Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.
Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.
Опитування проводиться з метою аналізу показників використання закладами вищої освіти та науковими установами тестового доступу до баз даних EBSCO та Bentham Science, який надавався впродовж вересня-грудня 2021 року й також вивчення потреб у використанні вченими інших ресурсів наукової інформації.
Науковці користувалися інтерактивною довідково-бібліографічною системою EBSCO, що допомагає дослідникам усіх напрямів знаходити потрібну інформацію та електронними ресурсами видавництва Bentham Science, що спеціалізується на виданні наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних і суспільних наук.
Результати проведеного анкетування будуть використані для визначення важливості, актуальності та корисності для закладів вищої освіти, наукових установ і українських вчених підключення до EBSCO і Bentham Science та необхідності забезпечення доступу до цих або інших ресурсів у майбутньому.
Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».
Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.
Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».
У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.
У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову: – політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв; – купівля академічних ступенів; – сексуальна експлуатація; – корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм; – політичне втручання у внутрішні справи університетів; – неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень; – нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.
Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.
Міністерством розвитку громад та територій України розроблено інформаційно-аналітичну систему моніторингу статистичних і адміністративних показників громад.
Система дозволяє центральній і місцевій владі приймати рішення, спираючись на актуальні дані, представлені на спеціально створеному порталі.
Доступна інформація за такими напрямками: – паспорт територіальної громади; – демографія; – інфраструктурний розвиток; – фінансове забезпечення; – послуги та врядування.
Дані зведені до тридцяти показників і двадцяти п’яти електронних карт. У подальшому їх кількість збільшуватиметься. Як зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій, система, окрім статистичних даних, буде містити аналітику, висновки та пропозиції, якщо такі будуть потрібні для покращення ситуації у тій чи іншій сфері.
Планується додати інформацію про водні, лісові ресурси, надра у розрізі громад та за видами власності.
Аналітично-інформаційна система створена за підтримки проєктів і програм міжнародної технічної допомоги
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.
Міністерство освіти і науки України оголошує конкурсний відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки.
Метою проведення Конкурсу є відбір проєктів прикладних досліджень з розроблення наукових засад державної політики у сферах освіти і науки, виконавцями яких є наукові установи, що належать до сфери управління МОН, для забезпечення основної діяльності Міністерства.
До участі в Конкурсі подаються проєкти за наступними тематичними напрямами: – наукові дослідження з питань формування та реалізації державної політики у сфері освіти, науки, інновацій та трансферу технологій. Прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку; – наукові дослідження з проблем освіти, педагогіки та психології; – правові проблеми формування і розвитку систем міжнародної та регіональної чи субрегіональної безпеки, міжнародного співробітництва у цій сфері та гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права, законодавством ЄС і стандартами НАТО в галузі безпеки.
Конкурсний відбір проєктів здійснюється за результатами наукової та науково-технічної експертизи за наступними критеріями: – відповідність завдань потребам формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки; наукова новизна запропонованих рішень, методів та засобів досліджень; – обґрунтованість очікуваних наукових та науково-прикладних результатів, їх конкурентоспроможність та практична цінність; – наявність необхідного кадрового забезпечення і матеріально-технічної бази для якісного виконання мети і завдань проєкту; – обґрунтованість обсягу фінансування проєкту, збалансованість структури фінансового забезпечення для вирішення визначених завдань.
Проєкти, що пройшли конкурс, включаються до тематичного плану робіт та розробок, які виконує наукова установа за рахунок коштів державного бюджету, на відповідний фінансовий рік.
Подати документи для участі у конкурсі можна до 14 березня 2022 року.
У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.
У Державній науково-технічній бібліотеці України відбулася попередня презентація Національної електронної науково-інформаційної системи URIS.
Захід проводився у межах підготовки до публічного запуску системи URIS за підтримки Міністерства освіти і науки України та участі представників наукових установ і закладів вищої освіти.
Під час презентації обговорювались можливості української системи URIS та світові тенденції створення і розвитку науково-інформаційних систем у Нідерландах, Словенії, Норвегії, Індії, Фінляндії та Хорватії.
Метою створення системи є моніторинг науково-технічної діяльності працівників наукових і освітніх установ та підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у науковій сфері в питаннях використання матеріальних і фінансових ресурсів.
