Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано результати предметного рейтингу світових університетів «THE World University Rankings 2022 by subject».

Цьогоріч він охоплює наступні напрямки: клініко-санітарні науки, фізичні науки, бізнес та економіка, інженерія, комп’ютерні науки, освіта, право, науки про життя, психологія та соціальні науки. Визначення результатів базується на основі 13 показників, які вимірюють ефективність ЗВО у п’яти сферах: викладання, дослідження, цитування у НМБ Scopus, міжнародна співпраця, дохід від інновацій. В топ-10 рейтингу переважно домінують США та Великобританія, але у кількох предметах значних успіхів досягли університети Саудівської Аравії. Українські ЗВО були представлені у рейтингу в категоріях: бізнес та економіка, інженерія, комп’ютерні науки, мистецтво і гуманітарні науки, науки про життя, право, соціальні науки, фізичні науки. Найкращим серед них став Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який увійшов у рейтинг відразу у 8 з 11 предметних категорій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/by-subject, https://bit.ly/3DhnDN3, https://bit.ly/3TYPyIq, https://bit.ly/3DFrc1e, https://bit.ly/3Nd0CPY, https://bit.ly/3zqcXLc

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саши Розенейл «Відмова від складних текстів надає ведмежу послугу учням».

У ній наголошується, що студентів слід заохочувати до того, щоб вони бралися за складні книги, ідеї чи способи мислення. Автор вважає, що британські університети були і залишаються одними з найліберальніших, відкритих і демократично налаштованих навчальних закладів. Вони є місцем, де усталені ідеї та знання ставлять під сумнів і переробляють. І оскільки найкращі ідеї, найсильніші концепції та найважливіші результати досліджень — це ті, які були піддані серйозній перевірці, університети мають бути допитливим середовищем. Їхні навчальні програми та культура повинні підтримувати й полегшувати піддавання сумніву загальноприйнятих уявлень та пошук нових, іноді непопулярних напрямів досліджень. Будучи освітніми установами, університети також є місцем зустрічі студентів з новими та часто складними для сприйняття ідеями, завдяки яким змінюються та розвиваються особистість, характер, світогляд. Вони забезпечують широкі можливості навчання методам дослідження, аналізу, формування аргументів та ведення дебатів, й тим самим озброюють випускників необхідними життєвими та громадянськими навичками, пропонують неформальний простір для вивчення політики, культури, соціальних відносин. Для цього університети мають цінувати та культивувати різноманітність і нестандартний підхід.

Детальніше: https://bit.ly/3ML3wvm, https://bit.ly/3ML3Bza

На сайті Times Higher Education опубліковане чергове видання «Світовий рейтинг університетів 2023» (World University Rankings 2023).

Він включає 1799 університетів із 104 країн та регіонів. Визначення результатів базується на 13 показниках, які вимірюють ефективність ЗВО у чотирьох сферах: викладання, дослідження, передача знань та міжнародні позиції. При підготовці нинішнього рейтингу було проаналізовано 121 мільйон цитат із понад 15,5 мільйонів наукових публікацій та ураховано результати опитування 40 тис. науковців з усього світу, зібрано 680 тис. даних із понад 2.5 тис. установ. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Оксфордський університет, за яким слідують Гарвардський та Кембриджський університет. До рейтингу увійшли 10 українських університетів, а у топ-3 представлені Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки.

Докладніше: https://bit.ly/3S2Xs2j, timeshighereducation.com, https://bit.ly/3fXjp5g

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вів’єн Стерн «Вища освіта Великобританії має «перестати грати в обороні».

