7 жовтня 2025 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, за результатами якого ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації.
7 жовтня 2025 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, за результатами якого ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації.
Зокрема, розглядались питання присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань, реалізації рішень НАЗЯВО щодо встановленого плагіату, моніторингу дотримання вимог фаховими виданнями України. Затверджено рішення про присудження 180 наукових ступенів і присвоєння 392 вчених звань. Скасовано рішення вченої ради однієї з наукових установ про присвоєння вченого звання старшого дослідника через невиконання вимог, визначених законодавством. На підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти одну особу позбавлено наукового ступеня через встановлений у визначеному законом порядку академічний плагіат, а інше рішення НАЗЯВО скеровано до експертної ради МОН відповідно до встановленої процедури. До категорії «А» «Переліку наукових фахових видань України» включено 7 наукових видань, 12 видань категорії «Б» вилучено з «Переліку …» через невідповідність встановленим вимогам. Оновлено систему спеціалізованих вчених рад: утворено 64 докторські ради на новий термін та внесено ряд змін до складу чинних.
На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.
На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.
Це авторитетна світова база даних, що містить перелік рецензованих наукових журналів з відкритим доступом, які відповідають високим стандартам академічної доброчесності, прозорої редакційної політики та якості наукового контенту. Присутність журналу в цьому каталозі засвідчує відповідність видання міжнародним критеріям відкритої науки. Включення журналу до DOAJ відкриває нові перспективи для розвитку наукової комунікації та підвищує міжнародне визнання результатів досліджень, а саме: зростання видимості публікацій українських науковців у глобальному науковому інформаційному середовищі завдяки інтеграції журналу до одного з найбільш авторитетних міжнародних ресурсів відкритого доступу; підвищення рівня цитованості та індексації статей, що сприятиме кращому представленню наукових результатів у міжнародних базах даних та аналітичних системах; розширення можливостей для міжнародної співпраці, оскільки відкритий доступ у поєднанні з визнанням DOAJ створює додаткові умови для міжінституційних і міждисциплінарних партнерств; інтеграцію українських досліджень у глобальний простір відкритих знань, що відповідає стратегічним пріоритетам Європейського дослідницького простору та принципам відкритої науки. Цей результат підтверджує відповідність редакційної політики журналу міжнародним стандартам академічної доброчесності
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження державної фінансової підтримки для найкращих українських наукових видань.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження державної фінансової підтримки для найкращих українських наукових видань.
Відповідна постанова від 8 жовтня 2025 р. № 1278 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсного відбору для надання фінансової підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», оприлюднена на урядовому порталі. Донедавна найкращі українські наукові журнали не мали державної фінансової підтримки, попри те, що значна частина з них безоплатно публікує наукові праці українських освітян та дослідників, забезпечуючи вимоги до індексації провідними міжнародними базами даних Scopus і Web of Science. Це – велика і складна робота, особливо для журналів, які працюють без будь-якої плати для авторів. Фактично, робота редакційних колегій є волонтерською, обтяжливою та часто призводить до втрат у складі редакційних колегій і емоційного вигоряння рецензентів, через що журнали можуть втратити високий рівень якості та індексацію у МНБД, а українська наука – свої позиції у світовому дослідницькому просторі. Згідно урядового рішення тепер у конкурсному відборі зможуть брати участь наукові видання, які індексуються базами даних Scopus і Web of Science Core Collection та віднесені до першого–четвертого квартилів (Q1-Q4) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports. Це близько 200 українських журналів, які мають міжнародне індексування. Обов’язковою умовою для участі в конкурсі є згода учасника конкурсу забезпечити публікацію статей українських авторів у разі перемоги у конкурсі на безоплатній основі. Також із порядку вилучено норму, що забороняла повторну участь у конкурсі виданням, які вже