Оновлено переліки баз даних

Оновлено переліки баз даних

За повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» станом на 30 вересня 2021 року оновлено «Перелік зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті» та «Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається

За повідомленням Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» станом на 30 вересня 2021 року оновлено «Перелік зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті» та «Перелік науково-технічних баз даних та довідкових ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті».

Перший перелік містить 60 назв баз даних об’єктів промислової власності організацій та держав, опис змісту баз даних, а також посилання на доступ в інтернеті.

Другий перелік містить 80 назв веб-ресурсів, до яких надається безоплатний доступ в інтернеті, опис змісту баз даних, а також посилання на доступ в інтернеті. 

Вказані ресурси стосуються наступних напрямків:
– політематичні бази даних та пошукові системи;
– медицина, біологія;
– хімія;
– фізика;
– науки про навколишнє середовище;
– комп’ютерні технології;
– сільське господарство;
– інженерія.

Детальніше: https://ukrpatent.org/atachs/Pat_DB_09_2021.doc, https://ukrpatent.org/atachs/Science-Tech_Free_09_2021.doc, https://bit.ly/3Fmqu7J  

2021-10-05
Поширити
Прогноз ОЕСР щодо бізнесу та фінансів на 2021 рік

Прогноз ОЕСР щодо бізнесу та фінансів на 2021 рік

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Прогноз бізнесу та фінансів ОЕСР на 2021 рік: штучний інтелект у бізнесі та фінансах».

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Прогноз бізнесу та фінансів ОЕСР на 2021 рік: штучний інтелект у бізнесі та фінансах».

Прогноз бізнесу та фінансів ОЕСР – щорічне видання, яке містить унікальні дані та аналіз позитивних та негативних тенденцій, які формують світ бізнесу, фінансів та інвестицій. 

Штучний інтелект (ШІ) швидко розвивається в останні роки і застосовується у різних сферах – від охорони здоров’я до наукових досліджень і фінансових ринків. Він надає можливість зміцнення фінансової стабільності, підвищення ефективності ринку й підтримки реалізації цілей державної політики. Зазначені потенційні переваги повинні супроводжуватися відповідними структурами управління та передовими практиками, що забезпечать зниження ризиків, які можуть супроводжувати розгортання систем штучного інтелекту як у державній, так і приватній сфері. 

У новому звіті основна увага приділяється чинникам, що визначають надійність ШІ у фінансовому секторі.

Наголошується на зрозумілості, прозорості, підзвітності та надійності методів управління даними, що є ключовими компонентами принципів ШІ, прийнятих ОЕСР у травні 2019 року та належать до концепцій життєвого циклу систем ШІ й концепції ОЕСР щодо класифікації систем ШІ.

Наводяться пояснення проблем політик у фінансовому секторі, які прагнуть забезпечити постачальників послуг використанням ШІ таким чином, щоб це відповідало сприянню фінансовій стабільності, захисту фінансових споживачів, цілісності ринку та конкуренції. Надаються рекомендації для осіб, які розробляють фінансову політику, щоб відповідні ринки, де використовуються системи ШІ, залишались прозорими та упорядкованими.

Доводиться, що надійна практика управління даними здатна допомогти пом’якшити потенційний негативний вплив додатків на базі штучного інтелекту на права людини. Викладаються практичні рекомендації, основані на Керівництві ОЕСР з комплексної перевірки відповідальної ділової поведінки.

Краща підзвітність та менша непрозорість у роботі алгоритмів ШІ можуть допомогти обмежити антиконкурентну поведінку. Досліджуються практичні аспекти антиконкурентних ризиків та як використання ШІ може створити або загострити проблеми виявлення, збору доказів та правозастосування, пов’язані з інвестиціями.

Додатки на базі штучного інтелекту, розроблені для державного сектору, повинні бути зрозумілими, прозорими і надійними. Експерти аналізують, як регулюючі та інші органи застосовують ШІ для контролю ринків, виявлення і забезпечення дотримання правил, зниження навантаження на відповідні інституції. Інструменти та рішення для наглядових технологій (SupTech) стикаються з багатьма проблемами, схожими із проблемами інновацій у сфері ШІ в приватному секторі. Це пов’язано з необхідністю введення якісних даних, розробки алгоритмів та якісного опрацювання  результатів, які мають бути зрозумілі для державних службовців й відкриті громадськості.

Уряди прагнуть знайти баланс між прозорістю, відкритістю та імперативами безпеки. У звіті показано наочно проблеми, які виникають у зв’язку з фінансуванням досліджень ШІ.