Основні функції, які виконуватиме система: – об’єднання даних про установи, вчених, проєкти, публікації та дослідні інфраструктури; – автоматизація процедури МОН, зокрема атестації, акредитації та ведення реєстрів; – накопичення корисної інформації для вчених, авторів наукових публікацій і редакторів наукових видань.
Впровадження системи надасть можливість науковцям отримати єдину точку доступу до дослідної інформації, а організації, що їх фінансують, зможуть легше відслідковувати результати профінансованих досліджень. Пошук перспективних технологій спроститься для представників бізнесу. Дані про ключові напрями національної науково-технічної сфери отримають громадськість і журналісти, а органи влади матимуть аналітичні дані для прийняття управлінських рішень.
Верховна Рада України в другому читанні прийняла закони про внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності.
Верховна Рада України в другому читанні прийняла закони про внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності.
Метою законопроєктів є виконання норми частини 2 статті 47 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та створення умов для розвитку наукової та науково-технічної діяльності шляхом зменшення фіскального та податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні ними обладнання, призначеного для здійснення ними наукових досліджень.
Проєктами вносять зміни до статті 287 Митного кодексу України та статті 197 Податкового кодексу України стосовно звільнення від ввізного мита та оподаткування операцій із ввезення на митну територію України наукових приладів, обладнання, спеціалізованих транспортних засобів (в тому числі науково-дослідних суден), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну державними науковими установами та закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів). Кабінету Міністрів України надано право встановлення порядку цільового використання таких товарів.
Реалізація законів сприятиме розвитку наукової та науково-технічної діяльності в Україні, оскільки звільнення від оподаткування операцій із ввезення наукового обладнання на 20% збільшить можливості матеріального забезпечення наукових досліджень у межах загальних витрат державного бюджету.
Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.
Європейська асоціація університетів разом з видатними вченими, ректорами університетів та національними університетськими асоціаціями приєдналася до кампанії «Stick to Science», що закликає до найшвидшого підписання угоди про асоціацію Horizon Europe з Великобританією та Швейцарією.
Політичні перемовини, не пов’язані з участю в програмах ЄС, блокують завершення угод про асоціацію, що шкодить всім. Нинішня ситуація протиприродна й непотрібна. За її виправлення виступає об’єднане наукове співтовариство. Вчені з Великобританії та Швейцарії повинні бути допущені до участі в Horizon Europe, щоб зберегти міцні зв’язки між двома країнами та рештою Європи.
Кампанія «Stick to Science» об’єднує дослідників, дослідницькі організації, асоціації та мережі з усієї Європи. Її підтримують представники країн-членів ЄС, Великобританії та Швейцарії, і вона відкрита для підтримки з боку окремих осіб і організацій.
Кампанія запрошує долучитись до підтримки заклику щоб підписання угоди Швейцарії та Великобританії про асоціацію з Horizon Europe відбулося якомога швидше.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth Національного університету «Львівська політехніка»».
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth Національного університету «Львівська політехніка»».
Метою проекту є створення у Національному університеті «Львівська політехніка» унікального інноваційного науково – освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth для забезпечення ефективної взаємодії науки й бізнесу, популяризації науки, розробки новітніх технологій з переробки сміття від стадії сортування до отримання кінцевого продукту з вже перероблених відходів.
Реалізація проекту обумовлена наступним: – ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та не можуть бути заповнені в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації; – потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами; – відходи та вироби, що закінчили свій життєвий цикл, часто с дешевшим джерелом багатьох речовин i матеріалів, ніж природні джерела.
Реалізація інвестиційного проекту дозволить створити умови для виконання §26 Декларації ООН «Про довкілля» щодо зобов’язання держави по не завданню шкоди довкіллю на її території.
Ключові проблеми, які будуть розв’язані внаслідок реалізації інвестиційного проекту, наступні: – визначення та розв’язання проблем стабільності та безпеки, які виникають у зв’язку з питаннями довкілля; – поліпшення екології шляхом зміцнення діалогу, впровадження нових технологій в сфері переробки сміття; – наукове співробітництво з екологічних питань; – залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.
