Зміни у законі про вищу освіту: КРІ для ректорів, дипломи недержавного зразка, онлайн ліцензування, академічна доброчесність та ЗНО
Закон щодо змін у сфері вищої освітибуло прийнято у другому читанні. Документ вносить зміни стосовно вимог до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальної освіти, міждисциплінарності та дотримання академічної доброчесності.
“Цей закон – один з тих, що допоможуть нам порушити статус-кво та принести реальні зміни для якості освіти в наших університетах. Це той результат, за який варто боротися”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази – це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур. Ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за спеціальностями для “регульованих професій”. Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед так званих “регульованих професій” – спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.
Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.
Виключається поняття “диплом державного зразка”. Натомість пропонує ЗВО видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.
За недотримання академічної доброчесності здобувачі нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.
Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Будуть укладатись договори зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предмет цих договорів – не плата за навчання, а саме права та обов’язки студентів та закладів вищої освіти.
Під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи. Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме 1% від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.
З усіма керівниками закладів вищої освіти, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міністерство на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть у пакетах документів на конкурс. Таким чином, цілі у програмах керівників ЗВО стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм – підставою для розірвання контракту.
Джерело: https://bit.ly/2r9lxhj