отримували державну підтримку, що сприятиме розвитку найякісніших видань. Крім того, електронні наукові журнали (онлайн-медіа), індексовані в міжнародних базах даних, відтепер також зможуть брати участь у конкурсному відборі на рівних умовах із друкованими виданнями. Конкурс буде проводитись щороку. Переможці конкурсу отримують до 350 тис. грн щорічно упродовж двох років поспіль. У 2026 році планується підтримати 19 видань, відібраних у 2025 році за результатами оцінювання якості та впливу. Основні критерії відбору: рівень впливовості видання, визначений міжнародними наукометричними базами та рейтингами (Index, Journal Impact Factor, JIF Rank, JIF Quartile, JIF Percentile, Journal Citation Indicator, CiteScore, CiteScore Rank, CiteScore Quartile, CiteScore Percentile, SCImago Journal Rank (SJR), SJR Quartile, Source Normalized Impact per Paper (SNIP)), за останні два роки; відповідність редакційної політики та публікаційної етики видання принципам транспарентності, відкритого доступу та найкращих видавничих практик (Principles of Transparency and Best Practice іn Scholarly Publishing), сформульованим COPE (Committee on Publication Ethics), DOAJ (Directory of Open Access Journals), OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association), EASE (European Association of Science Editors), для медичних видань — WAME (World Association of Medical Editors); дотримання принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment); наявність в директорії видань відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ) та категорії «А» в переліку фахових видань України, затвердженого наказом МОН та чинного на рік проведення конкурсу; дотримання принципів відкритої науки, зокрема -Budapest Open Access Initiative, Initiative for Open Citations (I4OC), Initiative for Open Abstracts (I4OA), Barcelona Declaration on Open Research Information; дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема -відсутність будь-якої співпраці з недоброчесними організаціями, які пропонують ученим послуги з написання (підготовки) дисертацій, монографій, наукових статей, тез доповідей, підручників тощо на замовлення, продаж співавторства в публікаціях, продаж членства в редакційних колегіях, штучне забезпечення цитувань публікацій, інших наукометричних показників, швидке оприлюднення рукопису та інші маніпуляції з процесом опублікування з метою отримання фінансової вигоди. Ухвалення постанови має стати додатковим стимулом для удосконалення видавничих політик фахових видань, їхнього індексування в базах Scopus і Web of Science, посилить якість українських наукових публікацій і зміцнить присутність України в Європейському та світовому дослідницькому просторі.
PlagScan являє собою сервіс виявлення плагіату, створений у 2009 році у Німеччині.
PlagScan являє собою сервіс виявлення плагіату, створений у 2009 році у Німеччині.
Він орієнтований на задоволення у першу чергу потреб академічного середовища і дозволяє студентам, викладачам та дослідникам оцінювати оригінальність текстів та підтримувати на високому рівні академічне письмо і критичне мислення. Сервіс працює з поширеними форматами файлів і застосовує двоетапний алгоритм для порівняння текстів з мільйонами веб-джерел та великими власними архівами. Виявлення збігів відбувається, щойно фіксується щонайменше три послідовні слова з іншого джерела. Аналізується чотири типи джерел: інтернет-контент, інституційні репозитарії, бази даних видавців-партнерів та ексклюзивний спільний архів, де документи, надіслані іншими клієнтами, використовуються для перевірки нових матеріалів. В останньому випадку користувачі бачать лише локацію збігів, а не повний текст, що дозволяє зберігати конфіденційність. Ця база постійно поповнюється внесками від установ та видавців, що розширює спектр порівнянь і запобігає повторному використанню попередніх робіт студентами чи авторами. Преміум-версія PlagScan Pro дозволяє здійснювати порівняння з текстами обширної колекції наукових журналів від кращих видавців (BMJ, Springer, Wiley). Результати аналізу подаються у формі звіту з маркерами збігів та потенційних проблем. Сервіс легко інтегрується з системами управління навчанням, такими як Moodle, Canvas чи Schoology, через API та LTI-протокол. Він відповідає сучасним вимогам захисту даних ЄС (GDPR), а також іншим європейським нормам щодо безпеки даних і конфіденційності. Використання сервісу сприяє підвищенню обізнаності щодо плагіату й академічної доброчесності, підтримує унікальність контенту, забезпечує моніторинг авторських прав.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».
