Закон щодо ефективного управління закладами вищої освіти, удосконалений порядок розподілу видатків бюджету між ЗВО та конкурс виконавців державного замовлення

Закон щодо ефективного управління закладами вищої освіти, удосконалений порядок розподілу видатків бюджету між ЗВО та конкурс виконавців державного замовлення

Прийнято ряд рішень, які стосуються управління закладами вищої освіти та їх фінансування.

Прийнято ряд рішень, які стосуються управління закладами вищої освіти та їх фінансування.

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного управління майном закладів вищої освіти державної і комунальної форми власності» від 17 червня 2021 року. Він передбачає, що майно державного або комунального ЗВО (зокрема того, що має статус національного), яке не використовується за призначенням, може безоплатно передаватися іншому державному чи комунальному закладу вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, науковій установі або організації державної форми власності. При цьому об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягає приватизації та не може бути використане не за призначенням (за винятком випадків передавання в оренду для надання освітніх послуг або обслуговування учасників освітнього процесу).

Прийняте рішення Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1146 “Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності”. Воно має забезпечити удосконалити систему фінансування освітніх послуг ЗВО відповідно до результатів їхньої діяльності, спонукти заклади вищої освіти до економічно раціональної поведінки та підвищення якості освітніх послуг. 

Документ містить наступні положення:
– збільшення у 2021 році на 0,1 коефіцієнта стабільності для закладів вищої освіти, у яких контингент осіб, які навчаються за державним замовленням за спеціальностями окремих визначених галузей знань (01 “Освіта/Педагогіка”, 024 “Хореографія”, 033 “Філософія”, 102 “Хімія”, 104 “Фізика та астрономія”, 111 “Математика” та інших), становить більш ніж 70%, або більше загального контингенту осіб, які навчаються на умовах державного замовлення;
– урахування зміни соціальних нормативів та контингенту здобувачів закладу вищої освіти при розрахунку складової стабільності у формулі розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти;
– урахування показника працевлаштування випускників з 2022 року на підставі моніторингу зайнятості за результатами місця у рейтинговому списку даних про працевлаштування випускників закладів вищої освіти державної форми власності;
– встановлення з 2022 року коефіцієнта стабільності на рівні не більше 0,8;
– можливість фінансування підготовки здобувачів вищої освіти на умовах державного замовлення у ЗВО приватної форми власності.

Також МОН оголосило конкурсний відбір виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2021 році. Відповідний лист №1/9-342 від 5 липня 2021 року надіслано керівникам закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3k7kpUq, https://bit.ly/3rbRwrW, https://bit.ly/3huYKUC, https://bit.ly/3hYWjsy, https://bit.ly/3yLkCRq, https://bit.ly/3z24MSL

2021-07-12
Поширити
123
Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі

Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі

Наукова консультаційна рада з питань політики європейських академій (SAPEA), яка є частиною механізму наукових консультацій Європейської комісії, оприлюднила звіт «Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі».

Наукова консультаційна рада з питань політики європейських академій (SAPEA), яка є частиною механізму наукових консультацій Європейської комісії, оприлюднила звіт «Системний підхід при переході до сучасних методів отримання енергії в Європі».

Документ складається з двох основних частин:
– огляд наукових розробок та аналіз варіантів політики, що базуються на фактичних даних;
– висновки та  рекомендації щодо можливостей майбутньої політики від групи головних наукових радників.

Енергетичний перехід не є суто технічним викликом. Щоб перехід став реальністю, потрібно вирішити крупну системну проблему координації індивідуальних добровільних рішень учасників ринку щодо інвестицій, а також поведінки європейських споживачів. Це означає трансформацію усієї європейської енергетичної системи і потребуватиме величезних інвестицій, причому зміни мають бути зваженими, справедливими і настільки швидкими, щоб досягти цілей ЄС щодо нульового рівня викидів до 2050 року.

У звіті представлені рекомендації стосовно технічних, соціально-економічних та нормативних аспектів енергетичного переходу в Європі.

Детальніше: https://www.sapea.info/, https://www.sapea.info/topics/energy-transition/ 

Фото: SAPEA

2021-07-12
Поширити
63
Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації

Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації?».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Як COVID-19 змінить науку, технології та інновації?».

Звіт описує тенденції розвитку НТІ, появу яких прогнозують експерти  організації, а також їх очікуваний вплив на різних учасників – фірми, дослідні організації, університети, зайнятих.  Відбуватиметься скорочення  швидкості та зміна напрямків майбутніх інновацій, зменшення підтримки з цього боку добробуту населення та динаміки ринку. 

Майбутнє НТІ визначатимуть нерівномірний вплив кризи на дослідження і розробки в різних секторах діяльності, прискорене впровадження цифрових інструментів і методів, зміни у відкритості, інклюзивності та гнучкості дослідних та інноваційних екосистем. 

Криза стимулюватиме експерименти з новими інструментами, політичними підходами і моделями управління. Відповідно у політиці щодо НТІ  фахівці прогнозують фундаментальні зміни, оскільки екологічна стійкість та інклюзивність стануть більш важливими цілями в порядку денному політики. 

