Важливий крок на шляху до безбар’єрної освіти

Важливий крок на шляху до безбар’єрної освіти

В Україні впроваджено Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) у якості національного класифікатора. Відповідний наказ від 09 квітня 2022 року № 810-22 підписаний Міністерством економіки. 

В Україні впроваджено Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) у якості національного класифікатора. Відповідний наказ від 09 квітня 2022 року № 810-22 підписаний Міністерством економіки. 

МКФ являє собою методику визначення стану здоров’я людини після перенесеної травми. Вона покликана перебудувати систему реабілітації в Україні, зробити її більш якісною, ефективною та людиноцентричною.

МКФ надає потрібний інструментарій для адаптації загальних програм до можливостей осіб з особливими освітніми потребами. Вона допоможе сформувати чіткі алгоритми вирішення проблем формування освітнього простору, адаптації навчальних програм, потреб у різноманітних допоміжних технологіях і засобах.

Використання МКФ сприятиме запровадженню сучасної системи доказової реабілітації повсякденного життя. Наразі Міністерством охорони здоров’я у співпраці з Національною службою здоров’я України за підтримки представників професійних реабілітаційних спільнот розробляється спеціальне програмне забезпечення, яке дозволить запровадити МКФ та електронний документ «Індивідуальний реабілітаційний план» у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я.

Детальніше: https://bit.ly/3uIeslL, https://bit.ly/36hDjUi, https://bit.ly/36CvSHq 

Фото: МОН

2022-04-14
Поширити
136
Ініціатива від шведських дослідницьких установ

Ініціатива від шведських дослідницьких установ

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Ряд шведських організацій, які проводять та фінансують дослідження, пропонують підтримку українським науковцям за такими напрямками:
– фінансування;
– проведення досліджень у шведських закладах вищої освіти;
– працевлаштування дослідників;
– міжнародна співпраця.

Зокрема, стипендії Шведської королівської академії наук у сумі 20 тис. шведських крон на місяць можуть бути присуджені на 12 місяців. Фінансування досліджень від Шведського фонду стратегічних досліджень може складати до 3 млн шведських крон при тривалості проєкту до трьох років.

Шведські університети Гетеборзький, Каролінський, Лундський, Стокгольмський, Упсальський та Умео пропонують свої лабораторії для проведення досліджень науковцями з України. 

Фонди: Веннера-Грена, Кнута та Аліси Валленберг, Стратегічних екологічних досліджень Містра виділяють кошти для працевлаштування дослідників або викладачів з України. Докторанти та науковці з України, які активно займаються медичними дослідженнями, можуть отримувати стипендії від Шведського товариства медичних досліджень і регіону Естергьотланд. Також шведські заклади вищої освіти подаватимуть заявки на фінансування Шведської дослідницької ради для працевлаштування дослідників з України у рамках Програми дій Марії Склодовської-Кюрі в програмі «Горизонт Європа».

Детальніше: https://bit.ly/3rvS5ht, https://bit.ly/37V3bG1

Фото: НАНУ

2022-04-14
Поширити
168
Дослідницький профіль Центральної Європи

Дослідницький профіль Центральної Європи

На офіційному сайті компанії Clarivate опубліковано новий звіт «Центральна Європа: профіль регіону та його місце у європейській дослідницькій мережі», підготовлений експертами Інституту наукової інформації.

На офіційному сайті компанії Clarivate опубліковано новий звіт «Центральна Європа: профіль регіону та його місце у європейській дослідницькій мережі», підготовлений експертами Інституту наукової інформації.

Звіт окреслює дослідницький простір одинадцяти країн Центральної Європи, що приєдналися до Європейського Союзу після 2000 року Він охоплює теми, які допомагає скласти уявлення про оцінювання досліджень, управлінські та стратегічні рішення. Зокрема у документі розглядаються:
– результати досліджень;
– міжнародне співробітництво;
– вплив цитування;
– сильні сторони та спеціалізація;
– вплив окремих установ;
– дослідницькі мережі, які швидко зростають.

Результати досліджень свідчать про наступне.

Дослідники з Центральної Європи були авторами близько 4% світових статей у період з 2016 по 2020 рік, що вдвічі більше їх частки 1990 року. Найбільший обсяг припадає на багатодисциплінарне матеріалознавство (5 545 статей) або 4,4% світового сегменту. Більшу частку, але менший обсяг займають математика (2654 роботи, 8,6%) і фізика елементарних частинок (1178 робіт, 8,9%).

Міжнародне співробітництво має значний вплив на цитування, існує  необхідність ретельного тлумачення політики у цій сфері. Співавторство науковців досліджуваних країн з колегами із Західної Європи зросло з 18% у 1990-1994 роках до 20% загального обсягу в 2015-2019 роках. Естонія та Латвія демонструють високий рівень співпраці. Це підвищує їхній середній вплив цитування, але може не відображати внутрішні дослідження, якщо вони не спиратимуться на ці посилання.

Фізичні науки є основним напрямом досліджень у Центральній Європі, який доповнює західноєвропейське дослідження у галузі. Цей досвід відкриває можливості у розвитку досліджень, щодо зміни клімату та інноваційних енергетичних технологій.