До звіту також включені коментарі Департаменту економіки ОЕСР, управління зайнятості, праці та соціальних питань, управління державного управління та управління торгівлі та сільського господарства. 

Детальніше: https://bit.ly/300DpMF, https://bit.ly/3a3DwJ0, https://bit.ly/3BdZLYs

Фото: ОЕСР

2021-10-04
Поширити
Конкурс НФДУ «Передові дослідження в галузі математичних, природничих і технічних наук»

Конкурс НФДУ «Передові дослідження в галузі математичних, природничих і технічних наук»

Національний фонд досліджень України оголошує конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Передові дослідження в галузі математичних, природничих і технічних наук».

Національний фонд досліджень України оголошує конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Передові дослідження в галузі математичних, природничих і технічних наук».

Конкурс проводиться з метою фінансування найкращих наукових проєктів, спрямованих на вирішення фундаментальних та актуальних прикладних проблем. Проекти приймаються до розгляду за умови їх відповідності щонайменше одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та принаймні одному з тематичних напрямів конкурсу, за якими буде здійснюватися фінансування, а саме:
– фундаментальні наукові дослідження у галузі математичних, природничих, технічних, біологічних, медичних і аграрних наук;
– прикладні наукові дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки у галузі математичних, природничих, технічних, біологічних, медичних і аграрних наук.

Умови і порядок фінансування проєктів залежать від розміру бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для фінансування діяльності НФДУ.

Брати участь у конкурсі можуть заклади вищої освіти та наукові установи. Заявки на одержання грантової підтримки можуть подавати творчі колективи авторів чисельністю від 2 до 10 науковців. Участь молодих учених у складі колективу авторів обов’язкова.

Розгляд та експертне оцінювання проектів відбуватиметься за наступними основними принципами:
– максимальна відкритість та прозорість;
– незалежність і об’єктивність наукової і науково-технічної експертизи проєктів із виконання наукових досліджень і розробок;
– компетентність і об’єктивність осіб, що проводять експертизу;
– урахування світового рівня науково-технічного прогресу;
– відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій експертизи;
– повага до авторських та суміжних прав, а також дотримання принципів наукової етики;
– дотримання засад доброчесної конкуренції;
– запобігання конфлікту інтересів під час розгляду та експертизи проєктів із виконання наукових досліджень і розробок.

Підведення підсумків конкурсу відбудеться до 7 квітня 2022 року.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 16 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3otryARhttps://bit.ly/3uH2dVe, https://bit.ly/3oCkcet 

Фото: НФДУ

2021-10-04
Поширити
Проєкт ЄС Еразмус+ BIORAT

Проєкт ЄС Еразмус+ BIORAT

Національний Еразмус+ Офіс в Україні представив інформацію про проект ЄС Еразмус+ BIORAT «Інноваційна мультидисциплінарна освітня програма зі штучних імплантів для підготовки бакалаврів і магістрів з біоінженерії».

Національний Еразмус+ Офіс в Україні представив інформацію про проект ЄС Еразмус+ BIORAT «Інноваційна мультидисциплінарна освітня програма зі штучних імплантів для підготовки бакалаврів і магістрів з біоінженерії».

Проєкт тривав з 15 листопада 2017 року до 14 листопада 2020 року. Отримувач гранту – Мадридський політехнічний університет (Іспанія). Українськими партнерами проєкту були: Національний університет «Запорізька політехніка», Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів імені М.І. Ситенка НАМН України», Донбаська державна машинобудівна академія, Вінницький національний технічний університет і Приазовський державний технічний університет.

Проєкт був націлений на підготовку висококваліфікованих фахівців з інтелектуальних штучних імплантатів; покращення рівня інтернаціоналізації та міжрегіонального співробітництва; розвиток інновацій у сфері проєктування, виготовлення та обслуговування штучних імплантів.

Під час виконання проєкту отримано наступні результати: 
– розроблено навчальні програми для бакалаврів і магістрів з штучних імплантів для біоінженерії та навчальні курси для академічного й неакадемічного персоналу;
– створено мережу співробітництва у галузі біоінженерії штучних імплантів на міжрегіональному рівні;
– модернізовано та створено нові BIONIC лабораторії в Приазовському державному технічному університеті, Донбаській державній машинобудівній академії, Вінницькому національному технічному університеті;
– сформовано компетентності та навички, необхідні для ринку праці в галузі біоінженерії штучних імплантів.

