З 25 серпня 2020 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад.
З 25 серпня 2020 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оголошує конкурс до галузевих експертних рад (ГЕР) відповідно до Порядку висування кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад на заповнення вакантних посад.
Конкурс оголошено за наступними напрямами: 01 «Освіта»; 01 «Педагогіка»; 02 «Культура і мистецтво»; 04 «Богослов’я»; 10 «Природничі науки»; 11 «Математика та статистика»; 12 «Інформаційні технології»; 13 «Механічна інженерія»; 20 «Аграрні науки та продовольство»; 23 «Соціальна робота»; 24 «Сфера обслуговування»; 25 «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону»; 26 «Цивільна безпека»; 27 «Транспорт».
Документи для участі у конкурсі можна подати з 25 серпня до 18 вересня 2020 року.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент Vienna Classification Assistant, який використовує технології штучного інтелекту для спрощення класифікації зображень, пов’язаних зі знаками для товарів і послуг.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий інструмент Vienna Classification Assistant, який використовує технології штучного інтелекту для спрощення класифікації зображень, пов’язаних зі знаками для товарів і послуг.
Доступ до цього інструменту – безкоштовний. Для початку роботи достатньо перенести зображення у відповідне поле “помічника”, після чого автоматично визначаються і демонструються найбільш релевантні категорії, зображення класифікується відповідно до Віденської класифікації та користувачу пропонується набір відповідних опцій.
Для роботи з Vienna Classification Assistant ВОІВ радить використовувати зображення у форматі JPG/JPEG або PNG, а також сучасний веб-браузер: Chrome, Firefox або Microsoft Edge. Обмін даними зображень відбувається лише між користувачем та ВОІВ, дані після аналізу не зберігаються на серверах організації.
26-29 серпня 2020 року в онлайн форматі відбудеться захід, спрямований на встановлення зв’язку між офіційною освітою та бізнесом – V всеукраїнська конференція “Uni-Biz Bridge”.
26-29 серпня 2020 року в онлайн форматі відбудеться захід, спрямований на встановлення зв’язку між офіційною освітою та бізнесом – V всеукраїнська конференція “Uni-Biz Bridge”.
У програмі конференції передбачені:
– вебінари від компаній-роботодавців, спрямовані на покращення якості освіти в режимі онлайн;
– панельна дискусія «Дуальна освіта в онлайн-режимі»;
– конкурс ідей для бізнесу за наступною тематикою: залучення бізнесу до онлайн-семнарів; онлайн практика; стажування викладачів; проєкти з працевлаштування молоді.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».
У рамках конкурсу Еразмус+ 2020-року 2 університети та 2 громадські організації з України стали переможцями у статусі партнерів у проєктах напряму КА2:SP «Стратегічні партнерства у сфері молоді та у сфері освіти».
Напрям КА2: SP є окремим компонентом міжнародного виміру Програми Erasmus+ у сфері освіти, професійної підготовки та молоді, що спрямований на підтримку інноваційних практик, а також реалізацію спільних ініціатив розвитку співробітництва, колегіального навчання та обміну досвідом на європейському рівні.
З Базою проєктів Erasmus+ за участі України можна ознайомитись на сайті Еразмус+.
Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.
Виконавче агентство із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) Європейської Комісії оголосило результати конкурсу 2020 року за напрямом Жан Моне.
Серед переможців 38 проєктів, у яких беруть участь представники України: 25 Modules, 2 Centre of Excellence, 5 Chairs, 5 Projects, 1 Support to Associations. Іх координуватимуть 24 українських організації а саме: 21 заклад вищої освіти, 2 громадські організації та 1 дослідницький заклад.
Інформація щодо проєктів-переможців розміщена на сайті Виконавчого агентства із питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури.
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Оприлюднено результати першої «хвилі» опитування українських закладів вищої освіти та наукових установ щодо інституційних репозитаріїв, відкритої науки та готовності співпрацювати з Національним репозитарієм академічних текстів (НРАТ).
Дослідження було започатковано директоратом науки та інновацій МОН разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації.
Його мета – визначити стан локальних репозитаріїв установ, сформувати мапу наявних наукових цифрових архівів для подальшої реалізації політики відкритого доступу та розвитку НРАТ.
Перша «хвиля» опитування тривала з 1 до 31 липня 2020 року. У ньому взяли участь 202 представники ЗВО та наукових установ, які опікуються питаннями наукової діяльності, академічної доброчесності, діяльності наукових бібліотек, створення та підтримання роботи інституційних репозитаріїв. Зокрема, до опитування долучилися 133 виші та 69 наукових установ, з яких 65 належать до сфери управління Національної та галузевих академій наук.
Досліджувалися такі питання:
– обізнаність щодо НРАТ та існування власного репозитарію;
– наявна інфраструктура відкритості;
– контент;
– організаційні питання роботи інституційного репозитарію;
– юридичні та нормативні аспекти;
– загальні оцінки щодо перспектив розвитку відкритої науки.
