей публікації, захисту доступу та управління ризиками. Аналіз, що міститься у звіті, охоплює ключові елементи регулювання ринку, правові рамки України та ЄС, структуру ринку та його учасників, первинну пропозицію та попит (у т.ч. розмір ринку, його динаміка, географія, секторальна структура, чинники розвитку), суспільний вплив. Україна посідає 4-те місце за рівнем зрілості відкритих даних (Open Data Maturity) серед 36 країн Європи, причому рівень зрілості відкритих даних України оцінюється на рівні 97,1% порівняно з 81,1% в середньому для ЄС-27. Автори стверджують, що прямий економічний ефект від використання публічної інформації сягнув 26,8 млрд грн. Завдяки відкритим даним українська економіка отримала мільярдні надходження, а бізнес – можливість прозоро розвиватися. Ядро цього ринку (компанії, для яких відкриті дані є основою бізнес-моделі та єдиним або визначальним джерелом доходу) заробляють близько 2 млрд грн на рік. Проте загальна цінність для всієї економіки у 13 разів більша.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/progress/268-mlrd-hrn-dlia-ekonomiky-iak-vidkryti-dani-dopomahaiut-ukrayini-zrostaty-navit-pid-chas-viynyhttp://www.ier.com.ua/files/Projects/2026/DATA/DATA_ua.pdf.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-02-23
Share
ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЄС

ПОСИЛЕННЯ ЗАХИСТУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЄС

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «Єврокомісія оголошує про нові заходи щодо посилення захисту наукових досліджень».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейської Комісії опубліковано матеріал «Єврокомісія оголошує про нові заходи щодо посилення захисту наукових досліджень».

У ньому міститься інформація про першу європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень, яка відбулась у жовтні 2025 року. Захід був покликаний стати площадкою для публічної дискусії питань безпеки та ініціювати закріплення відповідних норм безпеки досліджень у законодавстві ЄС, включивши це до пропозиції ЄК до Закону «Про Європейський дослідницький простір». Також у матеріалі представлені нові ініціативи ЄС щодо заснування нового Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень у складі Європейської комісії; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінювати ризики міжнародної співпраці;  нові рекомендації щодо спільної методології з перевірки стійкості науково-дослідних організацій країн ЄС. Зазначається, що останнім часом у державах-членах та на рівні Європейського союзу тривають дискусії щодо зміцнення безпеки наукових досліджень. У  травні 2024 року Рада Європи прийняла «Рекомендацію щодо підвищення безпеки наукових досліджень», яка стала основою для вирішення проблем, пов’язаних із міжнародним співробітництвом у галузі досліджень та інновацій. Національним урядовим структурам рекомендовано розробити політику безпеки наукових досліджень; національним фондам, які фінансують дослідження,  – упровадити надійні заходи захисту; організаціям, які проводять дослідження, – запровадити процеси управління ризиками («з академічною свободою приходить академічна відповідальність»). Державні органи повинні підтримувати цей сектор та надавати дослідникам можливості для прийняття обґрунтованих рішень про міжнародне співробітництво. З цією метою питання безпеки наукових досліджень визначені  пріоритетним напрямком наступної політичної програми ERA на 2025-2027 роки, прийнятої Радою у травні 2025 року. Єврокомісія стежитиме за ходом її реалізації, наразі здійснюється підготовка звіту з моніторингу безпеки наукових досліджень; ведеться робота зі створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень, щоб інвестувати в доказову базу для розробки політики та створити спільноту практиків у масштабах усього ЄС. Очікується, що цей центр розпочне роботу у середині 2026 року.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/commission-announces-new-measures-strengthen-research-security-2025-10-28_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-23
Share
ОЕСР: КЕРІВНИЦТВО З НАЛЕЖНОЇ ОБАЧНОСТІ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

ОЕСР: КЕРІВНИЦТВО З НАЛЕЖНОЇ ОБАЧНОСТІ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Керівництво ОЕСР з належної обачності щодо відповідального використання ШІ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Керівництво ОЕСР з належної обачності щодо відповідального використання ШІ».