Детальніше: https://zp.edu.ua/?q=node/6985, https://bit.ly/3DcbXJX, https://bit.ly/3A4EJKJhttps://bit.ly/3izvsEn 

Фото: Еразмус+

2021-10-04
Поширити
Звіти та рекомендації ОЕСР щодо пандемії коронавірусу

Звіти та рекомендації ОЕСР щодо пандемії коронавірусу

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Погляд на освіту-2021», присвячений аналізу проблем освіти, зумовлених пандемією COVID-19. 

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Погляд на освіту-2021», присвячений аналізу проблем освіти, зумовлених пандемією COVID-19. 

Економічне становище більшості країн погіршилося в 2020 році й не очікується його поліпшення в 2021 році. Пандемія викликала скорочення робочих місць і зменшення кількості вакансій. Особливо потерпає від цього молодь, для якої перехід від навчання до роботи стає дуже проблематичним.

Уряди ряду країн швидко відреагували на економічні проблеми, з якими стикається молодь. Європейська комісія запустила програму «Підтримка зайнятості молоді: місток до робочих місць для наступного покоління», яка має зробити перехід від освіти до роботи менш стресовим. 

Також виникла необхідність для системи вищої освіти підтримувати рівень освіченості студентів та соціальну згуртованість. Економічна криза, викликана пандемією COVID-19, зачепила найбільш вразливі верстви населення і тому державна фінансова підтримка студентів стала важливим чинником сприяння ефективній вищій освіті. У відповідь на це ряд країн запровадили схеми полегшення виплат освітніх кредитів або збільшили фінансову підтримку студентів.

Детальніше: https://bit.ly/3oxE2aH, https://bit.ly/3iCB7K0, https://bit.ly/3AcrO9k, https://doi.org/10.1787/b35a14e5-en 

Фото: скріншот

2021-10-04
Поширити
Конкурсний відбір проєктів наукових досліджень та розробок за рахунок держбюджету

Конкурсний відбір проєктів наукових досліджень та розробок за рахунок держбюджету

Міністерство освіти і науки України оголошує щорічний конкурсний відбір проєктів, фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних та експериментальних розробок за участю закладів вищої освіти та наукових установ, які належать до сфери управління МОН. Відповідний наказ від 29 вересня 2021 року

Міністерство освіти і науки України оголошує щорічний конкурсний відбір проєктів, фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних та експериментальних розробок за участю закладів вищої освіти та наукових установ, які належать до сфери управління МОН. Відповідний наказ від 29 вересня 2021 року №1028 опублікований на сайті Міністерства.

Конкурс проводиться з метою підвищення наукового рівня фундаментальних досліджень, практичної цінності прикладних досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок. 

При здійсненні відбору перевага надаватиметься проєктам, які: 
– мають особливо важливе значення для підвищення обороноздатності та національної безпеки держави, згідно з напрямами критичних технологій, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600 «Деякі питання розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та військової техніки»;
– мають прикладні результати подвійного використання, конкурентоспроможні на світовому ринку.

Експертизу проєктів буде проведено до 23 грудня 2021 року, а результати конкурсу планується оголосити до 27 грудня 2021 року.

Виконання та фінансування досліджень за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» розпочнеться у 2022 році.

Подати заявку можна до 4 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uDt6JB, https://bit.ly/3FiUkKs, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2017-%D1%80#Text, https://bit.ly/2Yr3m7x

Фото: МОН


2021-10-04
Поширити
Міжнародний день боротьби з роботами на замовлення

Міжнародний день боротьби з роботами на замовлення

20 жовтня 2021 року відзначатиметься Міжнародний день боротьби з роботами на замовлення / International Day of Action against Contract Cheating.

20 жовтня 2021 року відзначатиметься Міжнародний день боротьби з роботами на замовлення / International Day of Action against Contract Cheating.

Останнім часом в академічних колах різних країн світу ведуться дискусії та проводяться дослідження проблеми замовних робіт.  Зокрема, обговорюються наступні питання:
– чому студенти вдаються до купівлі/замовлення робіт;
– для чого здібні студенти самі інколи вирішують писати ці роботи, таким чином заробляючи на життя;
– чому досвідчені викладачі беруть такі замовлення;
– навіщо науково-педагогічні працівники замовляють собі статті або готують їх для когось іншого, щоб надіслати їх для публікації у наукових журналах;
– як відрізнити куплену роботу від автентичної роботи студента.

В Україні системні дослідження з цього питання, які б дозволили оцінити масштаб проблеми замовних робіт, відсутні. Разом із тим експерти відмічають високий рівень присутності такого роду порушень академічної доброчесності в освітньому та науковому середовищі.  