У ній наголошується, що активне просування більш позитивного, цілеспрямованого порядку денного щодо якості та цінності навчання матиме велику суспільну та політичну підтримку. Подані міркування щодо проблем, які постають перед університетами Великобританії: наслідки кризи вартості життя для співробітників та студентів; зростанням цінового тиску на університети; наслідки енергетичної кризи; вразливість щодо залучення інвестицій; схильність до ризику бюджетних альтернатив асоціації Великобританії із «Horizon Europe»; а також ряду інших – від пенсійного забезпечення до відносин з КНР. Спираючись на думки інших експертів, автор узагальнює, що важливе значення матиме визначення довгострокових амбіцій сектору вищої освіти, а також відповідні політичні рішення задля розвитку освітньої сфери на рівні світових стандартів.

Детальніше: https://bit.ly/3g36Q8C, https://bit.ly/3eqiTwu

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Заключні титри шоу Суїні у дослідницькій політиці Великобританії».

У ній містяться міркування щодо спадщини Девіда Суїні – виконавчого керівника Research England, – органу, який розподіляє більшу частину свого річного бюджету у 2,5 млрд фунтів стерлінгів на основі незалежно визначених результатів Research Excellence Framework. Саме Суїні наполягав на тому, щоб практичний вплив досліджень обов’язково враховувався у процесі оцінювання, вказував на те, що багато результатів, визнаних видатними експертами REF, не були застосовані за межами академічних кіл. Використання тематичних досліджень впливу досліджень мало вирішальне значення для аргументації на користь університетів. «Він пролив світло на університети та їх дослідження так, як це було б неможливо без нього». Це дивно для фахівця зі статистики, але Суїні чинив опір закликам використовувати більше бібліометрії в оцінюванні досліджень, що суперечить позиції експертів, які вважають це найкращим рішенням при виборі грантоотримувача, оскільки, на їх думку, спрощує процедуру у разі відмови від експертної оцінки. Суїні зробив надзвичайно багато, щоб спрямувати британський сектор у бік досліджень з відкритим доступом. Він допоміг підготувати звіт Фінча у 2011 році, завдяки якому було сформульовано «незаперечний» принцип про те, що «результати досліджень, які були профінансовані громадськими коштами, мають бути у вільному/відкритому доступі». Будучи керівником відділу досліджень та інновацій Великобританії в галузі відкритого доступу, Суїні підтримав прихильників плану S – загальноєвропейського руху за відкритий доступ. Важко назвати аспект британських досліджень, в який Суїні не зробив би свого внеску: у грудні 2021 року він передав університетам близько 30 млн фунтів стерлінгів для поліпшення дослідницької культури, в 2020 році виділив 3 млн фунтів стерлінгів на допомогу 30 тис. освітніх закладів та 5 млн фунтів стерлінгів для взаємодії досліджень й промисловості.

Детальніше: https://bit.ly/3EsZ8io, https://bit.ly/3RMXc7k

На сайті Times Higher Education опублікована інформаційна добірка «Викладання 101: поради викладачам закладів вищої освіти».

У матеріалі розглядаються ключові навички, необхідні для спілкування педагогів і студентів, розвитку професійної упевненості. Наголошується, що викладання – це набагато більше, ніж просто інформувати присутніх у лекційній залі або вести урок. Викладачі університетів можуть присвячувати значну частину свого часу викладанню, але лише частина цього часу буде проводитись у класі зі студентами. Вибір режимів навчання, планування навчального матеріалу, вивчення нових технологій у галузі освіти та проведення досліджень для уточнення питань підручника та списків для читання — все це викликає труднощі у тих, хто робить свої перші кроки у викладанні. Опублікований набір ресурсів пропонує підтримку для лекторів та охоплює питання від педагогіки та управління класом до зміцнення довіри і формування мереж підтримки, управління робочим навантаженням, пошуку натхнення для збагачення викладацьких практик.

Детальніше: https://bit.ly/3rVFmVn

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Циммермана «Заява про те, що аргументи завдають шкоди, зробить навчання неможливим».