У ньому надаються практичні рекомендації щодо впровадження стандартів ОЕСР у галузі відповідального ведення бізнесу та принципів ОЕСР у галузі штучного інтелекту при його розробці та використанні. Йдеться про підтримку інновацій, інвестицій та зростання підприємств у ланцюжку створення вартості ШІ, а також допомогу їм у завчасному реагуванні на можливі негативні наслідки. Документ демонструє можливості узгодження політик та забезпечення сумісності між  рекомендаціями ОЕСР (зокрема – «Посібник для багатонаціональних підприємств», «Керівництво ОЕСР з належної обачності у сфері відповідального ведення бізнесу» тощо) та інших міжнародних структур у галузі управління ризиками. Розкривається поняття комплексної перевірки безпеки використання ШІ; надається огляд політики управління ризиками у сфері штучного інтелекту; викладаються добровільні принципи відповідального ведення бізнесу; аналізуються заходи із упровадження обачного поводження з ШІ, їх інтеграції  у політику та системи управління; описані способи виявлення та оцінювання фактичних та потенційних негативних наслідків від упровадження ШІ. Пропонуються практичні приклади обачного упровадження ШІ, які ілюструють вдалі способи реалізації та адаптації запропонованих підходів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-due-diligence-guidance-for-responsible-ai_41671712-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-23
Share
ОЕСР: ЛАНДШАФТ АГЕНТНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: ЛАНДШАФТ АГЕНТНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ландшафт агентного штучного інтелекту та його концептуальні основи» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ландшафт агентного штучного інтелекту та його концептуальні основи» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що технології штучного інтелекту та ШІ-агенти привертають до себе все більше уваги, оскільки ці системи, засновані на великих мовних моделях, стають все більш автономними й здатними до взаємодії з середовищем. Нові наукові та технологічні досягнення несуть нові можливості, кидаючи виклик існуючим концепціям і вимагають вироблення чіткого розуміння того, що є «агентною» системою ШІ. У звіті визначається базова термінологія («агенти ШІ», «агентний ШІ»), аналізуються ключові особливості, точки дотику і відмінності. Обидві концепції передбачають певний ступінь автономії, цілеспрямовану поведінку та здатність сприймати інформацію й діяти, однак агентний ШІ приділяє більше уваги координації дій безлічі агентів, декомпозиції та делегуванню завдань, стабільній роботі упродовж тривалого часу, а також функціонуванню у більш складних та менш передбачуваних середовищах з обмеженим контролем з боку людини. Таким чином агенти ШІ – це системи, здатні сприймати навколишнє середовище та діяти в ньому з певним ступенем автономності, використовуючи необхідні інструменти для досягнення конкретних цілей та адаптації до змінних вхідних даних та контексту. Агентний ШІ відноситься до систем, що складаються з безлічі скоординованих агентів ШІ, які можуть розбивати завдання, співпрацювати та автономно реалізовувати складні цілі упродовж тривалих періодів часу. Системи агентного ШІ розроблені для роботи у більш відкритих, менш передбачуваних фізичних чи віртуальних середовищах та для функціонування з мінімальною участю людини. Системи агентного ШІ – це більше, ніж технічні інструменти, – їх дедалі частіше розглядають як системи, вбудовані у соціальні контексти та взаємодії. Цінність систем агентного ШІ полягає в їх здатності діяти автономно та взаємодіяти з іншими агентами – людьми, штучним інтелектом чи інституційними одиницями за допомогою координації та переговорів. Підтримка цих взаємодій потребує розвинених можливостей міркування, а також надійної інфраструктури та протоколів зв’язку. Цей реляційний підхід має важливе значення для проектування систем агентного ШІ, які можуть відповідально та ефективно функціонувати у фізичному та віртуальному середовищі. Велика кількість розробників вже інтегрувала ШІ-агентів у свої інструменти: дані опитування показують, що майже половина респондентів Stack Overflow використовують їх або планують використовувати.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-agentic-ai-landscape-and-its-conceptual-foundations_396cf758-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-20
Share
ОЕСР: ІНДЕКС ВІДКРИТИХ, КОРИСНИХ Й ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ

ОЕСР: ІНДЕКС ВІДКРИТИХ, КОРИСНИХ Й ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних.