Ураховуючи зазначене, у рамках Дня боротьби із замовними роботами, проєкт AcademIQ запрошує представників фахової спільноти та здобувачів освіти до опитування.  

Взяти участь в опитуванні можна до 8 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3mrCNXA, https://bit.ly/3uOd8ML

Фото: AcademIQ

2021-10-04
Поширити
Людина, суспільство, наука перед сучасними викликами: інноваційні дослідження в суспільно-гуманітарній сфері

Людина, суспільство, наука перед сучасними викликами: інноваційні дослідження в суспільно-гуманітарній сфері

Національний фонд досліджень України оголошує конкурс наукових проєктів у сфері суспільних та гуманітарних наук «Людина, суспільство, наука перед сучасними викликами: інноваційні дослідження в суспільно-гуманітарній сфері».

Національний фонд досліджень України оголошує конкурс наукових проєктів у сфері суспільних та гуманітарних наук «Людина, суспільство, наука перед сучасними викликами: інноваційні дослідження в суспільно-гуманітарній сфері».

Мета конкурсу – фінансування найкращих колективних проєктів наукових досліджень і розробок, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності українського суспільства, розвиток людського та наукового потенціалу України.

Конкурсний відбір здійснюється відповідно до Порядку конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень України проєктів із виконання наукових досліджень і розробок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1170.

У рамках конкурсу будуть підтримані найкращі колективні проєкти фундаментальних і прикладних наукових досліджень та розробок за напрямами досліджень, що спрямовані на вирішення важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського та наукового потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та її сталого розвитку в умовах глобальних і регіональних викликів.

Подати заявки на одержання грантової підтримки (заявка) можуть юридичні особи будь-якої форми власності та окремі колективи авторів чисельністю від 3 до 10 науковців.

Реалізація проєктів має розпочатись у червні 2022 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3izppj9, https://bit.ly/3BcCLJl, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2019-%D0%BF#Text 

Фото: НФДУ

2021-10-04
Поширити
Національний репозитарій у вересні 2021 року

Національний репозитарій у вересні 2021 року

Національний репозитарій академічних текстів у вересні 2021 року продовжував наповнюватись академічними текстами – звітами про наукові дослідження, дисертаціями та авторефератами. 

Національний репозитарій академічних текстів у вересні 2021 року продовжував наповнюватись академічними текстами – звітами про наукові дослідження, дисертаціями та авторефератами. 

Наразі у НРАТ представлені метадані 161,9 тис. звітів про наукові дослідження (з них доступно у формі повних текстів 106,8 тис.) та метадані 161,6 тис. дисертацій на здобуття наукового ступеня (з них доступно у формі повних текстів 106,8 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами). Упродовж вересня до НРАТ додано 56 повних текстів звітів НДДКР та 225 дисертацій. Інформація про них у формі відкритих даних щомісяця оприлюднюється на порталах http://nrat.gov.ua/opendata  та https://data.gov.ua

Щоб віднайти потрібний академічний текст, достатньо скористатись формою простого або розширеного пошуку. Для перегляду повного тексту необхідно авторизуватись. Тексти, представлені у НРАТ, супроводжуються короткими відомостями та мають постійні URL-посилання, що дозволяє користувачам легко ділитись ними з колегами й  поширювати серед учнів.

Найбільший інтерес у користувачів НРАТ у вересні 2021 року викликали наступні академічні тексти – дисертації та звіти про виконані дослідження (топ-5 за переглядом текстів):

Трансформація територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства (Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова  / 0420U101025);

Науково-методичні засади підвищення конкурентоспроможності промисловості на інноваційній основі (Науково-дослідний економічний інститут / 0416U003657);

Диференціація фіторізноманіття Центральноподільського геоботанічного округу (Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України / 0414U002117);

Інтегративні тенденції в науці: потенціал і форми актуалізації (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича / 0410U004366);

Адміністративно-правове забезпечення судової влади в Україні (Науково-дослідний інститут публічного права / 0517U000605).

Найбільш затребувані автори вересня: Сєнкевич Олександр, Чижов Сергій, Вашеняк Юлія, Манчул Богдана, Іванищук Андрій.