У ній містяться міркування щодо того, наскільки сучасне академічне середовище перенасичене знаннями і даними і як це ускладнює розвиток науки. Діша зазначає, що цифровізація зробила доступ до інформації безпрецедентно легким, однак цей прогрес спричинив виникнення нової проблеми — втрату орієнтирів у потоці даних. Кількість наукових публікацій, препринтів і звітів зростає швидше, ніж здатність дослідників їх опрацьовувати, і навіть досвідченим науковцям важко відрізнити справді значиме від вторинного. Сучасна наука дедалі частіше вимірюється кількісними показниками — кількістю статей, цитувань, грантів — а не якістю ідей. Такий підхід заохочує поверховість, розпорошує увагу та знижує глибину мислення. У результаті академічна продуктивність перетворюється на самодостатній процес продукування публікацій, а не змістовних речей, віддаляючи її від початкового призначення — пошуку істини. Діша закликає повернути пріоритет критичному мисленню, вибірковості й аналітичній зосередженості. На її думку, саме здатність відсіювати надлишкове, шукати зв’язки між знаннями та формулювати запитання – найбільш цінна компетенція дослідника. Лише усвідомлене ставлення до знань може перетворити інформаційний хаос на інтелектуальний ресурс. Без цього наука ризикує втратити своє головне призначення — не лише орієнтувати людство у складній реальності, а й утримувати його від розгубленості в її нескінченних віддзеркаленнях.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджа Шалхуба «Ми повинні встановити правила використання ШІ у наукових роботах і рецензуванні».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджа Шалхуба «Ми повинні встановити правила використання ШІ у наукових роботах і рецензуванні».
У ній автор наголошує, що без чітких правил використання інструментів генеративного штучного інтелекту у наукових текстах і процесі рецензування може бути втрачена довіра до самої системи академічної комунікації. Шалхуб зазначає, що великі мовні моделі дедалі частіше стають невидимими співавторами наукових текстів. Уже траплялися випадки, коли до наукових статей потрапляли фрази, очевидно породжені ШІ, або навіть цілі абзаци, які не мали жодного стосунку до змісту дослідження. Окремі журнали змушені були відкликати публікації після виявлення таких фактів. Дослідження показують, що ознаки машинного тексту присутні щонайменше у кожній восьмій науковій анотації, а в галузі комп’ютерних наук — майже у 20% робіт. Такі самі тенденції мають місце і в рецензуванні: до 17 % рецензій містять фрази, сформовані штучним інтелектом. Проблема посилюється через зростання кількості наукових рукописів, які потребують рецензування. Академічне середовище заохочує кількість публікацій, тоді як сама процедура оцінювання залишається неоплачуваною і надмірно перевантаженою. Це створює спокусу використовувати штучний інтелект, аби скоротити час підготовки текстів чи рецензій. Водночас з’являються нові форми маніпуляцій — автори іноді приховують у документах інструкції для ШІ, які впливають на оцінювання наукової роботи. Автор переконаний, що ця ситуація вимагає невідкладного врегулювання. Передусім наукові журнали та організатори конференцій мають ухвалити політики, які зобов’язують декларувати будь-яке використання штучного інтелекту. Має бути чітко вказано, який саме інструмент застосовано, з якою метою і яку роль він відіграв у створенні тексту. Відповідальність за зміст і достовірність завжди залишається за людьми, тому ШІ не може бути вказаний як співавтор. Рецензенти повинні ретельно перевіряти подані матеріали (зокрема – на предмет прихованих інструкцій) і користуватися лише перевіреними інструментами. Одночасно потрібно створювати механізми аудиту та контролю, які передбачатимуть не лише виявлення порушень, а й послідовну систему відповідальності: від попередження у разі ненавмисних помилок до суворих санкцій за повторні або свідомі порушення. Така регламентація не повинна зупиняти використання ШІ, а має зробити його безпечним і відповідальним. Загальний висновок автора полягає в тому, що стрімкий технологічний прогрес потребує нової культури академічної доброчесності. Штучний інтелект може бути корисним інструментом для науковців, але лише тоді, коли його застосування буде прозорим, підзвітним і підконтрольним. Тільки за цієї умови можливо зберегти довіру до наукового знання як колективного людського надбання.