Зростання кількості університетів Центральної Європи може відображати історичний та культурний вплив національних академій у регіоні від цілеспрямованих досліджень, орієнтованих на місію, до більш відкритого та динамічного середовища, очолюваного дослідниками. 

Детальніше: https://clarivate.com/, https://bit.ly/3LTqGxJ, https://bit.ly/3xgso8k  

Фото: скріншот

2022-04-08
Поширити
195
Премія Юджина Гарфілда за інновації в аналізі цитування 2022

Премія Юджина Гарфілда за інновації в аналізі цитування 2022

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Нагорода присуджується за роботи, які містять інноваційний підхід до наукової оцінки з використанням аналізу цитування, або комбінацію аналізу цитування та додаткових джерел даних для оцінювання будь-яких галузей досліджень. Критеріями відбору є:
– цілісність дослідження (методи відстеження, аналізу та обліку виправлених та відкликаних статей в оцінках; методи та рамки подолання кризи відтворюваності);
– оцінка дослідження (нові індикатори інституційного та дослідного впливу; нові індикатори для відстеження соціального впливу досліджень);
– різноманітність та інклюзивність (методи відстеження різноманітності та інклюзивності; методи відображення та відстеження різних команд; методи аналізу результатів та впливу різних команд (на національному та міжнародному рівнях); розробка індикаторів різноманітності та інклюзивності);
– стійкість та інновації (нові методи застосування цілей сталого розвитку в оцінці досліджень; нові методи відстеження інновацій через публікації; методи виявлення нових тем).

Юджин Гарфілд, як засновник Інституту наукової інформації, мав різноманітні наукові інтереси, пов’язані з інформаційними науками та технологіями, використанням цитат (цитованих посилань) у пошуку інформації, оцінюванні досліджень,  які стали ключовими темами його творчості. У 2017 році Clarivate заснував нагороду на його ім’я, щоб вшанувати його спадщину.

Сума винагороди становить 25 тис. дол. США.

Взяти участь у конкурсі можуть дослідники, які мають диплом на доктора філософії та 10 років стажу на момент подання заявки.

Заявку на участь у конкурсі можна до 1 липня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JyimBY, https://bit.ly/3NYx7Bv  

2022-04-08
Поширити
201
Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради

Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради

Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради.

Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради.

Це відкриває нові перспективи для вивчення Арктики і Антарктики, зокрема – доступ до спільних європейських програм та можливість використовувати наукову полярну інфраструктуру членів Ради та долучитись до кращих напрацювань європейської полярної науки, підвищувати конкурентоспроможність українських вчених.

Європейська полярна рада European Polar Board (EPB) є незалежною організацією, зосередженою на основних стратегічних пріоритетах у Арктиці та Антарктиці. Її членами є науково-дослідні інститути, логістичні оператори, фінансові агентства, наукові академії та урядові міністерства з різних країн.

Основний підхід до полярних досліджень, підтримуваний EPB, пов’язаний з розвитком спільного європейського дослідницького простору, в межах якого рішення щодо досліджень або екологічних ініціатив у полярних регіонах приймаються на основі провідних європейських експертів через механізм EPB.

Детальніше: https://bit.ly/3jrdZhn  

Фото: МОН

2022-04-08
Поширити
171
Ініціатива «Academics to Academics»

Ініціатива «Academics to Academics»

Громадська організація «Інститут лідерства, інновацій на розвитку» спільно з Інститутом вищої освіти НАПН України започаткували Ініціативу «Academics to Academics».

Громадська організація «Інститут лідерства, інновацій на розвитку» спільно з Інститутом вищої освіти НАПН України започаткували Ініціативу «Academics to Academics».

Ініціатива спрямована на підтримку науковців та освітян переміщених з регіонів, що знаходяться у зоні активних бойових дій. Ініціатива має за мету надання допомоги таким викладачам і дослідникам задля здійснення ними освітньої та наукової діяльності в умовах внутрішнього або закордонного переміщення. Формами підтримки є:
– стажування, допомога в реалізації права на академічну мобільність, тимчасове працевлаштування (повний / неповний робочий день);
– залучення до виконання дослідницьких та освітніх проєктів;
– підготовка проєктних заявок на майбутні конкурси грантових програм;
– допомога з доступом до робочих місць з підключенням до мережі інтернет.

Ініціативою передбачається:
– збір коштів для підтримки викладачів і дослідників університетів України, переміщених з регіонів, що знаходяться у зоні активних бойових дій;
– накопичення інформації про потреби конкретних викладачів і дослідників, їх аналіз і задоволення на засадах відкритості та відповідно до визначених критеріїв;
– формування бази даних пропозицій від вітчизняних і зарубіжних університетів про можливості для професійної діяльності українських викладачів і дослідників за місцем їх переміщення / тимчасового проживання та надання цієї інформації академічному персоналу університетів України, переміщених з регіонів, що знаходяться у зоні активних бойових дій.