Результати та основні висновки за 2025 рік» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління». У ньому зазначається, що цифрова трансформація є першорядним завданням сучасних урядових структур, саме вона дозволяє надавати більш якісні послуги, приймати зважені управлінські рішення та налагоджувати ефективну співпрацю між різними інституціями чи країнами, має вирішальне значення для задоволення очікувань громадян в умовах швидких глобальних змін.  Для досягнення успіху у цій справі урядам необхідний сміливий, збалансований підхід, заснований на узгоджених і таких, що заслуговують на довіру, системах управління. Цифрова трансформація зробила ІКТ-технології стратегічним активом, розвиток якого вимагає колективних дій. Рішення щодо розбудови цифрової інфраструктури, архітектури даних та розгортання штучного інтелекту – це вже не просто технічний вибір, а стратегічний, який формує стійкість, автономію й довгострокову здатність діяти. Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних (OURdata) демонструють, як уряди структурують, керують та підтримують цифрову трансформацію у державному секторі. Ці індекси є ключовими інструментами для розроблення та прийняття рішень щодо політики цифрового урядування в країнах ОЕСР та за їх межами. Ці дані використовується для порівняння національних стратегій, визначення пріоритетів, побудови політичного лідерства, визначення ключових сфер політики, які потребують першочергової уваги. Крім того, індекси DGI та OURdata забезпечують вимірювання цифрової трансформації у різних секторах. Зокрема, індекс цифрового урядування оцінює зусилля урядів щодо створення основ, необхідних для досягнення узгодженої, орієнтованої на людину цифрової трансформації державного сектору. Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних окреслює зусилля урядів щодо розроблення та упровадження національної політики відкритих державних даних.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_6347ec74-en.html,

https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_dbe102ed/6347ec74-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/6347ec74-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-19
Share
LAB2MARKET AGROTECH: ОНОВЛЕНО УМОВИ

LAB2MARKET AGROTECH: ОНОВЛЕНО УМОВИ

Sorry, this entry is only available in Українська. 4 березня 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech», орієнтована на науковців, винахідників та інноваторів у сфері аграрних технологій.

Sorry, this entry is only available in Українська.

4 березня 2026 року стартує освітня програма «Lab2Market AgroTech», орієнтована на науковців, винахідників та інноваторів у сфері аграрних технологій.

Вона має на меті підтримати процес комерціалізації результатів наукових досліджень і технологічних розробок в агросфері, навчити та допомогти винахідникам пройти шлях від ідеї або прототипу до готового ринкового рішення, надати  експертний та менторський супровід, познайомити з  практичними інструментами комерціалізації технологій, допомогти у формуванні стійкої бізнес-моделі, здійснити підготовку до пілотування та тестування рішень. Програма охоплює наступні напрями: землеробство, сталий розвиток сільського господарства, автоматизовані та роботизовані рішення, агродрони, технології для тваринництва, агрофінанси, цифрові сервіси для агросектору. Взяти участь у програмі можуть науковці, дослідники, інноватори, підприємці та стартапери, які працюють у сфері аграрних технологій. Програма реалізується УКРНОІВІ  за сприяння МОН, Українського фонду стартапів, UNIT.City, SKRA. Подати заявку можна до 27 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7bbe

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-17
Share
ОЕСР: ЧОМУ ІНВЕСТИЦІЇ У РОЗВИТОК НАВИЧОК МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ

ОЕСР: ЧОМУ ІНВЕСТИЦІЇ У РОЗВИТОК НАВИЧОК МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікуваний матеріал «Як змусити ШІ працювати: чому інвестиції у розвиток навичок мають значення».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікуваний матеріал «Як змусити ШІ працювати: чому інвестиції у розвиток навичок мають значення».