Понад 90% респондентів у цілому добре поінформовані про урядові рішення та накази МОН щодо створення НРАТ. Дещо нижчою є обізнаність з кращими вітчизняними та зарубіжними практиками діяльності електронних онлайнових архівів – біля 60%. Ствердну відповідь про наявність власного інституційного репозитарію надали 56%.
Також варто відзначити, що кількість цифрових архівів у ЗВО та наукових установах України постійно зростає. За 2011-2015 роки їх було створено у 2,5 рази більше, ніж у попередні 5 років, за останні 4 роки їх кількість зросла порівняно з попереднім періодом ще на 17%.
Наразі дослідження продовжується. Ті ЗВО та наукові установи, які з різних причин у липні не змогли взяти участь в опитуванні, можуть долучитися до нього до 18 вересня цього року. Для отримання докладної інформації щодо заповнення анкети просимо звертатися на скриньку NRAT@ukrintei.ua
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист-звернення від Ради проректорів з наукової роботи закладів вищої освіти та директорів наукових установ, у якому наведено зауваження до проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, розроблених Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Згідно з позицією Ради, прийняття зазначених нормативних актів призведе до значних негативних наслідків.
Міністерство освіти і науки України закликає наукові установи, заклади вищої освіти, інститути громадянського суспільства долучатися до громадського обговорення проєктів Порядку присудження наукових ступенів та Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад.
Станом на 1 січня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів склали 5 257 097,7 тис. гривень. Із зазначеної суми 1 901 231,4 тис. грн мають цільове призначення відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1106-р та № 1109-р. Решту коштів у сумі 3 355 866,3 тис. грн місцеві органи влади мають використовувати відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6.
Станом на 1 січня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів склали 5 257 097,7 тис. гривень. Із зазначеної суми 1 901 231,4 тис. грн мають цільове призначення відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1106-р та № 1109-р. Решту коштів у сумі 3 355 866,3 тис. грн місцеві органи влади мають використовувати відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6.
Залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів, зазначених у частині першій статті 1032 Бюджетного кодексу України.
Порядком та умовами надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначений перелік напрямів, на які насамперед необхідно спрямовувати залишки освітньої субвенції, однак він не є вичерпним.
Таким чином, залишки коштів за освітньою субвенцією, що склалися на початок року, можуть бути спрямовані на будь-які напрями, що стосуються оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти.
За І півріччя 2020 року обсяг освітньої субвенції, який був перерахований Державною казначейською службою до місцевих бюджетів, склав 46 729 003,0 тис гривень. Станом на 1 липня 2020 р. залишки освітньої субвенції на рахунках місцевих бюджетів становили 7 776 214,2 тис. гривень.
З огляду на те, що впродовж 2020/2021 навчального року в Україні будуть так звані «червоні зони» епідемічної небезпеки поширення COVID-19, в яких навчання буде переводитись у дистанційній формі, Міністерство освіти і науки рекомендує місцевим органам виконавчої влади використовувати зекономлені кошти насамперед на забезпечення проведення дистанційного навчання, зокрема на заохочення вчителів, оновлення матеріально-технічної бази та навчального обладнання закладів освіти.
Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.
Українські науковці мають можливість долучитися до реалізації Плану дій «ERA vs CORONA», розробленого ЄС для протидії спалаху COVID-19 та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження.
План дій «ERA vs CORONA» (Європейський дослідницький простір проти коронавірусу) було представлено 7 квітня цього року. Він включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:
– налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;
– створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;
– створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;
– створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;
– забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;
– сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;
– розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;
– посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;
– проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;
– проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.
Цей План дій залишається орієнтованим насамперед на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних у межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. Однак асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, – наголошує Представництво України при ЄС.
Зокрема, для науковців відкриті такі можливості:
– пошук проєктів на «European Research Area corona platform» (завдяки асоційованому статусу в програмі «Горизонт 2020» українські дослідники можуть брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19);
– участь у заходах держав-членів ЄС та асоційованих країн (у розділі «National activities» згаданої платформи зібрано інформацію про національні заходи держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкриті для участі іноземних партнерів);
– підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів (для пошуку потенційних партнерів ЄК можна використати спеціалізовану платформу «H2020 Results platform», яка наповнюється безпосередньо дослідниками та є важливою площадкою демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямів можливих робіт).
Також ЄК у липні поточного року опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research), у якому закликає європейську спільноту зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їхні результати доступними і відкритими.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список медичних закладів вищої освіти, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список медичних закладів вищої освіти, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.
До топ-10 цього рейтингу медичних ЗВО увійшли:
– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;
– Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;
– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;
– Харківський національний медичний університет;
– Національний фармацевтичний університет;
– Буковинський державний медичний університет;
– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;
– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;