Scribbr являє собою онлайн-платформу підтримки академічної доброчесності, засновану у 2012 році.
Scribbr являє собою онлайн-платформу підтримки академічної доброчесності, засновану у 2012 році.
Вона сфокусована на сервісах для коректури, редагування текстів та їхньої перевірки на плагіат і має на меті сприяння академічній доброчесності в середовищі здобувачів освіти і дослідників. Сервіс орієнтований на удосконалення роботи з кваліфікаційними працями (рефератами, дипломними роботами, дисертаціями) та науковими публікаціями, пропонуючи комплексні рішення для забезпечення оригінальності творів. З моменту свого заснування і до сьогодні Scribbr еволюціонував від базового редактора до інтегрованої системи з елементами штучного інтелекту, адаптованої під потреби академічних кіл. Основна функція — перевірка на плагіат — базується на технології Turnitin, яка є стандартом у більшості університетів і видавництв. Цей інструмент виявляє не лише точні текстові збіги, а й семантичні подібності, включаючи заміни синонімами. Перевірка здійснюється з широким спектром джерел: понад 99 млрд поточних та архівних веб-сторінок, 8 млн публікацій від 1700 видавництв (зокрема – Springer, IEEE, Elsevier, Wiley-Blackwell, Taylor & Francis), дисертацій, тез і новин. Детектор штучного інтелекту побудований на власному програмному забезпеченні Scribbr, щоб з високою точністю ідентифікувати тексти, згенеровані LLM-моделями на кшталт ChatGPT, Gemini чи Copilot. Звіти про перевірку містять детальний аналіз потенційних збігів, допомагаючи розпізнавати ненавмисний плагіат і формувати правильні цитати, що знижує ризики академічної недоброчесності. Сервіс підтримує перевірку на 20 мовах – англійській, іспанській, німецькій, арабській, французькій тощо. Серед додаткових можливостей сервісу — генератор цитувань, інструмент перевірки стилю цитування, професійні послуги коректури, а також понад 300 статей з порадами щодо академічного письма, уникнення плагіату та етичних аспектів дослідження. Ці ресурси навчають академічній етиці, роблячи платформу корисною для студентів і викладачів. Scribbr використовується в освітніх установах і наукових інституціях для підтримки стандартів оригінальності та забезпечує необхідну конфіденційність даних.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
У ньому представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шелдона Г. Джейкобсона «Рецензування за допомогою ШІ має пройти належну перевірку».