Детальніше: https://bit.ly/3xeGDdP, https://bit.ly/3rcCu6y, https://bit.ly/3xaNll7 

Фото: Еразмус+

2022-04-07
Поширити
370
Консорціум доступних книг ВОІВ

Консорціум доступних книг ВОІВ

Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомляє, що  Консорціум доступних книг АВС запрошує представників організацій, зацікавлених у створені книг доступного формату для сліпих, людей із вадами зору чи ускладненим сприйняттям друкованого тексту, взяти участь у співпраці за цим напрямом.

Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомляє, що  Консорціум доступних книг АВС запрошує представників організацій, зацікавлених у створені книг доступного формату для сліпих, людей із вадами зору чи ускладненим сприйняттям друкованого тексту, взяти участь у співпраці за цим напрямом.

Організації, готові до співробітництва, повинні:
– мати досвід чи належну базу для випуску книг у доступному форматі;
– підтвердити, що книги, які будуть створені, стануть частиною національних освітніх програм або просуватимуть національні освітні цілі;
– продемонструвати можливості взаємодії з іншими зацікавленими сторонами, профільними неурядовими організаціями, відповідними бібліотеками, відділами освіти, інтелектуальної власності або авторського права для реалізації завдань Марракеського договору, забезпечення сталості діяльності з виробництва книг у доступному форматі тощо. 

Консорціум Accessible Books Consortium є державно-приватним партнерством, очолюваним ВОІВ, яке об’єднує організації, що представляють людей з обмеженими можливостями, видавництва, друкарні, бібліотеки, авторів, організації колективного управління, а також органи стандартизації.

Подати заявку на участь у проєктах можна до 15 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uo9r1F, https://bit.ly/3v25bUQ, https://bit.ly/3jqhvbK 

Фото: ВОІВ

2022-04-07
Поширити
154
Особливості реєстрації на платформі Research4Life

Особливості реєстрації на платформі Research4Life

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.

Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.

Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Детальніше: https://bit.ly/3v3uSEk, https://bit.ly/3rcQ4Xi, https://www.research4life.org/faq/, https://bit.ly/3OiBEih 

Фото: МОН

2022-04-06
Поширити
340
Google підтримує українські стартапи

Google підтримує українські стартапи

Фонд підтримки українських стартапів від Google виділяє грошові гранти та надає підтримку українським стартапам.

Фонд підтримки українських стартапів від Google виділяє грошові гранти та надає підтримку українським стартапам.

Через військові дії українська економіка та бізнес стикаються з серйозними проблемами. Значна частина стартапів працює за кордоном, їх співробітники знаходяться як в Україні, так і поза її межами. Для їхньої підтримки Фонд виділяє на 2022 рік допомогу у розмірі 5 млн дол. США 50-ти компаніям, заснованим в Україні. Кожен стартап додатково отримає Google Cloud та консультаційну підтримку від менеджерів Google. Практична підтримка та фінансові інвестиції покликані допомогти українським підприємцям підтримувати й розвивати свої стартапи, зміцнювати свою спільноту та будувати фундамент для майбутнього відновлення.

Подати заявку на отримання гранту можуть стартами, які відповідають наступним критеріям:
– були засновані та базувалися в Україні на момент 24 лютого 2022 року;
– пройшли стадію тестування (MVP) і мають доведену прибутковість (продукт на ринку/пілотна версія/ранній дохід);
– мають місію соціального впливу.

Засновники стартапу мають використати грошову винагороду на продовження зростання/відновлення бізнес-діяльності, що постраждала внаслідок військових дій та на розвиток основного продукту.

Детальніше: https://bit.ly/3uVXYFH, https://bit.ly/3JjQrp7

Фото: Укрінформ

2022-04-06
Поширити
232
Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

ЄАУ та інші асоціації, які представляють європейські університети, дослідницькі організації, дослідницькі бібліотеки, репозиторії, а також установи, що фінансують дослідження, оприлюднили спільну заяву в контексті тристоронніх перемовин щодо Закону «Про цифрові послуги» (DSA).

Запропонований Європейською комісією у 2020 році DSA покликаний забезпечити більш демократичний контроль та нагляд за цифровими платформами, знизити системні ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, зокрема – маніпуляції чи дезінформацію.

Не зважаючи на свій амбіційний підхід до регулювання онлайн-платформ, Європейська комісія ніколи не встановлювала належну відмінність між громадським мандатом некомерційних наукових і освітніх репозиторіїв та архівів, що підтримують відкриту науку, і діяльністю комерційних онлайн-платформ. Таким чином, до системи репозиторіїв та архівів, які знаходяться у підпорядкуванні університетів, ймовірно, будуть застосовуватися різні фінансові та адміністративні вимоги для забезпечення вільного доступу, спільного та повторного використання даних і результатів досліджень.

З причин, які викладені у заяві організацій, що представляють наукову, освітню, бібліотечну спільноту ЄС та спонсорських організацій лунає заклик до виключення некомерційних репозиторіїв, цифрових архівів та бібліотек від зобов’язань Закону «Про цифрові послуги».

Детальніше: https://bit.ly/3x8WnyU, https://bit.ly/3LKLRlv

Фото: ЄАУ

2022-04-06
Поширити
228