Рекомендації щодо зменшення впливу наслідків пандемії на соціально-економічну діяльність, стосуються наступних напрямків: 
– забезпечення стійкого фінансування досліджень та інновацій, які проводяться університетами, державними дослідницькими установами та фірмами після кризи COVID-19;
– вжиття заходів для більшої інклюзивності та підтримки дослідницької кар’єри з боку систем НТІ; 
– посилення підтримки інноваційних підприємств, які найбільше постраждали від кризи, особливо – невеликих інноваційних фірм;
– зміна політики щодо НТІ для переходу до більш інклюзивного, стійкого і сталого майбутнього;
– використання більш точних даних у реальному часі для збору інформації, на основі якої розробляються заходи  політики;
– моніторинг та вивчення критичних чинників невизначеності, породжених пандемією та її наслідками, включаючи ймовірні майбутні руйнівні зміни на системному рівні й потенційні наслідки для політики. 

Детальніше: https://bit.ly/3yHttUj 

Фото: ОЕСР

2021-07-09
Поширити
66
Консолідований рейтинг вишів України – 2021

Консолідований рейтинг вишів України – 2021

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено консолідований рейтинг закладів вищої освіти України 2021 року.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено консолідований рейтинг закладів вищої освіти України 2021 року.

Рейтинг сформовано на основі відомих рейтингів університетів країни «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал ЗНО на контракт», кожен з яких використовує набір специфічних критеріїв оцінювання.

За результатами консолідованого рейтингу цього року лідерами серед ЗВО стали:
– Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка;
– Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»;
– Львівський національний університет ім.Івана Франка;
– Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна;
– Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Рейтинг охоплює 242 заклади вищої освіти, а також містить 10 тематичних підрейтингів. У їх рамках найкращими визнані:
– медичний заклад – Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця;
– педагогічний заклад – Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка;
– аграрний заклад – Національний університет біоресурсів і природокористування;
– приватний заклад – Український католицький університет;
– мистецький заклад – Київський національний університет культури і мистецтв.

У регіональному зрізі найкращими ЗВО визнані:
– південного – Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова,
– північного – Сумський державний університет, Східного – Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна,
– центрального регіону – Донецький національний університет ім. Василя Стуса (Винниця);
– західного регіону – Львівський національний університет ім. Франка.

У топ-20 консолідованого рейтингу представлені університети з десяти міст України: Києва, Харкова, Львова, Одеси, Сум, Винниці, Дніпра, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя.

Детальніше: https://bit.ly/2TFpGYR, https://bit.ly/3jWzJ6c          

2021-07-07
Поширити
186
Конкурс на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»

Конкурс на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»

Відділення інформатики НАН України оголошує конкурс на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230).

Відділення інформатики НАН України оголошує конкурс на проведення наукових (науково-технічних) робіт за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230).

Конкурс проводиться на виконання постанови Президії НАН України від 23.06.2021 № 220. Його призначення – відбір та реалізації наукових і науково-технічних робіт за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок», 

Роботи, подані на конкурс, мають відповідати наступним основним науковим напрямам: 
– загальна  теорія, методи та технології штучного інтелекту;
– високопродуктивні обчислення, суперкомп’ютерні, грід та хмарні технології;
– інформаційно-комунікаційні технології та інтелектуальні системи;
– основи й методи створення інформаційно-аналітичних систем та засобів комп’ютерного моделювання сценаріїв аналітичної діяльності;
– методи захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах;
– методи, технології і системи реєстрації та довготермінового збереження інформації;
– космічні інформаційні технології.

Детальніше: https://bit.ly/3dSsNTO

Фото: НАНУ

2021-07-07
Поширити
90
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 6 липня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття

Міністерством освіти і науки України 6 липня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza 

2021-07-06
Поширити
71
Конкурс на проведення наукових (науково-технічних робіт) за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»

Конкурс на проведення наукових (науково-технічних робіт) за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»

Відділення наук про Землю Національної академії наук України оголосило конкурс на проведення наукових / науково-технічних робіт у 2022-2023 роках за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230).

Відділення наук про Землю Національної академії наук України оголосило конкурс на проведення наукових / науково-технічних робіт у 2022-2023 роках за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230).

Конкурс проводиться на виконання постанови Президії НАН України від 23.06.2021 № 220. Його призначення – відбір наукових і науково-технічних робіт за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок». 

Роботи, подані на конкурс, мають відповідати основним науковим напрямам Відділення наук про Землю НАН України:
– фундаментальні та прикладні проблеми геології;
– глибинна будова літосфери за геофізичними даними;
– геологія України та формування корисних копалин;
– геологія, геохімія і геотехнологія горючих копалин;
– речовинний склад породних асоціацій та рудних формацій України;
– геологія морів та Світового океану;
– гідрогеологія, інженерна геологія та екологічна геологія;
– прогнозування сейсмічної небезпеки та інших загрозливих природних явищ за геофізичними даними;
– конструктивно-географічний аналіз збалансованого розвитку регіонів України.