У ній автор порушує питання використання інструментів штучного інтелекту для рецензування наукових праць і наголошує, що перед тим, як запроваджувати відповідні практики, потрібно ретельно перевірити надійність і здатність ШІ адекватно виконувати ці завдання. Автор звертає увагу, що нині існують десятки тисяч наукових журналів, і процес оцінювання рукописів вимагає величезних витрат ресурсів часу та зусиль фахівців. Якщо кожну статтю мають рецензувати кілька незалежних експертів, то загальний обсяг роботи вимірюється мільйонами годин на рік. Саме тому зростає інтерес до можливостей штучного інтелекту як інструмента, який міг би зменшити таке навантаження. Будь-який процес рецензування наукової праці зводиться до трьох основних питань: чи є дослідження новим, чи коректними є отримані результати та чи додає робота вагомий інтелектуальний внесок у відповідну сферу знань. У кращому випадку технології штучного інтелекту можуть більш-менш успішно визначати рівень новизни, порівнюючи рукописи з наявною базою знань. Однак оцінка коректності та інтелектуальної цінності дослідження потребує глибокого контексту і часто пов’язана з суб’єктивними судженнями, що робить завдання значно складнішим. Джейкобсон застерігає: алгоритми навчаються на даних, які вже містять певні неточності й помилки, тому ймовірність упереджень дуже висока. Крім того, існує ризик, що система ігноруватиме роботи, які виходять за межі усталених підходів, натомість надаючи перевагу тим, що розвивають уже добре відомі напрямки. Це може посилити так званий «груповий ефект», коли інноваційні ідеї не отримують належної уваги. Щоб уникнути таких проблем, автор пропонує не замінювати людей автоматизованими рішеннями, а звернутись до гібридної моделі: статті оцінюють рецензенти, але паралельно ті самі рукописи проходять перевірку штучним інтелектом. Порівняння результатів дозволить з’ясувати, в яких галузях збіг між оцінками людей і алгоритмів може бути досить високим, а де навпаки — різниця виявиться суттєвою. Лише після такого тестування можна говорити про поступове розширення ролі технологій. Ключовий висновок полягає в тому, що системи ШІ самі мають пройти своєрідне «рецензування». Наразі немає доказів їхньої стабільної роботи без значних похибок і упереджень, тому їхнє застосування в офіційному процесі рецензування слід відтермінувати. Майбутнє науки може виграти від технологічної підтримки, однак це відбудеться лише за умови, що надійність таких інструментів буде перевірена так само суворо, як і будь-яке інше дослідницьке нововведення.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.
У ньому йдеться про те, як штучний інтелект починає змінювати глобальний ландшафт рецензування та, зокрема – процес рецензування наукових публікацій. Люди все більше цінують переваги автоматизованих інструментів, у тому числі сервісів генеративного штучного інтелекту, причому легкість їх використання спричиняє зниження, а подекуди – навіть вимкнення критичного мислення. Коли ChatGPT вперше було відкрито для широкого загалу наприкінці 2022 року, з’явився цілий шквал наукових статей, у яких інструмент був вказаний як автор/співавтор, незважаючи на те, що цей по суті інструмент явно не мав здатності брати на себе відповідальність за будь-які згенеровані результати. На щастя, здоровий глузд було відновлено, і швидко сформувався консенсус щодо того, що автоматизовані інструменти не можуть бути авторами. Однак люди все ще знаходять нові способи зловживання такого роду інструментами. Цьогоріч DOAJ змушений був відхилити заявку журналу, який використовує штучний інтелект для обрання рецензентів. Це була не єдина проблема з журналом, але вона була головною, що засвідчила більш широкий пласт видавничих проблем з публікаційною етикою. Використання автоматизованих алгоритмів для підбору потенційних рецензентів здійснюється вже багато років, для чого використовуються бази даних видавців та зовнішніх джерела (наприклад, Publons як частина Web of Science). Однак, експертів DOAJ вразило у політиці журналу те, що використаний алгоритм жодним чином не був описаний, тобто він був «чорною скринькою», над якою повністю відсутній людський контроль. З огляду на цей досвід Метт Ходжкінсон звертає увагу на цінність оновлення посібника із подання заявок, до якого було додано розділ про штучний інтелект та інші автоматизовані інструменти. Тепер DOAJ вимагатиме від журналів чіткої та прозорої політики використання ШІ, яка повинна включати наступні аспекти: як автори повинні розкривати використання ШІ (окрім перевірки орфографії, граматики тощо); як автори нестуть відповідальність за результат роботи з інструментами ШІ (авторами можуть виступати лише люди); чи повинен ГШІ цитуватися; чи мають рецензенти використовувати генеративний штучний інтелект для написання своїх звітів тощо. Журнал повинен розкривати використання інструментів ШІ, здійснювати належну перевірку та пропонувати людям перевіряти результати рецензування. Ці пропозиції по суті своїй не нові, бо спираються на позицію COPE, Асоціації STM, AME та інших авторитетних організацій. Нові правила ураховують нинішній консенсус щодо ШІ і пропонують запобіжні заходи, при цьому не надто обмежуючи експерименти з автоматизацією процесів.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