Створення Центру дозволить поширити серед учнівської та студентської молоді принцип 3R (Reduce, Reuse, Recycle), який би допоміг вирішити проблему утилізації та переробки побутових відходів. Таким чином, реалізацією проєкту будуть розв’язані наступні суміжні завдання: – проведення навчальних заходів; – демонстрація ефективної технології та забезпечення практичного навчання; – популяризація сортування побутових відходів; – розробка та реалізація стартапів у галузі сортування та переробки сміття; – дослідження нових механізмів і технологій переробки сміття; – розробка інноваційних підходів до вирішення проблеми засмічення міст через створення сортувальних і переробних пунктів; – комунікація з установами, які працюють у галузі сортування та переробки для впровадження масштабних і результативних проектів.
Створення Центру дозволить залучити до його роботи висококваліфікованих фахівців і вчених, здатних надавати якісні консультативні, освітні послуги та проводити наукові дослідження в сфері переробки сміття. Центр стане еталонним майданчиком для застосування найбільш прогресивних експериментальних методів дослідження та підготовки експертів у сфері переробки сміття.
Центр також сприятиме поглибленню зв’язку громадськості з інноваціями, наукою та технікою, формуючи систему комунікації в регіоні, країні та за кордоном, відіграючи провідну роль у інтеграції науки та техніки в навчальні та освітні програми.
Зауваження та пропозиції можна подати до 2 березня 2022 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Мета проекту – створення у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка унікального інноваційного науково дослідницького i освітнього Центру, який стане високотехнологічною міждисциплінарною платформою для розробки новітніх технолоriй лiкування й дiагностики поширених хвороб, проведения високоякiсних доклiнiчних i клiнiчних дослiджень нових лікарських засобів, підготовки нового поколiння бакалаврiв, магiстрiв та докторiв філософії за освiтнiми програмами на перетину xiмiї, фiзики й бioлoriї.
Створення Центру «BioMed-Science Hub» стане першим кроком до практичної реалізації ідеї створення Інноваційного науково-дослідного та освітнього кластера. Поєднання в ньому сучасно-обладнаних наукових лабораторiй, дiючої медичної клiнiки, навчальних корпусiв, iнфраструктури Науковоrо парку та затишного rостьовоrо мiнi-гуртожитку для провiдних науковцiв та аспiрантiв дозволить: – створити умови для комфортної роботи науковцiв над перспективними i проривними технологіями у галузі медичної хімії, бiо-, хемоiнформатики, нанотехнологiй, бiотехнологій та медицини; – ефективно впроваджувати iнновацiйнi технолоriї шляхом апробацiї та реалiзацiї високотехнолоriчних start-up компанiй, що працюватимуть над розробкою новiтнiх технолоriй лiкування i дiаrностики поширених хвороб. Ефективнiй спiвпрацi науковцiв з бiзнес-партнерами сприятимє iнтеrрації Центру «BioMed-Science Hub» з Науковим парком КНУ; – проводити доклінічні і клінічні дослідження нових лікарських засобів для зацiкавлених органiзацiй в Українi та за кордоном.
Наявність інноваційної науково-дослідницької та освітньої інфраструктури в Центрі значно розширить можливості для проведення спільних досліджень з науковцями різних закладів України, позитивно позначиться на розвитку нових освітніх програм, зокрема дуальної освіти, розширить можливості для участі студентів, дослідників і викладачів у програмах міжнародних і національних обмінів.
З огляду на стратегічні плани інноваційного розвитку, які ставить перед собою Україна, особливо цінним є збереження та примноження досвіду, який українські освітні та наукові інституції набули у поєднанні методів і прийомів різних наук, зокрема, фізики, хімії, біології, інформаційних технологій.
Внаслідок реалізації державного інвестиційного проекту будуть вирішені наступні три комплексні проблеми: – відсутність сучасного науково-дослідницького простору в біомедичній галузі «від ідеї – до клініки («bench-to-bedside»); – «кадровий голод» і «відтік мізків» із природничих галузей науки; – відтік капіталу українських фармацевтичних компаній за кордон на проведення високотехнологічних досліджень.
Створення Центру позитивно вплине на зростання основних економічних показників і підвищить загальну інвестиційну привабливість України.
Зауваження та пропозиції можна подати до 2 березня 2022 року.