У ній автор аналізує реакцію читачів на есе Джеймса Світа, президента Американської історичної асоціації, опубліковане у журналі «Перспективи історії». Є серйозна загроза «презентизму», який проявляється у намаганні здійснювати інтерпретацію та оцінювання історичного минулого через призму сьогодення. На шквал критики та осуду, який виник у відповідь на публікацію Джеймса Світа, останній відреагував вибаченнями замість конструктивної дискусії та наведення власної аргументації. Це – прецедент, що загострив наявну в академічному середовищі та суспільстві в цілому новітню проблему. Вона зводиться до висловлювання суб’єктивних оцінок та перенесення негативу на автора ідеї замість побудови коректної дискусії із наведенням аргументів «за» чи «проти». Підводячи підсумок своїм роздумам, професор педагогіки та історії освіти Джонатан Циммерман закликає: «Якщо вам не подобається ця стаття, не обзивайте мене і не заявляйте, що я завдав вам шкоди; натомість розкритикуйте моє твердження. Я слухаю і навчаюсь».

Детальніше: https://bit.ly/3dYC2W8, https://bit.ly/3ydplO0

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джо Морана «Нам не потрібно перебільшувати цінність гуманітарних наук».

У ній автор наголошує, що гуманітарні науки не мають унікальних трансформаційних якостей або монополії на критичне мислення та емпатію. Він, як викладач гуманітарних наук у британському університеті, замислюється, чи не доведеться йому найближчим часом блукати вулицями, пропонуючи випадковим перехожим лекції про сонети Шекспіра чи сучасний роман. Автор розмірковує над цінністю гуманітарних наук, скороченням викладачів та курсів у цій галузі, яке відбувається здебільшого в університетах, що не входять до елітних, а також висловлює свої думки стосовно того, чи такий обмежений доступ до гуманітарних наук має значення для соціуму. Загальний висновок статті такий: гуманітарні науки мають важливе значення у суспільному житті, нам необхідно продовжувати вірити в них та їх розвивати.

Детальніше: https://bit.ly/3y4PjD0, https://bit.ly/3y7gDRn

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Повернення з емоційного вигоряння: «кожному вченому є що розповісти».

Прикладом та відправною точкою роздумів автора з цього питання стала життєва ситуація докторки Поуп-Руарк та її досвід боротьби з вигорянням. Цей досвід, на думку Тома, може підтримати інших та полегшити пошук способів впоратися з цим доволі розповсюдженим явищем. Людям потрібно змінити спосіб мислення, щоб вести розмови про наявні проблеми і спонукати один одного до відкритості й взаємопомочі. Наразі в академічних колах дедалі більше визнають проблему вигоряння, але суспільна підтримка тих, хто має подібні проблеми, не є достатньою. Досвід власного одужання та одужання колег-жінок Поуп-Руарк виклала у книжці «Розгадка вигоряння професорсько-викладацького складу: шляхи до розплати та оновлення». Це видання покликане надихати інших у пошуку шляхів виходу зі стану професійного вигоряння.

Детальніше: https://bit.ly/3CjhlgH, https://bit.ly/3Sltasz

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Що втрачається, коли науковці викладають у порожніх аудиторіях?».

Професор із Сіднея Яна Слапета порушив це непросте питання після того, як сам зіткнувся з другим величезним стресом свого життя – із порожнім лекційним залом. Він мав викладати свою лекцію в абсолютно пустій аудиторії у надії, що студенти доєднаються онлайн або переглянуть запис. Автор статті розмірковує як про очевидні переваги онлайн-лекцій (зручність середовища, економія транспортних витрат і часу на пересування), так і про суттєві недоліки. Лекції, що проводяться онлайн, позбавляють викладачів можливості відчути та зрозуміти аудиторію через неможливість контролювати тонкі знаки (такі, як сигнали мови тіла, що показують, чи засвоюють студенти матеріал). Онлайн робить більш складним обговорення підсумків заняття та недоступними звичні дії зацікавлених студентів, які раніше могли після лекції просто підійти із запитанням, коли професор виходить з лекційної зали.

Детальніше: https://bit.ly/3UMgTyC, https://bit.ly/3ULZg2c, https://bit.ly/3BJifl2