У ній зазначається, що навички стають ключовим чинником впливу ШІ на продуктивність та зростання. Дефіцит кваліфікованих кадрів уповільнює впровадження ШІ, разом із тим ШІ змінює попит роботодавців, відповідно навчання співробітників є ключем до ефективного використання ШІ – як для бізнесу, так і для працівників. Штучний інтелект часто розглядається у контексті проривних технологій та інвестиційних показників. Але не можна нехтувати той факт, що він продовжує трансформувати робочі місця і набуває вирішального значення для розвитку економіки. Останні дані показують, де саме нестача відповідних навичок стримує використання ШІ, як саме ШІ змінює типи навичок, затребуваних роботодавцями, а також за яких умов навчання може забезпечити підвищення продуктивності праці завдяки ШІ. Проблеми, пов’язані з упровадженням ШІ, у першу чергу пов’язані з неготовністю робітників, що особливо відчутно для малих підприємств та працівників з обмеженими можливостями. Освоєння нових навичок матиме вирішальне значення для запобігання поглибленню існуючої нерівності у контексті переходу до широкого застосування технологій штучного інтелекту. ШІ також може допомогти вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів – він не лише створює попит на нові навички, а й допомагає підприємствам справлятися з нестачею кадрів, підвищує планку майстерності (він найбільш поширений у тих сферах де доповнює, а не замінює співробітників) і збільшує попит на більш високі навички (програмування, управлінські, уміння вирішувати проблеми, креативність та новаторство, соціальні та емоційні навички, емпатія, комунікабельність, вміння працювати в команді залишаються важливими у багатьох професіях). У Німеччині, Франції, Італії та Іспанії керівники підприємств частіше вважають, що алгоритмічні інструменти управління знижують їхню потребу в емпатії (20%), а не підвищують її (12%). Отже, зусилля у сфері політики мають бути зосереджені на  моніторингу потреб у навичках, зокрема – у навичках для роботи з ШІ,  підтримці безперервного навчання та перекваліфікації упродовж життя.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/01/making-ai-work-why-investing-in-skills-matters.html?adestraproject=What%27s%20New%20at%20OECD&utm_campaign=What%27s%20New%20-%20February%202026&utm_content=making-ai-work-image&utm_term=com&utm_medium=email&utm_source=Adestra

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-17
Share
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ

ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об’єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Об’єднання прямих іноземних інвестицій та малих і середніх підприємств для підвищення продуктивності та впровадження інновацій у Європі».

У ньому зазначається, що продовж десятиліть багатонаціональні підприємства відігравали важливу роль у виробничій структурі Європи, підтримуючи робочі місця, інновації та регіональне зростання. Наразі обсяг прямих іноземних інвестицій у ЄС-27 становить близько 12,4 трлн дол. США або понад третину сукупних показників країн ОЕСР та чверть від світового ринку. Проте вони стали дедалі більш нестабільними, що зумовлено зовнішніми геополітичними чинниками та зростанням напруженості у світовій торгівлі. Відбуваються структурні зрушення у бік швидкозростаючих цифрових і «зелених» галузей, що створює як можливості, так і проблеми для малих та середніх підприємств.  Грунтуючись на даних субнаціональних регіонів та підприємств, звіт дає уявлення про те, де виникають зв’язки між ПІІ та МСП, як вони впливають на продуктивність та інновації, а також які саме політичні заходи можуть сприяти поширенню цих переваг по всьому ЄС. Експерти аналізують вплив прямих іноземних інвестицій на внутрішні показники продуктивності, інновацій, зайнятості серед малих та середніх підприємств Німеччини, Італії та Румунії, трансформацію інвестиційних моделей, регіональні умови, показники концентрації ПІІ відповідно до навичок, інноваційного потенціалу, транспортної інфраструктури та екосистеми МСП.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/9848e952-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-16
Share
ОЕСР: МОЖЛИВІ ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ ШІ ДО 2030 РОКУ

ОЕСР: МОЖЛИВІ ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ ШІ ДО 2030 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року».

Sorry, this entry is only available in Українська.

