Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано поради щодо тайм-менеджменту для академічної спільноти.

Наголошується, що робота вченого ніколи не було легкою, однак у зв’язку зі зростанням необхідності опанування нових технологій та інструментів, виконанням адміністративних завдань та більш активної комунікації зі студентами, виникає величезне навантаження на викладачів та дослідників. Необхідно використовувати усі ефективні способи організації часу. Поради, які пропонуються, стосуються вирішення робочих завдань (тут важливі як діагностика на основі опитувань персоналу, так і переосмислення посадових інструкцій й системи винагород), тактичних рішень із економії часу при складанні планів. Добірка містить корисні пропозиції щодо мотивації, організації роботи, розподілу часу, здійснення командної роботи.

Детальніше: https://bit.ly/3WQOGY1

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Чи може Японія … змінити спрямованість досліджень?».

У ній автор звертає увагу на те, що обмеженість державних грантів має підштовхнути провідні інститути, що працюють у галузі фундаментальних досліджень, соціальних та гуманітарних наук, до співпраці з промисловістю. Автор висловлює занепокоєння, що по мірі утвердження такого підходу, ініційованого у Японії, відбудуться кардинальні зміни у секторі вищої освіти, які можуть завдати більше шкоди, ніж користі. В Японії засновано благодійний фонд у розмірі 10 трлн ієн (64 млрд фунтів стерлінгів) для відновлення місця країни у світових академічних рейтингах та усунення розриву у фінансуванні з іншими країнами. Але досі неясними залишаються окремі аспекти діяльності фонду. На думку Метью Вілсона, якого цитує автор статті, існує небезпека, що фонд втрачатиме кошти, а держава не буде поповнювати його дефіцит за рахунок коштів платників податків.

Детальніше: https://bit.ly/3WDZNmU, https://bit.ly/3FTVu07

На сайті Times Higher Education опубліковано інформаційний матеріал «Найкращі університети для працевлаштування випускників: Глобальний рейтинг університетських можливостей працевлаштування 2022».

Університети, які випускають найбільш затребуваних з боку роботодавців випускників, були оцінені компаніями з усього світу, а відповідні результати представлені у Глобальному рейтингу 2022. Наголошується, що вступ до коледжу чи університету – це більше, ніж просто підготовка до майбутньої кар’єри, адже правильний вибір навчального закладу та курсу має визначальне значення. Тут у нагоді стане рейтинг, розроблений HR-консалтинговою компанією Emerging за методологією GEURS. Він надає інформацію про 250 університетів із 44 країн, які на думку рекрутерів провідних компаній найкраще готують студентів до роботи. Франція, Німеччина та Китай є одними з найкраще представлених країн у рейтингу працевлаштування разом із Великобританією та США. Сінгапур, Японія та Великобританія мають навчальні заклади у топ-10 рейтингу. Серед найкращих університетів для працевлаштування 2022 року визнані Массачусетський та Каліфорнійський технологічний інститут, Гарвардський, Кембриджський та Стенфордський університети.

Детальніше: https://bit.ly/3Gf7PNO, https://emerging.fr/#/, https://bit.ly/3vaYf82, https://bit.ly/3I6XULg, https://bit.ly/3WJ4FHv, https://bit.ly/3jutw3y, https://bit.ly/3BWwzrB

На сайті Times Higher Education опубліковано поради щодо виховання духу товариства та співпраці між колегами у закладах вищої освіти, зібрані на тематичній сторінці «Мистецтво колегіальності та чому це важливо» розділу «Ресурси для науковців та співробітників університетів».

Центральною є думка про те, що колегіальність може набувати різних форм, але в її основі лежить дух співпраці та підтримки, який має вирішальне значення для процвітання будь-якого університету. Романтизований образ самотнього вченого, який працює над своїм черговим великим відкриттям, – застаріває, оскільки наразі для вирішення найнагальніших проблем суспільства потрібна міждисциплінарна робота. Навіть викладання в університеті стало колективним процесом, до якого залучені експерти з різних галузей знань для створення захоплюючих курсів. Колекція порад охоплює широке коло різноманітних питань, пов’язаних із вихованням колегіальності.

