Усі новини на порталі

4 листопада 2021 року «Урядовий кур’єр» опублікував статтю «Молоді науковці в пошуках ліків від старіння».

У публікації йдеться про роботу молодіжної наукової групи відділу наноструктурних матеріалів ім. Ю.В. Малюкіна Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України. У відділі активно досліджують біологічну активність неорганічних нанокристалів різних типів. 

Наукова група молодих науковців відділу поставила собі за мету детальніше встановити фізичні та фізико-хімічні засади біологічної активності нанокристалів оксиду церію, котрі мають ферментоподібну антиоксидантну активність. Їх дослідження присвячені встановленню істотно різної ролі, яку нанокристали оксиду церію можуть відігравати у здорових і ракових клітинах.

Біологічні результати свідчать про те, що нанокристали оксиду церію демонструють у ракових клітинах не антиоксидантну, а навпаки, прооксидантну активність, сприяючи знищенню цих клітин. Попередні результати досліджень, які отримала молодіжна наукова група, дали змогу встановити конкретні механізми реалізації прооксидантної активності нанокристалів у середовищах з різною кислотністю.

Дослідження, які проводить молода команда з відділу наноструктурних матеріалів, відомі в Україні та за її межами, їх результати обговорювали на найпрестижніших міжнародних конференціях і отримали широке визнання серед фізиків, хіміків, медиків.

Детальніше: https://bit.ly/31x6XlJ, https://bit.ly/3o0Mqxc

Науковою експедицією Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України презентовано результати комплексного дослідження ступеню забруднення різноманітних середовищ водних екосистем каскаду дніпровських водосховищ.

Було виконано широкий спектр досліджень біотичних та абіотичних компонентів водних екосистем Київського та Канівського водосховищ. До програми робіт, входив збір даних для оцінки ступеню забруднення води, зависі, донних відкладів, біоти різноманітними хімічними речовинами та сполуками, включаючи важкі метали, пестициди та радіонукліди чорнобильського походження. До останнього завдання також долучилися науковці Інституту гідробіології НАН України. Далі буде проведено повний цикл хіміко-аналітичних робіт з використанням сучасних методів та технологій.

Вивчався ступінь забруднення донних відкладів, які у слабопроточних та замкнутих водних об’єктах відображають історію антропогенного навантаження. Другий за складністю напрям досліджень – вивчення швидкості ремобілізації забруднюючих речовин із донних відкладів у водне середовище.

Після обробки результатів досліджень можна буде отримати повну інформацію щодо ступеню забруднення окремих компонентів водних екосистем водосховищ різноманітними речовинами, впливу техногенних факторів, кліматичних, гідрологічних, фізико-хімічних, гідробіологічних умов на процеси самоочищення та вторинного забруднення водного середовища. Отримані науковцями результати будуть використані для прогнозування поведінки забруднюючих речовин у системі «вода-зависі-донні відклади» та оцінки екологічного потенціалу Київського та Канівського водосховищ у ході підготовки планів управління суббасейнів Дніпра.

Детальніше: https://bit.ly/3nXlpe2

Фото: УГІ

1 листопада 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку представила звіт «Управління кліматичними ризиками, зіткнення з втратами та збитками».

У документі розглядається проблематика втрат та збитків, пов’язаних із кліматом. Зміна клімату викликає фундаментальні зміни на планеті, несприятливо впливаючи на засоби для існування та благополуччя людей, ставлячи під загрозу досягнення в галузі розвитку.

У звіті втрати та збитки, пов’язані з кліматом, розглядаються з точки зору управління ризиками. В ньому досліджується вплив клімату на різні регіони та зосереджується увагу на трьох наступних типах небезпек: 
– підвищення рівня моря; 
– екстремальні явища, включаючи хвилі тепла, сильні дощі та посуху; 
– можливість великомасштабних нелінійних змін у самій кліматичній системі.

Експерти аналізують підходи до зниження ризиків та управління ними з акцентом на заходи політики, фінанси та роль технологій у підтримці ефективних процесів управління ризиками. Спираючись на досвід різних країн світу, зокрема, найменш розвинених і малих острівних країн, у документі висвітлюється низка передових методів і вказуються шляхи просування вперед.

Найважливіший спосіб зменшити кліматичні ризики в майбутньому – вжиття невідкладних заходів для досягнення нульових викидів до 2050 року. У той же час, усім країнам необхідно наразі знизити свою незахищеність перед ризиками втрат і збитків внаслідок зміни клімату.

Розвинені країни та країни з економікою, що розвивається, з великими викидами повинні взяти на себе провідну роль у їх скороченні. У доповіді йдеться про те, що розвинені країни також несуть відповідальність за надання фінансових коштів, технологій та нарощування потенціалу, щоб допомогти країнам, які розвиваються, впоратися з кліматичними ризиками, з якими вони стикаються.

Прийняття рішень повинно ґрунтуватися на достовірних даних про екстремальні кліматичні явища та їх впливи в країнах, що розвиваються. Необхідне міжнародне партнерство, як основа для проведення спостереження за змінами клімату на планеті з подальшим моделюванням ситуації. 

Стверджується, що країнам слід застосовувати комплексний підхід до управління ризиками, використовуючи фінансові механізми для зниження, утримання та передачі ризиків. Глобальна архітектура для фінансування кліматичних ризиків та ризиків стихійного лиха також потребує зміцнення. 

Розвинені країни повинні враховувати наслідки кліматичних ризиків для країн, що розвиваються, які постійно страждають від стихійних лих, і надавати їм дієву підтримку. Країни-донори повинні також прагнути виконувати свої зобов’язання щодо забезпечення фінансової підтримки країн, які розвиваються, у їх боротьбі зі зміною клімату.

Детальніше: https://bit.ly/3CIEnLJ, https://bit.ly/3GPCOyi, https://bit.ly/2ZOU05D

Фото: ОЕСР