Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кого насправді хвилює використання досліджень у галузі освіти в політиці та практиці: розвиток культури участі у дослідженнях» із серії «Освітні дослідження та інновації».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Кого насправді хвилює використання досліджень у галузі освіти в політиці та практиці: розвиток культури участі у дослідженнях» із серії «Освітні дослідження та інновації».
Наголошується, що у сучасному динамічному світі ухвалення рішень на основі фактичних даних є ключовим елементом ефективної політики в галузі освіти. Зокрема, створення культури участі у дослідженнях часто розглядається як важливий чинник посилення впливу досліджень. Однак не завжди зрозуміло, як це працює на практиці. У публікації проаналізовано дані щодо 30-ти систем освіти. Розглядається, як системний та організаційний потенціал участі в дослідженнях може бути вбудований у політику і практику. Подані приклади побудови культури участі у дослідженнях. Звіт фактично представляє собою практичний ресурс для політиків, керівників освіти, викладачів і наукової спільноти, який актуалізує діяльність з розбудови культури дослідницької участі в освіті.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Посібник із захисту академічної свободи своїми руками».
Він допоможе викладачам керувати загрозами їхній академічній свободі та реагувати на них, – від з’ясування джерела проблем до пошуку союзників і ресурсів. Академічна свобода є основоположною гарантією продукування знань, що дає змогу вченим проводити свої дослідження і поширювати їх результати. Нападки на академічну свободу, вважають автори, останніми роками посилились. Зокрема, у 40 штатах США зафіксоване залякування з боку політичних організацій, переслідування у соціальних мережах, прямі погрози фізичного насильства. Педагогіка, навчальні програми та дослідницькі спеціалізації зазнають безпрецедентного громадського контролю та критики. Лише деякі установи здатні протистояти їм. Пропонується використовувати довгострокові стратегії і практики для захисту викладачів і зміцнення академічної свободи: пізнання ландшафту (аналіз ситуації з академічною свободою в регіоні та кампусі); вивчення прав, союзників і ресурсів; визначення плану. Вчені із загальнодоступним профілем можуть покладатись на експертів, які допоможуть упоратись з цькуванням у соціальних мережах і переслідуваннями в інтернеті. Бажано заздалегідь обговорити програму дослідження, її зв’язок зі стандартизованими вимогами, план передачі знань, віднайти тематичні онлайн-ресурси для обговорення «гарячих тем» і пояснення аудиторії, що не обізнана з ними, створити інклюзивний навчальний простір. Важливо також, щоб університети долучались до популяризації принципів академічної свободи, наприклад створивши сайт про академічну свободу, її сутність, політику тощо.
У листопаді-грудні 2023 року на платформі OTGA відбудуться два тренувальних курси: «Картографія та аналіз вразливості прибережних територій з використанням застосунку QGIS» і «Дистанційне зондування кольору океану: дані, обробка та аналіз».
У листопаді-грудні 2023 року на платформі OTGA відбудуться два тренувальних курси: «Картографія та аналіз вразливості прибережних територій з використанням застосунку QGIS» і «Дистанційне зондування кольору океану: дані, обробка та аналіз».
Курс з картографії (13-24 листопада 2023 року) покликаний ознайомити із застосунком GIS для аналізу вразливості прибережних територій, навчити основних методів картографії вразливості до штормів, дослідження їхніх соціально-економічних наслідків з використанням інструментів з відкритим вихідним кодом, залучити до практичних занять зі збору, оброблення та аналізу прибережних просторових даних, підготовки тематичних базових карт вразливості узбережжя до цунамі, штормів та їхніх наслідків. Курс з дистанційного зондування (27 листопада – 8 грудня 2023 року) ознайомить учасників з морською оптикою, методиками дистанційного зондування та його практичним використанням для картографування первинної продуктивності, класів фітопланктону та цвітіння водоростей. Організатор – Індійський національний центр океанографічних інформаційних послуг.
Міжнародний академічний видавець Elsevier та консорціум DEAL, який представляє німецькі дослідницькі інститути, домовились про контракт на публікацію та читання, який дозволяє дослідникам установ-учасників публікуватись у відкритому доступі у понад 2,5 тис.
Міжнародний академічний видавець Elsevier та консорціум DEAL, який представляє німецькі дослідницькі інститути, домовились про контракт на публікацію та читання, який дозволяє дослідникам установ-учасників публікуватись у відкритому доступі у понад 2,5 тис.