ОЕСР: МОЖЛИВІ ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ ШІ ДО 2030 РОКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вивчення можливих траєкторій розвитку ШІ до 2030 року».

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту останніми роками стрімко розвивається, стають більш досконалими. Розуміння того, як ШІ може розвиватися до 2030 року, допоможе урядам розробляти політику, яка дозволить отримати вигоду від ШІ та підготуватися до пов’язаних із ним потенційних ризиків. Фахівці ОЕСР на основі відповідної експертизи та наявних фактичних даних розробили сценарії розвитку ШІ до 2030 року. Їх чотири: зупинка прогресу – коли розвиток технологій ШІ значною мірою зупиняється, а можливості залишаються практично незмінними, як і проблеми стійкості, галюцинацій та надійності;  уповільнення прогресу – коли поступовий прогрес у найсучасніших системах ШІ забезпечує постійний, але доволі повільний прогрес, системи ШІ матимуть глибоку базу знань, зможуть швидко виконувати чітко визначені завдання;  подальший прогрес, що відбувається постійно і високими темпами; швидкий прогрес, за якого системи ШІ виконують завдання як люди або їх перевершують, можуть працювати з високим рівнем автономії та когнітивних здібностей, автономно досягають широких стратегічних цілей, обмірковують та співпрацють з людьми там, де це необхідно. Наразі інформації недостатньо, щоб відкидати будь-який зі названих сценаріїв або їх варіації. Прогрес ШІ до 2030 року у запропонованих сценаріях має правдоподібний діапазон від сповільнення до швидкого вдосконалення.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/cb41117a-en 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-13
Share
ОЕСР: ЯК ПРАЦІВНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СВОЇ НАВИЧКИ

ОЕСР: ЯК ПРАЦІВНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СВОЇ НАВИЧКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як працівники використовують чи не використовують свої навички на робочому місці».

Sorry, this entry is only available in Українська.

ОЕСР: ЯК ПРАЦІВНИКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СВОЇ НАВИЧКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як працівники використовують чи не використовують свої навички на робочому місці».

У ньому зазначається, що висококваліфікована робоча сила має вирішальне значення для зростання продуктивності та підвищення конкурентоспроможності. Проте наразі недостатньо уваги приділяється тому, як фактично використовуються на робочому місці навички, здобуті у процесі освіти та навчання дорослих. Це питання важливе, адже навіть працівники, що набули високого рівня кваліфікації завдяки освіті та навчанню, можуть не використовувати у повному обсязі ці навички на робочому місці. Дані «Обстеження навичок дорослих» (PIAAC) дозволяють виявити розрив між рівнем кваліфікації та використанням навичок. Країни з вищим за середній рівнем грамотності, навичок або адаптивного вирішення проблем не обов’язково повідомляють про використання цих навичок на роботі, а в кожній країні більшість висококваліфікованих працівників лише зрідка використовують свої навички. У Сінгапурі та Хорватії така ситуація з навичками третини працівників. Більш повноцінне використання навичок пов’язане з вищою продуктивністю праці, причому у високопродуктивних економіках (Ірландія, Норвегія) спостерігається більш часте використання набутих навичок на виробництві. На індивідуальному рівні частіше використання навичок тісно пов’язане з вищою заробітною платою: збільшення використання навичок впливає на зростання погодинної заробітної плати на 7% за інших рівних умов. На макрорівні нерівність у використанні навичок відображає нерівність у заробітній платі у різних країнах, що говорить про те, що нерівномірний розподіл навичок сприяє більшим відмінностям у доходах. Зв’язуючи використання навичок із заробітною платою, продуктивністю праці, нерівністю та задоволенням від роботи, експерти показують, чому ефективне використання навичок важливе як для економічних показників, так і для благополуччя працівників. Також у звіті подано огляд еволюції використання навичок за останнє десятиліття у розрізі країн, професій та демографічних груп. Цей аналіз може слугувати основою для формування політики подолання розриву між рівнем володіння навичками та їх застосуванням.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/0e7c6dc9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-12
Share