На офіційному веб-порталі НРАТ окрім академічних текстів можна знайти спеціально відібрані (з огляду на місію Нацрепозитарію та з урахуванням інтересів цільової аудиторії) новини та аналітичні матеріали щодо розвитку науки, вищої освіти, інновацій, відкритої науки, академічної доброчесності. Тут можна ознайомитись з майбутніми науковими заходами – конференціями, семінарами, навчальними лекціями, знайти матеріали про цифрові інструменти для науковців та освітян, познайомитись з кращими практиками. На сторінці «довідкові ресурси» представлений актуальний перелік репозитаріїв закладів вищої освіти і наукових установ України.

Зростає аудиторія НРАТ – тих, хто отримує актуальну інформацію з офіційного веб-порталу та акаунтів НРАТ у соціальних мережах, а також тих, хто фахово працює з академічними текстами. 

У вересні 2021 року пошуковою системою Нацрепозитарію скористались 65,1 тис. раз (у середньому 2171 запит на добу).

Офіційний веб-портал НРАТ, де представлена актуальна інформація для науковців, освітян та інноваторів, у вересні 2021 року отримав 43,9 тис. переглядів. 

Детальніше: http://nrat.ukrintei.ua, http://nrat.gov.ua/opendata, https://data.gov.ua/dataset/7f30ad2d-f3e3-4f5d-87fc-4f805d6334dc   

2021-10-04
Поширити
Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи

Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано новий звіт «Дистанційна робота в умовах пандемії COVID-19: тенденції та перспективи» із серії «Заходи політики ОЕСР щодо коронавирусу (COVID-19)».

У цій серії зібрані дані, аналітичні матеріали та рекомендації з питань проблем охорони здоров’я, економічної та соціальної кризи, координації та внеску у глобальні дії при вирішенні проблем, пов’язаних із  пандемією COVID-19. У документі  на основі огляду політичних заходів, які охоплюють широке коло тем – від охорони здоров’я до освіти і податків – подаються рекомендації щодо короткострокових заходів у постраждалих секторах і підтримки вразливих секторів суспільства та економіки. Документ також містить аналіз довгострокових наслідків та впливів, які необхідно враховувати в рамках політики сильного, стійкого, екологічного та інклюзивного відновлення.

Криза COVID-19 викликала раптову необхідність для підприємств та їх співробітників почати або розширити роботу з дому. Надаючи можливості для такої віддаленої роботи, інформаційно-комунікаційні технології зіграли вирішальну роль у продовженні економічної діяльності і дозволили значній частині людей продовжувати отримувати дохід. 

У звіті представлений огляд  розвитку дистанційної роботи впродовж першого року пандемії COVID-19 (2020 р.),  з акцентом на дані, що публікуються національними статистичними організаціями, а також подане бачення того, як віддалена робота може розвиватися у майбутньому. 

Основні висновки, які містяться у звіті:
– у всіх країнах, за якими доступні порівняльні дані, під час пандемії COVID-19 спостерігалося підвищення рівня віддаленої роботи, хоча масштаби цього зростання різні;
– в Австралії, Франції та Великобританії 47% співробітників працювали віддалено під час пандемії; в Японії, де не було загальнонаціональних обмежень, рівень віддаленої роботи збільшився з 10% до 28% у період з грудня 2019 року по травень 2020 року;
– галузі з високим ступенем цифровізації, включаючи інформаційні та комунікаційні послуги, професійні, наукові та інші послуги, а також фінансові послуги, досягли найвищих показників віддаленої роботи під час пандемії, охопивши у середньому понад 50% співробітників;
– показники віддаленої роботи під час пандемії були вище серед працівників великих фірм, ніж працівників дрібних, що відображало більш низький рівень поширення цифрових технологій серед малих фірм та їх спеціалізацію;
– під час пандемії працівники з більш високою кваліфікацією частіше працювали віддалено: у США рівень віддаленої роботи для осіб, що мають ступінь магістра або доктора філософії, був у 15 разів вище, ніж для менш кваліфікованих співробітників;
– у більшості країн рівень віддаленої роботи під час пандемії був набагато вищим для жінок, ніж для чоловіків, хоча розрив був меншим у Данії, Швеції та Великій Британії;
– продуктивність віддаленої роботи тісно пов’язана з бажанням працювати вдома, однак, хоча більшість підприємств і приватних осіб в даний час очікують більш широкого використання віддаленої роботи, ніж до пандемії, відносно невелике число співробітників, ймовірно, у майбутньому буде працювати віддалено на постійній основі.

Детальніше: https://bit.ly/39XOe3P, https://bit.ly/3D62wvN, https://bit.ly/3kObwPQ, https://doi.org/10.1787/5b0fd8cd-en

Фото: скріншот

2021-10-01
Поширити