журналів Elsevier (включно з Cell Press і The Lancet). За це установи сплачують за публікацію та читання внесок у розмірі 2550 євро (6450 євро для Cell Press і The Lancet) за кожну статтю. Також заклади-учасники угоди отримують знижку 20% на APCs журналів Elsevier Fully Gold Open Access і 15% на журнали Cell Press та The Lancet. При цьому вони отримують доступ для читання майже всіх наукових журналів Elsevier. Відповідну угоду було підписано 1 вересня 2023 року, вона діятиме до кінця 2028 року. Це новий етап взаємодії, оскільки у 2018 році сторони не дійшли згоди, у результаті чого близько 200 німецьких дослідницьких установ розірвали свої ліцензійні угоди з Elsevier, а видавець обмежив їх доступ до своїх журналів. Дослідження 2021 року показало зниження частки ринку Elsevier для статей установ DEAL і скорочення цитування статей Elsevier авторами DEAL. Elsevier зазнав критики через боротьбу з так званими «тіньовими бібліотеками» замість розгортання діяльності у напрямку відкритого доступу.
У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів.
У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів.
Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року та наразі вже залучив ресурси понад 5000 установ з усього світу. Вони забезпечують колективне фінансування відкритих публікацій від Кембриджу та його інституційних партнерів. Науковці та афілійовані з ними установи із понад 100 країн отримують можливість безкоштовної публікації у відкритому доступі. Ініціатива набирає силу та відкрита для приєднання. Список країн, які можуть претендувати на фінансову підтримку та детальні умови участі у проєкті оприлюднені на вебсайті видавництва Кембриджського університету.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?».
У ній представлене бачення того, що мають зробити університети та уряд Нової Зеландії для запуску позитивних перетворень у сфері освіти, науки та інновацій. Міністерство бізнесу, інновацій та зайнятості запустило програму «Шляхи майбутнього», покликану створити більш ефективну екосистему досліджень та інновацій, виховання нового покоління талановитих фахівців. Нова Зеландія, посідає 44-те місце у світі за рівнем відносних витрат на дослідження, значно відстаючи від інших малих країн з розвиненою економікою, таких як Швеція, Фінляндія, Ісландія, Сінгапур та інші. Отже, країна має знайти унікальні відповіді на сучасні виклики, які відображатимуть її цінності та сильні сторони. Джим пропонує відповісти на питання: як має виглядати дійсно трансформаційний сектор досліджень, науки та інновацій? Існують Центри передового досвіду досліджень (CoRE) та Національні наукові центри (NSC), міждисциплінарні багатоінституційні програми, зосереджені на напрямках, де країна потенційно може мати перевагу, спираючись на гарний дослідницький потенціал. Відповідно, вважає автор статті, слід покласти такі дослідження в основу розроблення відповідної політики, збільшити інвестиції у дослідження, звернутись до «коріння» – тихоокеанських народів і спільнот регіону.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 25 серпня 2023 року проголосила 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 25 серпня 2023 року проголосила 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
У резолюції, прийнятій на пленарному засіданні 77-ї сесії, зазначається, що ГА ООН підтверджує свою резолюцію №70/1 від 25 вересня 2015 року «Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 року», резолюцію №69/313 від 27 липня 2015 року щодо Аддис-Абебського порядку денного Третьої міжнародної конференції з фінансування розвитку. Рішення проголосити Міжнародне десятиліття наук для сталого розвитку буде реалізоване у рамках існуючих структур і наявних ресурсів. Це забезпечить унікальну можливість для людства продемонструвати й використати ту надзвичайно важливу (навіть критичну) роль, яку наука відіграє у прагненні до сталого розвитку. Співавторами резолюції стали біля 60 країн.
Литовська дослідницька рада оголосила конкурс проєктів для досліджень молодих вчених, зокрема тих, хто нещодавно отримав ступінь доктора філософії (постдоків) для розвитку системи стажування молодих вчених після закінчення аспірантури та підвищення наукової кваліфікації стажерів.
Литовська дослідницька рада оголосила конкурс проєктів для досліджень молодих вчених, зокрема тих, хто нещодавно отримав ступінь доктора філософії (постдоків) для розвитку системи стажування молодих вчених після закінчення аспірантури та підвищення наукової кваліфікації стажерів.
Ініціатива забезпечує стипендіальну підтримку досліджень молодих вчених. Участь у конкурсі можуть взяти дослідники, які отримали науковий ступінь не давніше за 5 роківта здійснюють дослідження у галузі природничих, технічних, медичних, аграрних, гуманітарних та соціальних наук, а також театрального, екранного та візуального мистецтва. Бюджет конкурсу – 10 млн. євро, термін, на який надається грант – 24 місяці. Приймаючою стороною для українських науковців може виступати литовська наукова та/або освітня установа, що входить до відповідного реєстру. Заявку на участь можна подати до 30 вересня 2023 року.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня та формування Переліку наукових фахових видань України. Відповідний наказ від 23.08.2023 №1035 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.