Подати запит на участь у конкурсі можна до 15 вересня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3hjZKL0  

Фото: НАНУ

2021-07-06
Поширити
79
Конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Наука для безпеки і сталого розвитку України»

Конкурс проєктів з виконання наукових досліджень і розробок «Наука для безпеки і сталого розвитку України»

Національний фонд досліджень України оголошує новий конкурс – «Наука для безпеки і сталого розвитку України» для відбору найкращих наукових проєктів, спрямованих на вирішення актуальних проблем безпеки людини та суспільства в Україні.

Національний фонд досліджень України оголошує новий конкурс – «Наука для безпеки і сталого розвитку України» для відбору найкращих наукових проєктів, спрямованих на вирішення актуальних проблем безпеки людини та суспільства в Україні.

Грантова підтримка надаватиметься переможцям колективних проєктів за такими тематичними напрямами:
– діагностика, профілактика, лікування, моделювання, прогнозування і подолання наслідків соціально значущих та соціально-небезпечних захворювань людини;
– екологічна безпека та антропогенний тиск (в тому числі, хімічна, біологічна, радіоактивна та інші кризи), раціональне використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища;
– продовольча безпека і створення сталих систем агровиробництва та переробки продуктів харчування;
– нові виклики безпеці людини за особливих умов.

Детальніше: https://bit.ly/3AybS2J, https://nrfu.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/umovy-2021.03-1.pdf 

Фото: НФДУ

2021-07-06
Поширити
75
Зниження ризиків інвестицій в зелену інфраструктуру

Зниження ризиків інвестицій в зелену інфраструктуру

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Зниження ризиків інвестицій в зелену інфраструктуру» із серії «Документи ОЕСР з екологічної політики».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано звіт «Зниження ризиків інвестицій в зелену інфраструктуру» із серії «Документи ОЕСР з екологічної політики».

Документи ОЕСР з екологічної політики відображають практичний досвід впровадження тематичних досліджень або тематичних оглядів по країнах. 

В опублікованому звіті представлені інструменти та методи, що використовуються державними суб’єктами, такими як національні банки розвитку і банки зелених інвестицій, для зниження ризиків на рівні проектів і залучення приватних інвестицій в інфраструктуру. 

У документі наведено оновлений набір даних, на основі яких побудовано «Оновлений звіт про хід роботи з підходів до мобілізації інституційних інвестицій в стійку інфраструктуру за 2018 рік», представлена розширена типологію інструментів зниження ризиків, виокремлено кілька новаторських підходів до мобілізації інституційних інвестицій. Опубліковані матеріали будуть корисні банкам розвитку та іншим державним фінансовим установам, оскільки пропонують експертне бачення варіантів мобілізації зусиль. 

Детальніше: https://bit.ly/3xmFFti, https://bit.ly/3hJsgVn, https://doi.org/10.1787/357c027e-en  

Фото: Скріншот

2021-07-06
Поширити
70
Новий український університет. Як зміниться вища освіта після пандемії?

Новий український університет. Як зміниться вища освіта після пандемії?

На офіційному сайті українського новинного проекту НВ опублікована стаття керівника університетських програм GlobalLogic Євгена Сакало «Новий український університет. Як зміниться вища освіта після пандемії?».

На офіційному сайті українського новинного проекту НВ опублікована стаття керівника університетських програм GlobalLogic Євгена Сакало «Новий український університет. Як зміниться вища освіта після пандемії?».

Автор публікації розмірковує, які трансформації очікують українську вищу освіту, яким чином буде організований навчальний процес у постпандемічних реаліях. 

«Дуже часто криза, окрім складнощів та стагнації, стає поштовхом для трансформації та інноваційних рішень, що сприяють розвитку. Пандемія та спричинена нею криза дуже серйозно позначилась на навчанні. Ті заклади освіти та викладачі, які були готові до впровадження онлайн-навчання, лише виграли від інтеграції технологій в освіту. В майбутньому це позначиться на ринку абітурієнтів, боротьба за яких стає все більш конкурентною та важливою для розвитку університетів.

Університет, у нових постпандемічних реаліях, — це заклад, в якому:
– навчальні курси — оцифровані як існуючі, так і новостворені. Це дозволить університетам бути гнучкими, не залежати від карантинних обмежень та сприяти демократизації знань завдяки вільному доступу до курсів широкої аудиторії;
– сучасний, якісний та привабливий навчальний контент. У цьому аспекті важливою є співпраця з платформами для онлайн-навчання по типу Prometheus, Coursera, edX. Наприклад, створення спільних курсів з індустрією та їхнє розміщення на платформах;
– існує та використовується повноцінна LMS (learning management system). Це система керування дистанційним навчанням, що дозволяє здобувачу освіти ефективно проходити навчальні курси, складати іспити, спілкуватися з викладачем повністю онлайн;
– емоційний інтелект, емпатія та асертивність стають нормою у комунікації викладачів зі студентами, а сама роль викладача все більше трансформується у менторство;
– трансформація відбувається також і зі студентом, який все більше отримує інструменти для побудови власної траєкторії навчання: від курсів за вибором до повноцінного впровадження дуальної освіти за участю бізнесу (роботодавців)».

Детальніше: https://bit.ly/3ynK2Ek 

Фото: НВ

2021-07-06
Поширити
123