Детальніше: https://bit.ly/3UO1UDm

На сайті Times Higher Education опублікована інформаційний матеріал «Керівництво вищої освіти пояснює: посібник з навичок та методів, що забезпечують ефективне лідерство в університетах і академічних колах».

У ньому йдеться про специфіку та спільні риси системи вищої освіти різних країн і регіонів, а також проблеми, з якими вони стикаються: від нестачі ресурсів, жорсткої конкуренції та перевантаженості персоналу до величезної та різноманітної студентської спільноти, що потребує дедалі якіснішого навчання та підтримки. За таких умов керівники університетів мають надихати, заспокоювати, керувати та спрямовувати свої установи до сталого розвитку. Наразі інституційні лідери значно більшою мірою, ніж їхні попередники, мають реагуючи на ширші соціальні рухи та проблеми. У посібнику представлені дослідження щодо навичок, які потрібні лідерам-початківцям в академічних колах, а також узагальнено успішні підходи та управлінські рішення, заходи зі створення сприятливого освітнього середовища.

Детальніше: https://bit.ly/3Hsmo1w

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Браяна Блоха «Практика виступів на конференціях життєво важлива – навіть для носіїв мови».

У ній наголошується, що такі проблеми публічних виступів на академічних заходах, такі як перевантажені слайди, непевна мова тіла, надто швидка, повільна, тиха чи невпинна мова, можна легко виправити. Автор наводить приклади типових та найбільш розповсюджених помилок доповідачів. Зокрема, це похибки вимови у разі використання англійської як іноземної (зазвичай спікери роблять від 5 до 10 помилок вимови упродовж 15-20-хвилинної презентації), повтори, використання слів-паразитів, що засмічують текст. Наголошується, що відсутність тренувань та належної практики призводить у найгірших випадках до втрати змісту від 10 до 30 відсотків сказаного. Окрім мовних труднощів, на це впливає нервозність, відсутність досвіду публічних виступів, небажання навчатись мистецтву презентацій. Разом із тим, без гарних виступів та створення позитивного враження на слухачів, колег, рецензентів, грантодавців неможливо досягти успіху.

Детальніше: https://bit.ly/3FwLvPb, https://bit.ly/3iEx2aR

На сайті Times Higher Education опубліковано стаття Найджела Тріфта «Чому британські університети не бачать свого майбутнього?».

У ній наголошується: якщо сектор вищої освіти хоче впоратися з екзистенційними загрозами, він має заново відкрити для себе свій практичний ідеалізм. Автор пропонує розглянути шляхи розвитку британських університетів, говорить про необхідність для них виробляти власні відповіді на актуальні виклики. Він наголошує, що звинувачення у проблемах університетів Великої Британії зовнішніх гравців, зокрема – уряду, не має сенсу та формулює власне бачення щодо майбутнього розвитку університетської освіти. Зокрема, необхідно оптимізувати співробітництво університетів у галузі проведення досліджень, а не збільшувати кількість студентів; потрібно модернізувати підхід до такої структури, як студентський офіс (не він, а бізнес-департамент має опікуватись дослідницькими університетами); треба скоротити щорічну міграцію студентів; бажано надати університетам можливість отримувати 100-відсоткові накладні витрати на дослідження. Автор закликає усіх зацікавлених подавати свої ідеї, а також до конструктивної критики та обговорення пропозицій. Це, на його думку, відкриє перспективи та поверне університети до практичного ідеалізму, який зараз просто необхідний.

Детальніше: https://bit.ly/3W8Ddmj, https://bit.ly/3Fr8uex

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як зробити навчання цікавішим».

Ресурс містить поради викладачів з усього світу щодо викладання та навчання. Наразі існує величезна кількість способів донести знання до студентів: від гейміфікації та вікторин до підкастів та відео у соціальних мережах. Але дослідження показують, що люди навчаються найкраще, коли вони активно залучені. Зібрана Times Higher Education колекція пропонує поради щодо того, як розпалити цікавість учнів в аудиторії і при цьому не перетнути межу, яка відділяє педагога від артиста. Добірка містить інформацію про те, як подолати нудьгу, які унікальні засоби навчання можна використовувати в аудиторії, чи доречний гумор тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3iwoUJI